ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 грудня 2022 року м. Київ № 640/18960/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю.., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
Державне підприємство «Національні інформаційні системи»,
Компанія «Маліеро Лімітед»,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рент УМБ»
про визнання протиправним та скасування наказу в частині
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), адреса: 04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок 31Б, офіс 13 до Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач), адреса: 01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (далі по тексту - третя особа 1), адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 4, Компанія «Маліеро Лімітед» (далі по тексту - третя особа 2), адреса: 3020, Лімасол, Кіпр, вулиця Еолу, 4, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рент УМД» (далі по тексту - третя особа 3), адреса: 54057, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Декабристів, будинок 28, квартира 24, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати пункти 3 та 6 наказу Міністерства юстиції України від 30 вересня 2022 року №4178/5 «Про задоволення скарги».
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що ним були прийняті рішення від 12 серпня 2022 року №644845239 та від 31 серпня 2022 року №64646019 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме про реєстрацію права власності, внаслідок чого було зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна.
29 серпня 2022 року та 07 вересня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНТ УМБ» звернулось до Міністерства юстиції України зі скаргами на реєстраційну дію, проведену позивачем 12 серпня 2022 року та на реєстраційну дію, проведену позивачем 31 серпня 2022 року.
На підставі висновку Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 27 вересня 2022 року, наказом Міністерства юстиції України від 30 вересня 2022 року №4178/5 «Про задоволення скарги» скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТ УМБ» від 29 серпня 2022 року задоволена частково, скасовано рішення від 12 серпня 2022 року №64484539, від 31 серпня 2022 року №64646019, прийняті позивачем, анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу, що покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Позивач не погоджується з пунктами 3 та 6 оскаржуваного наказу, якими йому анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виконання якого покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи», з тих підстав, що відповідачем порушено частину 6 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки у відповідача була наявна інформація про відкрите в Окружному адміністративному суді міста Києва провадження у справі №640/13014/22, предметом якого було оскарження тих самих рішень; відповідачем порушено вимоги законодавства, зокрема, в частині надання копії скарги з доданими до неї документами; комісією не було встановлено наявності обставин, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, зокрема, в тій частині, що позивачем не було порушено територіальність проведення державної реєстрації.
Крім того, позивач стверджує, що висновок комісії не містить обгрунтувань щодо застосування до позивача такого заходу впливу, як анулювання доступу до реєстру.
Також, позивач вказує на те, що оскаржувані пункти 3 та 6 є протиправними, оскільки сам наказ видано на підставі результатів розгляду скарги, який відбувся з порушенням визначеної законодавством процедури.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що Міністерством юстиції правомірно та в межах реалізації своїх повноважень розглянуто скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТ УМБ», оскільки виявлено ряд порушень, вчинених при здійсненні реєстраційних дій.
Крім того, представник відповідача наголосив й на тому, що сам розгляд скарги відбувся без порушення процедури її розгляду, з урахуванням всіх фактичних обставин, а захід впливу, застосований до позивача, є співмірним з виявленими порушеннями.
На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник третьої особи 3 у письмових поясненнях на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог та просив у їх задоволенні відмовити, зазначивши, що розгляд скарги відбувся у повній відповідності до вимог законодавства, а також, що оскаржувані позивачем пункти наказу, прийняті з урахуванням встановлених обставин.
Треті особи 1,2 письмових пояснень на позовну заяву не надали з невідомих суду причин.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2022 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 30 серпня року 2022 до Міністерства юстиції України надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТ УМБ» від 29 серпня 2022 року (вх.№ СК-2030-22) (далі по тексту - скарга) на рішення від 12 серпня 2022 року № 64484539 (далі по тексту - оскаржуване рішення 1), прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, щодо реконструкції олієпереробного підприємства потужністю 600 т/добу перероблювального насіння (складів олієнасіння, шроту, лабораторії, тощо), розташованого за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, місто Нова Одеса, вулиця Сеславинського, будинок 30 (далі по тексту - об'єкт нерухомого майна), та земельної ділянки з кадастровим номером 4824810100:04:048:0005 (далі по тексту - земельна ділянка) та від 31 серпня 2022 року № 64646019 (далі по тексту - оскаржуване рішення 2), прийняте приватним нотаріусом ОСОБА_1., щодо групи нежитлових приміщень, розташованих за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, місто Нова Одеса, вулиця Сеславинського, будинок 30 (далі по тексту - група нежитлових приміщень, разом - оскаржувані рішення), з вимогою анулювати доступ приватному нотаріусу ОСОБА_1. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та направити до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Зі змісту скарги вбачається, що вона обгрунтована тим, що скаржник є власником вказаного вище майна.
