Справа № 395/913/22 Провадження № 2/395/294/2022
07 грудня 2022 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді - Забуранного Р.А.,
при секретареві - Лисенку В. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргород справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом,-
У листопаді 2022 р. до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом.
Позивач просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Панчеве Новоукраїнського району Кіровоградської області у віці 77 років.
Позивач та представник позивача оповіщені в установленому законом порядку про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися, до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без їхньої участі та просив задовольнити позов.
Відповідачка, ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явилася, 07.12.2022 року надала до суду заяву, в якій просила суд розглянути справу без її участі та не заперечує проти задоволення позову.
За таких обставин, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності сторін за наявними у справі доказами.
У відповідності до положень ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.
Оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У силу ст.1223 ЦК України позивач має право на спадкування як особа, визначена у заповіті.
Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його будівництва, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення (постанова Верховного Суду України від 13 червня 2012 р. № 6-54цс12).
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Крім того, згідно з частиною першою та частиною другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
На законодавчому рівні 5 серпня 1992 року вперше було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення» (втратила чинність). Тобто, до 5 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.
З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об'єкти (лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 1 вересня 2011 року № 40-12-2409 «Щодо прийняття в експлуатацію об'єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року»).
У судовому засіданні безспірно з'ясовано, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Панчеве Новомиргородського району Кіровоградської області у віці 77 років помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , видане 29.07.2021р. Новомиргородським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис №312.
За життя померлий ОСОБА_3 залишив заповіт, що посвідчений 04 березня 2021 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області за реєстровим №114, за змістом якого він заповів своєму онуку, ОСОБА_1 житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами та земельну ділянку, на якій він розташований, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією заповіту.
За життя померлому, ОСОБА_3 належав житловий будинок у с. Панчеве Новомиргородського району Кіровоградської області, що підтверджується копією Свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР, що видане виконавчим комітетом районної Ради депутатів трудящих, рішенням виконкому Панчівської сільської Ради депутатів трудящих Новомиргородського району Кіровоградської області №8 від 20 квітня 1971 року “Про надання дозволу ОСОБА_3 на забудову жилого будинку”, копією Витягу з погосподарської книги Панчівської сільської ради від 10.03.2021р. за №304, копією технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, що виготовлений станом на 13 вересня 2022 року.
До встановленого законом строку для прийняття чи відмови від прийняття спадщини, ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини за заповітом, в результаті чого приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області заведено спадкову справу, номер у нотаріуса - №147/2021, номер у спадковому реєстрі - 68508538, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкової справи за №66944230 від 22.10.2021р.
Позивач звернувся до органу БТІ і отримав архівну довідку №1517836 від 02.09.2022р., зі змісту якої він дізнався про те, що за архівними даними реєстрових книг Обласного комунального підприємства “Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації” станом до 01.01.2013р. право власності на житловий будинок за адресою по АДРЕСА_1 не зареєстровано.
У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 було відмовлено приватним нотаріусом Новомиргородського районного нотаріального округу, що підтверджується копією постанови нотаріуса від 02.09.2022р. №159/02-31.
Підставою для відмови нотаріусом у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями під АДРЕСА_1 (до ліквідації - Новомиргородського) Кіровоградської області послужило відсутність документу, що посвідчує право власності на вищезазначене майно та відсутність реєстрації права власності на таке майно за архівними даними реєстрових книг обласного комунального підприємства “Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації”.
Таким чином, правовстановлюючим документом на житловий будинок по АДРЕСА_1 є Свідоцтво на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР, що видане виконавчим комітетом районної Ради депутатів трудящих, але при цьому померлий за життя не встиг зареєструвати своє право власності на вищевказаний будинок в органах бюро технічної інвентаризації, реєстрація якого на той час проводилася на підставі такого документу.
Відповідно до копії технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок по АДРЕСА_1 , рік побудови житлового будинку - до 1992 року., тобто будинок збудований до 05 серпня 1992 року.
Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до п. 24. Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» - відповідачами у таких справах є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Враховуючи, що відповідач не заперечують проти визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за заповітом, тому, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що спадкодавець ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначив посмертну юридичну долю належного йому майна шляхом складання заповідального розпорядження, зваживши у сукупності наведені вище обставини, у тому числі визнання позову іншими спадкоємцями щодо майна ОСОБА_3 , суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, не порушують законних прав та інтересів інших осіб, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Панчеве Новоукраїнського району Кіровоградської області у віці 77 років.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Р. А. Забуранний
Повний текст судового рішення виготовлений 07 грудня 2022 року.