Провадження 33/824/3109/2022 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
ЄУН: 756/7766/22 Суддя у І інстанції: Шевчук А.В.
31 жовтня 2022 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.,
за участю:
захисника Гаращука С.В.
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності, ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 28 вересня 2022 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючий охоронцем «Кишені», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір в сумі 496,20 грн.,
Постановою суду ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що 26 липня 2022 року о 20.00 год. по вул. Малиновського, 6, у м. Києві керував транспортним засобом «Мазда» державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення координації рухів. Водій від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, про що здійснювалась відеофіксація. ОСОБА_2 порушив п. 2.5 ПДР України.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, справу закрити за відсутністю складу правопорушення.
З посиланням на норми КУпАП, ПДР України, Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 9 листопада 2015 року № 1452/735, ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, невідповідною матеріалам справи та вимогам закону, а також прийнята із значними порушеннями процесуальних норм, і за таких умов підлягає скасуванню.
Апелянт зазначив про те, що з матеріалів справи, а саме направлення, вбачається, що працівниками поліції нібито пропонувалось йому пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в медичному закладі, однак, вказане направлення йому не надавалось та не підписувалось ним.
Також ОСОБА_1 вказав на те, що матеріали справи та відеозапис не містять доказів того, що він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленомузаконом порядку в найближчому медичному закладі.
За змістом апеляційної скарги ОСОБА_1 акцентував увагу на тому, що письмові пояснення, на які суд послався в оскаржуваній постанові, у матеріалах справи відсутні, а протокол, складений щодо нього та наявний у справі відеозапис не містять даних про те, що, висуваючи йому вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, працівниками поліції було дотримано встановлений ст. 266 КУпАП та Інструкцією порядок проведення такого огляду.
На переконання апелянта, працівниками поліції було порушено процедуру огляду.
Під час апеляційного розгляду захисник Гаращук С.В. підтримав доводи, які викладені в апеляційній скарзі, та зазначив про те, що працівники поліції неправильно склали протокол, оскільки насправді вул. не Малиновська, а вул. Добрининська. Якщо звернути увагу на трамвайні колії, зафіксовані на відеозаписі, то поліцейські перебувають на трамвайній колії, однак на вул. Малиновській трамвайних колій немає. Працівники поліції неправильно вказали адресу у протоколі. Працівники поліції при пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд не видали направлення особі. Процедура направлення особи для огляду порушена все ж таки, оскільки працівники поліції неправильно вказали адресу, а тому працівники поліції повинні були усунути недолік або скасувати протокол.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та вказав на те, що працівники поліції зупинили транспортний засіб, свідків не було, не було Драгеру . Він відмовився їхати до лікаря нарколога, оскільки не знав, як звідти у подальшому добиратись. Про обов'язок їхати до лікаря нарколога йому не було відомо. Працівники поліції говорили про те, що, якщо він продує, все одно покаже алкоголь, заберуть автомобіль. Ввечері напередодні він вживав алкоголь, а тому думав, що покаже. Він просто перелякався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників апеляційного розгляду на підтримку доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, як і не знаходить підстав для скасування постанови місцевого суду, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що суд першої інстанції дотримався вище зазначених вимог закону.
Так, суд першої інстанції, дослідивши наявні у справі докази, встановив, що вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння (ас 17-18).
З таким висновком суду першої інстанції погоджується й суд апеляційної інстанції, враховуючи у тому числі дані, встановлені під час апеляційного розгляду.
Згідно з ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння необхідно встановити, що особа керувала транспортним засобом, при цьому мала ознаки алкогольного сп'яніння, передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, встановлення яких є підставою для проведення відповідного огляду на стан сп'яніння.
З переглянутого відеозапису вбачається, що на вулиці знаходяться два водії, серед яких ОСОБА_1 . Працівник поліції повідомляє про те, що водії були зупинені працівниками поліції для перевірки документів. У подальшому працівник поліції повідомляє, що водії перебувають з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота. ОСОБА_1 пропонується пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці, на що ОСОБА_1 відмовляється. Працівник поліції висуває вимогу проїхати до лікаря нарколога для проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 також відмовляється, зазначаючи, що не бачить сенсу їхати. Далі інспектор патрульної поліції повідомляє, що на ОСОБА_1 буде складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП (за порушення п. 2.5 ПДР України), буде вилучено посвідчення водія та буде виданий тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. У подальшому інспектором патрульної поліції повідомлено про складання адміністративного протоколу, при цьому працівник поліції додатково акцентує увагу на те, що ОСОБА_1 сам визнав вживання пива, ОСОБА_1 ознайомлюють зі змістом протоколу та роз'яснюють порядок розгляду протоколу, порядок користування тимчасовим дозволом та інше, відповідає на уточнюючі питання ОСОБА_1 (ас. 3).
За результатами зафіксованих на відеозаписі подій працівником поліції складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 147323 від 26 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 , за змістом якого 26 липня 2022 року о 20.00 год. в м. Києві по вул.. Малиновського, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Мазда» державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення координації рухів. Від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці та у лікаря-нарколога водій відмовився чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В графі протоколу «свідки чи потерпілі» зазначено: камера 472673.
