ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 грудня 2022 року місто Київ № 640/10894/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Солар-Груп»
до треті особи про Міністерства енергетики України Кабінет Міністрів України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державне підприємство «Гарантований покупець», Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна - Енерговат», Приватне підприємство «Арт-Енерго», Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоенергосервіс Дніпро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар Енерджі Інвестментс Україна» визнання протиправним та скасування наказу від 15.06.2022 №206,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар-Груп» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства енергетики України, треті особи Кабінет Міністрів України, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державне підприємство «Гарантований покупець», Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна - Енерговат», Приватне підприємство «Арт-Енерго», Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоенергосервіс Дніпро», Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар Енерджі Інвестментс Україна», в якій просить суд визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 №206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом».
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що оскаржуваний наказ є незаконним та таким, що порушує права та інтереси позивача, а також всіх виробників електричної енергії з відновлювальних джерел з огляду на те, що відповідачем було порушено норми матеріального права під час його прийняття. Так, позивач зауважив, що у відповідача були відсутні повноваження на видачу оскаржуваного наказу, з урахуванням дії воєнного стану, оскільки визначені чинним законодавством повноваження відповідача не передбачають права на регулювання ні тарифної політики, ні виплат на ринку, ні права розпорядчим документом фіксувати тарифи і рівень виплат для Державного підприємства «Гарантований покупець», а тому Наказ від 15.06.2022 №206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом», на думку позивача, видано зі значним перевищенням відповідачем повноважень.
Разом з тим, за посиланням позивача, оскаржуваним наказом не було запроваджено обмежень для підприємств в сфері відновлювальних джерел енергії, що передбачені Законом №389-VIII, не обгрунтовано доцільність застосованого заходу для сфери оборони, що, на думку позивача, робить розпорядження про зобов'язання змінити порядок оплати за електроенергією з ВДЕ таким, що не має достатнії правових підстав. Окрім того, наказом не було визначено порядок компенсаацій підприємствам в сфері ВДЕ за їх позбавлення фінансування та період дії обмежень, у зв'язку з чим одностороннє обмеження виплат визначеному колу підприємств повністю протирічать законодавству щодо правового режиму воєнного стану та не могло бути введено Міненерго.
Як стверджує позивач, жодним нормативно-правовим актом не передбачено прав чи повноважень для відповідача на видачу оскаржуваного наказу. Крім того, на переконання позивача, у відповідача відсутнє право на регулювання тарифної політики, оскільки встановлення та регулювання виплат «зеленого» тарифу належить до компетенції НКРЕКП. Позивачем наголошено, що втручання Міненерго в діяльність НКРЕКП є неприпустимим. Зазначення в оскаржуваному наказі погодження НКРЕКП, як вважає позивача, також не передбачено законодавством як таке, що може бути здійснено при видачі подібного нормативно-правового акта.
Водночас, позивач зазначив про те, що у відповідача відсутнє право на втручання у господарську діяльність Державного підприємства «Гарантований покупець», оскільки виключно директор ДП «Гарантований покупець» здійснює управління державним підприємством як самостійним суб'єктом господарської діяльності, в тому числі здійснює повноваження щодо розподілу грошових коштів підприємства, керуючись чинним законодавстом України. Жоден орган державної влади такими повноваженням не наділений, а отже відповідач протиправно здійснив втручання в самостійну, незалежну господарську діяльність ДП «Гарантований покупець». Жодних пояснень, обгрунтувань, розрахунків при визначенні рівня виплат та застосуванні дискримінаційного підходу до певних учасників ринку відповідачем не надано, що, на думку позивача, є грубим порушенянм базових принципів законодавства України та міжнародних зобов'язань.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2022 прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №640/10894/22 та призначено підготовче засідання. Зобов'язано Міністерство енергетики України надати суду докази опублікування оголошення щодо оскарження наказу Міністерства енергетики України «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом» від 15.06.2022 №206 у строки та в порядку, передбаченому статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України.
Через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 17.08.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар-Груп» вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, адже Міністерством енергетики України з урахуванням наданих повноважень, з метою врегулювання питанн щодо забезпечення розрахунків ДП «Гарантований покупець» з виробниками за «зеленим» тарифому період дії в Україні воєнного стану, Міненерго було видано наказ від 15.06.2022 №206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом», державна реєстрація якого відбулась у відповідності до Указу Президента України від 03.10.1992 №493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади».
