07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 320/6332/19
адміністративне провадження № К/990/33198/22
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2022 у справі № 320/6332/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
У 2019 році ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Київській області (далі - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною та скасувати відмову відповідача, оформлену протоколом засідання комісії від 01.10.2019 № 21, що викладена у листі відповідача, у призначенні та виплаті позивачеві одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, захворювання пов'язаного з проходженням служби в ОВС України, відповідно до Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо не проведення дій по призначенню та виплаті позивачеві одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, захворювання пов'язаного з проходженням служби в ОВС України, відповідно до Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850;
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, захворювання пов'язано з проходженням служби в ОВС України, відповідно до Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, а саме 200-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи на день встановлення інвалідності 20.08.2018, з урахуванням положень Порядку та умов призначення одноразової грошової допомоги, у разі загибелі чи втрати працездатності поліцейським, затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 № 4 щодо порядку виконання дій по призначенню.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його у апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 згідно до частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погоджуючись із ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду, відповідач оскаржив її у касаційному порядку.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд, дійшов такого висновку.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач у цій справі подав відзив на позов та надав до суду першої інстанції додаткові докази.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки відповідач був повідомлений про розгляд справи, а положення частини другої статті 299 КАС України носить імперативний характер, колегія суддів доходить висновку, про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання. Між тим, апеляційну скаргу подано апелянтом 21.02.2022, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
Згідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження у зв'язку з тим, що апеляційна скарга була подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, правильно застосував положення частини другої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Таким чином, подана касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2022 у справі № 320/6332/19.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
СуддіЛ.Л. Мороз Л.В. Тацій Т.Г. Стрелець