08 грудня 2022 року
м. Київ
cправа № 916/617/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т. М. (головуючий), Бенедисюка І. М., Булгакової І. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Одеської міської ради (далі - Рада, скаржник)
на рішення Господарського суду Одеської області від 16.08.2022
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2022
у справі №916/617/21
за позовом Одеської міської ради
до Громадської організації «Центр сприяння інвалідам «Надія»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент комунальної власності Одеської міської ради
про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 1 251 111, 60 грн
Рада 25.11.2022 (згідно з поштовою відміткою на конверті) звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 16.08.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 у справі №916/617/21 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки у розмірі 1 251 111, 60 грн та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині. Крім того, скаржник просить поновити пропущений строк для подання касаційної скарги.
Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Верховний Суд встановив таке.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Так, на обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі Рада із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що попередніми судовими інстанціями неправильно застосовано норми матеріального права, які стосуються застосування позовної давності та порушено норми процесуального права в частині обґрунтованості судового рішення. При цьому, висновок Верховного Суду щодо застосування частини п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 10, 11, 26, 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» саме у подібних даній справі правовідносинах - відсутній. Крім того скаржник зазначає, що у цій справі попередні судові інстанції застосували, до відносин про стягнення з відповідача неустойки, положення пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України без оцінки фактичних обставин справи у контексті застосування частини п'ятої статті 267 ЦК України в сукупності з нормами Закону України «Про місцеве самоврядування».
З огляду на викладене касаційна скарга Ради подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.
Також згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до частини третьої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Враховуючи те, що на даний час судові рішення у справі №916/617/21 переглядаються Верховним Судом в порядку господарського судочинства, ставка судового збору має застосовуватися, як за подання позовної заяви до господарського суду.
За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з частиною першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру було встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021» (на момент подання позову) прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2021 року визначений у розмірі 2 270 грн.
В прохальній частині касаційної скарги скаржник виклав свої вимоги до Суду в такій редакції: «скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 16.08.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 у справі №916/617/21 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги Одеської міської ради про стягнення з Громадської організації «Центр сприяння інвалідам «Надія» неустойки у розмірі 1 251 111, 60 грн. Ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну вимогу Одеської міської ради про стягнення з Громадської організації «Центр сприяння інвалідам «Надія» неустойки у розмірі 1 251 111,60 грн. В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 16.08.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 у справі №916/617/21 залишити без змін».
Оскаржуваним рішенням Господарського суду Одеської області від 16.08.2022, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2022, у справі №916/617/21, зокрема, позов Ради до Громадської організації «Центр сприяння інвалідам «Надія» (далі - ГО «Надія»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності Одеської міської ради, про розірвання договору та стягнення 1 251 111, 60 грн задоволено частково: розірвано договір купівлі-продажу від 05.03.2018, укладений між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради та ГО «НАДІЯ», щодо нежилих приміщень першого поверху загальною площею 520, 9 кв.м. за адресою: місто Одеса, вул. Пушкінська, буд. 59, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 05.03.2018 за № 372; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Отже, з урахуванням викладеного, беручи до уваги оскаржувані судові рішення, вимоги касаційної скарги про те, що скаржник оскаржує відмову в задоволенні його позову про стягнення 1 251 111,60 грн (майновий характер), при поданні касаційної скарги він мав сплатити судовий збір у сумі 37 533, 35 грн (1 251 111, 60 грн. х 1,5% - вимога майнового характеру за позовом х 200%).
Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Виходячи з вищевикладеного, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази доплати судового збору у розмірі 37 533, 35 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами:
- ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030102 ;
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 ;
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
-код банку отримувача (МФО) 899998 ;
- рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007 ;
- код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Верховний Суд роз'яснює, що у разі не усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги у встановлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України.
Окрім цього, статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Так, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 03.11.2022 (повний текст постанови складено - 04.11.2022), а тому строк на її оскарження закінчився 24.11.2022.
Касаційну скаргу подано скаржником до Верховного Суду 25.11.2022, підтвердженням чого є поштова відмітка на конверті, в якому касаційна скарга надійшла на адресу Суду, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження зазначеної постанови апеляційного господарського суду від 03.11.2022.
