ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
12 травня 2010 року 08:39 № 2а-4099/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шейко Т.І. при секретарі судового засідання Деруга Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Улан"
до Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва
про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.01.2009р. №0000142305
за участю представників сторін
від позивача: - Кравченко О.В. -за довіреністю;
від відповідача: Тюшкевич С.І. -за довіреністю
встановив:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідача про визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 15 січня 2009 року № 0000142305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю „Улан” у розмірі 43 031,95 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач у своїй підприємницькій діяльності використовує РРО, запис про рух готівкових коштів проводився щоденно у книзі обліку розрахункових операцій, а тому порушення вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті відсутні. Вважає, що рішення відповідачем прийнято неправомірно і просить його скасувати. Крім того, Позивач вказував на протиправність проведення перевірки місця здійснення підприємницької діяльності Позивача Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва.
Відповідач надав суду заперечення проти позову, в яких зазначив про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій у з в'язку з порушенням останнім порядку ведення та обліку розрахункових операцій, а саме відсутністю записів у касовій книзі підприємства у день надходження коштів, а тому просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Улан” зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 22.02.1996 року і знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції Шевченківського району м. Києва з 05.03.1996 року, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків №2493/28-107 від 02.07.2003.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва проведено перевірку господарської одиниці -Аптеки, що розташована за адресою м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 18/2 та належить суб'єкту господарської діяльності, Товариству з обмеженою відповідальністю „Улан” за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва складено Акт № 1783 26/59/23/2409906 від 28.11.2008 року.
Перевіркою встановлено порушення п.п. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні.
На підставі Акта перевірки № 1783 26/59/23/2409906 від 28.11.2008 року, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва винесла рішення № 0000142305 від 15.01.2009 року, яким до Позивача застосувала штрафну санкцію у розмірі 43 031,95 грн.
Так, в Акті перевірки № 1783 26/59/23/2409906 від 28.11.2008 року зазначено, що „за 27.11.2008 р. прибутковий касовий ордер №1182 на суму 3 325,13 грн., прибутковий касовий ордер №1183 на суму 2 239,32 грн., №1184 на суму 3 041,94 грн., на загальну суму 8 606,39 грн., вищезазначені прибуткові касові ордери не відображені в касовій книзі підприємства, тобто 8 606,39 грн. -сума, не оприбуткована згідно чинного законодавства”. Таким чином податковим органом зроблений висновок про порушення Позивачем п.п. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні.
Проте, таку позицію контролюючого органу суд вважає помилковою.
Як встановлено судом, Позивач у своїй діяльності використовує реєстратор розрахункових операцій.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфер торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі -суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно зі ст. 3 вказаного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі ) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Таким чином, відповідно до вищезазначених вимог закону позивач зобов'язаний під час проведення готівкових розрахунків проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.
Позивачем доведено, що розрахунки в Аптеці здійснювались у відповідності з вищезазначеною нормою, що не заперечується і Відповідачем.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління НБУ від 15.12.04 № 637 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 13.01.05 за № 40/10320.
Так, згідно з п.п. 1.2 п. 1 Положення, оприбуткування готівки -це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, - уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися; оприбуткування готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Відповідно до ч.3 п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті передбачено, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або з використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
В судовому засіданні Відповідачем не заперечувався факт обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО.
В обґрунтування факту неповного або несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів Відповідач посилається саме на відсутність записів про здійснення готівкових розрахунків у касовій книзі підприємства, що і було підставою для застосування штрафних санкцій згідно з абз. 3 п. 1 Указу Президенту України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”.
Разом з тим, як зазначалось вище, за вимогами п.п. 2.6 п. 2 Положення, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Перевіряючими під час перевірки не встановлено невідображення готівкових коштів на загальну суму 8 606,39 грн. у КОРО.
Крім того, слід зазначити, що як було встановлено судом касова книга Товариства з обмеженою відповідальністю „Улан” знаходиться в бухгалтерії підприємства, графік роботи якої з 09.00 год. до 18.00 год., в той час як графік роботи аптечного закладу з 08.00 год. до 22.00 год., що підтверджується Наказом директора ТОВ „Улан” № 22 від 22 червня 2004 року.
