Справа № 543/210/22 Номер провадження 33/814/1292/22Головуючий у 1-й інстанції Смілянський Є.А. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
Категорія: стаття 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення
06 грудня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі:
судді Пікуля В.П.,
при секретарі Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
на постанову судді Оржицького районного суду Полтавської області від 12 серпня 2022 року про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення
стосовно: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Зміст оскаржуваної постанови
Постановою Оржицького районного суду Полтавської області від 12 серпня 2022 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 173 КУпАП, а дану справу - закрито, звільнивши останнього від адміністративного стягнення.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_3 15 квітня 2022 року о 00:25 год. в АДРЕСА_2 , чіплявся до ОСОБА_1 та виражався в ході спілкування нецензурною лайкою внаслідок чого порушив громадський порядок і спокій громадян.
Місцевим судом було встановлено, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Враховуючи, що строк, передбачений статтею 38 КУпАП, сплинув, то місцевий суд застосував положення пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП та закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 вказує, що оскаржуване судове рішення є незаконним, неповним та упередженим.
На думку потерпілого, суд першої інстанції безпідставно провів розгляд справи за відсутності його дружини - ОСОБА_2 , яка є власником пошкодженого ОСОБА_3 транспортного засобу, що в свою чергу позбавило можливості ОСОБА_2 подати до місцевого суду власні пояснення та докази пошкодження даного автомобіля.
У зв'язку з вищевикладеним, скаржник прохав суд постанову Оржицького районного суду Полтавської області від 12 серпня 2022 року скасувати та постановити нову; визнати ОСОБА_2 потерпілою по справі.
Також апеляційну скаргу подала ОСОБА_2 , яка вказала на незаконність, неповноту та упередженість оскаржуваного судового рішення.
В апеляційній скарзі зазначено, що судовий розгляд справи проводився за її відсутності, а також вона не була визнана по адміністративній справі потерпілою, якій заподіяно моральну та матеріальну шкоду, що в свою чергу позбавило можливості надати суду належні докази пошкодження її автомобіля, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов до невірного висновку про відсутність доказів пошкодження майна, що належить скаржнику на праві власності.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 прохала суд постанову Оржицького районного суду Полтавської області від 12 серпня 2022 року скасувати та постановити нову; визнати її - ОСОБА_2 потерпілою по справі.
Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали до суду апеляційної інстанції заяви, в яких прохали розгляд справи, призначений на 09:40 год. 06 грудня 2022 року, проводити за їх відсутності. Також особи, які подали апеляційні скарги додали клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Від захисника ОСОБА_3 - адвоката Шаталової О.В. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника.
Мотиви суду
Щодо долучення нових доказів
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Водночас, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом (стаття 294 КУпАП).
Враховуючи, що особи, які подали клопотання про долучення нових доказів до матеріалів справи на етапі апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення, не вказали обґрунтованих підстав їх неподання до місцевого суду, то суд апеляційної інстанції, з урахуванням норм КУпАП, вважає за потрібне відмовити у задоволенні даного клопотання.
Щодо визнання потерпілою ОСОБА_2 .
В поданих апеляційних скаргах скаржники прохали суд апеляційної інстанції визнати ОСОБА_2 потерпілою по даній справі, що мотивовано тим, що остання є власником пошкодженого ОСОБА_3 транспортного засобу марки «Alfa Romeo MiTo», державний номерний знак НОМЕР_1 , на підтвердження чого до суду надано Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Відповідно до статті 269 КУпАП потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися правовою допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_2 не було подано доказів до суду про спричинення останній діями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності моральної, фізичної або майнової шкоди. Надання Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу відображає технічні характеристики автомобіля та засвідчує право власності.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що потерпілий та ОСОБА_2 не були позбавлені можливості подати до суду відповідні докази на підтвердження доводів, які наведені у їх апеляційних скаргам, зокрема, шляхом їх одночасного подання з процесуальними документами, при цьому обґрунтувавши підстави їх ненадання до місцевого суду.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №137101 від 15 квітня 2022 року вбачається, що ОСОБА_3 15 квітня 2022 року о 00:25 год. в АДРЕСА_2 , виражався нецензурною лайкою та чіплявся до ОСОБА_1 , внаслідок чого порушив громадський порядок і спокій громадян, пошкодив дах його автомобіля, погрожував фізичною розправою, перебуваючи в неадекватному стані.
Водночас, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено потерпілим ОСОБА_1 , якому, у тому числі, було завдано матеріальну шкоду - пошкоджено дах його автомобіля.
Крім того, суд зазначає, що на розгляді перебуває матеріал про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 КУпАП, а саме дрібне хуліганство.
Щодо розгляду справи по суті
Згідно частини сьомої статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Диспозицією статті 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №288/1158/16-к підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти. При цьому хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Апеляційний суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами статті 255 КУпАП, та відповідає вимогам статті 256 цього Кодексу.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №137101 від 15 квітня 2022 року вбачається, що ОСОБА_3 15 квітня 2022 року о 00:25 год. в АДРЕСА_2 , виражався нецензурною лайкою та чіплявся до ОСОБА_1 , внаслідок чого порушив громадський порядок і спокій громадян, пошкодив дах його автомобіля, погрожував фізичною розправою, перебуваючи в неадекватному стані.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено потерпілим ОСОБА_1 , якому, у тому числі, було завдано матеріальну шкоду - пошкоджено дах його автомобіля.
Визнаючи ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, суддя суду першої інстанції послалася на сукупність доказів, які були досліджені у повному обсязі та з висновком якого погоджується й суд апеляційної інстанції.
Водночас, слід зазначити, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності до суду з апеляційною скаргою на постанову Оржицького районного суду Полтавської області від 12 серпня 2022 року не зверталась.
Щодо строків притягнення до відповідальності
Статтею 38 КУпАП передбачено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення було складено 15 квітня 2022 року, а постанова місцевим судом по суті розгляду справи ухвалена 12 серпня 2022 року, що свідчить про недотримання накладення стягнення у передбачені законодавством строки.
Висновки суду
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Враховуючи, що місцевий суд взяв до уваги закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу, то правильним є висновок суду про закриття провадження у даній справі.
Судове рішення належним чином мотивоване і відповідає вимогам статті 283 КУпАП. Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови суду не встановлено.
Відповідно до пункту 1 частини восьмої статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Враховуючи викладене, апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про долучення документів до матеріалів справи - відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_2 потерпілою по справі - відмовити.
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову судді Оржицького районного суду Полтавської області від 12 серпня 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду В.П. Пікуль