22 вересня 2022 року м. ТернопільСправа № 921/772/21
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Боровця Я.Я.
за участю секретаря судового засідання Сиротюк К.В.
Розглянув справу в порядку загального позовного провадження
за позовом: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" , вул. Лєскова, 9, м Київ
до відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ФОП Дякович Степана Юрійовича, АДРЕСА_1 .
про стягнення заборгованості у розмірі 1 289 793,64 грн.
В судове засідання представники сторін не з'явились.
Судові процедури.
Судом роз'яснено форму і стадії судового провадження, що здійснюється у межах даної справи згідно до вимог ГПК України.
Для розгляду справи в режимі відеоконференцзв'язку використовуються засоби для здійснення фіксації судового процесу в режимі відеоконференц-прийому "EASYCON".
Відповідно до частини 3 статті 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило.
Суть справи.
Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 1 289 793,64 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням ОСОБА_1 умов договору поруки №12/12087/0878876 від 17.08.2020 в частині забезпечених зобов"язань, які випливають з умов Договору про надання Овердрафту №015/12087/0878876 від 17.08.2020, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму 1 289 793,64 грн.
Відкриття провадження у справі.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2021, для розгляду справи №921/772/21 визначено суддю Боровця Я.Я.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21.12.2021 зобов'язано Білецьку сільську об'єднану територіальну громаду Тернопільського району Тернопільської області надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , відповідно до частин 6, 7 статті 176 ГПК України.
05.01.2022 Білецькою сільською радою надано відповідь №1458 від 29.12.2021 (вх. №53), зі змісту якої інформовано, що місце проживання фізичної особи - ОСОБА_1 на території Білецької сільської ради не зареєстровано.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 22.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.03.2022.
Також, ухвалою суду від 22.02.2022 залучено до участі у справі №921/772/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ФОП Дякович Степана Юрійовича, АДРЕСА_1 .
Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження.
Підготовче провадження.
Підготовче засідання вперше призначено на 24.03.2022.
У зв"язку з перебуванням судді Боровця Я.Я. у відпустці, розгляд справи - 24.03.2022 не відбувся.
Ухвалою суду від 28.04.2022 призначено підготовче засідання на 19.05.2022.
Ухвалами суду від 19.05.2022, від 09.06.2022 та від 14.07.2022 підготовче засідання відкладено відповідно на 09.06.2022, на 14.07.2022 та на 10.08.2022 з підстав, викладених в них.
Протокольною ухвалою від 10.08.2022 підготовче засідання відкладено на 25.08.2022.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 25.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/772/21 до судового розгляду по суті на 22.09.2022.
Розгляд справи по суті.
У судовому засіданні - 22.09.20222 розпочато розгляд справи по суті.
При розгляді справи по суті, суд з'ясував обставини справи, дослідив докази у справі.
Інші процесуальні дії.
Ухвалами суду від 22.02.2022, від 02.08.2022, від 16.08.2022 клопотання представника АТ "Райффайзен Банк" - адвоката Семеняка Вячеслава Володимировича про участь у судових засіданнях відповідно - 24.03.2022, 10.08.2022, 25.08.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, задоволено, на підставі статті 197 ГПК України.
Ухвалою суду від 10.08.2022, відповідно до статті 243 ГПК України, допущену описку в вступній частині ухвал Господарського суду Тернопільської області від 28.04.2022, від 19.05.2022, від 09.06.2022 та від 14.07.2022 у справі №921/772/21, виправлено.
Аргументи сторін
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням ОСОБА_1 умов договору поруки №12/12087/0878876 від 17.08.2020 в частині забезпечених зобов"язань, які випливають з умов Договору про надання овердрафту №015/12087/0878876 від 17.08.2020, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем на суму 1 289 793,64 грн.
В якості правових підстав позову позивач зазначає, зокрема статті Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України.
У судових засіданнях позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених у позові та письмових поясненнях (вх. №5334 від 18.08.2022), просить суд позов задоволити.
Заперечення відповідача.
Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, на підставі статей 120, 121 ГПК України - ухвалами суду, які надсилалися рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення з позначкою "Судова повістка", про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (містяться в матеріалах справи).
