01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua
Головуючий у першій інстанції: Бабич А.М.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
06 грудня 2022 року Справа № 580/3300/22
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Епель О.В.,
суддів: Губської Л.В., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Лисянської селищної ради Черкаської області,
третя особа на стороні позивача,
яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору:
фермерське господарство «Престиж Агролюкс»
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Історія справи.
1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Лисянської селищної ради Черкаської області (далі - Відповідач), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: фермерське господарство «Престиж Агролюкс» про:
- визнання протиправною бездіяльності Відповідача щодо не здійснення розгляду клопотання Позивача від 01.12.2021 у місячний строк і не прийнятті одного з рішень, передбачених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2.0000 га (сільськогосподарські угіддя рілля) за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту, розташованих на території Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області із земель комунальної власності, а саме за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7122855100:03:001:0554 (цільове призначення: 01.02 для ведення фермерського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, площа земельної ділянки: 23.104 гектарів), що перебуває в оренді у фермерського господарства «ПРЕСТИЖ АГРОЛЮКС» (код ЄДРПОУ 36777704), у межах норм безоплатної приватизації, або про мотивовану відмову у наданні дозволу;
- зобов'язання Відповідача в місячний строк з дня набрання рішенням законної сили розглянути клопотання Позивача від 01.12.2021 і прийняти одне з рішень, передбачених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2.0000га (сільськогосподарські угіддя рілля) за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту, розташованих на території Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області із земель комунальної власності, а саме за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7122855100:03:001:0554 (цільове призначення: 01.02 для ведення фермерського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, площа земельної ділянки: 23.104 гектарів), що перебуває в оренді у фермерського господарства ПРЕСТИЖ АГРОЛЮКС (код ЄДРПОУ 36777704), в межах норм безоплатної приватизації, або про мотивовану відмову в наданні дозволу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що Відповідач за результатами розгляду клопотання Позивача від 01.12.2021 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою для відведення земельної ділянки не прийняв жодного рішення, відповідно до вимог законодавства.
2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідач розглянув клопотання Позивача від 01.12.2021 на пленарному засіданні та прийняв рішення від 21.12.2021 № 23-23/VIII про перенесення на доопрацювання та додаткове вивчення питання щодо надання Позивачу дозволу на розробку проєктів землеустрою для відведення земельних ділянок у власність за рахунок земельної ділянки, що перебуває в оренді ФГ Престиж Агролюкс.
За таких обставин суд дійшов висновку, що Відповідач не допустив бездіяльності щодо розгляду клопотання Позивача та прийняття рішення, а тому підстави для задоволення позовних вимог в частині про визнання протиправною оскаржуваної Позивачем бездіяльності ради відсутні.
Також суд зазначив, що на час ініціювання та судового вирішення спору у Відповідача відсутнє право безоплатно передавати землі державної, комунальної власності у приватну власність, надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення відповідної документації під час дії воєнного стану на території України.
3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою для відведення земельної ділянки уповноважений орган, яким у спірних правовідносинах є Відповідач, може прийняти лише одне з двох рішень: надати відповідний дозвіл або відмовити в його наданні.
Тому, на переконання Апелянта, прийняття Відповідачем рішення про перенесення на доопрацювання та додаткове вивчення питання щодо надання Позивачу дозволу на розробку проєктів землеустрою для відведення земельних ділянок не відповідає вимогам чинного законодавства і свідчить про протиправну бездіяльність щодо виконання вказаної законодавчої норми.
Водночас Апелянт зазначає, що рішення, прийняте Відповідачем, не є рішенням по суті поставленого питання і саме з означених підстав було подано позов у цій справі.
Також Апелянт вказує, що встановлені законодавством обмеження в частині повноважень Відповідача щодо надання дозволів на розроблення проєктів землеустрою діють виключно на період воєнного стану і після завершення такого періоду рада автоматично набуде відповідні повноваження.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині відмови в задоволенні позовних вимог.
4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.10.2022 та від 02.11.2022 було відкрито апеляційне провадження, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
5. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та безпідставності висновків суду першої інстанції.
Разом з тим у своєму відзиві Відповідач наполягає на відсутності правових підстав для надання Позивачу запитуваного ним дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, а також зазначає, що 07.09.2022 Лисянською селищною радою Черкаської області клопотання Позивача розглянуто і прийнято рішення про відмову в наданні йому відповідного дозволу.
6. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
7. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
8. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 20.02.2012 між Лисянською районною державною адміністрацією в особі голови Оникієнка В.В. (орендодавець) та Позивачем (орендар) укладено договір оренди землі, предметом якого визначено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в адмінмежах Лисянської селищної ради. Об'єктом оренди визначено земельну ділянку загальною площею 23,1000га, у т.ч. 23,1000 га рілля із земель резервного фонду. Договір укладено на 10 років до 20.02.2022.
