ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 38/178
м. Київ
09 червня 2010 року 16:06 № 2а-3923/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Шейко Т.І. , суддів Степанюка А.Г. Кузьменка В.А. при секретарі судового засідання Деруга Н.О. вирішив адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва Державна податкова адміністрація України
провизнання дії та бездіяльності протиправними
за участю представників сторін:
позивач: ОСОБА_1,
від відповідача 1: Шкодич Ю.В. - за довіреністю,
від відповідача 2: Мисливий І.Ю. - за довіреністю,
встановив:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до відповідачів, в якому просив: - визнати незаконними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, які перевищили свої службові обов'язки, надавши замість роз'яснень безапеляційне владне розпорядження; - визнати незаконним податкове роз'яснення Державної податкової адміністрації України щодо оподаткування податком доходів платників податку - учасників пенсійного ФБУ, яке суперечить нормам чинного законодавства України та визнати його недійсним; - визнати протиправними дії та бездіяльність посадових осіб Державної податкової адміністрації України стосовно розгляду звернення Позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між Позивачем та Акціонерним комерційним банком "Аркада" 22.01.2008 року було укладено Договір про додаткові строкові пенсійні виплати № 2622, відповідно до якого Позивач набув статусу учасника фонду банківського управління пайового типу згідно з Законом України "Про проведення експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд". Відповідно до умов Договору № 2622 Банк зобов'язувався щомісячно виплачувати Позивачу, як учаснику ФБУ з його рахунку додаткові пенсійні виплати протягом 5 років. З метою вирішення питання яким чином здійснювати оподаткування таких виплат, головний бухгалтер підприємства, в якому працював Позивач, звернувся до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва з листом про надання роз'яснення. Проте, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва замість надання роз'яснення, своїм листом № 7497/10/31-111 від 29.02.2008 року надала владне безапеляційне розпорядження прямої дії у вигляді прямого обов'язку при нарахуванні доходів із заробітної плати утримувати податок з доходів фізичних осіб та відображення такого доходу в формі №1ДФ. На думку Позивача, податковий орган, надавши таке розпорядження перевищив свої повноваження, а тому дії Відповідача -1 Позивач просить визнати незаконними. Не погоджуючись з викладеним в листі ДПІ у Печерському районі м. Києва від 29.02.2008 року, Позивач неодноразово звертався до Державної податкової адміністрації України і з листами, і на особистому прийомі, проте відповіді на свої питання від посадових осіб Державної податкової адміністрації України до теперішнього часу не отримав. За таких обставин просить визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Державної податкової адміністрації України. Крім того, в журналі "Вісник податкової служби України" № 31 серпень 2008 року було оприлюднено податкове роз'яснення щодо оподаткування доходів, нарахованих платнику податків за умовами трудового договору та згодом перерахованих на власний рахунок учасника пенсійного фонду пайового типу, з яким Позивач не погоджується та просить визнати його незаконним.
Відповідачі позов не визнали і просили суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2010 року закрито провадження у справі щодо вимог Позивача визнати незаконним податкове роз'яснення Державної податкової адміністрації України щодо оподаткування податком доходів платників податку - учасників пенсійного фонду банківського управління пайового типу.
З приводу інших позовних вимог суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи дійшов висновку про їх часткове задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, уклавши 22.01.2008 року з Акціонерним комерційним банком "Аркада" Договір довірчого управління, став учасником пенсійного фонду банківського управління пайового типу, про що свідчить Свідоцтво про участь у пенсійному фонді банківського управління пайового типу №100240.
Відповідно до підпункту в) підпункту 3.1 пункту 3 вищезазначеного Договору, згідно з яким учасник ФБУ має право при досягненні учасником ФБУ пенсійного віку - 60 років для чоловіків та 55 років для жінок або при повній втраті працездатності укласти Договір про додаткові пенсійні виплати, ОСОБА_1 22.01.2008 року уклав з Акціонерним комерційним банком "Аркада" Договір про додаткові строкові пенсійні виплати № 26222.
Перераховані із заробітної плати Позивача кошти на його власний рахунок АКБ "Аркада", як на рахунок учасника ФБУ пайового типу, Позивач вважає пенсійними внесками до недержавного пенсійного фонду, а тому, на його думку, Позивач може скористатись правом податкового кредиту відповідно до норм Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
З метою роз'яснення щодо оподаткування податком з доходів фізичних осіб заробітної плати працівника підприємства, яку в 100 % розмірі необхідно перераховувати на його рахунок в пенсійний фонд банківського управління пайового типу при АКБ "Аркада", головний бухгалтер ПП УкрБалтБуд", на якому працював ОСОБА_1, звернувся листом № 10 від 31.01.2008 року до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва.
На ім'я головного бухгалтера ПП "УкрБалтБуд" С.Г.Пасічник у відповідь на викладене вище звернення, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва направлено листа № 7497/10/31-111 від 29.02.08 за підписом першого заступника начальника інспекції О.Ю.Безанова, в якому останній, посилаючись на норми Законів України "Про податок з доходів фізичних осіб", "Про недержавне пенсійне забезпечення" вказав на утримання податку з доходів фізичних осіб при нарахуванні доходів із заробітної плати та відображення таких доходів в формі №1ДФ.
Позивач не погоджується з викладеним в листі № 7497/10/31-111 від 29.02.08 і вважає, що посадові особи податкового органу, надавши таку відповідь, вийшли за межі своїх повноважень.
