08 грудня 2022 року м. ЧернівціСправа № 926/4907/22
Суддя Господарського суду Чернівецької області Бутирський А.А., розглянувши
заяву стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" (58001, м. Чернівці, вул. Пауля Целана, 6; код 42102122)
до боржника: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 )
про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 2042,38 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" (заявник, стягувач) звернулось до Господарського суду Чернівецької області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 (боржник) заборгованості за спожиту електричну енергію з червня по серпень 2022 року в сумі 2042,38 грн.
Вимоги заявника обґрунтовуються тим, що боржник приєднався до Публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг шляхом підписання заяви-приєднання. На виконання умов зазначеного договору стягувач поставив боржнику електричну енергію з червня по серпень 2022 року, боржник неналежно виконав свої договірні зобов'язання, внаслідок чого заборгував заявнику 2042,38 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.12.2022 справу № 926/4907/22 передано до провадження судді Бутирському А.А.
За змістом статей 147, 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 16 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридичні особи або фізична особа - підприємець.
У відповідності до частини 3 статті 147 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
Так, розглянувши заяву та додані до неї документи, суд встановив наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи-підприємця (для фізичних осіб-підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.
У заяві про видачу судового наказу заявником не зазначено про статус відповідача як фізичної особи-підприємця, що свідчить про недотримання ним при зверненні до суду вимог пункту 2 частини 2 статті 150 Господарського процесуального кодексу України.
З матеріалів заяви про видачу судового наказу вбачається, що вимога пред'явлена про стягнення боргу з фізичної особи.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" про видачу судового наказу не відповідає вимогам, встановленим статтею 150 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього кодексу.
За приписами частини 2 статті 154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до частини 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 148, 150, п. 1, 4 ч. 1 ст. 152, ст. 153, 154, п. 1 ч. 1 ст. 175, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд-
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну з червня по липень 2022 року в сумі 2042,38 грн - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Суддя Бутирський А.А.