Справа № 640/25199/21 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
08 грудня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Кобаля М.І., Костюк Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київміськбуд-1» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області до Приватного акціонерного товариства «Київміськбуд-1» про стягнення заборгованості,
Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Київміськбуд-1» (далі- відповідач, ПрАТ «Київуміськбуд-1»), в якому просить про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд - 1" податкового боргу у розмірі 174 839,51 грн. по платежах:
- 50 18010500 "Земельний податок з юридичних осіб" у розмірі 159 688,51 грн;
- 50 18010400 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості" у розмірі 13 688,48 грн;
- 50 18010100 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості" у розмірі 1 462,52грн за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 174 839,51 грн., однак вказаний податковий борг не сплачений відповідачем у добровільному порядку. Контролюючим органом здійснено всі визначені законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу, в тому числі, скеровано на адресу такого платника податків податкову вимогу. Однак такі дії не призвели до позитивного результату, тому сума податкового боргу підлягає стягненню в судовому порядку.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Приватне акціонерне товариство «Київміськбуд-1» подало до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 19 вересня 2022 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права. Зокрема, відповідач вказує на те, що не отримував податку вимогу, оскільки остання направлялася за іншою адресою. Відповідно апелянт не отримував й жодних документів із суду першої інстанції, внаслідок чого був позбавлений можливості користуватися своїми процесуальними правами на відзив на позовну заяву, та в цілому на захист.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року відкрито провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Київміськбуд-1», призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 06 грудня 2022 року.
Від позивача відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як встановлено судом першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Київміськбуд - 1» внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за місцезнаходженням: 04210 місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 16-Б, літера А , та перебуває на обліку у податковому органі.
Головним управлінням ДПС у Закарпатській області виставлено Приватному акціонерному товариству «Київміськбуд - 1» податкову вимогу форми «Ю» від 14.03.2016 №41-23 на суму податкового боргу 29 640,42 грн.
Вказана вимога направлена відповідачеві засобами поштового зв'язку на податкову адресу підприємства, втім повернута відправнику, що підтверджується рекомендованим повідомленням про доставлення поштового відправлення.
Оскільки в добровільному порядку сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач просить стягнути її у судовому порядку.
Розглянувши справу, суд першої інстанції виходив з того, що податкова вимога вважається врученою платнику податків, з урахуванням наведених вимог Порядку. Відтак, в силу положень статті 56 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання, визначене самостійно відповідачем у податковій декларації є узгодженим. Заборгованість у відповідача підтверджується витягом розрахунком та витягами з облікових карток. У матеріалах справи відсутні докази сплати та/або оскарження відповідачем нарахованих контролюючим органом податкових зобов'язань. Позов про стягнення коштів за податковим боргом подано після спливу 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) відповідачу податкової вимоги.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується та виходить з наступного.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Виходячи з наведених норм, законодавець встановив особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначив перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення в певній послідовності на виконання власних повноважень.
Тобто, стягнення коштів з рахунків платника здійснюється за рішенням суду виключно після надіслання такому платнику податків податкової вимоги. Відтак, надіслання платнику податкової вимоги є обов'язковою передумовою звернення податкового органу до суду та повинно бути доведено належними доказами.
Виходячи з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, наявних в матеріалах справи, адресою Приватного акціонерного товариства «Київміськбуд-1» є: 04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, 16-Д, літера А.
Водночас, податкова вимога №41-23 від 14.03.2016 надіслана відповідачу за адресою: 04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, 16-Б, літера А. Внаслідок помилкового зазначення адреси, відповідач податкової вимоги не отримував, тому не мав змоги відреагувати на неї належним чином.
Також помилкову адресу позивач у справі зазначив й у позовній заяві, при цьому додавши витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у якому зазначено правильну адресу Товариства, внаслідок чого усі судові документи, зокрема, матеріали позовної заяви, судові ухвали відповідач не отримував, через що оскаржуване у справі судове рішення винесено судом першої інстанції з порушенням принципів верховенства права, рівності учасників судового процесу перед законом і судом, гласності та відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на важливість змагальних процесів у справах, у яких матеріали, подані незалежним представником національних юридичних послуг у справі, не були завчасно представлені на розгляд сторін, позбавляючи їх можливості відповіді на них (Вермелен проти Бельгії, Лобу Машаду проти Португалії, Ван Орсховен проти Бельгії, Гоч проти Туреччини, Кресс проти Франції, Іммебль Груп Коссер проти Франції.
Також Європейський суд з прав людини наголошує, що повинні бути досліджені обставини, за яких відбулися провадження, а саме: чи було провадження змагальним і чи відповідало принципу рівності сторін для того, щоб з'ясувати чи виникла проблема через поведінку сторони чи ставлення держави, або законодавство, що застосовується у даному випадку.
Отже, колегія суддів зазначає, що внаслідок неповідомлення належним чином Товариства про відкриття провадження у даній справі, суд першої інстанції позбавив його можливості подати свої заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відзив на позовну заяву з відповідними доказами, пояснення тощо.
Відтак, суд першої інстанції ухвалив рішення у справі з порушенням норм процесуального права, і такі порушення сталися внаслідок помилкового застосування адреси відповідача.
Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо зокрема: справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
У сукупності наведеного, колегія суддів зазначає, що апелянтом надано належні, достатні та переконливі докази у підтримку своєї позиції, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київміськбуд-1» задовольнити.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2022 року у справі №640/25199/21 скасувати, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області до Приватного акціонерного товариства «Київміськбуд-1» про стягнення заборгованості відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина
Судді М.І. Кобаль
Л.О. Костюк