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Пояснення третьої особи.
Третя особа явку свого представника в судове засідання не забезпечила, причин неявки суду не повідомила, вимог ухвали суду не виконала, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася, на підставі статей 120, 121 ГПК України - ухвалами суду, які надсилалися рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення з позначкою "Судова повістка", про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (містяться в матеріалах справи).
Згідно з частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи, положення статті 13 ГПК України, якою в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, беручи до уваги, що явка представників відповідача та третьої особи не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без їх участі, за наявними у ній матеріалами.
Також, беручи до уваги, що учасники справи, зокрема відповідач та третя особа не скористалися наданими їм процесуальними правами відповідно на подання відзиву та пояснень по суті спору, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
Судом враховано, що у відповідності до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Отже, сторони не позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду щодо даної справи у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Щодо строку розгляду спору суд зазначає, що розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005).
Згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
За таких обставин, враховуючи характер спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін, враховуючи, неодноразове відкладення судових засідань, наявні достатні підстави для висновку про те, що справа розглядалась упродовж розумного строку.
При цьому, суд, враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України, за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Слід зазначити, що Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", яким введено в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022; продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022 та продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022.
Законом України від 22 травня 2022 року №2263-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України від 15 серпня 2022 року №2500-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 12 серпня 2022 року №573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає що є усі підстави завершити розгляд у справі № 921/772/21 та прийняти у ній рішення, і що таке не порушить будь - яких прав жодного із учасників у справі.
Фактичні обставини, встановлені судом.
17.08.2020 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Райффайзен Банк") (Кредитор/позивач) та фізичною особою - підприємцем Дякович Степаном Юрійовичем (Позичальник/третя особа) укладено Договір про надання Овердрафту №015/12087/0878876.
Відповідно до умов Договору, Кредитор на умовах Договору надає Позичальнику протягом Строку доступності Овердрафту можливість використання Овердрафту в межах Поточного ліміту. Позичальник зобов"язується використовувати Овердрафт за цільовим призначенням, вказаним в пункті 9.1 Договору, з дотриманням вимог законодавства України, погасити Овердтрафт /кредитну заборгованість, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов"язання, визначені Договором у строки, передбачені Договором, але не пізніше дати закінчення строку Овердрафту. Максимальний ліміт за договором складає 4 500 000,00 грн у межах якого встановлюється Поточний ліміт. На дату укладання Договору поточний ліміт складає 1 500 000,00 грн (п.1.1, п.1.2, п.1.3, п. 1.4 Договору).
Виконання зобов'язань Позичальника, що виникають (в т.ч. виникнуть у майбутньому) за Договором, забезпечується порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений після укладення Договору, але до дня надання Кредиту за Договором, між Кредитором і Поручителем Дякович Марією Ярославівною ( п.3.1 Договору).
Проценти за користування Овердрафтом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 14.45% річних. Нарахування процентів здійснюється виходячи з зазначених у Договорах розмірів процентних ставок, щоденно на фактичну заборгованість Позичальника за Овердрафтом /Кредитною заборгованістю протягом всього строку наявності Безперевного дебетового сальдо/ Кредитної заборгованості. Позичальник зобов"язаний сплачувати проценти щомісяця в дату сплати процентів та остаточно при погашенні Овердрафту /Кредитної заборгованості з дотриманням порядку, передбаченого пунктом 4.12 Договору (п.4.1, п.4.2, п.4.8 Договору).
Пунктами 5.1, 5.2 Договору визначено, що протягом строку Овердрафту Позичальник зобов"язаний здійснювати погашення Овердрафту не пізніше останнього дня Максимального строку Безперевного дебетового сальдо та не пізніше дати закінчення строку Овердрафту в залежності від того, яка дата настане раніше. Погашення Овердрафту здійснюється за рахунок коштів, що надходять на Поточний рахунок Позичальника. Повним погашенням Овердрафту вважається відсутність на поточному рахунку Дебетового сальдо на кінець Банківського дня. Погашення Кредитної заборгованості здійснюється за рахунок будь-яких коштів Позичальника.
