22 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 380/13546/21 пров. № А/857/10903/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Глушка І.В., Кузьмича С.М.,
при секретарі судового засідання: Юник А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Автоцентр-Червоноград» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі №380/13546/21 за адміністративним позовом Приватного підприємства «Автоцентр-Червоноград» до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови (головуючий суддя першої інстанції - Кузан Р.І., час ухвалення - у письмовому провадженні, місце ухвалення - м. Львів, дата складання повного тексту - 18.05.2022),-
Приватне підприємство «Автоцентр-Червоноград» звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ6608/435/ПД/АВ/ФС від 02 червня 2021 року про накладення штрафу на ПП «Автоцентр - Червоноград».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що інспектором праці ГУ Держпраці у Львівській області проведено інспекційне відвідування ПП «Автоцентр-Червоноград», за результатами якого складений акт інспекційного відвідування від 26.03.2021 №ЛВ6608/435/АВ/П та винесений припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю. На підставі вказаних документів 02.06.2021 відповідачем винесена постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЛВ 6608/435/ПД/АВ/ФСМ. Позивач вважає, що відповідач протиправно, на підставі помилкових висновків про те, що позивачем допущено працівників до роботи без оформлення трудового договору, виніс зазначену постанову про накладення штрафу. Вказує, що перевірка відповідачем була проведена з порушенням законодавства та в позаробочий час. В акті інспекційного відвідування відображені неправдиві та перекручені факти щодо наявності трудових відносин між громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з однієї сторони та ПП «Автоцентр - Червоноград» з іншої.
Також зазначає, що ним систематично проводяться співбесіди з можливими кандидатами на різні посади для визначення їх професійної придатності, перевірки осіб на здатність працювати з різним комп'ютерним програмним забезпеченням. Проведення співбесід, з'ясування фактичного рівня можливості проведення певних робіт позивачем проводилась і з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказані особи не виконували жодних робіт та не отримували заробітної плати. Зазначає, що оскільки людські та професійні якості цих осіб задовольнили вимоги позивача, 01.04.2021 з ними укладено трудові договори у встановленому законом порядку. При цьому, відповідач помилково оцінює факт перебування 15.03.2021 цих громадян в приміщенні автосалону за адресою, як наявність неоформлених трудових відносин з ПП «Автоцентр-Червоноград». З цих підстав позивач вважає висновки акту інспекційного відвідування необґрунтованими, а прийняту на їх підставі постанову про накладення штрафу такою, що необхідно скасувати.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази та встановлено обставини справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Апелянт зазначає, що суд 1-ї інстанції, не досліджуючи документу який став підставою винесення Наказу, а саме доповідної записки, що була надрукована та зареєстрована вже постфактум, тобто, після проведення заходу, так як всі службові особи перебували в приміщенні ПП «Автоцентр - Червоноград», за адресою: вулиця Богдана Хмельницького, 61, місто Червоноград, тому фізично не могли доставити у ГУ Держпраці у Львівській області та отримати відповідні документи (Наказ та Направлення на проведення позапланового заходу). Саме тому посадові особи ГУ Держпраці у Львівській області порушили вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Також вважає, що суд 1-ї інстанції не взяв до уваги відсутність жодного доказу надання вищевказаними особами будь - яких послуг будь - яким особам, відсутність жодного письмового пояснення, як у вказаних осіб та відсутність будь - яких відвідувачів, не взяв до уваги той факт, що навіть фізично цього не могло бути, так як це було у позаробочий час ПП «Автоцентр-Червоноград».
Крім цього, суд 1-ї інстанції не взяв до уваги доводи позивача про те, що посадові особи ГУ Держпраці у Львівській області не повідомили позивача про дану перевірку, не ознайомили з Наказом ГУ Держпраці у Львівській області від 15.03.2021 року №0312-П, ні з Направленням на проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування у ПП «Автоцентр - Червоноград», за адресою: вулиця Богдана Хмельницького, 61, місто Червоноград на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин на строк з 15 березня по 26 березня 2021 року, ні з Актом №ЛВ6608/435/АВ/П від 26 березня 2022 року, чим прямо порушили вимоги п.1, 17 Порядку №823, в якому вказано про те, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Апелянт також вважає, суд першої інстанції не взяв до уваги доводи про те, що з Актом №ЛВ6608/435/АВ/П від 26 березня 2022 року позивача ніхто не ознайомлював, а всі підписи від імені директора виконані не нею особисто, а іншою особою, що на даний час підтверджується висновком експерта від 17.06.2022 року №СЕ-19/114-22/8329- ПЧ за результатами проведеної почеркознавчої експертизи в кримінальному провадженні №12021141150000785 від 23.10.2021 року.