24 серпня 2022 року керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТ УМБ» отримав інформаційні довідки з Державного реєстру прав з яких дізнався про те, що право власності на означене вище нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, зареєстроване за іпотекодержателем - компанією «МАЛІЕРО ЛІМІТЕД».
Однак, як зазначено у скарзі, оскаржувані рішення є незаконними, оскільки іпотека нерухомого майна була припинена ще 29 липня 2022 року, тобто станом на 12 серпня 2022 року у іпотекодержателя не було прав по договору іпотеки і він не міг звертати стягнення на предмет іпотеки; Іпотекодержатель не виконав своїх зобов'язань за основним договором і у нього не могло виникнути право на звернення стягнення на предмет іпотеки: Іпотекодавець не допускав порушення своїх зобов'язань щодо страхування предмету іпотеки, а не укладення договору страхування сталося з вини іпотекодержателя; документи, які були подані заявником для проведення державної реєстрації прав є підробленими, не відповідають дійсності та з них неможливо було встановити факт виникнення права у іпотекодержателя на звернення стягнення предмета іпотеки; Державна реєстрація права власності була проведена із порушенням територіальної юрисдикції.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 29 вересня 2022 року центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі по тексту - Колегія) розглянуто скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТ УМБ» та 30 вересня 2022 року Міністерством юстиції України за результатом розгляду цієї скарги прийнято наказ № 4178/5 «Про задоволення скарги», яким вирішено:
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТ УМБ» від 29 серпня 2022 року задовольнити частково.
2. Скасувати рішення від 12 серпня 2022 року № 64484539, від 31 серпня 2022 року № 64646019, прийняті приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.
3. Анулювати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.
4. У задоволенні інших вимог відмовити.
5. Виконання пункту 2 наказу покласти на Офіс протидії рейдерству.
6. Виконання пункту 3 наказу покласти на Державне підприємство «Національні інформаційні системи».
Не погоджуючись з пунктами 3 та 6 наказу Міністерства юстиції України №4178/5 від 30 вересня 2022 року, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228 (далі по тексту - Положення № 228), Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України.
Згідно з підпунктом 83-10 пункту 4 Положення № 228, Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань розглядає відповідно до закону скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін'юсту та приймає обов'язкові до виконання рішення.
Пунктом 10 Положення № 228 визначено, що Мін'юст у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням.
Правові засади та процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі по тексту - Закон України від 01 липня 2004 року № 1952-IV (тут і надалі в редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин)) та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі по тексту - Порядок № 1127).
Порядок та процедура розгляду скарг на рішення дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав визначені статтею 37 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV та Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок №1128).
Так, абзацом 1 частини 1 статті 37 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 37 цього Закону Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав
У відповідності до пункту 2 Порядку № 1128 розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом. Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком. Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін'юстом. Склад колегій затверджується Мін'юстом чи відповідним територіальним органом.
Порядок створення Мін'юстом та його територіальними органами Колегій з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту (далі - Колегії), організаційні та процедурні засади діяльності Колегій визначені Положенням про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09 січня 2020 року № 71/5.
У відповідності до абзаців 1-4 частини 4 статті 37 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав подається у письмовій формі та має містити відомості про прізвище, ім'я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та/або адресу електронної пошти, суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги. Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності спливло більше двох місяців, а у випадку, передбаченому абзацом другим частини третьої цієї статті, - більше одного місяця, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав. Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав має бути підписана скаржником. Така скарга може бути подана в електронній формі за умови підписання її скаржником з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри. До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав можуть бути додані документи (їх копії), що підтверджують порушення прав скаржника. До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, що подається представником скаржника, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена у встановленому порядку.
У відповідності до пункту 5 Порядку №1128 Мін'юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін'юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме: оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом; наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін; наявність інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави; наявність рішення Мін'юсту чи його територіального органу з такого самого питання; здійснення Мін'юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника; подання скарги особою, яка не має на це повноважень; закінчення встановленого законом строку подачі скарги; розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін'юсту чи його територіального органу.
