№ 2а-2880/10/2370
10.08.2010 р. м. Черкаси
16 год. 40 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Холода Р.В.,
при секретарі судового засідання Шоколенко Т.М.,
за участю:
представника позивача -Пасічник А.А. за довіреністю,
представника відповідача -Полтавця П.П. за довіреністю,
представника третьої особи -Посохова О.В. за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «ММ Пекеджинг Україна», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Черкаський міський центр зайнятості про стягнення адміністративно-господарський санкцій та пені за незайняті робочі місця інвалідами,
15 червня 2010 року Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з адміністративним позовом до Черкаського окружного адміністративного суду до товариства з обмеженою відповідальністю «ММ Пекеджинг Україна»про стягнення 85830 грн. 98 коп. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2009 році та 1570 грн. 75 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій.
Позивач стверджує, що відповідач, в порушення вимог чинного законодавства, не створював у 2009 робочі місця для працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу.
Ухвалою від 24 червня 2010 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Черкаський міський центр зайнятості.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов повністю.
Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав викладених у письмовому запереченні (вхідний № 15624/2а-2880/10/2370 від 05.08.2010 р.) та просив суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, представника третьої особи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ММ Пекеджинг Україна», відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ідентифікаційний код 32654262, зареєстровано 14.03.2005 р.
Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 р. № 875-XII (надалі за текстом -«Закон № 875-XII»).
Частиною другою статті 18 Закону № 875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги, що відповідач використовує працю найманих працівників, на нього розповсюджуються вимоги зазначеної статті Закону № 875-XII.
Згідно Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідач зобов'язаний щороку до 1 березня подавати відділенню Фонду інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів.
Як вбачається з поданого ТОВ «ММ Пекеджинг Україна»звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 р. середньооблікова кількість штатних працівників відповідача складала 71 особу.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.
При цьому, частиною другою статті 19 Закону № 875-XII зобов'язано підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно розраховувати кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та забезпечувати працевлаштування інвалідів.
Таким чином, враховуючи чисельність штатних працівників ТОВ «ММ Пекеджинг Україна», відповідач зобов'язаний був створити в 2009 р. три робочих місця для працевлаштування інвалідів.
Суд враховує, що законодавство України обов'язок з працевлаштування інвалідів покладає на орган державної влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів, але цьому мають передувати певні дії підприємств, установ і організацій зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів.
Суд вважає, що відповідачем в 2009 р. не в повній мірі були вчинені зазначені дії.
Такий висновок суду ґрунтується на наступному. Частиною четвертою статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 р. № 803-XII встановлено обов'язок підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності реєструватися у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, та щомісяця подавати цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Крім вищевказаного обов'язку положення постанови Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007 року «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»та п.4 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення»вимагають від підприємств щомісяця подавати інформацію до місцевих центрів зайнятості за своїм місцезнаходженням адміністративні дані про наявність вільних робочих місць (вакансій) призначених для працевлаштування інвалідів.
Тобто, аналіз вищевказаних норм законодавства, на думку суду, вимагає від підприємств не тільки виділяти та створювати робочі місця для інвалідів, а і відповідних дій, які направлені на інформування в установленому порядку центрів зайнятості про наявність вакантних створених підприємством робочих місць для інвалідів. Саме такий комплекс заходів у своїй сукупності здатний забезпечити право інваліда на працевлаштування шляхом зайняття на відповідному підприємстві створеного для нього робочому місці.
Представником відповідача у судовому засідання надана копія ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.10.2009 р. № к-21419/08 про спір між тими ж самими сторонами, в якій зазначено, що на відповідача -ТОВ «ММ Пекеджинг Україна»покладено обов'язок створення робочих місць та інформування про це органів зайнятості. Тому суд вважає за можливим застосувати як приюдиціальний факт дану ухвалу, що набрала законної сили при ухваленні судового рішення.