Статтею 8 Кредитного договору, визначено наступне: у разі настання обставин Дефолту (невиконання або неналежне виконання Позичальником своїх зобов'язань за Договором та/або Договором забезпечення, а також з інших обставин, які, на думку Кредитора, свідчать про те, що зобов'язання Позичальника не будуть виконані) Кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/договорів про зміни вжити один або декілька таких заходів (п.8.1 Договору):
- скасувати Максимальний та Поточний ліміт або встановити розмір всіх або окремих лімітів в розмірі фактичної заборгованості Позичальника;
- вимагати дострокового повного і часткового Погашення заборгованості;
- вимагати надання забезпечення (додаткового забезпечення) виконання зобов'язань Позичальника за договором.
Відповідно до пункту 8.2 Договору, кредитор має право скористатись правами, зазначеними в пункті 8.1 Договору та пред'явити Позичальнику відповідні вимоги при настанні будь-якої з обставин Дефолту, зокрема, в таких випадках:
8.2.1. порушення Позичальником строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов'язань за Договором;
8.2.2. порушення справи про банкрутство або припинення Позичальника/Поручителя чи прийняття рішення про припинення Позичальника/Поручителя.
Додатково до пункту 8.2 Договору встановлюється наступний порядок дострокового погашення Овердрафту, а саме: Максимальний ліміт та Поточний ліміт, скасовуються, а Дата закінчення Строку Овердтрафту є такою, що настала (п.8.3 Договору).
Пунктом 8.9 Договору сторони домовилися, що якщо Кредитор вирішив скористатися правами, визначеними в підпункті 8.1.3. пункту 8.1. цієї статті, він повідомляє про це Позичальника шляхом направлення письмового повідомлення.
Договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і скріплення печатками Сторін та діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань за Договором (п.12.1 Договору).
В якості забезпечення виконання зобов"язання за Кредитним договором, 17.08.2020 між АТ "Райффайзен Банк Аваль" (Кредитор/Позичальник) та фізичною особою ОСОБА_1 (Поручитель/відповідач) укладено договір поруки №12/12087/0878876.
Відповідно до Розділу "Визначення термінів" договору поруки:
Позичальник (боржник) є фізична особа - підприємець Дякович Степан Юрійович, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ;
Кредитний договір - Договір про надання Овердрафту №015/12087/0878876 від 17.08.2020.
Забезпечені зобов'язання - всі та окремі зобов'язання Позичальника перед Кредитором, що випливають з умов Кредитного договору, щодо повернення суми Кредиту, сплати процентів за користування Кредитом, сплати комісій, пені штрафів та інших платежів, у т.ч. відшкодування витрат та збитків Кредитора, пов'язаних з неналежним виконанням Позичальником умов Основного договору.
Згідно пункту 1.1. Договору поруки, Поручитель - Дякович М.Я. зобов'язується відповідати перед Банком солідарно з Позичальником за виконання Забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Кредитного договору, за умовами якого Позичальник зобов"язаний повернути кредит в розмірі 4 500 000,00 грн в порядку, передбаченому Кредитним договором, не пізніше 17.08.2023 або іншої дати визначеної відповідно до умов Кредитного договору; сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 14,5% річних або в будь-якому іншому розмірі зміненому відповідно до умов Кредитного договору .
Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, в порядку та строки. Визначені Кредитним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання Забезпечених зобов"язань (п. 1.2 Договору поруки).
Відповідно до п. 2.1 Договору поруки, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов'язань, Поручителі та Позичальник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов'язань в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, Кредитор набуває права вимоги до Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними Забезпеченими зобов'язаннями.
Як стверджує позивач, на виконання умов Договору про надання Овердрафту, банківська установа свої зобов'язання виконала у повному обсязі, зокрема надано Овердрафт (форма кредитування Позичальника шляхом здійснення платежів (переказів) з поточного рахунку в межах Поточного ліміту в разі відсутності (недостатності) грошових коштів на поточному рахунку, внаслідок чого за Поточним рахунком виникає Дебетове сальдо), про що свідчать банківські виписки по рахунку.