Крім того, відповідач зазначив про відсутність втручання у роботу державних підприємств та відсутність ознак управління ДП «Гарантований покупець» з огляду на те, що оскаржуваний наказ повністю відповідає вимогам Закону України «Про ринок електричної енергії» та іншим нормативно-правовим актам вищої юридичної сили. Даним наказом з урахуванням ситуації, яка склалась у воєнний період з метою забезпечення стабільності електроенергетичної галузі було визначено лише порядок розподілу фактично наявних на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець» коштів та не було змінено порядок розрахунків між учасниками ринку, визначений Законом та підзаконними нормативно-правовими актами, не вносились будь-які зміни, які б відміняли положення договорів, укладених учасниками ринку електричної енергії чи суперечили б вимогам статті 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» (розрахунки на ринку електричної енергії) іншим нормативно-правовим актам вищої юридичної сили.
Відповідачем вказав на те, що він жодним чином не діяв всупереч своїм повноваженням, не вносив змін до нормативно-правових актів інших органів державної влади, не втручався в роботу державних підприємств, не виступав суб'єктом управління ДП «Гарантований покупець», а навпаки в межах компетенції та повноважень вжив заходів щодо забезпечення стабільності електроенергетичної галузі в умовах воєнного стану шляхом прийняття окремого Наказу №206, який є окремим нормативно-правовим актом Міненерго та врегульовує порядок розподілу фактично наявних на поточному рахунку ДП «Гарантований покупець» коштів.
До суду 22.08.2022 від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (третя особа-2) надійшли письмові пояснення, в яких представник третьої особи-1 зазначив про те, що Законом України «Про ринок електричної енергії» Міністерству енергетики України надано повноваження на забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері ефективного використання відновлювальних джерел енергії, а припущення позивача про відсутність повноважень Міненерго на прийняття Наказу №206 не відповідає нормам процесуального права та не може бути прийнято судом у якості обгрунтування протиправності дій Міненерго. Також представник вказав на те, що 29.07.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», яким визначено, що дохід оператора системи передачі від розподілу пропускної спроможності міждержавного перетину частково буде спрямований на погашення заборгованості перед виробниками за «зеленим» тарифом. Таким чином, на законодавчому рівні підтверджено тимчасовий підхід центральних органів виконавчої влади (Міненерго) до державної політики у сфері ефективного використання відновлювальних джерел енергії на період дії введеного воєнного стану в Україні.
Представником Кабінету Міністрів України (третя особа-1) 22.08.2022 подано до суду письмові пояснення, в яких зазначено про те, що Міненерго шляхом видання Наказу №206 реалізувало передбачену компетенцію по регулюванню сталого функціонування підприємства паливо-енергетичного комплексу (а саме: ДП «Гарантований покупець») в особливий період (а саме під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 та продовжено Указами Президента України від 14.03.2022 №133, від 18.04.2022 №259, від 17.05.2022 №341).
Представником третьої особи-1 наголошено на безпідставності тверджень позивача про те, що видання Наказу №206 є фактичним втручанням Міненерго в господарську діяльність ДП «Гарантований покупець», оскільки загальний порядок перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії регулюється Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затверженого Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, на обов'язковість дотримання якого безпосередньо вказано в пункті 1 Наказу №206. Відповідно, визначення порядку перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію не відноситься до компетенції директора ДП «Гарантований покупець», а відтак, і встановлення особливостей щодо зазначеного перерахування коштів на час дії воєнного стану не може розглядатися як протиправне втручання зі сторони Міненерго в господарську діяльність ДП «Гарантований покупець».
Разом з тим, у письмових поясненнях третьої особи-1 вказано про відсутність порушених прав позивача внаслідок прийняття Наказу №206, проте позивачем не зазначено які його права або законні інтереси порушуються внаслідок прийняття оскаржуваного наказу, оскільки участь у правовідносинах, що регулюється, не тягне за собою автоматичне твердження про порушення конкретних прав чи інтересів. Посилання позивача на дискримінаційний характер Наказу №206 обмежується лише цитуванням в позовній заяві окремих статей Господарського кодексу України щодо визначення та заборони дискримінації у сфері господарювання. При цьому, будь яких фактів про дискримінацію позивача порівняно з іншими контрагентами ДП «Гарантований покупець» внаслідок прийняття Наказу №206 в позовній заяві не наводиться.
