1[1]
24 листопада 2022 року Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 , перевіривши апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2022 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора щодо не розгляду у визначений законом строк клопотання потерпілого про зміну підслідності у кримінальній справі №02250331,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2022 року у задоволенні скарги потерпілого ОСОБА_2 щодо не розгляду у визначений законом строк клопотання потерпілого про зміну підслідності у кримінальній справі №02250331 відмовлено.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали, скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 03 листопада 2022 року та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Перевіривши апеляційну скаргу потерпілого, суддя апеляційного суду вважає, що необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування передбачені частинами першою та другою ст. 309 КПК України.
Зокрема, ч. 1 ст. 309 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про:
1) відмову у наданні дозволу на затримання;
2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;
3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;
4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;
5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;
5-1) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу;
6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні;
7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні;
8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні;
9) арешт майна або відмову у ньому;
10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність;
11) відсторонення від посади або відмову у ньому;
11-1) продовження відсторонення від посади;
12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування;
13) закриття кримінального провадження на підставі частини дев'ятої статті 284 цього Кодексу.
У частині другій ст. 309 КПК України передбачена можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній.
Отже, Кримінальним процесуальним кодексом України чітко визначений перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, і ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність прокурора щодо не розгляду у визначений законом строк клопотання про зміну підслідності у кримінальній справі, згідно з цим переліком оскаржена бути не може, про що також зазначено і в ухвалі слідчого судді.
Посилання потерпілого ОСОБА_2 на загальні засади кримінального провадження та положення ч. 1 ст. 24 КПК України не можуть бути взятими до уваги, оскільки у вказаному законі зазначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом, а чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено оскарження ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність прокурора щодо не розгляду у визначений законом строк клопотання про зміну підслідності у кримінальній справі.
Що стосується посилання апелянта, на можливість оскарження вказаного судового рішення відповідно до положень ст. 55 Конституції України та на ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також на необхідність застосування судами України практики Європейського Суду з прав людини, слід зазначити наступне.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом. А в даному випадку процесуальний закон не передбачає можливості оскарження рішення слідчого судді в апеляційному порядку.
Статтею 6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Разом з тим, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення ЄСПЛ у справі Golder v. The United Kingdom від 21 лютого 1975 року, серія A № 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги (справа Melnyk v. Ukraine від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Більш того, спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства (рішення ЄСПЛ у справі Monnelland Morrisv. The United Kingdomвід 2 березня 1987 року, серія A № 115, p. 22, § 56; рішення ЄСПЛ у справі Helmers v. Sweden від 29 жовтня 1991 року, серія A №212-A, p. 15, § 31).
Аналогічну позицію висловлено в рішенні ЄСПЛ у справі «Скорик проти України», зокрема щодо того, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава повинна гарантувати, що особи, які перебувають під її юрисдикцією, мають право в апеляційних судах на основні гарантії, передбачені ст. 6 Конвенції. При цьому, повинні бути враховані особливості провадження, що розглядається і сукупність проваджень, що здійснюються відповідно до національного правопорядку, а також роль апеляційного суду в них.
Таким чином, враховуючи положення національного законодавства, ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2022 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність прокурора щодо не розгляду у визначений законом строк клопотання потерпілого про зміну підслідності у кримінальному провадженні не підлягає апеляційному оскарженню.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2022 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність прокурора щодо не розгляду у визначений законом строк клопотання потерпілого про зміну підслідності у кримінальній справі №02250331 слід відмовити, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
На підставі викладеного та керуючись ст. 399 КПК України, -
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03 листопада 2022 року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора щодо не розгляду у визначений законом строк клопотання потерпілого про зміну підслідності у кримінальній справі №02250331.
Апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала, та направити копію даної ухвали.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Суддя Київського апеляційного суду ОСОБА_1
Справа №757/30111/22-к
Провадження № 11-сс/824/4690/2022
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_3
Доповідач ОСОБА_1