Житомирський апеляційний суд
Справа №279/1856/22 Головуючий у 1-й інст. Шульга О. М.
Категорія 44 Доповідач Миніч Т. І.
07 грудня 2022 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді: Миніч Т.І.
суддів: Павицької Т.М.,
Трояновської Г.С.,
секретаря судового засідання Кузьменко А.О.
без участі сторін
розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без повідомлення учасників справи в м.Житомирі апеляційні скарги ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія»
на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 жовтня 2022 року, ухвалене під головуванням судді Шульги О.М.
у цивільній справі №279/1856/22 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання, -
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом. Просила стягнути на її користь з кожного з відповідачів по 50000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її права на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання та судові витрати, понесені у зв'язку із розглядом справи (судовий збір та витрати на правову допомогу). В обґрунтування поданого позову зазначала, що проживає за адресою АДРЕСА_1 .
Вкрай близько біля її житлової забудови побудовані та здійснюють свою діяльність Приватне акціонерне товариство «Коростенський завод МДФ», Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія».
Протягом всього часу від дня відкриття підприємств: Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія», зазначеними суб'єктами господарювання грубо порушується її право та право її сім'ї на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання, створюється ризик та загроза життю та здоров'я, ризик виникнення найнебезпечніших хвороб, які в подальшому можуть призвести до смерті.
Разом із сусідами - іншими мешканцями АДРЕСА_1 та мешканцями м.Коростеня в цілому, неодноразово звертались до місцевих органів влади, контролюючих органів щодо масового порушення наших конституційних, екологічних прав зі сторони Відповідачів.
Була створена ініціативна група під головуванням сусідки ОСОБА_2 з приводу захисту порушених прав. В 2016 році була проведена акція протесту за спільної участі мешканців м. Коростеня під назвою «Досить нас труїти» з перекриттям доріг.
Однак, заходи досудового врегулювання даного питання - не дали результативності, порушення відповідачів мали подовжувальний характер.
Тому, сусіди відповідачів - мешканці м.Коростеня вимушені звертатись до суду.
Голова ініціативної групи - ОСОБА_2 , її сусідка, яка проживає по АДРЕСА_2 , першою звернулась до суду в 2016 році з позовом про припинення діяльності зазначених суб'єктів господарювання на санітарно-захисній зоні підприємств та стягнення моральної шкоди.
Рішенням апеляційної інстанції, а саме постановою Житомирського апеляційного суду від 27.05.2020 року по справі №283/518/17-ц, рішення Малинського районного суду Житомирської області від 12.03.2020 року - залишено без змін, визнано беззаперечне порушення екологічного права ОСОБА_2 на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання та нанесення моральної шкоди, завданої порушенням цього права. Постановою Верховного Суду по даній справі рішення першої та апеляційної інстанції - залишено без змін.
Наразі скарга ОСОБА_2 з приводу порушення її права на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на безпечні і здорові проживання та його припинення його порушення шляхом припинення діяльності підприємства відповідачів на території м. Коростеня Житомирської області розглядається в Європейському Суді з прав людини.
Її сусідом, ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , було подано аналогічний позов з тим самим предметом та підставою позову, до тих самих сторін, що і ОСОБА_2 .
Постановою Житомирською апеляційного суду від 16.11.2021 року по справі №279/2933/20 апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задоволено частково, встановлено беззаперечне порушення відповідачами права ОСОБА_3 на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання.
Постановлено: стягнути з Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» на користь ОСОБА_3 по 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Її сусідкою, ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , було подано позовну заяву про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26.04.2022 року по справі №279/1066/22 позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Постановлено: стягнути з Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія. на користь її сусідки ОСОБА_4 по 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Вона також зазнає значного негативного впливу від діяльності відповідачів, такого ж, як ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , (проживає поряд з ними, на одній відстані від відповідачів, як і її сусіди), тому вимушена звертатися до суду за захистом свого порушеного права на безпечні для життя і здоров'я умови проживання, безпечне довкілля.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 16.11.2021 року по справі №279/2933/20 було надано оцінку висновку комісійної інженерно-екологічної експертизи №5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року, проведеної в рамках судової справи за позовом ОСОБА_2 .
У висновку цієї експертизи зазначено, що діяльність ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська лісопильна компанія» (як разом так і окремо) призвела до забруднення навколишнього природного середовища небезпечними хімічними речовинами.
Експертами також зазначено, що відповідно до результатів дослідження повітря населених місць (протоколи вимірювання від 15 та від 25 квітня 2019 року) виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, характерних для ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» за межами санітарно-захисної зони.