З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
У судовому засіданні апеляційного розгляду справи представники позивача апеляційну скаргу підтримали з підстав наведених у ній та просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено та з матеріалів справи слідує, що на підставі наказу ГУ Держпраці у Львівській області від 15.03.2021 № 0312-П, доповідної записки №1995/1 від 15.03.2021 та направлення від 15.03.2021 № 0308 посадовими особами ГУ Держпраці у Львівській області проведено інспекційне відвідування ПП «Автоцентр-Червоноград» за адресою 80100, Львівська область, м. Червоноград, вул. Хмельницького, буд. 61, на предмет додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин.
За результатами інспекційного відвідування 26.03.2021 складено акт №ЛВ6608/435/ПД/АВ.
Згідно з актом інспекційного відвідування посадовими особами відповідача виявлено порушення ПП «Автоцентр-Червоноград» вимог ч.1 ст. 21 та ч.3 ст.24 КЗпП України, Постанови КМ України №413.
Із змісту вказаного акту слідує, що в ході проведення інспекційного відвідування у ПП «Автоцентр-Червоноград» 15.03.2021 інспекторами праці здійснено вихід за фактичною адресою місця здійснення господарської діяльності позивачем: Львівська область, м. Червоноград, вул. Хмельницького, буд.61 (автосалон), де за виконанням трудової функції зафіксовано менеджера з продажу автомобілів ОСОБА_1, котрий повідомив, що стажується в автосалоні вже кілька днів на посаді менеджера і буде офіційно працевлаштований за результатами стажування.
Крім цього, в приміщенні автосалону перебував ОСОБА_2 , який повідомив, що працює тривалий час (більше пів року) на посаді менеджера у ПП «Автоцентр-Червоноград» та зазначив, що ОСОБА_3 стажується в ПП «Автоцентр- Червоноград» на посаді менеджера під його наглядом.
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, основний КВЕД ПП «Автоцентр-Червоноград» 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.
В ході проведення інспекційного відвідування директором ПП «Автоцентр- Червоноград» не надано підтверджуючих документів щодо укладення трудових відносин з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Крім цього, посадовими особами позивача не надано інших договорів, відповідно до яких вказані вище особи виступали б виконавцями робіт (надавачами послуг) у ПП «Автоцентр-Червоноград».
З урахуванням встановлених обставин посадовими особами відповідача у ході інспекційного відвідування ПП «Автоцентр- Червоноград» зафіксовано порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 21, ч.3 ст.24 КЗпП України, ПКМУ № 413, що полягає у фактичному допуску директором ПП «Автоцентр-Червоноград» (ЄДРПОУ 37197594) до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, двох осіб, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
На підставі вищевказаного акта інспекційного відвідування головним державним інспектором Пасічник Р.Ю. 26.03.2021 винесено припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЛВ6608/435/АВ/П, яким зобов'язано директора ПП «Автоцентр-Червоноград» ОСОБА_8 усунути встановлені в акті порушення у строк до 05.04.2021.
Директором ПП «Автоцентр-Червоноград» ОСОБА_8 01.04.2021 подано заперечення на припис №ЛВ6608/435/АВ/П від 26.03.2021, в яких повідомлено ГУ Держпраці у Львівській області про те, що громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , які перебували в приміщенні автосалону в момент проведення інспекційного відвідування, проходили перевірку на рівень професійної компетенції з метою подальшого укладення з ними трудових договорів.
За результатами розгляду матеріалів перевірки додержання законодавства про працю ПП «Автоцентр-Червоноград», відповідач 02.06.2021 прийняв постанову про накладення штрафу №ЛВ6608/435/ПД/АВ/ФС, якою за порушення вимог частини 1 статті 21 КЗпП України та частини третьої статті 24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України №413 та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 120000,00 грн.
Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих відстав, що позивачем не дотримано вимог ч. 3 ст.24 КЗпП України та постанови №413 в частині обов'язкового укладання трудових договорів у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).
Згідно з ст.1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 5 ст.2 Закону №877-V визначено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Згідно з ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, спеціальною нормою КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Як передбачено пп.5 п.6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право: безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.
Відповідно до п.7 цього ж Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених, зокрема, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Згідно з п.16, 17 Порядку №823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою.
Відповідно до п.24 Порядку №823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об'єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування (п.25 Порядку №823).
Таким чином, інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи щодо притягнення об'єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок № 509).