У відповідності до пункту 8 Порядку №1128 у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін'юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту, що оскаржуються.
Зважаючи на те, що у відповідача була відсутня інформація про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави, відповідно до пункту 8 Порядку №1128 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТ УМБ» було призначено до колегіального розгляду на 22 вересня 2022 року, про що повідомлено позивача шляхом направлення на його офіційну електронну адресу відповідного повідомлення за вих. №76552/33.2.1/19-22 від 06 вересня 2022 року.
У відповідності до наявної в матеріалах справи копії акта про неможливість здійснення виклику телефонограмою на засідання Центральної колегії 22 вересня 2022 року, у головного спеціаліста відділу інформаційно-технічного забезпечення діяльності Колегії Управління забезпечення діяльності Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції Офісу протидії рейдерству Міністерства юстиції України Демченко М.О. була відсутня можливість додаткового повідомлення про час, дату та місце розгляду скарги позивача за номером НОМЕР_1 , у зв'язку з номер не вірний (06 вересня 2022 року о 15:21 та о 15:22).
Суд також наголошує, що 15 вересня 2022 року за №СК-2408-22 Міністерством юстиції України зареєстровано пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТ УМБ» до скарги, в якому останнє повідомило, що скаржнику 14 вересня 2022 року випадково стало відомо про те, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходиться адміністративна справа №640/13014/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТ УМБ» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішення №64484539 від 12 серпня 2022 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2022 року, яка була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 08 вересня 2022 року, відкрито провадження у справі та призначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Проте, як зазначено у вказаному повідомленні, товариство не зверталось до суду з вказаною позовною заявою, оскільки останнє скористалось досудовим порядком врегулювання спору шляхом звернення до Міністерства юстиції України зі скаргою, а також зазначено про те, що товариство звернулось до суду з заявою про залишення позову без розгляду.
Також, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНТ УМБ» повідомило відповідача про надіслання на адресу суду заяви про залишення позовної заяви у справі №640/13014/22 без розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2022 року у справі №640/13014/22 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТ УМБ» про залишення позову без розгляду задоволено, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТ УМБ» залишено без розгляду.
У відповідності до положень частини 6 статті 37 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:
про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);
про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);
про залишення скарги без розгляду по суті.
Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо:
1) встановлений цим Законом для подання скарги строк сплив до дня її подання;
2) Міністерством юстиції України, його територіальним органом за результатами розгляду скарги з такого самого питання вже приймалося рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні;
3) наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав;
4) скаргу подано особою, права якої у зв'язку з оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю у сфері державної реєстрації прав не порушено;
5) скаргу подано особою, яка не має на це повноважень;
6) скаржником подано до Міністерства юстиції України, його територіального органу заяву про залишення скарги без розгляду.
Зважаючи на те, що на момент розгляду скарги Колегією 27 вересня 2022 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТ УМБ» у справі №640/13014/22 залишено без розгляду, що свідчить про відсутність судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав, Міністерство юстиції України правомірно розглянуло скаргу товариства по суті.
Більш того, суд звертає особливу увагу на той факт, що 21 вересня 2022 року за вих.№СК-2464-22 Міністерством юстиції України зареєстровано пояснення позивача на скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТ УМБ» від 29 серпня 2022 року, в яких позивач не зазначав про наявність відкритого судового провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.
За таких підстав, суд не приймає до уваги твердження позивача щодо порушення відповідачем вимог частини 6 статті 37 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV.
Крім того, у відповідності до пункту 10 Порядку № 1128 для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін'юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).
Інформація про дату, час і місце засідання колегії, що проводиться після відкладення розгляду скарги або для повторного розгляду скарги у визначених законодавством випадках, не оприлюднюється, якщо колегією не прийнято рішення про інше.
Відсутність заінтересованих осіб під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.
Розгляд скарг у сфері державної реєстрації колегіально під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», проводиться з урахуванням обмежень, встановлених відповідним рішенням Кабінету Міністрів України.
Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався та діє до теперішнього часу.
Судом встановлено, що під час дії воєнного стану та з урахуванням вимог, встановлених пунктом 10 Порядку № 1128, за 15 днів до дня засідання Колегії 22 вересня 2022 року на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (https://minjust.gov.ua/m/ogoloshennya-pro-zasidannya-tsentralnoi-kolegii-ministerstva-yustitsii-ukraini-22-veresnya-2022-roku) було забезпечено оприлюднення інформації про дату засідання розгляду даних скарг.