20.02.2012 сторонами складено акт передачі та прийому вказаної вище земельної ділянки.
04.01.2021 між Відповідачем в особі селищного голови Корнієнка Ю.В. (орендодавцем) і третьою особою в особі голови Позивача (орендар) укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 20.02.2012 на земельну ділянку 7122855100:03:001:0554, площею 23,1010 га.
У такій угоді зазначено, що про заміну сторони орендодавця в основному договорі на відповідача в особі селищного голови Проценка А.П. та викладено пункти основного договору в такій редакції: п. 2 «В оренду передається земельна ділянка загальною площею 23,1000га з кадастровим номером 7122855100:03:001:0554»; п. 8: «Договір укладено до 31.12.2031 року. п.9 Річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок». Всі інші умови основного договору залишаються без змін. Зазначено, що додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання і є невід'ємною частиною основного договору.
24.09.2021 третя особа в особі голови господарства Позивача склала погодження на вилучення земельної ділянки з користування (оренди), в якому повідомила про розгляд звернення громадян, у т.ч. Позивача щодо отримання погодження землекористувача на вилучення земельної ділянки площею 23,104 га з кадастровим номером 7122855100:03:001:0554 комунальної власності, яка знаходиться в її користуванні (оренді), та про те, що не заперечує проти її вилучення з орендного користування у випадку надання вказаним у ньому особам (виключно їм) у власність в порядку безоплатної приватизації (ст.118 Земельного кодексу України) земельних ділянок за рахунок вказаної вище земельної ділянки та після затвердження відповідних проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Погодження посвідчене приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Побіянською Н.Б.
01.12.2021 Позивач через представника до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області звернувся з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000га (сільськогосподарські угіддя рілля) за рахунок земель сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту, що розташована на території Лисянської селищної ради Звенигородського району Черкаської області із земель комунальної власності, а саме за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 7122855100:03:001:0554 (Цільове призначення: 01.02 Для ведення фермерського господарства, Категорія земель: Землі сільськогосподарського призначення, площа земельної ділянки: 23.104 гектарів), що перебуває в оренді у третьої особи, в межах норм безоплатної приватизації. Додатково зазначено, що право на безоплатну приватизацію землі за вказаним цільовим призначенням не використав. До клопотання у додатках зазначив: графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (роздруківка з Публічної кадастрової карти з відповідними позначеннями), копію витягу від 30.11.2021 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №7122855100:03:001:0554, копію паспорту громадянина України, копію витягу з демографічного реєстру; копію картки фізичної особи платника податків, згода (погодження) третьої особи від 24.09.2021 на вилучення земельної ділянки з користування (оренди), що посвідчена нотаріально.
16.12.2021 відбулося засідання постійної комісії Лисянської селищної ради з питань землекористування, природокористування, екології та надзвичайних ситуацій, на якій розглядалося клопотання позивача, під час якої його інтереси представляв адвокат Слободянюк А.І.
17.12.2021 представник Позивача направив заяву на адресу Відповідача з посиланням на норми Земельного кодексу України та правові висновки Верховного Суду, в якій застеріг від прийняття необґрунтованого та передчасного рішення.
21.12.2021 Відповідач на сесії прийняв рішення № 23-23/VIII «Про перенесення на доопрацювання та додаткове вивчення питання надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за рахунок земельної ділянки, що перебуває в оренді ФГ «Престиж Агролюкс».
У вказаному рішенні Відповідач зазначив, що відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись нормами Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій», розглянувши заяви громадян, серед яких і клопотання позивача, у зв'язку з існуванням чинного договору оренди основної земельної ділянки через недостатнє вивчення порушеного питання вирішив направити на доопрацювання та додаткове вивчення питання надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність за рахунок земельної ділянки, що перебуває в оренді третьої особи.
9. Позивач, вважаючи, що Відповідачем протиправно не прийнято жодного рішення по суті, як того вимагає ч. 7 ст. 118 ЗК України, за результатами розгляду його клопотання, звернувся до суду з цим позовом.
10. Нормативно-правове обґрунтування.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV (далі - Закон № 858-IV).
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Конституції України гарантовано право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
У частині першій статті 3 ЗК України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Частинами першою - третьою статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з частинами шостою - дев'ятою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі Указ № 64/2022), затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в наступному неодноразово продовжено та тримає, зокрема станом на теперішній час.
Законом України від 24.03.2022 № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», який набрав чинності 07.04.2022, внесено зміни до Розділу X «Перехідні положення» ЗК України, а саме доповнено пунктами 27 і 28.