Однак, Позичальник свої договірні зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом не виконав, про що свідчить розрахунок заборгованості.
У зв'язку з неналежним виконанням умов Договору про надання Овердрафту та Договору поруки, несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, на адресу Позичальника - ФОП Дяковича С.Ю. та на адресу Поручителя - громадянки Дякович М.Я., Банком направлено претензію №188/2/619 від 08.11.2021 про дострокове повне погашення простроченої заборгованості за Договором про надання Овердрафту №015/12087/0878876 від 17.08.2020 в сумі 1 287 278,56 грн.
Проте, вказана вимога залишена без відповіді та задоволення.
Таким чином, загальна сума заборгованості поручителя перед кредитором становить 1 289 793,64 грн, з яких: 1 270 591,86 грн прострочена заборгованість за кредитом та 19 201,78 грн прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв"язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Зміст спірних правовідносин, які склались між сторонами.
Визначаючи правову природу спірних правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, виходячи з аналізу положень Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини, пов'язані з кредитуванням та забезпеченням виконання кредитних зобов'язань, визначені укладеними Договором про надання Овердрафту та Договором поруки.
Норми права, які застосував суд.
Згідно статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).
У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 175 Господарського кодексу України визначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Господарського кодексу України).
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).
У відповідності до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Із змісту частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 629 Цивільного кодексу України).
Статтею 638 Цивільного кодексу передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 345 Господарського кодексу України встановлено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Статтею 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Приписами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Положеннями статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як визначено статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (стаття 553 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Мотивована оцінка судом .
Всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши у сукупності усі докази, суд дійшов таких висновків.
Статтею 175 Господарського кодексу України визначено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як визначено статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Стаття 627 Цивільного кодексу України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 345 Господарського кодексу України встановлено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 Цивільного кодексу України).
Так, 17.08.2020 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Райффайзен Банк") (Кредитор/позивач) та фізичною особою - підприємцем Дякович Степаном Юрійовичем (Позичальник/третя особа) укладено Договір про надання овердрафту №015/12087/0878876.
Відповідно до умов Договору, Кредитор на умовах Договору надає Позичальнику протягом Строку доступності Овердрафту можливість використання Овердрафту в межах Поточного ліміту. Позичальник зобов"язується використовувати Овердрафт за цільовим призначенням, вказаним в пункті 9.1 Договору, з дотриманням вимог законодавства України, погасити Овердтрафт /кредитну заборгованість, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов"язання, визначені Договором у строки, передбачені Договором, але не пізніше дати закінчення строку Овердрафту. Максимальний ліміт за договором складає 4 500 000,00 грн у межах якого встановлюється Поточний ліміт. На дату укладання Договору поточний ліміт складає 1 500 000,00 грн (п.1.1, п.1.2, п.1.3, п. 1.4 Договору).
Приписами частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом статті 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Проценти за користування Овердрафтом розраховуються на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 14.45% річних. Нарахування процентів здійснюється виходячи з зазначених у Договорах розмірів процентних ставок, щоденно на фактичну заборгованість Позичальника за Овердрафтом /Кредитною заборгованістю протягом всього строку наявності Безперевного дебетового сальдо/ Кредитної заборгованості. Позичальник зобов"язаний сплачувати проценти щомісяця в дату сплати процентів та остаточно при погашенні Овердрафту /Кредитної заборгованості з дотриманням порядку, передбаченого пунктом 4.12 Договору (п.4.1, п.4.2, п.4.8 Договору).
Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов Договору про надання Овердрафту, банківська установа свої зобов'язання виконала у повному обсязі, зокрема надано Овердрафт (форма кредитування Позичальника шляхом здійснення платежів (переказів) з поточного рахунку в межах Поточного ліміту в разі відсутності (недостатності) грошових коштів на поточному рахунку, внаслідок чого за Поточним рахунком виникає Дебетове сальдо) у розмірі 1 500 000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку (містяться в матеріалах справи).