З цього приводу п.п. 4.3 п. 4 Положення передбачає, якщо бухгалтерія та касир підприємства (юридичної особи) не працюють у вихідні та святкові дні, а його відокремлений підрозділ, який використовує під час розрахунків РРО (РК), у ці дні працює, але не веде касової книги, то записи в касовій книзі юридичної особи здійснюються наступного робочого дня підприємства -юридичної особи.
З матеріалів справи вбачається, що прибуткові касові ордери щодо суми готівки за 27.11.2008 року складені 28.11.2008 року, записи в касовій книзі зроблені 28.11.2008 року і цією датою проведена операція банківською установою, що підтверджується квитанцією банку № 9 від 28.11.2008 року.
Дана обставина, в свою чергу, також спростовує доводи Відповідача щодо порушення Позивачем п.п. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті. Податковим органом застосована до Позивача штрафна санкція у розмірі 43031,95 грн. згідно з абз. 3 п. 1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”.
Відповідно до абз. 3 п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»№ 436/95 від 12.06.1995 р. фінансова санкція у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми застосовується за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування готівки в касах.
Як було встановлено судом, Позивачем своєчасно оприбутковувалась готівка, а саме своєчасно здійснювався облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Чинним законодавством не передбачена відповідальність за невідображення фактичних надходжень готівки в касовій книзі, отже застосування фінансової санкції на підставі абз. 3 п. 1 Указу -неправомірне.
Позивач в своїх поясненнях також посилався на протиправність дій Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва щодо проведення планової перевірки господарської одиниці Позивача з тих підстав, що Позивач знаходиться на податковому обліку у Державній податковій інспекції Шевченківського району м. Києва і працівниками цього податкового органу вже здійснювалась перевірка ТОВ „Улан” 14.11.2008 року. При цьому Позивач зазначив, що податковий орган не надіслав завчасно Позивачу повідомлення про проведення такої перевірки.
Відповідно до ст. 15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфер торгівлі, громадського харчування та послуг»контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно ст. 16 Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Статтею 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” передбачені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Тобто, стаття 11-1 Закону хоча і містить частину 7 (позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а в інших випадках -за рішенням суду), однак не визначає підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що застосовують реєстратори розрахункових операцій.
Таким чином, підстави та порядок проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, визначаються Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфер торгівлі, громадського харчування та послуг»та п. 2.6 додатку 2 до наказу ДПА України від 11.10.05 № 441 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок суб'єктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні” та проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби.
У судовому засіданні встановлено, що реєстратор розрахункових операцій, який використовується господарською одиницею товариства „Улан”, Аптекою, зареєстрований Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва і відповідно до Закону про РРО цей податковий орган вправі здійснювати перевірку за дотриманням господарською одиницею, яка використовує такий РРО порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки відповідно до щомісячних планів - графіків, при цьому повідомлення господарюючого суб'єкта за 10 днів до перевірки в даному випадку не є обов'язковим.
Позивач також вказував на порушення податковим органом порядку оформлення Акту перевірки.
Проте, викладені Позивачем обставини щодо порушення порядку проведення перевірки, невірного оформлення акту перевірки не тягнуть за собою нечинності прийнятого на підставі акту перевірки рішення. Заявлені позовні вимоги у даній справі зобов'язують адміністративний суд здійснити розгляд по суті виявлених порушень у сфері здійснення розрахунків та оприбуткування готівки, за наявністю яких відповідним органом податкової служби в силу законів «Про державну податкову службу в Україні», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та інших, застосовані штрафні санкції. Предметом оскарження у справі є рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, що винесене Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва.
Як було зазначено вище, за результатом розгляду справи, суд дійшов висновку про неправомірність застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 43 031, 95 грн. до Товариства з обмеженою відповідальністю „Улан”.
В своїх позовних вимогах Позивач просив визнати нечинним рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 15.01.2010 року № 0000142305. Однак вимога про визнання нечинним акта може застосовуватися лише до нормативно -правового акта, тоді як оспорюваний акт є актом індивідуальної дії ненормативного характеру, а отже підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі не виконав покладений на нього обов'язок.
У судовому засіданні на розподілі судових витрат у відповідності з нормами ст. 94 КАСУ Позивач не наполягав.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Улан” задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 15 січня 2010 року № 0000142305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 43 031, 95 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Т.І. Шейко
Дата складання та підписання постанови в повному обсязі -26.05.2010 року.