До протоколу додається: направлення, відео з бодікамери 472673.
Громадянину ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП і повідомлено, що розгляд справи відбудеться за викликом у Оболонському районному суді м. Києва.
Особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи - зазначено підпис ОСОБА_1 .
В графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення»: зазначено підпис ОСОБА_1 будь-яких зауважень немає.
Тимчасово вилучені документи: п/в КВІ 024916.
Тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом: НОМЕР_2 - підпис ОСОБА_1 .
В графі «підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності»: зазначено підпис ОСОБА_1 , будь-які зауваження чи застереження - відсутні (ас. 1).
В матеріалах справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КНП КМНКЛ «Соціотерапія» від 26 липня 2022 року 20 год. 15 хв. ОСОБА_1 , особу встановлено п/в КВІ 024916 у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різна зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення координації рухів.
У графі «огляд проводився за допомогою»: порожня графа.
У графів «результати огляду»: порожня графа (ас. 2).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Наявними у справі доказами підтверджується, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції з законних підстав та під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у останнього виявлені ознаки, які можуть свідчити про його перебування у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим ОСОБА_1 працівником поліції була висунута вимога пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» або у медичному закладі, на що останній відмовився.
Дані відеофіксації, переглянуті під час апеляційного розгляду, підтверджують вимогу поліцейського до водія пройти у встановленому законом порядку огляд на стан сп'яніння та відмову водія від проходження такого огляду, складання протоколу про адмінправопорушення, і обставини, зафіксовані на відеозаписі та встановленні під час апеляційного розгляду, повністю відповідають даним протоколу про адміністративне правопорушення.
Результати відеофіксації забезпечують можливість наочно впевнитись в обставинах справи, відеозапис є об'єктивним доказом, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, а тому такий доказ є належним та допустимим.
Отже, доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи та відеозапис не містять доказів того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в найближчому медичному закладі, є безпідставними.
Окрім того, апеляційний суд зазначає про те, що відповідно до вимог ст. 266 КУпАП перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з наказом Департаменту охорони здоров'я КМДА від 7 вересня 2021 року затверджений заклад охорони здоров'я - Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», якому надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Саме у найближчому підрозділі вказаної лікарні ОСОБА_4 й було запропоновано працівниками поліції пройти огляд на стан сп'яніння, але ОСОБА_1 відмовився.
З урахуванням наведеного, обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та встановлені під час розгляду справи в суді першої інстанції, знайшли своє об'єктивне підтвердження і під час апеляційного розгляду та свідчать про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, відповідальність за яке передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання апелянта на те, що працівниками поліції, нібито, ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, однак, направлення на огляд, яке міститься в матеріалах справи, йому поліцейськими не надавалось, та ОСОБА_1 не підписувалось, є безпідставним з огляду на таке.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно до п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 9 листопада 2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними у розділі 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я, для чого і виписується направлення, яке є підставою для проведення огляду водія, в якого працівниками поліції виявлені ознаки будь-якого сп'яніння.
Діючими нормами не передбачено видачу направлення особі для проходження відповідного огляду, оскільки саме поліцейський направляє особу до найближчого закладу охорони здоров'я, а не особа самостійно слідує до відповідного закладу охорони здоров'я, і саме у присутності поліцейського відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 про те, що матеріали справи та відеозапис не містять доказів того, що він відмовився від проходження відповідного огляду на стан сп'яніння, спростовуються наявними доказами у справі. Що ж стосується доводів апелянта під час апеляційного розгляду про те, що йому не було відомо про обов'язок їхати до лікаря нарколога, то вони є безпідставними, оскільки таке положення передбачено п. 2.5 ПДР України, і ОСОБА_1 , як водій, зобов'язаний їх знати та виконувати.
Щодо позиції ОСОБА_1 про те, що він перелякався, а тому відмовився, то такі доводи є непереконливими та спростовуються відеозаписом подій, відповідно до яких ОСОБА_1 поводить себе спокійно, задає уточнюючи запитання, будь-які ознаки переляку у нього на відео не зафіксовані.
Посилання захисника під час апеляційного розгляду на те, що працівниками поліції було порушено процедуру огляду, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказана невірна адреса, є безпідставним, оскільки з відеозапису встановлено, що між працівниками поліції під час оформлення матеріалів з'ясовувалось питання, на якій вулиці вони перебувають, і було встановлено, що споруда, навпроти якої було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 відноситься до вул. Малиновського, 6, у м. Києві.
З огляду на викладене, під час апеляційного розгляду справи не встановлена невідповідність постанови місцевого суду вимогам закону, матеріалам чи обставинам справи, а всі обставини вчинення адміністративного правопорушення місцевим судом досліджені повно та об'єктивно, у зв'язку з чим апеляційний суд доходить висновку, що постанова судді місцевого суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за встановлених обставин є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а, відтак, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, постанову Оболонського районного суду м. Києва від 28 вересня 2022 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без зміни.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду М.А. Васильєва