Справа № 240/6519/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова Оксана Гнатівна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
07 грудня 2022 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
В липні 2022 року ОСОБА_1 подала до Житомирського окружного адміністративного суду заяву про ініціювання судового контролю за виконанням рішення суду, в прохальній частині якої просила зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області подати звіт про повне виконання рішення суду від 15 червня 2021 року у справі №240/6519/21.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заву про встановлення судового контролю, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подало до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що судом першої інстанції правильно встановлено та досліджено усі обставини справи, в результаті чого прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Рішенням суду від 15.06.2021 року адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо ненарахування та невиплати із 06 жовтня 2020 року підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 06 жовтня 2020 року нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
На виконання вказаного рішення 14.09.2021 Житомирським окружним адміністративним судом позивачу направлено виконавчі листи.
26.07.2022 ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в прохальній частині якої просила зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подати звіт про повне виконання рішення суду від 15.06.2021 у справі №240/6519/21.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.08.2022 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання рушення суду - відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 05.08.2022 про встановлення судового контролю за виконання рушення суду у справі № 240/6519/21 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Приймаючи оскаржувану ухвалу від 23 вересня 2022 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності обставин, які б свідчили про фактичне невиконання судового рішення та/або стверджували про намір боржника у виконавчому провадженні щодо ухилення від виконання вищевказаного рішення суду, або ж вказували на наявність реальної загрози її невиконання, суд дійшов висновку про відсутність у даному конкретному випадку підстав для застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення та задоволення вимоги позивача щодо встановлення судового контролю на цій стадії.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Відповідно статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічний висновок викладено у ч. 2-3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Статтею 382 КАС України передбачено можливість встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Так, частиною першою вказаної статті установлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 382 КАС України).
Так, з набранням чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення.
При цьому, слід зважати на те, що встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов'язком.
Отже, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Зазначена правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові у справі №235/7638/16-а від 31.07.2018 року.
Однак, за змістом норм статті 129-1 Конституції України, статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 13 Закону №1402-VIII щодо обов'язковості судового рішення такою підставою є обставини, які ставлять під сумнів виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення.
Такий висновок щодо застосування норм права наведено Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 340/962/19, а також в ухвалі Верховного Суду від 13 грудня 2021 року у справі № 826/3235/16.
З матеріалів справи встановлено, що у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) перебувало на виконанні виконавче провадження ВП № 67178498.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області від 23.02.2022 за вих.№6107-2902/Т-02/8-0600/22 встановлено, що на виконання судового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі №240/6519/21 управлінням проведено перерахунок пенсії з 06.10.2020, з урахуванням підвищення як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам згідно із Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, розмір якої, зокрема, з 01.01.2020 становить - 4 723,00 грн, з 01.09.2020 - 5 000,00 грн., з 01.01.2021 - 6 000,00 грн., з 01.12.2021 - 6 500,00 грн. Розмір підвищення як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого на виконання рішення суду, перераховувався у зв'язку із зміною розміру мінімальної заробітної плати згідно із Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, та на даний час становить 13 000,00 грн. (6 500,00 грн. х 2).
Виплата щомісячної належної суми додаткової пенсії, відповідно за рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі №240/6519/21 розпочато з березня 2022 року.
Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду в Житомирській області зазначено, що виплата належної суми пенсійної виплати за період з 06.10.2020 по 28.02.2022 у розмірі 169 481,73 грн. по перерахунку, проведеному на виконання рішення суду, буде здійснена за наявності відповідного фінансування.
В подальшому, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) 23.05.2022 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Відтак, з урахуванням обставин, викладених вище, судом встановлено, що рішення суду від 15.06.2021 року у справі № 240/6519/21 не виконано, оскільки була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (повернення виконавчого документу у випадку, передбаченому ч. 3 ст.63).
При цьому, ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону, підлягають примусовому виконанню.
Розділом Х цього Закону визначений порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби. Зокрема, у ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Колегія суддів зауважує, якщо заявник не погоджується з бездіяльністю державного виконавця, він не позбавлений права оскаржувати таку бездіяльність в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження".
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги в оскаржуваній відповідачем частині, висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Житомирський окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.