08 грудня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/4974/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
03 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дії та бездіяльності щодо не призначення відповідно до рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 пенсії у відповідності до пункту 1.7, 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з дати звернення за призначенням пенсії - 01.12.2020; не врахування стажу роботи 15 років 1 місяць 15 днів на посаді підземного гірника із повним робочим днем під землею, яка віднесена до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці; не визначення відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" розміру призначеної пенсії 80 % середньомісячного заробітку для обчислення пенсії, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність; зобов'язання призначити відповідно до рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 пенсію у відповідності до пункту 1.7, 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з дати звернення за призначенням пенсії - 01.12.2020, з врахуванням стажу роботи 15 років 1 місяць 15 днів на посаді підземного гірника із повним робочим днем під землею, яка віднесена до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, з визначенням відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" розміру призначеної пенсії 80 % середньомісячного заробітку для обчислення пенсії, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що під час виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 у справі № 440/3040/21 відповідач призначив пенсію позивачу з 13.09.2021, а не з дати першочергового звернення 01.12.2020, не зарахував до стажу роботу період роботи на посадах, які віднесені до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, з визначенням відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", чим порушив право позивача на належне соціальне забезпечення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2022 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позов відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що пенсію було призначено з дати набрання рішенням суду законної сили.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся із заявою від 01 грудня 2020 року до ГУПФУ в Полтавській області за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах, із додатком переліку необхідних документів.
02.12.2020 відділом призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (Київський район) прийнято рішення №2383 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно підпункту 2 пункту 2 статті 114 ЗУ “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” та згідно Тимчасової Угоди між Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за списком №1 та відсутністю необхідного стажу роботи в районах Крайньої Півночі.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 у справі № 440/3040/21 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 02 грудня 2020 року №2383; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та прийняти рішення у відповідності до норм чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 у справі № 440/3040/21 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 09.11.2021 № 163750015230 ОСОБА_1 з 13.09.2021 призначено пенсію за віком, при цьому до стажу зараховано 10 років роботи за списком №1.
Позивач не погодився із діями відповідача щодо призначення пенсії з 13.09.2021, а не з дати звернення 01.12.2020, незарахування до стажу роботу періоду роботи на посадах, які віднесені до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, та без застосування вимог статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", у зв'язку із чим оскаржив їх до суду.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог суд дійшов до наступного висновку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV.
Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I "Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії" Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Пунктом 1.6, абзацом першим пункту 1.7 розділу I "Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії" Порядку № 22-1 передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Відповідно до абзацу третього пункту 1.7 розділу I "Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії" Порядку № 22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців з дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону (абзац четвертий пункту 1.7 розділу I "Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії" Порядку № 22-1).
Згідно з пунктом 3.2 розділу ІІІ "Підготовка і подання документів для призначення пенсій" Порядку № 22-1 у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії посадова особа підприємства, установи, організації оформляє всі необхідні документи і направляє їх до органу, що призначає пенсію, за місцезнаходженням підприємства, установи, організації або передає документи працівнику для їх подачі до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації). У необхідних випадках посадова особа підприємства, установи, організації надає працівнику допомогу щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії. У разі якщо підготовлено не всі необхідні для призначення пенсії документи, до органу, що призначає пенсію, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково у строки, передбачені пунктом 1.7 розділу І цього Порядку.
Пунктом 3.3 розділу ІІІ "Підготовка і подання документів для призначення пенсій" Порядку № 22-1 передбачено, що орган, що призначає пенсію, надає: роз'яснення підприємствам, установам, організаціям та особам з питань призначення та виплати пенсій; у разі необхідності - бланки документів; допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу І цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії; у разі необхідності - допомогу щодо визначення права на пенсію до звільнення особи з посади, яка дає право на її призначення.
Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Згідно з абзацами першим, другим пункту 4.3 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління (абзац шостий пункту 4.3 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1).
Відповідно до пункту 4.7 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1).
