Справа № 201/9328/22
Провадження № 1-кс/201/3476/2022
29.11.2022 р. м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови дізнавача СД ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 16.12.2021 р. про закриття кримінального провадження № 12020045650000487, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.11.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України,
ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зі скаргою, в якій просить суд ухвалити рішення, яким:
- поновити строк для подачи скарги, якщо суд вважає що строк для подачи скарги був пропущений;
- постанову дізнавача СД ВП №5 Дніпровського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 16.12.2021р. про закриття кримінального провадження №12020045650000487 від 04.11.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України на підставі п. 2) ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діяннях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, скасувати;
- задовольнити відвід дізнавача СД ВП №5 Дніпровського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від досудового розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №12020045650000487 від 04.11.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.129 ч.1 КК України;
- відомості про прийняте рішення внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Обґрунтовуючи скаргу ОСОБА_3 посилається на те, що сектором дізнання Соборного ВП ДВП ГУНП України в Дніпропетровській області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного в ЄРДР за №12020045650000487 від 04.11.2020р. щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_5 відносно нього кримінального проступку, передбаченого ст.129 ч.1 КК України, а саме - погроза вбивством.
28.05.2021р. дізнавачем СД ВП №5 Дніпровського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 була винесена постанова про закриття кримінального провадження за №12020045650000487 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із встановленням відсутності в діяннях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення. Проведеними заходами, інформація яка має інтерес отримана не була. Факти викладені в заяві не знайшли свого об'єктивного підтвердження.
Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 16.09.2021р. (справа №201/9303/21) постанова дізнавача СД ВП №5 Дніпровського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 від 28.05.2021р. про закриття кримінального провадження № 12020045650000487 від 04.11.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України, як невмотивована і необґрунтована, була скасована.
16.12.2021р. дізнавачем СД ВП №5 Дніпровського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 була винесена постанова про закриття кримінального провадження за №12020045650000487 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із встановленням відсутності в діяннях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення. Як було зазначено в постанові, дізнавачем в ході проведення досудового розслідування проводились заходи, направлені на встановлення свідків та очевидців, обставин події. Проведеними заходами, інформація яка має інтерес отримана не була. Факти викладені в заяві не знайшли свого об'єктивного підтвердження.
16.12.2021р. старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 як старшим колегою попереднього дізнавача стажера ОСОБА_6 та як дійсно справжнім професіоналом своєї справи - після отримання вказівок від 01.11.2021р. від ГУНП України в Дніпропетровській області щодо ефективності проведення дізнання у кримінальному провадженні № 12020045650000487 на бездіяльність та відвід ОСОБА_6 від досудового розслідування не вчиняючи жодної слідчої дії по справі тупо було закрито провадження.
11.11.2022р. дану постанову він отримав особисто в дізнавача ОСОБА_4 у приміщенні поліції.
З даною постановою дізнавача він не згоден повністю оскільки вважає, що постанова про закриття кримінального провадження винесена передчасно, з порушенням вимог ст.ст. 2, 9, 38, 110 КПК України, а тому підлягає скасуванню, оскільки під час досудового слідства не вжито жодних необхідних заходів щодо всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення.
ОСОБА_3 у скарзі зазначає, що з метою всебічного , повного і неупередженого дослідження обставин справи сектором дізнання ГУНП України в Дніпропетровській області були надані наступні вказівки СД Соборного відділку поліції №5, а саме: (витяг)
1) активізувати досудове розслідування вказаного кримінального провадження;
2) систематизувати матеріали кримінального провадження;
3) долучити до матеріалів кримінального провадження план слідчих дій;
4) провести огляд місця вчинення кримінального проступку;
6) детально допитати мешканців будинку АДРЕСА_1 задля встановлення способу життя та характеристики ОСОБА_5 ;
8) зібрати матеріали які характеризують ОСОБА_5 ;
10) залучити до кримінального провадження у якості потерпілого ОСОБА_3 ;
14) не обмежуватися вищевказаним, виконати інші слідчі дії, направлені на швидке, повне і неупереджене дослідження усіх обставин кримінального провадження;
15) вирішити питання щодо об'єднання кримінальних проваджень № 12020045650000487 та №12020045650000365.
ОСОБА_3 у скарзі зазначає, що дізнавач ОСОБА_4 безпідставно жодної слідчої дії по справі не проводив.
