ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 грудня 2022 року м. Київ № 826/8902/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., вирішивши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі також - відповідач), в якому просить визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 без урахування та перерахунку середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення визначених законодавством із розмірів встановлених для основних видів грошового забезпечення на час виникнення права на перерахунок пенсії, зобов'язати Головне управління ПФУ в м. Києві провести перерахунок належної ОСОБА_1 пенсії із врахуванням розміру середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення у складі надбавок, премії та допомог встановлених чинним на час виникнення права на перерахунок законодавством, а саме: надбавки за особливості проходження служби (50%ПО+ОВЗ+НВР), премії (10% ПО), допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (по 1/12 ГЗ), розрахованим із розмірів основних видів грошового забезпечення встановлених законодавством на час виникнення права на перерахунок, без обмеження її максимального розміру та виплачувати таку без обмеження такого її розміру.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідачем при проведенні перерахунку пенсії не включено до складових грошового забезпечення додаткових видів, з яких сплачені страхові/соціальні внесків.
Так, на переконання позивача, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 вид додаткового грошового забезпечення «середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення» з 01.03.2018 року не скасований та не змінений, з огляду на що, цей вид додаткового грошового забезпечення складається з допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а тому, має враховуватися у довідці про грошове забезпечення позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.06.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
13.03.2019 року позивачем через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) подано заяву про зупинення провадження у справі.
У вищезазначеній заяві, позивач просить зупинити провадження у справі, оскільки Верховним Судом (Касаційним адміністративним судом) переглядається справа №826/5716/18 у подібних правовідносинах, а тому просить зупинити провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2019 року заяву позивача по зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження в адміністративній справі №826/8902/18 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, - до набрання законної сили рішенням Верховного суду у справі №826/5716/18. Зобов'язано ОСОБА_1 невідкладно повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у цій справі.
В той же час, з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/5716/18 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019 року у справі №826/5716/18 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року скасовано та ухвалено нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.
В свою чергу, постановою Верховного Суду від 23.06.2022 року у справі №826/5716/18 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2019 року у справі №826/5716/18 залишено без змін.
Отже, підстави зупинення провадження у справі №826/8902/18 відпали.
Разом з тим, позивачем заяви про поновлення провадження у справі не подано.
Користуючись правом ініціативи на підставі частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2022 року провадження у справі №826/8902/18 поновлено. Розгляд справи ухвалено продовжити зі стадії, на якій його зупинено.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Заяв або клопотань у порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не подано. Про наявність наміру подання відзиву суд не повідомлено.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 01.11.1995 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі №ФА128710 станом на 01.12.2017 року, позивачу обчислена пенсія за вислугу років, яка складається з посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років 35%, надбавку за особливо важливі завдання 50%, та премію у розмірі 10%.
До 01.01.2018 року пенсія позивача обраховувалася у розмірі 68% від відповідних сум грошового забезпечення, що підтверджується копією розрахунку пенсії за вислугу років.
У 2018 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відповідачем проведено перерахунок пенсії, згідно з яким основний розмір пенсії складає 68% від суми грошового забезпечення із розрахунку: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років у розмірі 50%.
Також, на підставі вказаної постанови Кабінету Міністрів України розраховано розмір пенсії до виплати з надбавками, з урахуванням попередньої суми пенсії та підвищення: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50% від підвищення; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно 75% від підвищення; з 01.01.2020 року - щомісячно 100% від підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Не погоджуючись з перерахунком відповідача в частині застосовування поетапності виплати пенсії, а також у зв'язку з не включенням всіх видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за особливості проходження служби, премії, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон № 2262-ХІІ).
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі також - Постанова №103), відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі також - Постанова №704).
Отже, з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених Постановою №103, у позивача виникло право на перерахунок пенсії з 01.01.2018 року.
Разом із цим, здійсненню перерахунку пенсії передує процедура, визначена Порядком проведення перерахунку пенсій призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 року (далі також - Порядок № 45).