Крім того, як вже зазначалось судом, позивачу було направлено відповідне повідомлення про дату засідання Колегії на його офіційну електронну адресу.
У відповідності до абзацу 5 пункту 10 Порядку № 1128 розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб.
У відзиві на позовну заяву, представник відповідача зазначив, що на засіданні Колегії, яке відбулося 22 вересня 2022 року, було вирішено перенести розгляд скарги з метою належного з'ясування усіх обставин.
Абзацами 1-3 пункту 12 Порядку № 1128 передбачено, що матеріали скарги у сфері державної реєстрації надаються заінтересованим особам за їх клопотанням для ознайомлення та/або фотографування. Якщо таке клопотання заявлено під час засідання колегії (крім випадку проведення засідання під час воєнного стану), колегія відкладає розгляд скарги на строк, необхідний для ознайомлення з відповідними матеріалами, але не більш як на одну годину. Під час воєнного стану заінтересована особа має право заявити клопотання про надіслання їй матеріалів скарги в електронній формі на адресу електронної пошти. Мін'юст чи відповідний територіальний орган забезпечує надіслання таких матеріалів протягом трьох робочих днів після отримання клопотання. Заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов'язково приймаються колегією до розгляду.
Матеріалами справи підтверджено, що після повідомлення сторін про розгляд скарги 22 вересня 2022 року до Міністерства юстиції України надійшли клопотання про ознайомлення з матеріалами скарги від скаржника від 21 вересня 2022 року, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21 вересня 2022 року за № СК-2466-22, відповідь на яке надано листом Міністерства юстиції України від 21 вересня 2022 року № 85637/33.2.1/33-22, від 21 вересня 2022року, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 22 вересня 2022 року за № СК-2482-22, відповідь на яке надано листом Міністерства юстиції України від 23 вересня 2022 року № 87233/33.2.1/31-22.
Водночас, від позивача, як стверджує представник відповідача у відзиві на позовну заяву, та що підтверджено матеріалами справи, на адресу Міністерства юстиції України не надходило клопотання про надіслання йому матеріалів скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТ УМБ» в електронній формі на адресу електронної пошти.
У зв'язку з чим, суд не вбачає порушень вимог пункту 12 Порядку №1128 з боку відповідача в частині ненадання копії скарги та доданих до неї документів до розгляду скарги по суті позивачу.
Також, у відповідності до пункту 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об'єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:
1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту;
2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту прийнято, вчинено на законних підставах;
3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;
4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;
5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що за результатом розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТ УМБ» Колегією у висновку зазначено, зокрема, про те, що об'єкт нерухомого майна, земельна ділянка та група нежитлових приміщень, щодо яких прийнято оскаржувані рішення, знаходяться в межах Миколаївської області, а приватний нотаріус ОСОБА_1 здійснював свою діяльність в межах Київської області.
Так, у відповідності до підпункту 5 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваних рішень позивача) державна реєстрація юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна, місцезнаходженням яких є адміністративно-територіальна одиниця, що включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови переліку адміністративно-територіальних одиниць, проводиться незалежно від місцезнаходження такої юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна.
Згідно з наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2022 року № 3303/5 «Про внесення змін до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану», Миколаївська область входить до переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, крім, зокрема, м. Нова Одеса. Таким чином, під час прийняття оскаржуваних рішень Колегією було встановлено, що приватним нотаріусом ОСОБА_1. порушено територіальність проведення державної реєстрації.
Наведене свідчить, що твердження позивача, що на момент прийняття ним оскаржуваного рішення 2 діяв наказ Міністерства юстиції України від 30 серпня 2022 року № 3642/5 «Про внесення змін до наказів Міністерства юстиції України від 28 березня 2016 року № 898/5 та від 25 листопада 2016 року № 3359/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 серпня 2022 року за № 980/38316, яким визначено, що в умовах воєнного стану забезпечується можливість проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, місцезнаходження якого є, серед іншого, Миколаївська область, незалежно від місцезнаходження такого майна є безпідставним, з огляду на таке.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» , відповідно до статей 12-1, 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного шану в Україні» врегульовано проведення реєстраційних дій щодо нерухомості та бізнесу саме в умовах повномасштабної війни та військового стану, який, який вже зазначалось, розпочався з 24 лютого 2022 року.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» Міністерством юстиції України було прийнято наказ Міністерства юстиції України від 05 серпня 2022 року № 3303/5 «Про внесення змін до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану», яким, зокрема, не припинено доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану у межах м. Нова Одеса Миколаївської області, де розташовані об'єкт нерухомого майна, земельна ділянка та група нежитлових приміщень, тому і державна реєстрація речових прав щодо цих об'єктів повинна була проводитися за місцем їх розташування.
