Житомирський апеляційний суд
Справа №283/1815/22 Головуючий у 1-й інст. Саланда О. М.
Категорія ч. 1 ст.173-2 КУпАП Доповідач Кузнєцова О. А.
06 грудня 2022 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Кузнєцова О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Малинського районного суду Житомирської області від 19 вересня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Постановою судді Малинського районного суду Житомирської області від 19 вересня 2022 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 170 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 496 грн.
Згідно з постановоюсудді місцевого суду від 10.09.2022 року ОСОБА_1 10.09.2022 року о 07 год.00 хв., за місцем проживання, а саме по АДРЕСА_1 , вчинила психологічне домашнє насильство відносно свого чоловіка ОСОБА_2 під час якого висловлювала на його адресу нецензурну лайку та погрожувала фізичною розправою, чим завдала шкоди його психічному здоров'ю.
Не погоджуючись із постановою Малинського районного суду Житомирської області від 19 вересня 2022 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судускасувати.
Апелянт обґрунтовує свої доводи тим, що судом першої інстанції було порушено її процесуальні права, не досліджено матеріали справи та не надано належної оцінки доказам.ького. На переконання апелянта, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що про постанову стало відомо вже після спливу терміну на її оскарження.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані до апеляційної скарги документи, дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної, психологічної або матеріальної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство- діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім1єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає ( проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно завдається шкода.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 10.09.2022 року, ОСОБА_1 10.09.2022 року о 07 год.00 хв., за місцем проживання, а саме по АДРЕСА_1 , вчинила психологічне домашнє насильство відносно свого чоловіка ОСОБА_2 під час якого висловлювала на його адресу нецензурну лайку та погрожувала фізичною розправою, чим завдала шкоди його психічному здоров'ю.
Винність правопорушника підтверджується письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 10.09.2022 року.
Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо доказів, які б вказували, що ОСОБА_1 вчинила насильство в сім'ї, а складений відносно неї протокол можна вважати належним доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, а тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
З огляду на наведене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні фактичні дані, які б дозволили дійти висновку про настання події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є безпідставними.
Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги вбачається, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддею було дотримано вимоги ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, за таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Малинського районного суду Житомирської області від 19 вересня 2022 року задовольнити.
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Малинського районного суд Житомирської області від 19 вересня 2022 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постановусудді Малинського районного суд Житомирської області від 19 вересня 2022 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Кузнєцова