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 (в редакції на момент перерахунку пенсії позивача, із змінами, внесеними згідно з Постановою № 103) пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Отже, цим нормативним документом встановлена наступна послідовність дій: уповноважений орган повідомляє Пенсійний фонд України про наявність рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру грошового забезпечення; Пенсійний фонд України повідомляє відповідні структурні підрозділи Пенсійного фонду про підстави проведення перерахунку пенсій та необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України; Головні управління Пенсійного фонду України складають відповідні списки та передають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, які готують відповідні довідки. Форма довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, в тому числі складові грошового забезпечення, визначалася у додатку 2 Порядку №45.
Зміст вищенаведених норм свідчить, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм іншими органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках.
Таким чином, без наявності довідки про розмір грошового забезпечення або відповідних складових у ній пенсійний орган не може зробити перерахунок раніше призначеної пенсії.
Отже, органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.
Аналогічну правову позицію щодо застосування норма права у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом, зокрема у постановах від 10.10.2019 року у справі №522/17864/15-а, від 26.12.2019 року у справі №676/3588/16-а, від 25.03.2020 року у справі № 804/175/1638/18, від 17.06.2020 року у справі №2540/2873/18, від 02.07.2020 року у справі №280/1931/19.
Крім того, зокрема у постановах від 09.06.2021 року у справі № 520/1566/19, від 14.01.2022 року у справі № 120/1968/19-а, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2018 року із врахуванням таких складових грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою є правомірними, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснюється з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років. Врахування інших видів грошового забезпечення цією постановою не передбачено.
Так, судом встановлено, що при здійсненні перерахунку пенсій позивача відповідачем враховано наступні складові грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад; оклад за військове звання; надбавка за вислугу років. Таким чином, відсутні підстави вважати дії органу Пенсійного фонду щодо проведення перерахунку пенсії протиправними, оскільки такий перерахунок проведено на виконання Постанови №103, що кореспондується з приписами частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ в частині наданого Кабінетом Міністрів України права встановлювати такі умови перерахунку пенсії.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині, заявленій про перерахунок пенсії позивача з урахуванням видів грошового забезпечення, як надбавки за особливості проходження служби, премії, допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Щодо перерахунку пенсії без обмеження її розміру, суд зауважує наступне.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
У той же час, згідно з вимогами пункту 5 Порядку № 45, під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Аналогічні приписи містяться у пункті 1 Постанови № 103, яким визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Вказане вище свідчить про те, що поетапну виплату перерахованої підвищеної пенсії з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсії: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків від підвищення перерахованої пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року, а також застосування тільки трьох видів грошового "забезпечення для перерахунку пенсії як такі, що не відповідають пункту 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011 XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та статтям 43 і 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", встановлено постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21.02.2018 року.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії за рахунок виплати 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, не можуть вважатися протиправними, оскільки такий перерахунок проведено на виконання Постанови № 103, що кореспондується з приписами частини четвертої статті 63 Закону в частині наданого Уряду права встановлювати такі умови порядку виплати пенсії.
За вказаних вище обставин відповідні позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Вказану правову позицію також викладено в рішенні Верховного Суду у зразковій справі №240/6263/18 від 13.03.2019 року.
У свою чергу, під час розгляду справи судом встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 за позовом фізичної особи до Кабінету Міністрів України визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року набрало законної сили 05.03.2019 року.
Проте, скасування з 05.03.2019 року в судовому порядку пункту 2 Постанови №103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, позаяк станом на час виникнення спірних правовідносин відповідні норми Постанови №103 були діючими.
Враховуючи викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені обставини правомірності дій відповідача у спірний період, суд відмовляє у задоволенні позову.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суду міста Києва, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368; місцезнаходження юридичної особи: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).
Повне рішення суду складено 07.12.2022 року.
Суддя Л.О. Маруліна