Згідно з п. 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками. Штрафи накладаються на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв'язку з невиконанням вимог припису; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників; акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування; акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
За змістом п. 3, п. 4 Порядку №509 справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.
Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб'єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п'ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
Відповідно до ч.3 ст.24 КЗпП України Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» №413 від 17.06.2015 (далі - Постанова №413).
Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (ч.1 ст. 265 КЗпП).
Відповідно до абз.2 ч.2 ст. 265 КЗпП України (у редакції на дату застосування штрафу) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.
Згідно з ч.2 ст.2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
За визначенням, наведеним у ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Згідно з ч.1 ст.23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Частиною 1 ст.24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст.24 КЗпП України).
Апелянт зазначає, що висновки відповідача про порушення ТзОВ «Автоцентр-Червоноград» трудового законодавства є необґрунтованими, а виявлені під час інспекційного відвідування особи проходили перевірку на рівень професійних вмінь та проходили процедуру оформлення трудових відносин з позивачем, тому відповідно прийнята відповідачем постанова про накладення штрафу №ЛВ6608/435/ПД/АВ/ФС від 02.06.2021 у розмірі 120000,00 грн є протиправною та підлягає скасуванню.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що основним видом діяльності позивача є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.
Щодо встановленого порушення.
Як вже зазначалось судом, за результатами інспекційного відвідування відповідачем складено акт від 26.03.2021 №ЛВ6608/435/ПД/АВ інспекційного відвідування ПП «Автоцентр-Червоноград».
Із змісту цього акту судом встановлено, що в ході інспекційного відвідування у ПП «Автоцентр-Червоноград» інспектор праці виявив та зафіксував на засоби відеотехніки двох осіб за виконанням трудової функції.
Кожен із виявлених працівників надав інспектору праці свої пояснення.
Менеджер з продажу автомобілів ОСОБА_4 повідомив, що стажується в автосалоні вже кілька днів на посаді менеджера і буде офіційно працевлаштований за результатами стажування.
Крім цього, в автосалоні перебував ОСОБА_10 , який повідомив, що працює тривалий час (більше пів року) на посаді менеджера у ПП «Автоцентр-Червоноград» та зазначив, що ОСОБА_3 стажується в ПП «Автоцентр- Червоноград» на посаді менеджера під його наглядом.
Відповідачем скеровано позивачу вимогу про надання документів №236608/435/ПД від 25.03.2021, згідно з якою директора ПП «Автоцентр-Червоноград» зобов'язано серед іншого надати для проведення заходу державного контролю документи, які підтверджують оформлення трудових відносин з працівниками підприємства.
Проте, ПП «Автоцентр-Червоноград» не надано посадовим особам відповідача жодних документів, які б підтверджували належне оформлення трудових відносин із вказаними вище працівниками.
Також ні під час проведення інспекційного відвідування, ні в процесі розгляду справи про накладення штрафу, ні до суду позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин щодо укладення договору про проходження стажування вказаними вище особами.
Як вірно вказав суд першої інстанції, відсутні і докази того, що вищевказані працівники є студентами вищого чи учнями професійно-технічного навчального закладу або що вказані особи зареєстровані як безробітні, як і відсутні індивідуальні програми стажування, договори про стажування, робочі навчальні плани і програми.
Не надано також і наказ про стажування вказаних осіб із зазначенням місця проходження стажування, спеціальності (кваліфікації) або професії (кваліфікаційного рівня) стажиста, режимом стажування, а також керівника стажування.
На запит відповідача від 26.03.2021 від ПФУ надійшла інформація, відповідно до якої станом. 26.03.2021 наймані працівники у ПП «Автоцентр-Червоноград» відсутні.
Суд також дослідив долучені до матеріалів справи електронні докази, а саме відеозапис наданих працівниками пояснень.
Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що гр.гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконували у позивача певні трудові функції без неналежного оформлення з останнім трудових відносин.
Крім цього, постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 17.06.2021, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 22.12.2021 у справі №459/1301/21 про притягнення ОСОБА_8 (директор ПП «Автоцентр-Червоноград») до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, ОСОБА_8 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 41 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8 500 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Що стосується доводів апелянта про те, що висновком експерта від 17.06.2022 року №СЕ-19/114-22/8329-ПЧ за результатами проведеної почеркознавчої експертизи в кримінальному провадженні №12021141150000785 від 23.10.2021 року підтверджується, що усі підписи від імені директора ОСОБА_8 виконані не нею особисто, а іншою особою, що відповідно свідчить про те, що вона з актом перевірки не була ознайомлена, то апеляційний суд вважає такі необґрунтованими, оскільки оцінка вказаній експертизі, як доказу, може бути лише надана судом у кримінальному провадженні, за результатами розгляду якого буде ухвалено судове рішення.
