05 грудня 2022 року м. Кропивницький Справа №340/8372/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області
про визнання протиправним рішень та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про:
- визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 16.08.2021 року №110130007448 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.10.1993 по 01.03.1994 року в філії польської фірми «Хорсе Кастл» та з 07.08.1994 по 24.10.1999 р. в Торгово-комерційній фірмі «Ренон» та повторно розглянути заяву від 09.08.2021 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що позивач 09.08.2021 р. ним через портал електронних послуг Пенсійного фонду України заяву про призначення пенсії за віком згідно ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області листом від 06.09.2021 р. №1100-0304-8/37087 повідомило позивача, що його заява про призначення пенсії розглянута в порядку екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області. Рішенням від 17.08.2021 р. №110130007448 відмовлено у призначенні пенсії за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Представник позивача вказує, що позивач є учасником бойових дій та має право на призначення пенсії згідно п.4 ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Під час розгляду заяви про призначення пенсії, відповідачем зараховано до страхового стажу позивача 21 рік 04 місяці 17 днів. До загального стажу не зараховано періоди роботи позивача: з 01.01.1993 р. по 01.03.1994 р. у зв'язку з відсутністю в трудовій книжці печатки у записці про звільнення; з 07.08.1994 р. по 24.10.1999 р. у зв'язку з відсутністю в трудовій книжці запису про номер та дату наказу про звільнення. Тобто відповідачем не зараховано до трудового стажу позивача 5 років 7 місяців 19 днів в зв'язку з недоліками заповнення трудової книжки. Представник позивача наполягає на тому, що під час розгляду заяви про призначення пенсії, відповідач вдався до надмірного формалізму в зв'язку з чим не зарахував зазначені періоди до трудового стажу. Представник позивача наголошує на тому, що недоліки заповнення трудової книжки виникли не з вини позивача і на даний час позивач не має можливості їх усунути.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого не погоджується з позовними вимогами (а.с.41-46). Представник відповідача зазначає, що до заяви на призначення пенсії згідно ч.4 ст.115 Закону ОСОБА_1 надано посвідчення учасника бойових дій від 15.06.2016 р. серії НОМЕР_1 та довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цінності України від 10.11.2016 р. №1072. Документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції , забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. №413 ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії не надано. Після розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії та даних, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування встановлено, що загальний страховий стаж позивача складає 20 років 11 місяців 29 днів. До загального стажу не зараховано наступні періоди: згідно трудової книжки АТ-V№4109333 від 27.02.1990 р. період роботи в філії польської фірми «Хорсе Кастл» з 01.10.1993 р. по 01.03.1994 р. - у зв'язку з відсутністю печатки підприємства при звільненні; період роботи в торгокомерційній фірмі «Ренон», розташованій на території Курганської області, Російської Федерації, з 07.08.1994 р. по 24.10.1999 р. - у зв'язку з відсутністю номеру та дати наказу на звільнення; з 11.10.2015 р. по 13.01.2016 р. та з 31.01.2016 р. по 22.04.2016 р. у зв'язку з відсутністю даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки про нараховані суми грошового забезпечення та про сплачені суми страхових внесків. У результаті розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.08.2021 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області прийнято рішення №110130007448 щодо відмови в призначенні пенсії відповідно до статті 115 Закону №1058-IV. Представник відповідача вважає, що факт порушення відповідачем чинного законодавства в межах спірних правовідносин відсутній, оскільки законодавством чітко визначено процедуру за якою проводиться призначення пенсії, а тому покладення обов'язку на відповідача діяти не у відповідності до Порядку, означає спонукання до порушень способу, що визначений законодавством.
Представником позивача подано відповідь на відзив у якій вказано, що законодавцем визначено необхідність підтвердження стажу роботи лише у тому випадку, коли у особи, яка звертається за призначенням пенсії відсутня трудова книжка або відсутні відповідні записи про виконувану роботу. Представник позивача наголосила на тому, що позивач має достатньо стажу для призначення пенсії відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону України №1058-IVзі зниженням пенсійного віку, як учаснику бойових дій (а.с.98-102).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.11.2022 р. позовну заяву залишено без руху (а.с.23).
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.34-35).
07.12.2022 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.38).
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 15.06.2016 р. (а.с.19).
09.08.2021 р. ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком згідно із ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.47).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову в призначенні пенсії від 16.08.2021 р. №110130007448 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні за віком згідно статті115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.9-11, 92-94). Рішення мотивоване тим, що згідно наданих документів та даних, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування страховий стаж ОСОБА_1 складає 21 рік 04 місяці 17 днів. До загального стажу не зараховано наступні періоди: згідно трудової книжки АТ-V№4109333 від 27.02.1990 р. період з 01.10.1993 р. по 01.03.1994 р. - у зв'язку з відсутністю печатки підприємства при звільненні, з 07.08.1994 р. по 24.10.1999 р. - у зв'язку з відсутністю номеру та дати наказу на звільнення (а.с.9-11, 92-94).