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц стверджує, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Пунктами 5.1, 5.2 Договору визначено, що протягом строку Овердрафту Позичальник зобов"язаний здійснювати погашення Овердрафту не пізніше останнього дня Максимального строку Безперевного дебетового сальдо та не пізніше дати закінчення строку Овердрафту в залежності від того, яка дата настане раніше. Погашення Овердрафту здійснюється за рахунок коштів, що надходять на Поточний рахунок Позичальника. Повним погашенням Овердрафту вважається відсутність на поточному рахунку Дебетового сальдо на кінець Банківського дня. Погашення Кредитної заборгованості здійснюється за рахунок будь-яких коштів Позичальника.
Однак, всупереч умов Договору, Позичальником порушено графік патежів, у зв"язку з чим виникла заборгованість перед Кредитором у розмірі 1 289 793,64 грн, з яких: 1 270 591,86 прострочена заборгованість за кредитом та 19 201,78 грн прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом.
Пунктом 3.1 Договору сторони домовилися, що виконання зобов'язань Позичальника, що виникають (в т.ч. виникнуть у майбутньому) за Договором, забезпечується порукою відповідно до договору поруки, який повинен бути укладений після укладення Договору, але до дня надання Кредиту за Договором, між Кредитором і Поручителем ОСОБА_1 .
Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (стаття 553 Цивільного кодексу України).
В якості забезпечення виконання зобов"язання за Кредитним договором, 17.08.2020 між АТ "Райффайзен Банк Аваль" (Кредитор/Позичальник) та фізичною особою ОСОБА_1 (Поручитель/відповідач) укладено договір поруки №12/12087/0878876.
Відповідно до Розділу "Визначення термінів" договору поруки:
Позичальник (боржник) є фізична особа - підприємець Дякович Степан Юрійович, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ;
Кредитний договір - Договір про надання овердрафту №015/12087/0878876 від 17.08.2020.
Забезпечені зобов'язання - всі та окремі зобов'язання Позичальника перед Кредитором, що випливають з умов Кредитного договору, щодо повернення суми Кредиту, сплати процентів за користування Кредитом, сплати комісій, пені штрафів та інших платежів, у т.ч. відшкодування витрат та збитків Кредитора, пов'язаних з неналежним виконанням Позичальником умов Основного договору.
Згідно пункту 1.1. Договору поруки, Поручитель - Дякович М.Я. зобов'язується відповідати перед Банком солідарно з Позичальником за виконання Забезпечених зобов'язань, у тому числі тих, що виникнуть у майбутньому, які випливають з умов Кредитного договору, за умовами якого Позичальник зобов"язаний повернути кредит в розмірі 4 500 000,00 грн в порядку, передбаченому Кредитним договором, не пізніше 17.08.2023 або іншої дати визначеної відповідно до умов Кредитного договору; сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 14,5% річних або в будь-якому іншому розмірі зміненому відповідно до умов Кредитного договору .
Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, в порядку та строки. Визначені Кредитним договором, у тому числі, при виникненні підстав для дострокового повного/часткового виконання Забезпечених зобов"язань (п. 1.2 Договору поруки).
Відповідно до п. 2.1 Договору поруки, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов'язань, Поручителі та Позичальник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов'язань в порядку та строки, встановлені Кредитним договором, Кредитор набуває права вимоги до Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеними Забезпеченими зобов'язаннями.
Згідно статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Статтею 8 Кредитного договору, визначено наступне: у разі настання обставин Дефолту (невиконання або неналежне виконання Позичальником своїх зобов'язань за Договором та/або Договором забезпечення, а також з інших обставин, які, на думку Кредитора, свідчать про те, що зобов'язання Позичальника не будуть виконані) Кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод/договорів про зміни вжити один або декілька таких заходів (п.8.1 Договору):
- скасувати Максимальний та Поточний ліміт або встановити розмір всіх або окремих лімітів в розмірі фактичної заборгованості Позичальника;
- вимагати дострокового повного і часткового Погашення заборгованості;
- вимагати надання забезпечення (додаткового забезпечення) виконання зобов'язань Позичальника за договором.