У пояснення, які надійшли до суду 24.08.2022, представник Державного підприємства «Гарантований покупець» (третя особа-3) зазначив про те, що чинним законодавством України визначено повноваження Міненерго щодо видачі наказу, яким врегульовано умови розподілу коштів між виробниками за «зеленим» тарифом на період воєнного стану. На думку представника третьої особи-3, необгрунтованими є твердження позивача про те, що оскаржуваним наказом не визначений порядок компенсацій підприємствам у сфері ВДЕ за їх позбавлення фінансування та період дії обмежень, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що відповідна компенсація повинна бути встановлена, вказані висновки є домислами та бажаннями самого позивача, які не грунтуються на жодній нормі законодавства України. Метою прийняття оскаржуваного наказу є стабілізація ситуації в енергетичному секторі країни в період дії воєнного стану та з метою збереження можливості для всіх без винятку генерацій здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел в умовах значного дефіциту коштів на ринку електричної енергії. Представник третьої особи-3 стверджує, що оскаржуваним наказом не змінено розмір «зеленого» тарифу, не відмінено вказаний тариф, не змінено терміни розрахунків Гарантованого покупця за електричну енергію за «зеленим» тарифом, які визначені Порядком №641, не змінено і не скасовано жодну гарантію, надану державою виробниками ВДЕ.
Також представник третьої особи-3 зауважив про безпідставність посилань позивача на невідповідність оскаржуваного наказу вимогам міжнародного законодавства, оскільки ТОВ «Солар-Груп» не наводить жодну норму міжнародного акту, яка була б порушена при видачі відповідачем наказу.
Представником позивача 29.08.2022 подано суду додаткові письмові пояснення, в яких зазначив про те, що виключно директор ДП «Гарантований покупець» здійснює управління державним підприємством як самостійним суб"єктом господарської діяльності, в тому числі здійснює розпорядження коштами та майном ДП «Гарантований покупець», в тому числі реалізує повноваження щодо розподілу грошових коштів підприємства, керуючись чинним законодавством. Жоден орган державної влади такими повноваженнями не наділений, а отже, на думку представника позивача, відповідач протиправно здійснив втручання в самостійну, незалежну господарську діяльність державного підприємства, розпорядившись грошовими коштами, які надходять на баланс ДП «Гарантований покупець».
У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 29.08.2022, представник позивача вказав на те, що твердження відповідача про те, що електричні підприємства у своїй діяльності в умовах особливого періоду мають підпорядковуватися прийнятими актами Міненерго, є помилковими та такими, що не відповідає чинному законодавству України та є результатом неправильного трактування та тлумачення пункту 50 Порядку №507.
З приводу дискреційних повноважень представник позивача зауважив, що під час прийняття оскаржуваного наказу Міненерго не мало та не могло мати дискерційних повноважень, оскільки такі дискреційні повноваження щодо регулювання питання здійснення платежів ДП «Гарантований покупець» та його контрагентів не закріплені в чинному законодавстві України, яке регулює діяльність відповідача, а тому зазначені довододи є помилковими та такими, що суперечать статті 19 Конституції України.
На виконання вимог ухвали суду від 29.07.2022 відповідачем 02.09.2022 подано до суду клопотання про долучення доказів опублікування оголошення щодо оскарження наказу Міністерства енергетики України «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом» від 15.06.2022 №206 у строки та в порядку, передбаченому статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України.
У підготовчому судовому засіданні 05.09.2022 судом залучено в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна-Енерговат», Приватне підприємство «Арт-Енерго», Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоенергосервіс Дніпро» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар Енерджі Інвестментс Україна».
