Справа № 521/19970/21
Провадження № 2/521/1963/22
29 листопада 2022 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Мирончук Н.В.,
секретаря судового засідання - Філімончук М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позов обґрунтований наступними обставинами.
Позивач 29.11.2021 року через «реєстр боржників» дізналась про те, що приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. було вчинено виконавчий напис № 76957, від 02.04.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості у розмірі 6049,95 грн..
Також, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченко М.Б. було накладено арешт на банківський рахунок в рамках виконавчого провадження № 67650227 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису.
На думку позивача, вказаний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню виходячи з наступного:
- позивач не має жодних зобов'язань перед відповідачем;
- розрахунок заборгованості не є безспірним;
- позивач не отримував від відповідача повідомлення щодо порушення умов кредитного договору;
- виконавчий напис вчинено на кредитному договорі, який не було посвідчено нотаріально.
Враховуючи викладене, позивач просила суд: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В. за № 76957, від 02.04.2021 року; зняти арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках позивача; судові витрати покласти на відповідача; зобов'язати відповідача та треті сторони надати суду всі відомості, які перебувають у них за викладених у позові обставин.
Позивач у відкрите судове засідання не з'явилась, про дату судового засідання повідомлена належним чином.
Представник відповідача у відкрите судове засідання не з'явився, про дату судового засідання повідомлений належним чином (а. с. 51, 53).
Відзиву на позов від відповідача до суду не надійшло.
Треті особи про дату судового засідання повідомлялись належним чином.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності приходить до наступного висновку.
На підставі ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що згідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 67650227, від 24.11.2021 року, було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 76957, від 02.04.2021 року (а. с. 10).
Вказаним виконавчим написом запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», заборгованість у розмірі 6049,95 грн.
Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст. 88 цього Закону, нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Порядок вчинення виконавчих написів регламентовано главою 16 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5, від 22 лютого 2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.
Так, згідно п. 1.1 глави 16 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно, на підставі виконавчих написів.
З урахуванням приписів ст. ст. 15,16,18 ЦК України, ст. ст. 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень ст. ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.
Крім того, вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2018 року в справі № 910/5226/17.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, було визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 02.04.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду, від 22.02.2017 року, у справі № 826/20084/14, й Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172, від 29.06.1999 року, у редакції, станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису Приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіної Я.В. за № 76957, від 02.04.2021 року, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, які укладено у простій письмовій формі.
Доказів того, що заборгованість у позивача виникла з кредитних зобов'язань, які були посвідчені нотаріально, матеріали справи не містять.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ «Фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» надіслано ОСОБА_1 вимогу із зазначенням розміру заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Окрім того, у відповідності до ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Судовий збір по справі складає 992,40 грн.
Позивач звільнена від сплати судового збору, а тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 18, 526 ЦК України, ст. ст. 34, 39, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 264, 268, 273, 280-282, 354 - 355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», треті особи: Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 02.04.2022 року приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Яною Вікторівною, який зареєстрований у реєстрі за № 76957, щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості у розмірі 6049,95 грн.
В іншій частині позовних вимог, відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (код ЄДРПОУ: 42254696; адреса: 02094, м. Київ, вул. Хоткевича Гната, буд. 12, оф. 177) на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів, з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 354, 355 ЦПК України.
Суддя: Н. В. Мирончук