Щодо протиправності перевірки.
Відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 Держпраці є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Статтею 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», (Конвенцію ратифіковано Законом №1985-1V (1985-15) від 08.09.2004 (далі - Конвенція №81) передбачено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право:
a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції;
b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та
c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема:
і) наодинці в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал
підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм;
іі) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги;
iii) зобов'язувати вивішувати об'яви, які вимагаються згідно з правовими нормами;
iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.
У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцюабо його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків.
Відповідно до пункту "с" статті 15 Конвенції №81, з урахуванням винятків, які можуть бути передбачені національним законодавством, інспекторам праці слід вважати абсолютно конфіденційним джерело будь-якої скарги, доведеної до їхнього відома, на недоліки або порушення правових норм і утримуватися від повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що інспекційне відвідування було проведене у зв'язку з отриманням такої скарги.
Статтею 16 Ковенції № 81 передбачено, що інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.
Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку №823 підставою для проведення інспекційного відвідування, зокрема, є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Доповідною запискою від 15.03.2021 № 1995/1 заступник начальника управління начальник відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Львівській області Н. Щерба запропонувала провести захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у ПП «Автоцентр-Червоноград» в частині виявлення неоформлених трудових відносин, оскільки за даними ПФУ на цьому підприємстві працевлаштований лише один працівник, а саме, директор підприємства. Водночас, в ході заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю виявлено допуск до роботи працівників без оформлення трудових відносин.
На підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку № 823 із змінами, уповноваженою посадовою особою начальником Вільховою О.О. було видано наказ від 15.03.2021 № 0312-П та направлення від 15.03.2021 № 0308, якими інспекторам праці Климчук Н.А., Валіахмедову Б.З., Кучмі М.І., Пасічнику Р.Ю. та Гумен В.І. доручено провести позаплановий захід зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин у Приватному підприємстві «Автоцентр-Червоноград», юридична адреса: 80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Б. Хмельницького, буд. 61.
Посадовими особами ГУ Держпраці у Львівській області на підставі згаданої доповідної записки, наказу №03/2-П від 15.03.2021 та направлення №0308 від 15.03.2021 проведено інспекційне відвідування у ТзОВ «Автоцент-Червоноград» на предмет додержання вимог законодавства про працю, в частині неналежного оформлення трудових відносин.
Копію направлення було вручено директору підприємства ОСОБА_8, про що свідчить її підпис на направленні.
За результатами інспекційного відвідування ПП «Автоцентр-Червоноград» було складено акт інспекційного відвідування від 26.03.2021 № ЛВ6608/435/ПД/АВ та Припис про усунення виявлених порушень від 26.03.2021 № ЛВ6608/435АВ/П.
Таким чином, Управлінням дотримано процедури винесення та вручення акту та припису, встановленої Порядком № 823.
Пунктом 10 Порядку № 823 встановлено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право зокрема, під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь- яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, шо стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.
Таким чином, наведені вище норми чинного законодавства свідчать про право інспектори праці під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь- яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця, ставити запитання та фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.
Разом з тим доводи апелянта про те, що перевірка проводилася в позаробочий час є необґрунтованими, оскільки під час інспекційного відвідування інспектора було повідомлено про робочий день до 18:00 год. Вказане підтверджується відеоматеріалами.
Отже наведені вище докази свідчать про те, що позивачем не дотримано вимог ч. 3 ст.24 КЗпП України та постанови №413 в частині обов'язкового укладання трудових договорів у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Перевіривши оскаржене позивачем рішення, апеляційний суд вважає, що таке відповідає критеріям, визначеним ст. 2 КАС України, а представлені відповідачем на заперечення позовних вимог докази у своїй сукупності не дають підстав вважати що рішення відповідача є протиправними, а натомість вказують на те, що таке прийняте відповідачем обґрунтовано, з дотриманням вимог Конституції та законів України, в межах повноважень та спосіб, передбачений чинним законодавством України та підстав для визнання його протиправними та скасування не вбачається.
Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин а норм чинного законодавства України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що постанова Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ6608/435/ПД/АВ/ФС від 02 червня 2021 року про накладення штрафу на ПП «Автоцентр - Червоноград» є правомірною та такою, що прийнята відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, тому в задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Автоцентр-Червоноград» - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі №380/13546/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді І. В. Глушко
С. М. Кузьмич
Повне судове рішення складено 02.12.2022