Проте, таку думку Позивача суд вважає помилковою.
Так, Законом України "Про державну податкову службу в Україні" визначені права, обов'язки, функції, повноваження органів державної податкової служби.
Зокрема, відповідно до пункту 14 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції розглядають звернення громадян, підприємств, установ і організацій з питань оподаткування та, в межах своїх повноважень, з питань валютного контролю, а також скарги на дії посадових осіб податкових інспекцій в порядку, встановленому законом, здійснюють апеляційні процедури узгодження податкових зобов'язань.
Відповідно до Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому громадян в органах державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 18.06.2008 № 395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 червня 2008 року за №554/15245, відповідь за результатами розгляду звернення в обов'язковому порядку дається тим органом ДПС, який його отримав і до компетенції якого входить роз'яснення порушених у зверненні питань, за підписом керівника або осіб, яким право підпису надано керівником органу.
Разом з тим, відповідь на звернення - це суб'єктивне розуміння посадовою особою або групою осіб окремих положень податкового законодавства у межах їх компетенції.
Особа, яка отримала таку відповідь, на власний розсуд визначає чи порушені його права таким рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єктом владних розпоряджень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки особи у сфері публічно - правових відносин.
Таким чином, надавши у листі № 7497/10/31-111 від 29.02.08 відповідь на звернення перший заступник начальника державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва жодним чином не вийшов за межі своїх повноважень, оскільки такі повноваження надані йому чинним законодавством в галузі податкових відносин.
В той же час, викладене в листі Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 7497/10/31-111 від 29.02.08 не є тим рішенням або дією, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки особи, що звернулася до контролюючого органу з відповідним зверненням, у сфері публічно - правових відносин.
Тому позов в частині визнання незаконними дій посадових осіб Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, які перевищили свої службові обов'язки, надавши, на думку Позивача, замість роз'яснень, безапеляційне владне розпорядження - задоволенню не підлягає.
В частині визнання протиправною бездіяльність посадових осіб Державної податкової адміністрації України позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що Позивач з питань оподаткування неодноразово звертався на особистому прийомі до посадових осіб Державної податкової адміністрації України, що підтверджується картками обліку особистого прийому громадян.
Так, за результатами особистого прийому від 06.10.2008 року відповідно до запису в картці "відбулася зустріч із заступником директора Департаменту оподаткування фізичних осіб. Прийнято рішення про додаткову робочу зустріч протягом наступного тижня".
За твердженням Позивача, яке не спростовано і Відповідачем - 2, додаткової робочої зустрічі протягом наступного тижня не було.
Відповідно до резолюції, зазначеної в картці обліку особистого прийому громадян від 02.12.2008 року "Департаменту оподаткування фізичних осіб (Дусяк С.П.) доопрацювати питання, порушене заявником з профільним Комітетом ВР України. Про результати поінформувати заявника під час додаткової зустрічі в ДПА України".
Проте, за повідомленням Позивача, додаткова зустріч так і не відбулася і відповіді на поставлені ним питання на особистих прийомах, Позивач не отримав по теперішній час. Дане твердження Позивача Відповідачем - 2 не було спростовано також.
Відповідно до норм вищезазначеної Інструкції посадові особи органів ДПС при розгляді звернень громадян зобов'язані з'ясовувати їх суть, у разі потреби вимагати у виконавців матеріали їх перевірки, направляти працівників на місця для перевірки поставлених авторами звернень питань, приймати рішення про усунення причин і умов, які спонукають авторів скаржитись.
Якщо у зверненні поряд з питаннями, що належать до компетенції органу ДПС, порушуються питання, які підлягають вирішенню в інших органах державної влади чи місцевого самоврядування, то при наданні відповіді на звернення роз'яснюється порядок вирішення цих питань.
У разі отримання повторного звернення керівник органу ДПС зобов'язаний ретельно розібратися у причинах такого звернення. Якщо воно викликано порушенням установленого Законом України "Про звернення громадян" порядку розгляду, то посадові особи, які припустили такі порушення, несуть відповідальність згідно із законами України.
Звернення розглядаються і вирішуються у строк не більше одного місяця від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові та неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти календарних днів від дня їх отримання.
Якщо в місячний строк вирішити порушені у звернення питання неможливо, то в порядку, передбаченому пунктом 3 розділу VII цієї Інструкції, строк його розгляду може бути продовжено, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти календарних днів.
Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо під час особистого прийому неможливо, то вони розглядаються у тому самому порядку, що й письмове звернення.
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, суд визнає протиправною бездіяльність посадових осіб Державної податкової адміністрації України щодо розгляду звернення ОСОБА_1 з приводу оподаткування доходів фізичних осіб, що виражається в порушенні розумного строку вирішення поставленого ним питання під час особистого прийому громадян в податковому органі та ненаданні остаточної відповіді за результатами такого звернення.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Витрати, які підлягають стягненню у відповідності зі ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та Державної податкової адміністрації України про визнання незакониими дій посадових осіб задоволити частково.
Визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Державної податкової адміністрації України за наслідками розгляду звернення ОСОБА_1 під час особистого прийому 06 жовтня 2008 року та 02 грудня 2008 року.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий Суддя Т.І. Шейко
Судді А.Г. Степанюк В.А. Кузьменко