Відповідно до підпункту 5 пункту 27 Розділу X «Перехідні положення» ЗК України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються, з урахуванням особливостей, а саме безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
Згідно з пунктом «ґ» частини другої статті 25 Закону № 858-IV одним із видів документації із землеустрою є проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Висновки суду апеляційної інстанції.
11. Системний аналіз наведених правових норм дозволяє стверджувати, що законодавством регламентовано чіткий порядок та граничні строки, у межах яких суб'єктом владних повноважень повинно бути розглянуто клопотання особи про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою для відведення земельної ділянки та прийнято відповідне рішення за результатами її розгляду.
Водночас спеціальною нормою частини сьомої статті 118 ЗК України передбачено можливість прийняття уповноваженим суб'єктом влади за результатами розгляду такого клопотання лише одного з двох рішень: про надання відповідного дозволу або мотивованої відмови в його наданні. Жодної іншої альтернативної поведінки законодавством не передбачено.
12. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що за клопотанням позивача від 01.12.2021 про надання йому дозволу на розроблення проєкту землеустрою для відведення відповідної земельної ділянки Відповідачем у межах місячного строку, регламентованого ч. 7 ст. 118 ЗК України, не було прийнято ані рішення про надання відповідного дозволу, ані вмотивованої відмови в його наданні.
13. Разом з тим рішення № 23-23/VIII «Про перенесення на доопрацювання та додаткове вивчення питання надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність за рахунок земельної ділянки, що перебуває в оренді ФГ «Престиж Агролюкс», яке було прийнято Відповідачем на сесії ради 21.12.2021, не відповідає вимогам ч. 7 ст. 118 ЗК України, оскільки не містить ані запитуваного Позивачем дозволу, ані вмотивованої відмови в його прийняття.
14. Отже, Відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо вирішення в порядку, передбаченому вказаною законодавчою нормою, клопотання Позивача 01.12.2021 про надання йому дозволу на розроблення проєкту землеустрою для відведення відповідної земельної ділянки.
15. За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що в цьому випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині щодо визнання протиправною бездіяльності Відповідача щодо неприйняття одного з рішень, передбачених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, за результатами розгляду заяви Позивача від 01.12.2021 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
16. Разом з тим, перевіряючи наявність правових підстав для задоволення позову в іншій частині вимог, а саме щодо зобов'язання Відповідача прийняти рішення за результатами розгляду вказаної вище заяви Позивача, колегія суддів звертає увагу на те, що 07.09.2022 заява Позивача від 01.12.2021 розглянута Відповідачем по суті заявлених в ній вимог та за результатами її розгляду прийнято рішення № 28-27/VIII /т.1 а.с. 141-143/.
Водночас вказане рішення ради від 07.09.2022 № 28-27/VIII не є предметом спору в цій справі та, відповідно до ст. 308 КАС України, не підлягає перевірці судом апеляційної інстанції у межах цього провадження.
Тож, доводи Сторін щодо наявності / відсутності підстав для надання Позивачу дозволу на розроблення проєкту землеустрою за його заявою від 01.12.2021 виходять за межі предмета спору в цій адміністративній справі.
Втім, установлені обставини (щодо прийняття Відповідачем рішення від 07.09.2022 № 28-27/VIII) виключають підстави для задоволення позову в цій справі в частині щодо зобов'язання Відповідача в місячний строк з дня набрання рішенням законної сили розглянути клопотання Позивача від 01.12.2021 і прийняти одне з рішень, передбачених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність або про мотивовану відмову в наданні відповідного дозволу.
17. Крім того, приходячи до такого висновку, судова колегія також ураховує й те, що на теперішній час в Україні діє воєнний стан, під час якого, згідно з підпунктом 5 пункту 27 Розділу X «Перехідні положення» ЗК України, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.
18. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
19. Отже, проаналізувавши всі доводи учасників справи та перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, відповідно до статті 308 КАС України, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення без дотриманням норм матеріального права і з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
20. Згідно зі ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
21. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року - скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов - задовольнити частково.
22. Розподіл судових витрат.
Відповідно до частин першої, четвертої, шостої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Отже, з огляду на обсяг позовних вимог, задоволених судом апеляційної інстанції, на користь Позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, що пропорційно до задоволених позовних вимог складає 1240,50 грн, за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року - скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Лисянської селищної ради Черкаської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: фермерське господарство «Престиж Агролюкс» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльності Лисянської селищної ради Черкаської області щодо неприйняття у строки, визначені законодавством, одного з рішень, передбачених ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, за результатами розгляду заяви Позивача від 01.12.2021 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним витрати на сплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Лисянської селищної ради Черкаської області (код ЄДРПОУ 26424996).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Судове рішення виготовлено 06 грудня 2022 року.
Головуючий суддя О.В. Епель
Судді: Л.В. Губська
Є.І. Мєзєнцев