Скаржник зазначає, що в клопотаннях по першій кримінальній справі № 12020045650000365 від 29.09.2020 р. ОСОБА_7 у лютому 2021р. втік з квартири, де постійно мешкав у м.Кривий Ріг, не попередивши про це нікого, в тому числі і його (власника), в квартирі залишив повний безлад, вся техніка була ввімкнена. З початку 2021року на телефонний зв'язок з ним він не виходить, всі його телефони постійно знаходяться поза зоною досяжності і лише з 25 травня 2021р. почав писати йому смс з усілякими образами. На даний час ніякого з ним зв'язку нема і достовірних відомостей про його місцеперебування невідомо. З незрозумілих причин він всіляко умисно приховує своє місцезнаходження.
Скаржник вказує на те, що ОСОБА_5 - агресивна та психічно неврівноважена людина і останні роки постійно зловживав алкоголем. Беручи до уваги його неприховану ненависть до України та українців, яких він за роки війни зневажливо називає «бандерівцями» та його щиру любов до путіна, у нього є обґрунтоване припущення, що ОСОБА_7 поїхав воювати/працювати на Донбас на боці бойовиків, що безумовно є більш тяжким кримінальним правопорушенням.
Беручи до уваги недавню трагічну смерть матері ОСОБА_8 (25.06.2020р.), котру він в неходячому стані оставив помирати в квартирі, де разом мешкали, взагалі без надання їй медичної допомоги, вимкнувши всі телефони і нікого не допускаючи до квартири, а також той факт, що він людина з явною неадекватною психічною нелюдською поведінкою - у нього на даний час є всі реальні підстави побоюватися здійснення ОСОБА_5 і далі відносно нього погроз вбивства, тим більше, що він вже знає його місце проживання.
Дуже добре усвідомлюючи агресивну особистість родича ОСОБА_5 , його психічну неврівноваженість, постійне зловживання алкоголем, шалену заздрість йому та хронічну жаги помсти, його погрози вбити його - є цілком реальними та здійсненими. Час пройшов, але його поведінка не змінилась.
06.10.2022р. вперше за півтора року ОСОБА_5 вийшов на зв'язок та почав знову йому погрожувати по телефону, тобто він повернувся до країни з росії де і перебував весь цей час, починаючи з лютого 2021року.
Згідно даних геолокації його мобільного номеру на даний час він знаходиться в АДРЕСА_2 знаходиться на відстані близько 30 км від лінії фронту.
20.10.2021р. (вх. К-1980), 02.11.2021р. (вх. К-2071), 10.12.2021р. (вх. К-2336), 10.12.2021р. (вх. К-2334), 28.01.2022р. (вх. К-168) ним були подані до канцелярії Соборного ВП м. Дніпро клопотання на ознайомлення з матеріалами даної кримінальної справи. Однак на даний час всі ці клопотання дізнавачем ОСОБА_4 безпідставно було проігноровано та справу для ознайомлення йому не надано. Жодної відповіді про результати розгляду клопотань дізнавачем не було надано.
На неодноразові його клопотання, дізнавач ОСОБА_4 жодним чином не відреагував, жодних повідомлень про результат розгляду вищезазначених клопотань йому досі не надав.
Скаржник у скарзі зазначає, що його клопотання дізнавачем ОСОБА_4 було необґрунтовано проігноровано, чим було грубо порушено чіткі вимоги ст.220 КПК України, які передбачають, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
ОСОБА_3 у скарзі зазначає, що ОСОБА_4 постійно відкладав їхню зустріч, а потім взагалі перестав брати слухавку і протягом тривалого часу зв'язок з дізнавачем був повністю відсутній.
Все це говорить про необ'єктивність та упередженість ОСОБА_4 при розслідуванні вказаного кримінального провадження.
Скаржник у скарзі зазначає, що напружена політична ситуація у зв'язку зі збройним конфліктом на сході країни та можливою небезпекою для особистого життя, у зв'язку з ймовірним знаходженням родича на окупованих бойовиками територіях, надає йому підстави вважати , що дізнавач ОСОБА_4 під час досудового розслідування повинен би вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження для встановлення місцезнаходження родича ОСОБА_5 .
Через незаконну бездіяльність яка полягає у бездіяльності дізнавача ОСОБА_4 під час проведення досудового розслідування та не виконанні певних слідчих дій по даній кримінальній справі, а саме: неподання запитів до мобільних операторів України для встановлення місцеперебування особи, ігнорування і ненадання відповіді на неодноразові його клопотання та відсутність будь-якого зв'язку з ним на протязі двох місяців, обґрунтовано вважає, що були проігноровані вимоги Конституції України та КПК України, а його права як потерпілого по справі, були грубо порушені.