Відповідно до пункту 8.2 Договору, кредитор має право скористатись правами, зазначеними в пункті 8.1 Договору та пред'явити Позичальнику відповідні вимоги при настанні будь-якої з обставин Дефолту, зокрема, в таких випадках:
8.2.1. порушення Позичальником строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов'язань за Договором;
8.2.2. порушення справи про банкрутство або припинення Позичальника/Поручителя чи прийняття рішення про припинення Позичальника/Поручителя.
Додатково до пункту 8.2 Договору встановлюється наступний порядок дострокового погашення Овердрафту, а саме: Максимальний ліміт та Поточний ліміт, скасовуються, а Дата закінчення Строку Овердтрафту є такою, що настала (п.8.3 Договору).
Пунктом 8.9 Договору сторони домовилися, що якщо Кредитор вирішив скористатися правами, визначеними в підпункті 8.1.3. пункту 8.1. цієї статті, він повідомляє про це Позичальника шляхом направлення письмового повідомлення.
У зв'язку з неналежним виконанням умов Договору про надання овердрафту та Договору поруки, несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, на адресу Позичальника - ФОП Дяковича С.Ю. та на адресу Поручителя - громадянки Дякович М.Я., Банком направлено претензію №188/2/619 від 08.11.2021 про дострокове повне погашення простроченої заборгованості за Договором про надання овердрафту №015/12087/0878876 від 17.08.2020 в сумі 1 287 278,56 грн.
Проте, вказана вимога залишена без відповіді та задоволення.
Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України.
Згідно зі статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Отже, однією із основних умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Таким чином, матеріалами справи підтверджуються доводи позивача стосовно того, що відповідачем у встановлені договором строки не виконано свої зобов"язання, що є порушенням умов договору, ст.527 ЦК України та ст.193 ГК України.
Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 202 - 205 ГК України, ст.ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, як Поручителем, своїх договірних зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.
Доказів дострокового повернення кредиту Позичальником чи Поручителем матеріали справи не містять, учасниками справи таких не надано.
Водночас, суд враховує, що відповідачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору не надано заперечень стосовно факту отримання кредитних коштів, а також не спростовано розміру заявленої до стягнення заборгованості за кредитним договором та не надано доказів їх часткової сплати.
Отже, у відповідача (поручителя ОСОБА_1 ) виник солідарний обов'язок сплатити наявну у ФОП Дякович С.Ю. (Позичальник) за Договором про надання Овердрафту №015/12087/0878876 від 17.08.2020 заборгованість, яка становить 1 289 793,64 грн .
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на дату прийняття рішення становить 1 289 793,64 грн, з яких: 1 270 591,86 грн прострочена заборгованість за кредитом та 19 201,78 грн прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитом.
Доказів, які б підтверджували сплату відповідачем заборгованості, яка виникла на підставі договору поруки, матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 1 289 793,64 грн, підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи.
Висновок суду.
Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно частин 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 4 статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Судові витрати.
Як передбачено пунктом 2 частини 5 статті 238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
Щодо судового збору у розмірі 19 346,90 грн.
Згідно частини 9 статті 129 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Суд, вважає, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.
Отже, в силу приписів статті 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 19 346,90 грн покладається на відповідача.
Керуючись статтями 7, 13, 42, 86, 129, 210, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Судові витрати у складі судового збору у розмірі 19 346,90 грн покласти на відповідача.
3. Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", вул. Лєскова, 9, м Київ, код ЄДРПОУ 14305909 - 1 270 591,86 грн заборгованості за кредитом, 19 201,78 грн заборгованості за процентами за користування кредитом та 19 346,90 грн судового збору.
4. Видати наказ стягувачеві після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статті 256 -257 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.17.5 Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, а саме до 15.12.2017 року. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Примірник рішення надіслати учасникам справи рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:
Позивачу: Акціонерному товариству "Райффайзен Банк" , вул. Лєскова, 9, м Київ.
Відповідачу: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Третій особі: Фізичній особі - підприємцю Дякович Степану Юрійовичу, АДРЕСА_1 .
Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Повне рішення складено та підписано "08" грудня 2022 року.
Суддя Я.Я. Боровець