За результатами досліджень інтенсивності викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», враховуючи свідчення фахівців, які проводили відбір проб та вимірювання, встановлено, що стаціонарні джерела викидів, на яких відбирались проби та проводились вимірювання, не працювали в максимальному режимі (працювали з потужністю 0,25 - 4% від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації та дозволи на викиди ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та 13% від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації та дозволі на викиди ТОВ «Українська холдингова компанія»).
Разом із тим, навіть при такому режимі роботи стаціонарних джерел викидів у житловій забудові спостерігались перевищення граничнодопустимої концентрації суспендованих твердих частинок, не диференційованих за складом (пилу) та груп сумацій.
Експерти дійшли висновку, що при звичайних режимах роботи джерел викидів ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» фактичні концентрації досліджуваних забруднюючих речовин в житловій забудові значно вищі за виявлені та, ймовірно, перевищують ГДК м.р.
Оскільки вказаний експертний висновок містить інформацію щодо забруднення внаслідок промислової діяльності відповідачів навколишнього природного середовища небезпечними хімічними речовинами, зокрема атмосферного повітря, ця експертиза є належним письмовим доказом на обґрунтування позовних вимог щодо наявності факту порушення вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря та , як наслідок, порушення його прав на безпечні для життя і здоров'я умови проживання.
Вважає, що даною експертизою доводиться факт порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря і причинно-наслідковий зв'язок між виробничою діяльністю ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», з однієї сторони, та забруднення атмосферного повітря й стану довкілля, з іншої сторони.
Протягом всього періоду своєї роботи як ПрАТ «Коростенський завод МДФ», так і ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» допускали постійні порушення екологічних норм, які були виявлені в процесі планових та позапланових перевірок, в переважній більшості, що проявлялось в понад нормованих викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Зазначене підтверджується листами - відповідями органів Держекоінспекцій.
Так, в листах Держекоінспекції у Житомирській області зазначається «Питання дотримання вимог природоохоронного законодавства під час будівництва та експлуатації підприємства неодноразово у 2012, 2013, 2014, 2014, 2015 роках перевірялись в ході планових та позапланових перевірок. Під час проведення перевірок виявлялись ряд грубих порушень, як наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, несанкціонований скид забруднюючих речовин за територію підприємства без попередньої очистки, відхилення від норм встановлених висновком державної екологічної експертизи, невідповідність роботи очисних споруд до робочого проекту, перевищення вмісту забруднюючих речовин у стічних водах, які скидалися на очисні споруди водоканалу. Виявлені порушення фіксувалися актами перевірок, надавались приписи з метою їх усунення; у 2012 році Державною екологічною інспекцією у Житомирській області винесено рішення про тимчасову заборону діяльності ПрАТ «Коростенський завод МДФ» до повного усунення порушень.
На повторну заяву-запит щодо надання інформації про виявлені порушення природоохоронного законодавства під час перевірки ПрАТ «Коростенський завод МДФ» у 2016 році Державною екологічною інспекцією у Житомирській області надано відповідь загального характеру. Вказано, що в період з 26.10.2016 року по 04.11.2016 року під час планової перевірки ПрАТ «Коростенський завод МДФ» виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря. За результатами здійснення перевірки товариству винесено припис, у якому викладено зміст виявлених порушень та терміни їх усування.
З метою уточнення, які саме порушення були виявлені під час планової перевірки заявники знову письмово звернулися до Державної екологічної інспекції у Житомирській області. Листом від 06.03.2017 року Державною екологічною інспекцією у Житомирській області на це звернення було надано відповідь, що під час планової перевірки ПрАТ «Коростенський завод МДФ» в період з 26.10.2016 року по 04.11.2016 року виявлені наступні порушення: не надано під час перевірки дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, яким визначено видовий та кількісний склад викидів забруднюючих речовин, а також позитивний висновок державної експертизи по робочому проекту будівництва відділення підготовки та зберігання смоли, джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (стартова труба відводу димових газів енергоблоку) не обладнано майданчиком для відбору проб викидів та відсутній вхідний отвір для відбору проб.
Таким чином, на думку позивачки, є постійним характер порушень екологічного законодавств зі сторони Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ», ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» та значний негативний вплив на довкілля, і як наслідок на життя і здоров'я дітей.
