Справа № 1-101/11 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11/811/6/22 Доповідач: ОСОБА_2
02 грудня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
підсудного ОСОБА_7 ,
захисника-адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 222, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України за апеляцією прокурора ОСОБА_9 на постанову Золочівського районного суду Львівської області від 13 квітня 2022 року,
Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 13 квітня 2022 року
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Броди Львівської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 222, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а провадження у кримінальній справі щодо ОСОБА_7 закрито.
Запобіжний захід, обраний щодо ОСОБА_7 - скасовано.
Скасовано арешт (заборону), накладений на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_7 .
Вилучені у ОСОБА_7 документи повернуто законному володільцеві ( ОСОБА_7 ), а саме: свідоцтво про право власності на квартиру від 30 червня 2005 року; речі, предмети та документи вилучені відповідно до протоколу обшуку від 30.03.2010.
Документи, вилучені у Франківській районній державній адміністрації м. Львова, повернуто у розпорядження органу місцевого самоврядування.
Документи, вилучені у КП ЛОР Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, повернуто у розпорядження установи.
На постанову суду прокурор ОСОБА_9 подав апеляцію, у якій просить постанову Золочівського районного суду Львівської області від 13.04.2022 скасувати у частині звільнення підсудного ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 191 КК України у зв'язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та повернути справу на новий судовий розгляд.
В обґрунтування апеляційних вимог прокурор зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми закону про кримінальну відповідальність, а саме положення ст.49 КК України.
Вказує, що суддею не звернуто увагу на те, що давність притягнення до кримінальної відповідальності за інкриміновані злочини переривалась відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України скоєнням нових злочинів.
Злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 364 КК України, завершено 31 липня 2005 року. Давність притягнення до кримінальної відповідальності за ці злочини відповідно до ч. 6 ст. 12 і п.5 ч. 1 ст. 49 КК України становить 15 років.
Звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України давність притягнення до кримінальної відповідальності переривається у разі скоєння особою нового тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також середньої тяжкості злочину.
Злочини, передбачені ч. 2 ст. 222 та ч. 2 ст. 366 КК України, завершено 19 вересня 2008 року. Скоєнням цих умисних злочинів середньої тяжкості з 19 вересня 2008 року заново розпочато давність притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України. Давність притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 2 ст. 222 КК України, відповідно до ч. 4-5 ст.12 і п.3-4 ч. 1 ст.49 КК України становила 5 років, а за злочин, передбачений ч. 2 ст. 366 КК України - 10 років.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України, скоєно 26 жовтня 2009 року. Давність притягнення до кримінальної відповідальності за даний злочин відповідно до ч. 3 ст.12 і п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України становила 3 роки. Скоєнням злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, з 26 жовтня 2009 року заново розпочато давність притягнення до кримінальної відповідальності за злочини, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України.
Підсумовуючи наведене, апелянт зазначає, що давність притягнення до кримінальної відповідальності за інкриміновані ОСОБА_7 злочини завершилась: за ч.1 ст. 357 КК України - 26 жовтня 2012 року; за ч. 2 ст. 222 КК України - 26 жовтня 2014 року; за ч. 2 ст. 364 КК України - 26 жовтня 2019 року.
Водночас вказує, що давність притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 за скоєння злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, спливає 26 жовтня 2024 року, тобто на момент винесення судом постанови (13 квітня 2022 року) строк давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 за даний злочин не завершився.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора ОСОБА_6 на підтримку доводів апеляції, думку підсудного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просять апеляцію прокурора залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 КПК України (в редакції 1960 року) при наявності обставин, передбачених статтею 11-1 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом.
Положеннями статті 11-1 КПК України (у редакції 1960 року) регулюється порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Згідно з постановою Золочівського районного суду Львівської області від 13 квітня 2022 року судом встановлено, що злочини, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 222, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 364 КК України, ч. 2 ст. 366 КК України, у скоєнні яких обвинувачується ОСОБА_7 , вчинені ним у період з травня 2003 року по жовтень 2009 року.
Разом з тим, відповідно до обвинувального висновку, ОСОБА_7 у період з травня 2003 року по 18 жовтня 2010 року, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнив майно очолюваного ним ДП «Бібрське лісове господарства» в особливо великому розмірі, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України (Т. 13 а.с.48).
Початком перебігу строку давності є день, коли особа вчинила злочин. Проте всупереч цьому суд першої інстанції не з'ясував, коли саме ОСОБА_7 було вчинено злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, зазначивши, що усі злочини були вчинені у період з травня 2003 року по жовтень 2009 року, що суперечить обставинам, зазначеним в обвинувальному висновку.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 191 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ятнадцять років у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Враховуючи наведене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, не з'ясувавши, коли саме було вчинено злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, та чи мало місце переривання перебігу строків давності за цим злочином, дійшов передчасного висновку про закриття справи в цій частині.
При цьому апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що станом на день ухвалення рішення судом першої інстанції закінчилися строки давності за ч. 2 ст. 222, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України.
Так, з врахуванням тяжкості злочинів у відповідності до ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 відноситься до категорії тяжких, злочини, передбачені ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 366 КК України відносять до злочинів середньої тяжкості, а злочин, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України є нетяжким злочином, строками давності за вчинення яких згідно з ч. 1 ст. 49 КК України є 10, 5 та 3 роки, відповідно.
Колегія судді не погоджується з доводами прокурора про те, що скоєнням злочину, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, з 26 жовтня 2009 року заново розпочато давність притягнення до кримінальної відповідальності за злочини, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 357 КК України відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 КК України (в редакції Закону України № 4025 від 15.11.2011) відноситься до категорії невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, а тому вчинення такого особою не вливає на перебіг строків давності.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 366 КПК України (в редакції 1960 року) у результаті розгляду апеляцій на рішення, зазначені у частині другій статті 347 цього Кодексу, апеляційний суд виносить ухвалу про скасування ухвали чи постанови і повернення її на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 367 КПК України 1960 року підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині першій статті 347 цього Кодексу, при розгляді справи в апеляційному суді є однобічність або неповнота судового слідства.
Згідно з ч. 1 ст. 368 КПК України 1960 року однобічним або неповним визнається судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляцію прокурора слід задовольнити частково, а постанову Золочівського районного суду Львівської області від 13 квітня 2022 року в частині звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 191 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи в цій частині скасувати та повернути до Золочівського районного суду Львівської області на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 367, 371, 377 КПК України 1960 року, колегія суддів,
Апеляцію прокурора ОСОБА_9 задовольнити частково.
Постанову Золочівського районного суду Львівської області від 13 квітня 2022 року в частині звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 191 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи в цій частині скасувати.
Кримінальну справу щодо ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 191 КК України повернути до Золочівського районного суду Львівської області на новий судовий розгляд.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4