З системного аналізу вищенаведених норм права слідує, що орган, що призначає пенсію, після надходження відповідної заяви (про призначення пенсії) разом з поданими документами зобов'язаний письмово повідомити особу, яка звернулась з такою заявою, про недостатність поданих документів та необхідність надання у тримісячний строк з дня прийняття заяви додаткових документів для призначення пенсії. При цьому, перелік документів, які необхідно подати додатково, а також строк для їх подання мають бути зазначені органом, що призначає пенсію, у розписці, яка видається особі, що звернулась з заявою про призначення пенсії. Невиконання таких вимог органом, що призначає пенсію, призводить до позбавлення особи, яка звертається з заявою про призначення пенсії, права надати у тримісячний строк додаткові документи та унеможливлює призначення пенсії з дня прийняття заяви про призначення пенсії.
Як свідчать встановлені судом обставини справи, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 у справі № 440/3040/21, яке набрало законної сили 13.09.2021, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно з частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Оскільки рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 у справі № 440/3040/21 не містило вказівки щодо дати призначення пенсії ОСОБА_1 , Управлінням призначено пенсію з 13.09.2021, тобто з дати набрання рішенням законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 1 відповідно до Закону № 1058 звернувся до відповідача 01.12.2020.
Отже, з врахуванням вищевикладеного пенсія ОСОБА_1 має бути призначена з дня прийняття заяви про призначення пенсії, у зв'язку із чим відповідачем неправомірно призначено позивачу пенсію з 13.09.2021.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача призначити пенсію з врахуванням стажу роботи 15 років 1 місяць 15 днів на посаді підземного гірника із повним робочим днем під землею, яка віднесена до Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, суд зазначає наступне.
Трудова книжка АТ-V №8594832, яка надана позивачем, містить записи, в тому числі, про роботу з 04.10.1993 по 31.12.1994 на Державному підприємстві "Шахта Промислова" виробничого об'єднання по видобутку вугілля "Воркутауголь" та роботу з 01.01.1995 по 06.10.2003 на шахті "Комсомольська" ВАТ по видобутку вугілля "Воркутауголь".
Відповідно до п. 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» період роботи до 01.01.1991р. в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991р.
Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, встановлено Указами Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26.09.1967р. «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.1967р. №530/П-28.
Згідно п. 3 постанови Ради Міністрів СРСР від 10.02.1960р. №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі після 01.03.1960.р. - за 1 рік і 6 місяців при нарахуванні стажу для отримання пенсії за віком та по інвалідності.
Разом з тим, спірні правовідносини виникли у зв'язку з неврахування відповідачем в пільговому обчисленні періодів роботи позивача з 04.10.1993 року по 31.12.1994 року та з 01.01.1995 року по 06.10.2003 року на шахті "Комсомольська" ВАТ по видобутку вугілля "Воркутауголь", тобто періодів роботи після 01.01.1991 року, врахування яких в пільговому обчисленні чинним законодавством не передбачено.
Так, відповідно до ст. 3 Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, які прирівняні до даних районів, в галузі пенсійного забезпечення від 19.01.1993р. при призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому випадку частина пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або в місцевостях, які прирівнені до районів Крайньої Півночі, обчислюються за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюються спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін. Відшкодування витрат у відповідності із пунктом 1 цієї статті здійснюється до виникнення права на пенсійне забезпечення згідно законодавства України (з врахуванням Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р.).
Тобто, вказана Тимчасова угода надає громадянам Сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права.
Проте, ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15.01.1993р., ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р., не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Виходячи з наведеного суд вважає, що підстави для зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи позивача після 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях відсутні, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права висловлена Верховним Судом в постанові від 31.01.2018р. (справа №676/7065/14-а).
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити розрахунок пенсії позивача з визначенням відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" розміру призначеної пенсії 80 % середньомісячного заробітку для обчислення пенсії, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (№345-VI) визначено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Згідно абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (№345-VI) визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 % середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Тобто, мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 % середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону №345-VI така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність).
З огляду на викладене, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать лише працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Матеріалами справи підтверджується, що пенсію позивача обчислено при страховому стажі 30 років 11 місяців 04 дня. Пільговий стаж за списком № 1 - 10 років.
Отже, пільговий стаж ОСОБА_1 за списком № 1 на підземних роботах складає лише 10 років.
Водночас, для обчислення пільгової пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») позивач повинен мати стаж на підземних роботах не менш як 15 років.
Оскільки ОСОБА_1 має стаж на підземних роботах менше 15 років, а тому відсутні підстави для розрахунку його пенсії у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзацу 3 частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36000; код 13967927) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 13.09.2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 01.12.2020 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.Б. Головко