Справа № 439/775/20
Провадження №1-кп/439/16/22
судового засідання
продовження запобіжного заходу у виді
домашнього арешту
25 листопада 2022 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області
у складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря
судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140000000534 від 24 червня 2019 року за обвинуваченням, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України, -
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
У провадженні Бродівського районного суду Львівської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140000000534 від 24 червня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України.
Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 12 серпня 2022 року обвинуваченому ОСОБА_4 змінено запобіжний захід у виді тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, із покладенням на обвинуваченого низки обов'язків. Зокрема обов'язок: цілодобово не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту визначено тривалістю два місяці, тобто до 12 жовтня 2022 року.
Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 26 серпня 2022 року змінено спосіб виконання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, який застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі ухвали Бродівського районного суду Львівської області від 12 серпня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019140000000534 від 24 червня 2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України, а саме: змінено місце проживання обвинуваченого: ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , на місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Такий запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту було продовжено, востаннє за ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 30 вересня 2022 року, строком на два місяці, а саме: до 30 листопада 2022 року.
Під час судового засідання прокурором подано клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, поклавши на ОСОБА_4 певні обов'язки.
У обґрунтування свого клопотання прокурор мотивував, що наявні докази дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Такі докази є вагомими, допустимими та отриманими у встановленому Кримінальним процесуальним законом України порядку. У разі встановлення вини ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до десяти років, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років. Вік та стан здоров'я обвинуваченого дозволяють застосування до нього запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
Прокурор стверджує, що щодо обвинуваченого наявні обґрунтовані ризики переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відтак, на думку прокурора, ці обставини зобов'язують суд продовжити строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. Позаяк іншим чином гарантувати виконання покладених на обвинуваченого обов'язків судом неможливо.
Позиція учасників судового розгляду.
Під час судового засідання прокурор клопотання підтримав, в обґрунтування пояснив, що метою продовження застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту є запобігання можливим спробам обвинуваченого переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Зважаючи на необхідність встановлення істини в даному кримінальному провадженні, всебічному та повному встановленню всіх обставин справи, вважає, що обвинуваченому необхідно продовжити обраний запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Оскільки, за наведених обставин, застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вказаним ризикам.
Під час судового засідання сторона захисту проти заявлено клопотання заперечила частково. Пояснила, що обвинувачений: ОСОБА_4 є особою працездатного віку. Проте внаслідок покладення судом на нього певних обов'язків, зокрема забороною цілодобово відлучатися зі житла за місцем проживання, обвинувачений позбавлений можливості займатися трудовою діяльністю та як наслідок забезпечувати себе власними джерелами для існування. Обвинувачений перебуває на повному утриманні власної матері, яка здійснює догляд за своєю непрацездатною матір'ю: ОСОБА_5 . Відтак задля можливості створення обвинуваченим власних джерел доходу для існування, сторона захисту вважає за можливе частково змінити обов'язки, які покладені на обвинуваченого судовим рішенням, а саме: заборону не залишати цілодобово обвинуваченим власне місце проживання, на заборону не залишати у нічних час, а саме: починаючи з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня, обвинуваченим: ОСОБА_4 місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Мотиви суду.
Відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд встановлює, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
-недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 Кримінального процесуального кодексу України.
За змістом норми статті 181 Кримінального процесуального кодексу України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Імперативним приписом статей 131-132 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Виходячи із вимог частини 2 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений, може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
При цьому, поняття «обґрунтоване обвинувачення» включає в себе змістовне навантаження того, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило смерть неповнолітніх потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження неповнолітньому потерпілому ОСОБА_8 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України.
У свою чергу при визначенні наявності ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, суд виходить із наступного:
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України. Дане кримінальне правопорушення, із огляду на статтю 12 Кримінального кодексу України, є тяжким злочином. При цьому стороною обвинувачення акцентувалася увага на керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що може бути визнано судом, як є обставиною, яка обтяжує покарання. Відтак у випадку визнання винним ОСОБА_4 , обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Окрім того, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого в стані алкогольного сп'яніння, у результаті чого загинуло дві особи, ще одна особа отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження. Встановлено, що обвинувачений допустив порушення обов'язків покладених на нього ухвалою суду та в нічний час, в стані алкогольного сп'яніння, відлучався з місця свого проживання за межі Львівської області без відповідного дозволу прокурора чи суду.
Порушення обвинуваченим обов'язків, покладених на нього судом, дає суду обґрунтовані підстави вважати, що існує ризик вчинення обвинуваченим дій, які зумовлені на ухилення від суду.
При цьому, перед судом не наведено жодних інших доказів, які б спростовували такий ризик або стверджували про відсутність існування такого ризику на момент розгляду клопотання по суті.
Тому суд вважає, що щодо обвинуваченого ОСОБА_4 проводжує існувати наявність ризику переховування обвинуваченого. Суд оцінює такий ризик як високо ймовірний.
За таких обставин, суд, враховуючи думку сторін, вважає обґрунтованим наявність виключно ризику, передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.
У свою чергу прокурором перед судом не доведено існування ризику можливості вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення. Позаяк ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні необережного злочину. Обвинувачений має міцні соціальні зв'язки. Попередні судимості відсутні.
Суд, оцінюючи характеристику особи обвинуваченого: ОСОБА_4 , приходить до висновку, що останній офіційно не працює, не має постійного джерела доходу. На його утриманні осіб не має.
У той же час, на основі наведеного, суд вважає, що ОСОБА_4 має достатньо міцні соціальні зв'язки, які самі по собі у певній мірі повинні би були спонукати обвинуваченого до законослухняної поведінки.
Водночас обвинувачений: ОСОБА_4 , унаслідок покладання на останнього обов'язків, зокрема обов'язку цілодобово не залишати власне місце проживання, позбавлений власними силами забезпечувати себе джерелам постійного доходу та існування. Обвинувачений перебуває на утриманні власної матері, яка також здійснює догляд за своєю непрацездатною матір'ю: ОСОБА_5 .
Беручи до уваги характеристику особи обвинуваченого: ОСОБА_4 , а також неможливість обвинуваченого власними силами забезпечувати себе джерелами існування, суд приходить до переконання щодо можливості застосування більш м'яких обов'язків до запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: продовжити застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, частково змінивши обов'язки, а саме: заборону не залишати цілодобово обвинуваченим власне місце проживання, на заборону не залишати у нічних час, а саме: починаючи з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня, обвинуваченим: ОСОБА_4 місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
З урахуванням викладеного, із врахуванням доводів сторони захисту, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити частково, що буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, суд керуючись статтями 177, 181-182, 183, 184, 193, 194, 196, 197 Кримінального процесуального кодексу України, -
Клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту - задовольнити частково.
Продовжити застосування обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 25 січня 2023 року, заборонивши залишати житло, в якому він проживає, що за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин наступної доби.
Покласти на обвинуваченого: ОСОБА_4 такі обов'язки:
-прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування з потерпілими, свідками у кримінальному провадженні, та експертами;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У задоволення клопотання прокурора в іншій частині - відмовити.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання процесуальних обов'язків, які покладаються на нього під час застосування неізоляційного запобіжного заходу, може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Копію ухвали направити для виконання та контролю до Золочівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Копії ухвали надати обвинуваченому та вручити прокурору.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1