Представником Приватного підприємства «Арт-Енерго» (третя особа-5), Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоенергосервіс Дніпро» (третя особа-6) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар Енерджі Інвестментс Україна» (третя особа-7) 20.09.2022 подано до суду письмові пояснення, в яких представником наголошено на відсутності повноважень у відповідача приймати оскаржуваний наказ з огляду на те, що повноваження Мінерго чітко врегульовані законодавством та є значними у своєму об'ємі, однак всі визначені повноваження жодним чином не стосуються ні тарифної політики, ні права регулювати рівень виплат на ринку, ні права розпорядчим документом фіксувати тарифи і рівень виплат для ДП «Гарантований покупець». Разом з тим, зазначення в оскаржуваному наказі погодження НКРЕКП не передбачено законодавством як таке, що може бути здійснено при видачі подібного нормативно-правового акта. Суб'єктом управління ДП «Гарантований покупець» є виключно Кабінет Міністрів України, який здійснює функції з управління підприємством згідно з Статутом та Законом України «Про управління об'єктами державної власності», що в свою чергу не передбачають для КМУ права на розпорядження грошовими активами, які перебувають на балансі державного підприємства.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу №640/10894/22 до судового розгляду по суті.
Під час судового розгляду справи судом оголошувались перерви та розгляд справи відкладався у відповідності із приписами Кодексу адміністративного судочинства України.
У судовому засіданні 07.11.2022, враховуючи надходження клопотань від представників сторін, суд ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-
Відповідно до Законів України "Про ринок електричної енергії", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні", від 14 березня 2022 року №133 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 17 травня 2022 року №341 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергіїв умовах воєнного стану Міністерством енергетики України прийнято Наказ "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" від 15.06.2022 №206, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 червня 2022 року за №692/38028.
Вказаним наказом визначено Державному підприємству «Гарантований покупець» на період дії воєнного стану в Україні з коштів, що наявні на поточному рахунку та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - виробники), що мають договірні відносини з державним підприємством «Гарантований покупець», із дотриманням вимог Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 26 квітня 2019 року № 641, та з урахуванням положень, викладених у пункті 2 цього наказу.
Установити, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку державного підприємства «Гарантований покупець» (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності державного підприємства «Гарантований покупець») станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно до таких показників:
1) сума, що дорівнює значенню 18 відсотків від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання;
2) сума, що дорівнює значенню 18 відсотків від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії вітру;
3) сума, що дорівнює значенню 35 відсотків від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з гідроенергії;
4) сума, що дорівнює значенню 40 відсотків від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з біогазу;
5) сума, що дорівнює значенню 75 відсотків від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з біомаси;
6) у випадку наявності залишку грошових коштів, що залишився на поточному рахунку після виконання підпунктів 1-5 цього пункту, цей залишок розподіляється та спрямовується виробникам пропорційно розміру нарахувань для відповідного виробника, здійснених з урахуванням підпунктів 1-5 цього пункту, але не більше вартості товарної продукції розрахункового періоду, розрахованої за «зеленим» тарифом для такого виробника;
7) у випадку нестачі грошових коштів для забезпечення виплати сум, передбачених підпунктами 1-5 цього пункту, наявні грошові кошти розподіляються між виробниками пропорційно до показників, зазначених у підпунктах 1-5 цього пункту.
Установити, що за результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку державного підприємства «Гарантований покупець» (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності державного підприємства «Гарантований покупець») станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2 цього наказу.
У випадку наявності залишку грошових коштів, що залишився на поточному рахунку після виконання підпунктів 1-5 пункту 2 цього наказу, цей залишок розподіляється та спрямовується виробникам відповідно до підпункту 6 пункту 2 цього наказу.
Вбачаючи наявність підстав для визнання Наказу Міністерства енергетики України від 15.06.2022 №206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом» протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
В контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести, а суд встановити, що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.
Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (реєстраційни номер справи №151500117892) за кодом ЄДРПОУ 41164460 Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар-Груп» здійснює наступні види економічної діяльності:
- 35.11 виробництво електроенергії (основний);
- 46.90 неспеціалізована оптова торгівля;
- 35.12 передача електроенергії;
- 35.13 розподілення електроенергії;
- 35.14 торгівля електроенергією.
Так, відповідно до Договору від 30.01.2020 №69/01/20, укладеного між ДП «Гарантований покупець» (гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Солар-Груп» (продавець за «зеленим» тарифом), за цим договором продавець за «зеленим» тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого Постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року №2804.
Таким чином, оскільки позивач є суб'єктом правовідносин в сфері виробництва електричної енергії з сонячного випромінювання, а предметом оскаржуваного наказу є регулювання порядку здійснення ДП «Гарантований покупець», протягом періоду дії воєнного стану в Україні, перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, враховуючи договірні відносини ДП «Гарантований покупець» з позивачем, суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Солар-Груп» є суб'єктом, на якого розповсюджуються положення Наказу від 15.06.2022 №206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом», у зв'язку з чим останній має право на звернення до суду щодо оскарження вказаного наказу.