Листом від 06.09.2021 р. №1100-0304-8/37087 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило ОСОБА_1 , що заява про призначення пенсії від 03.08.2021 р. №713 розглянута за принципом екстериторіальності головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області. Рішенням 17.08.2021 р. №110130007448 відмовлено в призначенні пенсії за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.8).
Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі за текстом - Закон и№1058).
У розумінні абз.22 ст.1 Закону №1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону №1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058 передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Статтею 26 Закону №1058 встановлені умови призначення пенсії за віком. За загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного стажу, визначеного у статті 26 Закону №1058.
Разом з тим, частиною 1 статті 115 передбачені категорії осіб, які мають право на призначення дострокової пенсії за віком.
Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058, у редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення, право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Згідно з п.19 ч.1 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. №3551-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 як учасник бойових дій 09.08.2021 р. звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову в призначенні пенсії від 16.08.2021 р. №110130007448 відмовлено у призначенні пенсії за віком з підстав відсутності у нього необхідного страхового стажу не менше 25 років.
Зважаючи на зміст рішення від 16.08.2021 р. №110130007448, ОСОБА_1 не зараховано до загального стажу періоди роботи: з 01.10.1993 р. по 01.03.1994 р. - у зв'язку з відсутністю печатки підприємства при звільненні, з 07.08.1994 р. по 24.10.1999 р. - у зв'язку з відсутністю номеру та дати наказу на звільнення (а.с.9-11, 92-94).
Відповідно до абз.36 ст.1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з ч.2 ст.24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
З огляду на ч.4 ст.24 Закону №1058, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ (далі за текстом - Закон №1788) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.08.1993 р. №637 (далі за текстом - Порядок №637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.2 Порядку №637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
З огляду на п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Із аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що трудовий стаж підтверджується записами у трудовій книжці і лише у випадку відсутності трудової книжки, записів у ній або ж, якщо наявні записи неправильні чи неточні щодо періодів роботи, трудовий стаж може встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.п.2.4 п.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. №58 (далі за текстом - Інструкція №58) усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Під час розгляду справи судом встановлено, що у трудовій книжці серії НОМЕР_2 заповненій 27.02.1990 р. на ім'я ОСОБА_1 запис №14 від 01.03.1994 р. про звільнення з посади касира обмінного пункту відповідно до наказу №18 від 01.03.1994 р. не містить печатки філії польської фірми «Хорсе Кастл», однак скріплений штампом відповідного підприємства (а.с.15, 88). Проставлення на записі №14 штампу підприємства суд розцінює як дотримання вимог щодо заповнення трудової книжки, встановлених п.п.2.4 п.2 Інструкції №58.
Також судом встановлено, що у трудовій книжці серії НОМЕР_2 заповненій 27.02.1990 р. на ім'я ОСОБА_1 запис №16 від 24.10.1999 р. про звільнення за власним бажанням скріплений печаткою ТОВ «Торгово-комерційна фірма «Ренон», однак у графі 4 не заповнено відомостей про дату і номер документа на підставі якого внесено відповідний запис (а.с.16, 89). Викладене свідчить про неповноту запису №16, однак неповнота запису не може розцінюватися як його відсутність та бути підставою для не врахування працівнику періоду роботи до загального трудового стажу.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області під час вирішення питання про призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058 безпідставно не враховано до страхового стажу (трудового стажу) ОСОБА_1 періодів роботи з 01.10.1993 р. по 01.03.1994 р. - у зв'язку з відсутністю печатки підприємства при звільненні, з 07.08.1994 р. по 24.10.1999 р.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 16.08.2021 року №110130007448 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.10.1993 по 01.03.1994 року в філії польської фірми «Хорсе Кастл» та з 07.08.1994 по 24.10.1999 р. в Торгово-комерційній фірмі «Ренон» та повторно розглянути заяву від 09.08.2021 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст.115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підлягають задоволенню з конкретизацією їх змісту.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI позивач звільнений від сплати судового збору (а.с.19). Доказів понесення інших судових витрат позивачем до суду не надано.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297, 382 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про відмову в призначенні пенсії від 16 серпня 2021 року №110130007448.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (м. Сєвєродонєцк, Луганська область, вул. Шевченка, 9, код ЄДРПОУ 21782461, електронна пошта gu.lg@pfu.gov.ua) зарахувати до загального трудового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01 жовтня 1993 року по 01 березня 1994 року в філії польської фірми «Хорсе Кастл» та з 07 серпня 1994 року по 24 жовтня 1999 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційна фірма «Ренон», а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 09 серпня 2021 року про призначення пенсії за віком відповідно до статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 05 грудня 2022 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. Момонт