29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"06" грудня 2022 р. Справа № 924/886/22
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., розглянувши матеріали
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м. Шепетівка Хмельницька область
про неплатоспроможність фізичної особи
30.11.2022 на адресу суду надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву передано на розгляд судді Мусі М.Є.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Статтею 113 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 КУзПБ господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Зокрема, вимоги щодо заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться у ст.ст. 115, 116 КУзПБ.
Згідно з ч. 1 ст. 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у ч. 2 ст.115 КУзПБ.
Перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений ч. 3 ст. 116 КУзПБ.
Суд звертає увагу, що пунктом 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Згідно абз. 3 ч. 2 ст. 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" передбачено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 грудня 2022 року становить 2481,00 грн.
Враховуючи викладене вище, розмір винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, що підлягає авансуванню боржником на депозитний рахунок суду, становить 37215 грн. 00 коп. (2481,00 х 5 х 3). У свою чергу заявник не додала доказів здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, а саме у розмірі 37 215 грн 00 коп.
У поданій заяві заявник, посилаючись на позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 19.11.2020 у справі № 910/726/20 додав до матеріалів заяви Договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого укладену між арбітражним керуючим Белінськрю Н.О. та Сімоновою Ж.В. від 16.09.2022р. як альтернативу сплати грошової винагороди на виконання вимог ст. 116 КУзПБ.
Згідно з ч. 1 ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Частиною 2 ст. 30 КУзПБ передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Також положеннями ч. 2 ст. 34 та ч. 3 ст. 116 КУзПБ встановлено, що докази здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому у відповідному розмірі в обов'язковому порядку подаються до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство/неплатоспроможність.
Отже, Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що однією з обов'язкових передумов для звернення фізичної особою з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Будь-яких положень, умов та підстав, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому чинним законодавством України не передбачено.
Суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ст. 129 Конституції України, здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Так, суд, розглянувши подані заявником документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, зазначає наступне.
Пунктами 3.1 та 3.3 договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 16.09.2022р., укладеного між арбітражним керуючим Белінською Наталією Олександрівною та Сімоновою Жанною Віталіївною, передбачено, що оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 19500грн. за весь строк виконання повноважень сторони 1, починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією. Сторона 2 вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 1950грн. щомісячно на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.
Проаналізувавши вищезазначений договір, суд вважає, що він не може бути прийнятий як належний та допустимий доказ здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень, оскільки договір визначає умови оплати послуг керуючого реструктуризацією, у сумі меншій, ніж визначено чинним законодавством, а також з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією, проте відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, у справі про неплатоспроможність відповідні рішення приймають саме збори кредиторів.
При цьому, законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до ч.ч. 2, 6 ст. 43 Конституції України.
Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи. Саме такої правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.11.2020 у справі №910/726/20
Суд звертає увагу, що, виходячи з юридичної природи винагороди арбітражного керуючого, звільнення (розстрочка, відстрочка) заявника від авансування такої винагороди на етапі подання заяви вплине на баланс інтересів боржника та арбітражного керуючого, позбавивши останнього права на своєчасне отримання у повному розмірі винагороди в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
Отже, обов'язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою ч. 3 ст. 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 910/2629/20, від 23.11.2020 у справі № 922/1734/20, від 19.11.2020 у справі №927/203/20, від 17.02.2021 у справі № 927/166/20).
З огляду на вищезазначене, враховуючи основні засади господарського судочинства, суд вважає, що надані заявником документи щодо врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому не можуть бути прийняті як належні та допустимі докази здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Відповідно до ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене вище, заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає залишенню без руху.
Окрім того, суд звертає увагу, що 19.07.2022р., 26.08.2022р. та 20.09.2022р. на адресу суду вже надходили аналогічні заяви від ОСОБА_1 які повернуті заявникові з огляду на недотримання обов'язкової умови для звернення фізичної особи з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме пункту 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ: до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Суд зазначає, що вищевказані недоліки заяви повинні бути усунуті заявником у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення заяви без руху у спосіб надання суду всіх наявних доказів (належним чином засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством) щодо здійснення авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у встановленому законодавством порядку та розмірі.
У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з нею, у порядку передбаченому ч. 4 ст. 174 ГПК України та ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись ст.ст. 74, 77, 80, 91, 162, 164, 174, 232-235 ГПК України, ст. 2, 30, 37, 113, 115-116 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
Заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність від 30.11.2022р. залишити без руху.
Встановити заявнику строк на усунення недоліків заяви - не пізніше 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Повідомити учасників справи, що інформацію по справі, що розглядається доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://km.arbitr.gov.ua.
Ухвала набрала законної сили 06.12.2022р. та оскарженню не підлягає.
Суддя М.Є. Муха
Віддруковано 1 примірник до матеріалів справи;
направлено на електронну адресу заявника (simonova241@ukr.net)