ОСОБА_3 у скарзі зазначає, що зазначені обставини, викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості, професійній компетенції дізнавача ОСОБА_4 та його здатності до ефективного і результативного доведення справи у встановлені законом строки.
ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про проведення розгляду скарги без його участі, скаргу підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити.
Дізнавач СД ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до суд з письмовою заявою, у якій просить суд справу розглянути без його участі, рішення ухвалити на розсуд суду.
Вивчивши скаргу, дослідивши додані до неї матеріали, суд приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.304 КПК України, якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюються постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
На підставі п.3) ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, як рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно зі ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно положень п.4 ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження. У відповідності до ч.2 ст.91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. При цьому, положеннями ст.92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Предметом оскарження є постанова дізнавача від 16.12.2021 р. про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.11.2020 р. за № 12020045650000487 на підставі п.2) ч.1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим, прокурором всіх зібраних та перевірених доказів (ст. ст. 2, 284 КПК України).
Постанова слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст. 110 КПК України).
Суд приходить до висновку про недотримання дізнавачем поліції вимог ст.110 КПК України при ухваленні постанови 16.02.2022 р., що є порушенням змісту та форми загальних засад кримінального провадження, визначених ст. 7 КПК України.
Крім того, згідно ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальному процесуальному законодавстві України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Такі приписи процесуального закону узгоджуються із Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якою зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Практика Європейського Суду з Прав Людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі, «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
В рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява №21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграф 150).
Таким чином, суд приходить до висновку, що прийнята постанова є передчасною і такою, що винесена без дотримання вимог ст.ст. 9,91-94,110,284 КПК України, а досудове слідство, що проведене слідчим не було ретельним, безстороннім і сумлінним.
При цьому, слідчий суддя, виходячи з ч. 5 ст. 40 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) слідчому щодо проведення конкретних слідчих дій, адже слідчій є самостійним у своїй процесуальній діяльність, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України). Однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що дізнання зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
При здійсненні відновленого досудового розслідування цього провадження органу досудового розслідування необхідно перевірити викладені заявником обставини, виконати необхідні дії і в залежності від встановленого прийняти законне та обґрунтоване рішення відносно подальшого провадження у даному провадженні, яке має бути належним чином вмотивованим з всебічним, повним аналізом доводів викладених скаржником.
Тому вимога скаржника щодо скасування постанови дізнавача про закриття кримінального провадження, підлягає задоволенню.
Заявлений скаржником відвід дізнавачу ОСОБА_4 від досудового розслідування в рамках кримінального провадження за №12020045650000487 в межах розгляду скарги про скасування постанови про закриття кримінального провадження розгляду не підлягає, так як не охоплюється вимогами Глави 26 Кримінального процесуального кодексу України (ст.303).
Вирішення питання про відвід регламентоване Главою 3 Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно ч.1 ст.117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Заявником порушено 10 денний строк звернення до суду зі скаргою, але заявлено клопотання про поновлення такого строку у зв'язку із несвоєчасним отриманням постанови.
За вказаних обставин строк оскарження підлягає поновленню.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора;1-1) скасування повідомлення про підозру 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Згідно вимог 18) ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись п. 18) ч.1 ст. 3, ст.ст.2,7,110, 117,284, 303, 306, 307, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_3 пропущений процесуальний строк на звернення до суду на оскарження постанови дізнавача СД ВП №5 Дніпровського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 16.12.2021р. про закриття кримінального провадження № 12020045650000487 від 04.11.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України на підставі п. 2) ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діяннях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення.
Постанову дізнавача СД ВП №5 Дніпровського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 16.12.2021р. про закриття кримінального провадження № 12020045650000487 від 04.11.2020 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України на підставі п. 2) ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діяннях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення-скасувати, направивши матеріали кримінального провадження до СД ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області для продовження досудового розслідування.
Вимоги в частині скарги щодо задоволення відводу дізнавача СД ВП №5 Дніпровського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від досудового розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 12020045650000487 від 04.11.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.129 ч.1 КК України-залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що питання відвід дізнавача СД ВП №5 Дніпровського РУП ГУНП України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 від досудового розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 12020045650000487 від 04.11.2020р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.129 ч.1 КК України він має право вирішити у відповідності до вимог Глави 3 Кримінального процесуального кодексу України.
В задоволенні вимог іншої частини скарги- відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Жовтневого районного суду
м. Дніпропетровська ОСОБА_1