Так, згідно з частиною третьою статті 22 Господарського кодексу України повноваження суб'єктів управління у державному секторі економіки - Кабінету Міністрів України, міністерств, інших органів влади та організацій щодо суб'єктів господарювання визначаються законом.
Відповідно до Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №507 (далі - Положення про Міненерго), Міністерство енергетики України (Міненерго) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує:
формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі (далі - паливно-енергетичний комплекс);
формування та реалізацію державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд) та у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання.
Міненерго у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Основними завданнями Міненерго є:
1) забезпечення формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі;
2) забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;
3) забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики та теплопостачання;
4) здійснення державного управління у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки.
Разом з тим, відносини, які пов'язані з купівлею-продажем електричної енергії за «зеленим» тарифом, регулюються законами України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 №2019-VIII (далі - Закон №2019-VIII), Про альтернативні джерела енергії від 20.02.2003 №555-IV (далі - Закон №555-IV), а також нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цих Законів.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону №2019-VIII державна політика в електроенергетиці спрямована на забезпечення надійного, безпечного постачання електричної енергії.
Частиною четвертою статті 5 №2019-VIII визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, у сфері електроенергетики, яким є відповідач, належать, зокрема:
- формування та реалізація державної політики в електроенергетичному комплексі з урахуванням положень Енергетичної стратегії України;
- здійснення інших повноважень, визначених цим Законом, іншими законами України та покладених на нього Кабінетом Міністрів України.
Згідно з поясненнями відповідача, оплата ДП «Гарантований покупець» виробникам електричної енергії за «зеленим» тарифом здійснюється за рахунок продажу придбаної у виробників за «зеленим» тарифом електричної енергії на ринку та за рахунок коштів, які гарантований покупець отримує від оператора системи передачі як плату за надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. Витрати на послугу із забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел є складовою тарифу на послуги з передачі електричної енергії, який сплачується усіма споживачами та залежить від обсягів споживання електричної енергії.
У зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан указами Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», та продовжено указами Президента України від 14.03.2022 №133 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 17.05.2022 №341 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Статтею 1 Закону України "Про оборону України" визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Тобто, з моменту введення воєнного стану, з урахуванням положень статті 1 Закону України "Про оборону України", в Україні діє особливий період.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Як зазначив відповідач, з початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України рівень споживання електричної енергії в Україні суттєво впав. Так, у березні - травні 2022 року споживання електричної енергії зменшилося у середньому на 30% порівняно із аналогічним періодом 2021 року. Крім того, у зв'язку з проведенням бойових дій суттєво знизився рівень розрахунків на ринку електричної енергії.
У зв'язку із зазначеним, на підставі листа ДП Гарантований покупець» ВІД 08.06.2022 №41/2348, з метою забезпечення функціонування та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії, Міністерством енергетики України разом з ДП «Гарантований покупець» та НКРЕКП визначено мінімальні коефіцієнти оплати виробникам за «зеленим» тарифом, в залежності від типу альтернативного джерела енергії, що дозволить забезпечити їх фінансування на рівні, який щонайменше покриватиме операційні витрати виробників та дозволить виконувати податкові зобов'язання.
Щодо поноважень Міністерства енергетики України на прийняття оскаржуваного наказу, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною восьмою статті 16 Закону №2019-VIII уразі введення особливого періоду електроенергетичні підприємства діють згідно із Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" і нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, які регулюють функціонування електроенергетики в умовах особливого періоду.
Відповідно до вимог статті 15 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" центральні органи виконавчої влади та інші державні органи, серед іншого, визначають у відповідній сфері управління, галузі національної економіки можливості щодо задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, національної економіки та забезпечення життєдіяльності населення в умовах особливого періоду.
Підпунктом 50 пункту 4 Положення про Міненерго визначено, що Міненерго відповідно до покладених на нього завдань здійснює координацію і методичне забезпечення заходів щодо підготовки підприємств, установ та організацій паливно-енергетичного комплексу до сталого функціонування в особливий період.
Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Міненерго у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання.
