Справа № 524/212/22 Номер провадження 22-ц/814/1728/22Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О.С. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
29 листопада 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Одринської Т.В.
суддів: Абрамова П.С., Панченка О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини на час навчання,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Гонтар Валерія Миколайовича
на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 травня 2022 року,
В січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення з позовом до суду і до закінчення донькою навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.
Позов мотивовано тим, що донька досягла повноліття, продовжує навчання у Комунальному закладі освіти Кременчуцького медичного фахового коледжу імені В.І. Литвиненка Полтавської обласної ради на денній формі навчання. Власних доходів донька не має та перебуває на її утриманні. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання доньки.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 травня 2022 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій формі у розмірі 2000 грн., щомісячно, починаючи з 12 січня 2022 року - дати звернення до суду і до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2022 року, при умові, що ОСОБА_3 буде навчатись, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги через неможливість самостійно і повно себе забезпечувати у зв'язку із навчанням, враховавши обов'язок батьків утримувати дитину, яка продовжує навчання, а також можливість ОСОБА_2 таку матеріальну допомогу надавати. Суд прийшов до висновку стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки, у твердій грошовій формі у розмірі 2000 грн., щомісячно до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
З вказаним судовим рішенням не погодився ОСОБА_4 , в інтересах якого апеляційну скаргу подав його представник - адвокат Гонтар В.М. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що розгляд справи проведено без повідомлення відповідача про проведення засідання, що є підставою для скасування судового рішення.
Зазначає, що відповідач є інвалідом ІІ групи, є непрацездатним в силу закону, розмір отримуваної пенсії складає 2200 грн., з яких відраховуються аліменти на користь позивачки у розмірі 1100 грн., щомісяця. Сплачувати аліменти на навчання дитини у заявленому позивачем розмірі відповідач фізично не може.
Відзив до суду апеляційної інстанції не надходив.
У порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
З'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З довідки, виданої Комунальним закладом освіти Кременчуцького медичного фахового коледжу імені В.І. Литвиненка Полтавської обласної ради встановлено, що ОСОБА_3 , є студенткою денної форми здобуття освіти (стоматологія ортопедична) типовий договір № 83 від 31.08.2020 р. та договір № 33/1 від 10.09.2020 р. Термін навчання до 30.06.2022 р. Навчається на контрактній основі, стипендію не отримує. У 2018 році за навчання в коледжі сплачено 5450 грн., за навчання в 2019 році в коледжі сплачено 10210 грн., в 2020 році сплачено 13590 грн., в 2021 році - 19990 грн.
Встановлено, що відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання повнолітньої доньки, яка навчається, не надає.
Згідно довідки від 04.02.2022 року вих. № 127, виданої відділом обслуговування громадян № 6 ГУ ПФУ в Полтавській області, ОСОБА_2 знаходиться на обліку в Головному Управлінні ПФУ в Полтавській області і отримує пенсію по інвалідності щомісячно 2200 грн. Розмір фактично виплаченої пенсії після відрахувань щомісячно 1100 грн.
Відповідно до посвідчення, виданого 02.08.2017 року Управлінням у справах сім'ї, дітей та молоді виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 мають право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей. Діти: ОСОБА_6 2005 р.н., ОСОБА_5 2011 р.н., ОСОБА_7 2013 р.н.
Встановлено, що ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Окрім того, встановлено, що у користуванні відповідача перебуває транспортний засіб «ChevroletEquinox», д.н.з НОМЕР_1 .
Вирішуючи спір та покладаючи на відповідача обов'язок по сплаті аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка навчається, у розмірі 2 000 гривень щомісячно, на період навчання та до досягнення дитиною двадцяти трьох років, суд першої інстанції послався на ч.ч.1,2 ст. 200 СК України, та визначив розмір аліментів, виходячи з положень статті 182 цього Кодексу.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду виходячи з наступного.
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
У відповідності до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у п. 17, 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Умовою стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, є недостатність забезпечення коштами як для навчання, так і для інших необхідних потреб (маються на увазі побутові потреби харчування, одяг, користування транспортом, придбання навчальної літератури, посібників).
Таким чином, батьки мають обов'язок утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, до досягнення ними двадцяти трьох років, за умови, коли батьки можуть надавати таку матеріальну допомогу.
Задовольняючи частково позовні вимоги, стягуючи із відповідача на користь позивача на утримання доньки аліменти у розмірі 2 000 гривень щомісячно, на період навчання та до досягнення дитиною двадцяти трьох років, суд першої інстанції вірно виходив з спільного обов'язку батьків в утриманні своєї повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, врахував, вартість навчання, а також вартість підручників, проїзд до навчального закладу.
Визначаючи розмір аліментів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на утримання повнолітньої дочки, суд першої інстанції врахував, те, що відповідач є інвалідом ІІ групи, загальне захворювання, який має можливість працювати. Після встановлення групи інвалідності відповідач веде звичайний спосіб життя, має рухоме та нерухоме майно, створив іншу сім'ю. Наявність у відповідача заборгованості по сплаті аліментів за попередні роки та відсутність офіційного працевлаштування не звільняє його від обов'язку утримувати повнолітню дочку на період навчання.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок по застосуванню статті 199 СК України, який полягає в тому, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Ухвалюючи рішення по справі, суд першої інстанції правильно визначився із правовідносинами, які виникли між сторонами і, відповідно до норм ст. 199 СК України, дійшов вірного висновку про зобов'язання батьків утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги та вірно визначив розмір аліментів.
Визначаючи розмір аліментів, суд першої інстанції у повній мірі врахував вимоги ст. 200 СК України, взяв до уваги матеріальне становище матері дитини та матеріальне становище відповідача, який має обов'язок матеріально забезпечувати повнолітню дочку у зв'язку з навчанням.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач у справі отримує державну соціальну допомогу, як особа з інвалідністю, тому не може сплачувати аліменти, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказані обставини не звільняють його від обов'язку матеріально забезпечувати повнолітню дочку у зв'язку з навчанням.
Враховуючи, що відповідач хоч і має інвалідність, проте є працездатною особою, у власності має рухоме та нерухоме майно та має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання та у зв'язку з цим потребує такої допомоги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дочки, яка продовжує навчання.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, що, відповідно до статі 375 ЦПК України, є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.
Керуючись статтями п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381, 382, 383, 384ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Гонтар Валерія Миколайовича - залишити без задоволення.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 травня 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений 29.11.2022 року.
Головуючий суддя Т.В. Одринська
Судді О.О. Панченко
П.С. Абрамов