Справа № 2а-4119/10/2570
04 серпня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бородавкіної С.В.
при секретарі - Андрушко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом першого заступника прокурора м.Чернігова в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від імені якої Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області до фізичної особи-підприємця до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансової санкції, -
Перший заступник прокурора м.Чернігова 28.07.2010 року звернувся до суду в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 і просить суд стягнути фінансову санкцію в сумі 1700,00 грн. в дохід державного бюджету. Свої вимоги мотивують тим, що в результаті перевірки транспортного засобу ГАЗ-КТП 33029, номерний знак НОМЕР_1, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, складено акт № 134977 від 23.06.2009 року, в якому зафіксовано, що послуги з перевезення вантажу надавались без ліцензійної картки, а тому 29.07.2009 року винесено постанову про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_1 в сумі 1700,00 грн., які відповідач в добровільному порядку не сплатив, постанову не оскаржував.
Представник прокуратури в судове засідання не з'явився, надіслав до суду в якій просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та справу розглянути за його відсутності.
Представник Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач позовні вимоги не визнав та пояснив, що транспортний засіб, що йому належить, жодним чином не був облаштований як таксі. Санкція, яка вказана позивачем у позовній заяві, застосована за порушення, яке він не вчиняв, оскільки в акті не зазначено, що автомобіль перебував на стоянці та не здійснював посадку пасажирів. Крім того, посилання позивача на статті 34 і 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» є також безпідставним, оскільки відповідно до ст. 34 вказаного Закону передбачено лише перелік необхідних документів тільки для перевезення пасажирів і жодним чином не вантажів. Тому вважає, що застосування до нього фінансових санкцій в сумі 1700 грн. є незаконним. Стосовно перевезення вантажу нічого не знає.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
В результаті перевірки транспортного засобу ГАЗ-КТП 33029, номерний знак НОМЕР_1, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, складено акт № 134977 від 23.06.2009 року, в якому зафіксовано, що послуги з перевезення вантажу (товарно-транспортна накладна №1283 від 23.06.2009 року, відправник - ПП «Будмаркет», одержувач - ТОВ «Павлід», перевізник - ПП ОСОБА_1О.) надавались без ліцензійної картки, чим порушено вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Пунктами 25-27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8.11.2006 року № 1567 встановлено, що справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
Згідно п.26 Порядку відповідачу 22.07.2009 року було надіслано повідомлення про розгляд справи про порушення, яке не було отримане відповідачем за місцем реєстрації та проживання, яке повернулось у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Відповідно до ч.1 абз.3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Чернігівській області про застосування фінансових санкцій № 075236 від 29.07.2009 р. до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції в сумі 1700,00 гривень, яку відповідач не оскаржував та в добровільному порядку не сплатив санкції.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги першого заступника прокурора м.Чернігова в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від імені якої Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області до фізичної особи-підприємця до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансової санкції підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими, а штраф в сумі 1700,00 грн. стягненню з відповідача.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансову санкцію в сумі 1700,00 грн. в дохід Державного бюджету на р/р 31118106700002, код ЄДРПОУ 22825965, КБК 21081100, МФО 853592, УДК держбюджет м.Чернігова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлений 10.08.2010 року.
Суддя Бородавкіна С.В.