З аналізу викладеного вбачається, що Міненерго здійснює нормативно-правове регулювання відносин у електроенергетичному комплексі в особливий період шляхом видання наказів, які мають відповідати вимогам Конституції та законів України, а електроенергетичні підприємства у своїй діяльності в особливий період повинні керуватись прийнятими актами Міненерго.
Таким чином, суд вважає, що Наказ від 15.06.2022 №206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом» був прийнятий відповідачем в межах повноважень та з метою забезпечення розрахунків за електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії.
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що державна реєстрація оскаржуваного наказу відбулась у відповідності до Указу Президента України від 03.10.1992 №493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 12.04.2005 №34/5.
Водночас, варто зауважити, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №172 «Про внесення зміни до пункту 13 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади» передбачено, що у невідкладних випадках, пов'язаних із введенням в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану, що потребують негайного прийняття рішення, суб'єкт нормотворення може видати відповідний нормативно-правовий акт без узгодження із суб'єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами.
Суд звертає увагу, що приймаючи оскаржуваний наказ Міненерго реалізувало передбачену компетенцію по регулюванню сталого функціонування підприємства паливо-енергетичного комплексу (ДП «Гарантований покупець») в особливий період, а саме, під час воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64.
Поряд з цим, варто зазначити, що предметом Наказу Міністерства енергетики України від 15.06.2022 №206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом» є встановлення порядку перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію.
В той же час, тарифом, в розумінні Закону України "Про ринок електричної енергії", є визначена регулятором вартість електроенергії, яка передається кінцевому споживачу.
Погодження оскаржуваного наказу Головою НКРЕКП вказує на відсутність компетенційного спору між Міненерго та НКРЕКП, як органу, на який законом покладено обов'язок щодо визначення тарифу на електроенергію.
Отже, твердження позивача про те, що приймаючи оскаржуваний наказ відповідач протиправно втрутився в сферу встановлення тарифів, є необгрунтованими та помилковими.
З приводу тверджень позивача про протиправне втручання Міненерго в управління та господарську діяльність ДП «Гарантований покупець», суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 9 Статуту ДП «Гарантований покупець», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 №455, функції з управління підприємством виконує Кабінет Міністрів України, який в пункті 20 зазначається як «cуб'єкт управління».
Зазначені функції конкретизовано в пункті 21 Статуту, в якому зазначено, що суб'єкт управління:
- відповідно до покладених на нього завдань здійснює повноваження щодо реалізації прав держави як власника майна, переданого підприємству, що пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням ним у межах, визначених законодавством;
- затверджує цей Статут та вносить зміни до нього;
- в установленому законодавством порядку призначає на посаду та звільняє з посади директора підприємства, укладає і розриває з ним контракт, здійснює контроль за додержанням вимог контракту;
- приймає рішення про збільшення або зменшення статутного капіталу підприємства;
- затверджує фінансовий та інвестиційний плани підприємства, здійснює контроль за їх виконанням у встановленому порядку;
- проводить моніторинг фінансової діяльності підприємства, зокрема виконання показників фінансових планів підприємства, та вживає заходів до поліпшення його роботи;
- забезпечує проведення щороку аудиторських перевірок підприємства;
- забезпечує у разі зміни директора підприємства проведення позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства в установленому законодавством порядку;
- забезпечує проведення інвентаризації майна підприємства в установленому законодавством порядку;
- затверджує стратегічні плани розвитку підприємства, здійснює контроль за їх виконанням;
- надає згоду на відчуження, оренду, передачу та списання майна підприємства;
- приймає рішення про реорганізацію, ліквідацію підприємства;
- здійснює інші функції, передбачені законодавством.
Як вбачається з наведеного вище переліку, регулювання порядку здійснення ДП «Гарантований покупець», протягом періоду дії воєнного стану в Україні, перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам електричної енергії з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП «Гарантований покупець», не відноситься до виключної компетенції Кабінету Міністрів України щодо управління ДП «Гарантований покупець», а відтак, підстави стверджувати про те, що видання оскржуваного наказу є перевищенням повноважень Міненерго, є необгрунтованими.
Разом з тим, суд вважає необгрунтованими доводи позивача з приводу того, що Міненерго не є органом управління ДП «Гарантований покупець», а виключно директор підприємства має повноваження щодо розподілу коштів підприємства, а видання оскаржуваного наказу є втручанням в господарську діяльність.