У судовому засіданні сторонами та Черкаським міським центром зайнятості надані копії звітів про наявність вакансій форми № 3-ПН, які подавались відповідачем у 2009 році. Аналізуючи зазначені звіти, судом встановлено, що відповідачем не подавались звіти про наявність вакансій форми № 3-ПН за лютий, листопад та грудень 2009 року. Також судом встановлено, що у звітах за період січень 2009 року, лютий -жовтень 2009 року відповідач звертався до Черкаського міського центру зайнятості із звітом форми № 3-ПН про працевлаштування інвалідів.
Як повідомив Черкаський міський центр зайнятості (вхідний № 14285/2а-2880/10/2370 від 20.07.2010 р.) станом на 2009 р. на обліку у Черкаському міському центрі зайнятості не перебували особи, які відповідали вимогам роботодавця. Факт відмови у працевлаштуванні ТОВ «ММ Пекеджинг Україна»зазначеної категорії осіб у 2009 році не зафіксовані. ТОВ «ММ Пекеджинг Україна»приймало учать у багатоступеневому «Ярмарку вакансій»для працевлаштування інвалідів та семінарах, які проводив Черкаський міський центр зайнятості.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач виконав свій обов'язок щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та повідомлення центру зайнятості про наявність вакансій для їх працевлаштування у січні 2009 року, лютому -жовтні 2009 року, оскільки ТОВ «ММ Пекеджінг Україна»вживало усіх необхідних заходів для працевлаштування інвалідів, а саме, створив робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавав державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів. Оскільки інваліди в потрібній кількості для працевлаштування на підприємство не направлялись, то у відповідача була відсутня можливість виконати норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, та працевлаштувати останніх.
За таких обставин, суд вважає, що за лютий, листопад та грудень 2009 року відповідач має сплатити Черкаському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (ст. 20 Закону № 875-XII).
Строк сплати адміністративно-господарських санкцій визначений до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. (Пункт другий Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).
За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій частиною другою статті 20 Закону № 875-XII передбачено нарахування пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Згідно даним зазначеного вище звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 р. та акта перевірки виконання роботодавцями нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів, та сплати ними суми адміністративно-господарських санкцій від 26.05.2010 р. середньорічна заробітна плата штатного працівника в 2009 р. у відповідача складала 42915 грн. 49 коп. (3047000грн. 00коп. : 71 особу).
Таким чином, з урахуванням викладених вище норм Закону № 875-XII відповідач зобов'язаний був до 15 квітня 2010 р. сплатити до Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 3 місяці 2009 р. в сумі 21457 грн. 74 коп. (42915грн. 49коп. : :12 міс. х 3 міс. х 2 особи).
Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив зазначені адміністративно-господарські санкції, розмір пені, нарахованої на суму недоїмки, за період з 16.04.2009 р. по 15.06.2010 р. (61 день) складає 392 грн. 67 коп. та розраховується, з урахуванням встановленого розміру облікової ставки НБУ на рівні 12,00% та розміру облікової ставки НБУ на рівні 9,50%, що діяла з 08.06.2010 р. по 07.07.2010 р., за формулою: 9,50% х 120% / 100 / 365 днів х 21457грн. 74коп. х 61 день.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що одним із аспектів соціальної захищеності інвалідів, відповідно до частини першої статті 17 Закону № 875-XII, є право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Це положення узгоджується зі статтею 43 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог за лютий, листопад та грудень 2010 року, оскільки відповідач не забезпечив центр зайнятості інформацією про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 14, 160-163, 167, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ММ Пекеджинг Україна» (18015, м. Черкаси, вул. М. Красовського, 19а, ідентифікаційний код 32654262) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (18000, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50, код 21368023) -21457 грн. 74 коп. адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2009 році та 392 грн. 67 коп. пені за несвоєчасну сплату зазначених санкцій, а всього 21850 (двадцять одна тисяча вісімсот п'ятдесят) грн. 41 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 13 серпня 2010 року
Суддя Р.В. Холод