Тому, суд погоджується з твердженнями відповідача щодо того, що положення наказу Міністерства юстиції України від 30 серпня 2022 року № 3642/5 «Про внесення змін до наказів Міністерства юстиції України від 28 березня 2016 року № 898/5 та від 25 листопада 2016 року № 3359/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 серпня 2022 року за № 980/38316 до даних правовідносин не підлягають застосуванню.
З урахуванням вищевикладеного, на переконання суду, Колегією під час розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТ УМБ» в повному обсязі було встановлено наявність обставин, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 4 частини 7 стані 37 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.
Повноваження Міністерства юстиції України з цього питання є дискреційними.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № Я (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженнями слід розуміти такі повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
У висновку Колегії від 27 вересня 2022 року за результатом розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТ УМБ» зазначено, що зважаючи на встановлений факт порушення й оцінюючи його ступінь та характер Міністерство юстиції виходить із того, що застосування до приватного нотаріуса заходів реагування у вигляді анулювання доступу до Державного реєстру прав, має бути необхідним й достатнім для виправлення і попередження нових порушень та зловживань у сфері державної реєстрації прав. А тому з огляду на вказану мету й ґрунтуючись на принципах справедливості та співмірності заходи реагування повинні бути пропорційними характеру встановлених порушень.
Встановлення факту прийняття приватним нотаріусом ОСОБА_1. неправомірних рішень та характеру допущених ним порушень вимог законодавства є підставою для застосування відповідного заходу реагування у вигляді анулювання йому доступу до Державного реєстру прав.
У постанові Верховного Суду від 29 серпня 2022 року у справі № 160/4731/20 висловлена правова позиція щодо того, що законодавством не передбачено вимоги щодо зазначення мотивів у рішенні уповноваженого органу про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні, а тільки його форму - наказ (частина 6 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Однак висновок комісії з розгляду скарг, на підставі якого приймається рішення, має бути вмотивованим та містити мотиви його прийняття, оскільки тільки такий висновок дає змогу прийняти належне та обґрунтоване рішення уповноваженому органу. Вмотивоване рішення - це рішення, прийняте на підставі належної оцінки фактів та доказів, з урахуванням усіх заявлених аргументів сторін, із подальшим застосуванням відповідних норм законодавства. Тобто уповноважений орган має оцінити висновок комісії з розгляду скарг, його мотивацію, обґрунтованість, і за результатами розгляду прийняти відповідне рішення.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, висновок Колегії від 27 вересня 2022 року за результатом розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТ УМБ» містить мотиви та обгрунтування прийняття рішення, в тому числі і щодо анулювання доступу приватному нотаріусу ОСОБА_1. до Державного реєстру прав наполягаємо, у зв'язку з чим, що доводи позивача стосовно невмотивованості оскаржуваного наказу є такими, що не відповідають дійсності.
Суд зазначає, що в межах даного спору судом не надається правова оцінка фактичним обставинам, що стали підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНТ УМБ» з відповідною скаргою до Міністерства юстиції України, а відтак не досліджується питання щодо правомірності прийнятих позивачем оскаржуваних рішень.
Стосовно доводів позивача щодо того, що оскаржуваним наказом значно обмежується можливість здійснення ним нотаріальної діяльності є неогбрунтованими, оскільки у випадку анулювання доступу державного реєстратора - приватного нотаріуса до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нотаріус не позбавлений права на працю та вправі здійснювати діяльність, яка не стосується дій щодо вчинення державної реєстрації прав на нерухоме майно, та безпосередньо нотаріальної діяльності.
Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог, відповідно, про відсутність правових підстав для їх задоволення.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На переконання суду, відповідачем доведено правомірність вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255,287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя К.Ю. Гарник