Так, відповідно до Закону України "Про управління об'єктами державної власності" управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Частиною першою статті 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" визначено, що об'єктами управління державної власності є:
майно, яке передане казенним підприємствам, державним некомерційним підприємствам в оперативне управління;
майно, яке передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям;
майно, яке передане державним господарським об'єднанням;
корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави);
державне майно, що забезпечує діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;
державне майно, передане в оренду, лізинг;
державне майно, передане та/або створене (збудоване) на підставі договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (у тому числі концесійного договору);
державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій;
державне майно, передане в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук;
безхазяйне та конфісковане майно, що переходить у державну власність за рішенням суду;
державне майно, надане суб'єкту господарювання на праві господарського відання відповідно до законодавства.
Таким чином, кошти, які отримує ДП «Гарантований покупець» після продажу електричної енергії на організованих сегментах ринку та які підлягають розподілу відповідно оскаржуваного наказу, не є об'єктом управління державної власності в розумінні вказаного Закону. Відповідно, доводи позивача про те, що Міненерго не є органом управління ДП «Гарантований покупець» та не в праві був видавати наказ є безпідставними.
На переконання суду, Наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 №206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом» був виданий для стабілізації ситуації в енергетичному секторі країни в період дії воєнного стану та з метою збереження можливості для всіх без винятку генерацій здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел в умовах значного дефіциту коштів на ринку електричної енергії.
Суд враховує доводи відповідача та третьої особи-3 стосовно того, що з початком воєнного стану, з урахуванням проведення бойових дій на території України значно зменшились обсяги споживання електричної енергії, в тому числі промисловими підприємствами.
В силу відсутності коштів, НЕК «Укренерго» припинило здійснювати сплату авансових платежів Гарантованому покупцю за послугу, а єдиним джерелом для сплати коштів продавцям за «зеленим» тарифом залишались кошти, отримані Гарантованим покупцем від реалізації електричної енергі на ринку.
Помилковим є твердження позивача про те, що оскаржуваний наказ містить пряму дискримінацію як відносно інших учасників ринку електричної енергії (атомна енергетика), яким не врегульовано порядок та рівень оплати, так і до учасників всередині групи (наприкла, виробників електричної енергії з енергії вітру).
Згідно з пунктом 2 статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» дискримінація - це ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» дія цього Закону поширюється на відносини між юридичними особами публічного та приватного права, місцезнаходження яких зареєстровано на території України, а також фізичними особами, які перебувають на території України.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» установлено, що не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками, стосовно яких застосовуються позитивні дії, а саме: спеціальний захист з боку держави окремих категорій осіб, які потребують такого захисту; здійснення заходів, спрямованих на збереження ідентичності окремих груп осіб, якщо такі заходи є необхідними; надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом; встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян; особливі вимоги, передбачені законом, щодо реалізації окремих прав осіб.
Дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб без об'єктивного та розумного обґрунтування у відносно схожих ситуаціях (пункт 48 рішення ЄСПЛ від 07.11.2013 у справі «Пічкур проти України»).
Звертаючись до обставин цієї справи суд зазначає, що оскаржуваний наказ не надає необґрунтованих переваг іншим виробникам електричної енергії, реалізація якої здійснюється за «зеленим» тарифом та не передбачає поводження з особами у різний спосіб у відносно схожих ситуаціях, отже прояви дискримінації щодо позивача відсутні.
При цьому, суд звертає увагу, що ДП «НАЕК «Енергоатом», який є єдиним виробником електричної енергії в Україні на атомних станціях не здійснює продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, не має відповідних законодавчих гарантій щодо забезпечення викупу всього обсягу електричної енергії за встановленим Регулятором «зеленим» тарифом, жодним чином не конкурує з виробниками за «зеленим» тарифом та не підпадає під дію оскаржуваного наказу.
Також суд вважає безпідставними посилання позивача на невідповідність оскаржуваного наказу вимогам міжнародного законодавства, оскільки позивачем не наведено жодної норми міжнародного акту, яка б була порушена при прийнятті Наказу та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних доводів.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та наведених сторонами аргументів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування Наказу Міністерства енергетики України від 15.06.2022 №206 «Про розрахунки з виробниками за «зеленим» тарифом».
Згідно з астиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України понесені судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Солар-Груп» відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іщук І.О.