Звертаючись з клопотанням про поновлення строку на подання касаційної скарги, скаржник посилається, зокрема, на те, що 23 листопада 2022 року внаслідок масованої ракетної атаки російських окупантів на Україну, аварійно зупинилися енергоблоки Південноукраїнської атомної електростанції, Хмельницької атомної електростанції, а в аварійний режим роботи переведено Рівненську атомну електростанцію. Разом з тим місто Одеса було повністю знеструмлено починаючи з 23 листопада 2022 року та, зокрема будівля, в якій розташовано управління з питань представництва у судах юридичного департаменту Одеської міської ради, а також усі прилеглі поштові відділення, що зумовило фізичну неможливість відправити дану касаційну скаргу у встановлений процесуальним законодавством строк.
Водночас Колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні, не можуть вважитися поважними, оскільки як було зазначено вище Рада звернулася до Суду 25.11.2022, що підтверджується поштовою відміткою на конверті, в якому касаційна скарга прийшла на адресу Суду.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява №11681/85) зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В контексті викладеного суд зазначає, що згідно з положеннями статей 42, 43 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
При цьому суд касаційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 №3236/03, згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов'язок доведення яких відповідними доказами покладено на скаржника.
Про те скаржником, на підтвердження знеструмлення, починаючи з 23 листопада 2022 року, будівлі в якій розташовано управління з питань представництва у судах юридичного департаменту Одеської міської ради жодних доказів не подано.
Істинність твердження щодо знеструмлення будівлі, що унеможливило до 24.11.2022 вчасно подати касаційну скаргу, має бути доведена суду доказами, які відповідають статям 76- 79 ГПК України щодо достовірності, належності і допустимості.
Відтак, твердження скаржника, що через знеструмлення названої будівлі неможливо було звернутися до Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 16.08.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 у справі №916/617/21 до 24.11.2022 не підтверджені.
У справі «Устименко проти України» (Рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.
Приписами частини третьої статті 288 ГПК України передбачено, що строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що скаржником до клопотання не додано достовірних, належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність поважних причин, що перешкоджали скаржнику звернутися до суду касаційної інстанції щодо оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 16.08.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 у справі №916/617/21 із дотриманням процесуальних строків на касаційне оскарження судового рішення. Істинність твердження щодо знеструмлення будівлі, в якій розташовано управління з питань представництва у судах юридичного департаменту Одеської міської рад, має бути доведена суду доказами, які відповідають статям 76- 79 ГПК України щодо достовірності, належності і допустимості доказів.
З огляду на викладене, колегія суддів визнає неповажними причини, наведені скаржником в обґрунтування поважності пропуску строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 16.08.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 у справі №916/617/21, оскільки скаржником не доведено обставин знеструмлення будівлі до 24.11.2022, в якій розташовано управління з питань представництва у судах юридичного департаменту Одеської міської ради доказами, які відповідають статям 76- 79 ГПК України щодо достовірності, належності і допустимості.
Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 16.08.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 у справі №916/617/21 з наведенням інших підстав для поновлення строку та/або доданням відповідних доказів.
Якщо заяву (клопотання) не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга Ради підлягає залишенню без руху на підставі частин другої та третьої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом:
- надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 16.08.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 у справі №916/617/21 з наведенням інших підстав для поновлення строку та/або доданням відповідних доказів;
- надання документа на підтвердження сплати судового збору у розмірі 37 533, 35 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків або не в повному обсязі усунення недоліків протягом установленого строку матиме наслідком, або повернення касаційної скарги скаржнику або відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з вищенаведеного.
Керуючись статтями 119, 123, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 ГПК України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу Одеської міської ради на рішення Господарського суду Одеської області від 16.08.2022 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 у справі №916/617/21 - залишити без руху.
2. Надати Одеській міській раді строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему «Електронний суд» або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка,6.
3. Роз'яснити Одеській міській раді, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде або повернуто на підставі частини п'ятої статті 292 ГПК України, або відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова