07 грудня 2022 року
м. Київ
справа №2-а-256/08
адміністративне провадження №К/990/10124/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021 та ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2021
у справі №2-а-256/08
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Прокуратури Одеської області (правонаступник Одеська обласна прокуратура), Генеральної прокуратури України (правонаступник Офіс Генерального прокурора)
про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
Ухвалою Верховного Суду від 12.05.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2021 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року
у справі №2-а-256/08.
14 листопада 2022 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про зупинення виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021 та ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2021 у справі 2-а-256/08.
Зазначена заява обґрунтовано тим, що оскаржувані судові рішення ще не виконані, та враховуючи тривалий час розгляду справи, є ризик намагання відповідачів виконати оскаржувані судові рішення у проголошеному апеляційним судом, вигідному для відповідача, вигляді, що є неприпустимим, оскільки таке виконання ще більше погіршить стан заявниці.
На переконання позивача, оскаржувані судові рішення позбавляють заявницю можливості забезпечити собі гідне життя та не відновлюють її прав в повному обсязі, оскільки сума, визначена судом як середньомісячний заробіток за весь час вимушеного прогулу, який тривав 1 рік 1,5 місяці з дня звільнення, і до дня постановлення судового рішення судом першої інстанції, не відповідає розміру одномісячного заробітку прокурора на теперішній час, а саме станом на 2022 рік.
На переконання позивача, відмова у зупиненні виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021 та ухвали того ж суду від 04.11.2021 у справі № 2-а-256/08 до закінчення провадження в суді касаційної інстанції нівелює касаційний розгляд справи щодо питання виконання рішення ЄСПЛ у справі за заявою "Горяйнова проти України" відповідно до пункту 1 статті 46 Конвенції, Рекомендацій №R (2000) 2 Комітету Міністрів Ради Європи та статей 2, 10 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", згідно яких попередній юридичний стан, який Стягувач мав до порушення Конвенції, повинен бути відновлений настільки, наскільки це можливо.
Окрім того, ОСОБА_1 зазначала, що обізнана щодо її зобов'язань у разі поновлення на роботі та висловлення нею бажання продовжувати роботу в органах прокуратури, про проходження атестації та надання згоди на проведення перевірки на доброчесність.
15 листопада 2022 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення мотивів необхідності та поважності причин для зупинення виконання рішення суду апеляційної інстанції.
У вказаних поясненнях позивач додатково зазначає, що на виконання постанови приморського районного суду м. Одеси від 29.05.2008, ухвали цього ж суду від 22.07.2008 та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021 у справі № 2-а-256/08 наказом керівника Одеської обласної прокуратури від 09.12.2021 № 2605к скасовано наказ прокурора Одеської області від 03.04.2007 № 131 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення з посади та органів прокуратури та поновлено на посаді; іншим наказом заявниці тимчасово визначено робоче місце.
На переконання заявниці, законна процедура виконання судового рішення про поновлення на роботі не дотримана та не виконана, тому виконання судового рішення не може бути закінченим чи бути визнаним таким, що відбулося. Позивач вважає, що дія оскаржуваної постанови породжує подальше грубе порушення її прав, а саме робить можливим примусове працевлаштування та примусове присвоєння статусу, згоду на які вона не давала.
Окрім того, 22 листопада 2022 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення мотивів необхідності та поважності причин для зупинення виконання рішення суду апеляційної інстанції.
У вказаних поясненнях позивач додатково зазначає, що з незрозумілих підстав і нелогічних дій, відповідач, оскаржуючи рішення суду першої та апеляційної інстанцій, добиваючись відмови у задоволенні позову та визнання звільнення законним, питання зупинення рішення судів, які він оскаржує, не порушує; відповідач самостійно обрав спосіб і порядок виконання рішення суду, що набрало законної сили, яке відрізняється від постановленого і визначеного судом.
Також, 30 листопада 2022 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення мотивів необхідності та поважності причин для зупинення виконання рішення суду апеляційної інстанції.
У вказаних поясненнях позивач додатково зазначає, що нею на адресу відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження направлено звернення з проханням скасувати помилково винесене рішення про відкриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 , оскільки остання добровільно не погоджувалась і не виявляла бажання щодо повернення їй статусу «прокурор», якого її незаконно позбавили у 2007 році.
Згідно зі статтею 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Вирішуючи зазначену заяву, Суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Для зупинення виконання судових рішень, яке допускається як виняток, повинні бути вагомі причини.
Сподівання і припущення скаржника на певні результати касаційного розгляду справи не можуть бути підставою для зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Більше того, описана суб'єктивна оцінка заявниці щодо процедури виконання оскаржуваної постанови, не може, в розумінні наведених вище законодавчих приписів, слугувати легітимною підставою для зупинення виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021 та ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2021 у цій справі.
Слід також наголосити, що оцінка правомірності відновлення обсягу прав та інтересів позивача, її юридичний стан, які існували до порушень, не може братись до уваги при вирішенні питання щодо зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, які набрали законної сили. Вказаним обставинам може бути надана оцінка при перегляді оскаржуваних судових рішень у суді касаційної інстанції.
Окрім того, доводам щодо недотримання процедури виконання судового рішення та/або його невиконання, може бути надана оцінка в межах застосування інституту судового контролю, передбаченого нормами 382-383 КАС України.
Відтак, враховуючи те, що заявником не наведено поважних причин, які можуть слугувати підставою для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд вважає, що у задоволенні заяви про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень слід відмовити.
Керуючись статтею 375 КАС України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2021 та ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2021 у справі №2-а-256/08.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
А.В. Жук,
Суддя Верховного Суду