про повернення апеляційної скарги
Справа № 240/8317/22
05 грудня 2022 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Матохнюка Д.Б.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання незаконними дій та рішень, скасування постанов, відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року позовну заяву повернуто особі, яка її подала.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху в зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. ст. 295, 296 КАС України, а саме: не надано доказів сплати судового збору та не надано доказів звільнення від сплати судового збору, якщо таке має місце.
Також, відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, оскільки апелянтом не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що майновий стан останньої перешкоджає сплаті судового збору за подану апеляційну скаргу у встановленому законом порядку.
Відтак, апелянту запропоновано надати до суду апеляційної інстанції докази про наявність або відсутність доходу за 2021 календарний рік, зокрема: довідку органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік, довідку органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, докази, які підтверджують витрати позивача, зокрема на лікування, інші витрати.
Копія ухвали суду направлена апелянту та отримана ним 05 листопада 2022 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
На адресу суду апеляційної інстанції надійшло заява ОСОБА_1 про усунення недоліків та заява про звільнення від сплати судових витрат.
У вказаних заявах ОСОБА_1 вказує на те, що суд безпідставно вимагає від неї сплату судового збору, оскільки вона отримує мінімальну пенсію, що є нижчою від прожиткового мінімуму, встановленого законом, а тому сплата судового збору позбавить її джерел до існування та порушує її право на соціальний захист у підтвердження чого нею було надано довідку ГУ ПФУ у Житомирській області із змісту якої встановлено, що за період з 01.01.2021 по 07.07.2021 ОСОБА_1 отримала пенсію в загальній сумі 11834,56 грн. Проте, суд апеляційної інстанції проігнорував дану довідку.
З цього приводу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" визначено право суду з огляду на майновий стан сторони своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
В даному випадку, вказана норма кореспондується з нормою ч. 1 ст. 133 КАС України, згідно якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи. Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом в тому числі й органів державної влади.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
При цьому, ч. 2 ст. 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов'язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, особа, що подає клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 р. "Надточій проти України", принцип рівності сторін-один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду-передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Таким чином, безпідставне звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги може призвести до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу.
Так, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" визначено вичерпний перелік умов за яких, сторону можливо звільнити від сплати судового збору.
Зокрема, за нормами вказаної статті, суд може звільнити особу від сплати судового збору, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Так, до клопотання про звільнення від сплати судового збору апелянтом додано ГУ ПФУ в Житомирській області, із змісту якої встановлено, що ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 07 липня 2021 року отримала пенсію в загальній сумі 11834,56 грн., а також надано довідку про отримання нею пенсії за період з січня 2019 по вересень 2020, що не може бути доказом важкого матеріального становища, оскільки ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачає встановлення судом розміру річного доходу особи за попередній календарний рік, в даному випадку за 2021 рік.
За таких обставин, в ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху був встановлений строк, упродовж якого апелянту необхідно було усунути зазначений недолік, а саме надати докази про наявність або відсутність доходу за 2021 календарний рік, зокрема: довідку органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік, довідку органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік, докази, які підтверджують витрати позивача, зокрема на лікування, інші витрати.
Проте, апелянт нових письмових доказів, запропонованих в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, не надав, а навпаки вважає безпідставним вимагання таких документів, а також вважає, що надана довідка є достатньою підставою для звільнення її від сплати судового збору.
Також, ОСОБА_1 у поданих заявах посилається на п.8, п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», проте жодних письмових підтверджуючих доказів не надала (копія посвідчення або довідка МСЕК).
Крім того, ОСОБА_1 у поданих заявах зазначила про те, що її законне право на звільнення від судових витрат підтверджено рішеннями Житомирського апеляційного суду з розгляду цивільних справ у яких ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору, що відповідно до ст. 72 КАС України не підлягає доказуванню при розгляді даної справи.
Також, ОСОБА_1 зазначила про те, що суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду незаконно вимагає оплати судових витрат за подання скарги, не зважаючи на те, що ні розділом VІІ Цивільно-процесуального кодексу України, ні Законом України «Про судовий збір», не передбачено необхідності сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС.
Колегія суддів вважає такі твердження безпідставними, оскільки рішення Житомирського апеляційного суду винесені в іншому судочинстві з іншого предмету спору.
При цьому, посилання на норми ЦПК України є недоречним, оскільки в даному випадку справа розглядається в порядку КАС України.
Враховуючи викладене вище, у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, слід відмовити.
Таким чином, оскільки станом на 05 грудня 2022 року вимоги ухвал суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані, колегія суддів вважає за необхідне повернути апеляційну скаргу.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись ст.ст.169, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, відмовити.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання незаконними дій та рішень, скасування постанов, відшкодування матеріальної і моральної шкоди повернути особі, яка її подала.
3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
4. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Матохнюк Д.Б.
Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.