Масові порушення вимог природоохоронного законодавства, грубі порушення у сфері атмосферного повітря, постійні понад нормовані викиди забруднюючих речовин від діяльності, як ПрАТ «Коростенський завод МДФ», так і ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» (як разом, так і окремо), що не дають повноцінно жити та дихати без перебільшення, всьому м.Коростеню Житомирської області, зафіксовані у незалежному висновку Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз, листах Державної екологічної інспекції у Житомирській області за наслідками проведених позапланових перевірок на місці здійснення діяльності та їх зміст детально розписаний у рішеннях суду першої та апеляційної інстанції - по своїй сутті є протиправними діяннями, оскільки за свою правовою природою є правопорушеннями.
ПрАТ «Коростенський завод МДФ», ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» є джерелом підвищеної небезпеки, оскільки здійснює діяльність, пов'язану із хімічними речовинами (формальдегідні концентрати) та в силу вимог ч.5 ст. 1187 ЦК України «Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особа, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Всі штрафні санкції, збитки, які були виставлені Державною екологічною інспекцією у Житомирській області за наслідками виконання підприємствами приписів про тимчасове припинення діяльності, фактами встановлених порушень в актах позапланових перевірок, протоколах про притягнення до адміністративної відповідальності сплачені ПрАТ «Коростенський завод МДФ», чим фактично визнано вину в інкримінованих їм правопорушенням законодавства в сфері охорони атмосферного повітря.
Проаналізувавши листи-відповіді Державної екологічної інспекції у Житомирській області із зазначенням переліку та видів порушень, встановлених під час проведення планових та позапланових перевірок ПрАТ «Коростенський завод МДФ», можна дійти висновку, що вони мають триваючий, постійний характер, є грубими та повторювальними, такими, що завдають значної шкоди атмосферному повітрю, стану екології та навколишньому природному середовищу.
ПрАТ «Коростенський завод МДФ» працює в 3 зміни цілодобово.
Висновком експертів підтверджено значне забруднення при звичайному режимі роботи підприємства при цілодобових режимах роботи, тому можна стверджувати про постійний характер забруднення від роботи Відповідача 1, Відповідача 2.
Відповідно до ч.1 ст.50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Частиною 4 ст.293 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на належні, безпечні і здорові умови праці, проживання, навчання, тощо.
Місто Коростень Житомирської області відноситься до зони добровільного гарантованого відселення.
Статтею 17 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені заходи щодо зниження ризику захворюваності населення у зоні гарантованого добровільного відселення, а саме серед інших:
-перепрофілювання виробництв на випуск екологічно чистої продукції;
-забезпечення ранньої профілактики захворювань;
Про перепрофілювання виробництв Відповідачів на випуск екологічно чистої продукції також не може йти мови, з огляду на те, що лише в складі ПрАТ «Коростенський завод МДФ» є відділення приймання, зберігання та виготовлення карбамідоформальдегідної та меламінокабамідоформальдегідної смол, які є хімічно небезпечними, з виготовленням готової продукції 47250,0 тонн/рік.
При цьому, виробнича потужність заводу заснована на роботі в 3 зміни по вісім годин з ефективним часом виробництва 22 год./добу - майже цілодобово (ст.9 експертного висновку).
Тільки викидів формальдегіду (найнебезпечнішої хімічної речовини), що в переважній більшості викликає онкозахворювання, становить згідно даних звіту ПрАТ «Коростенський завод МДФ» 17 - тон на рік (ст. 16 висновку експерта). По звіту інвентаризації викидів забруднюючих речовин тільки ПрАТ «Коростенський завод МДФ» здійснює викидів суспендованих твердих частинок - 334,08 тон/рік, оксидів азоту (у перерахунку на діоксин азоту) - 359,5 тон/рік, оксидів вуглецю - 350,602 тон/рік, кислоти оцтової - 1,424226 тон/рік, формальдегіду 17,9 тон/рік, метану - 9,0 тон/рік, вуглецю діоксину - 142695,242 тон/рік.
Згідно генерального плану підприємства зона впливу промислових об'єктів відповідачів поширюється на територію всього м. Коростеня.
Розуміння того, що поряд такі вкрай небезпечні підприємства працюють із ризиком несення смертельних хвороб викликає сильні душевні та моральні страждання і хвилювання, постійну тривогу у позивача, у зв'язку з можливим негативним впливом на здоров'я позивача та його сім'ї, що завдає значної моральної шкоди.
Разом з такими сусідами - заводами здорові та безпечні умови проживання - неможливі, тому що вплив цих небезпечних хімічних речовин, які викидаються в атмосферу, позначається на здоров'ї, внаслідок роботи промислових потужностей відповідачів неможливо повноцінно проживати в своїй житловій забудові.
Адже кожна хімічно небезпечна речовина так чи інакше залишає негативний вплив на здоров'ї людини, послаблює імунітет та є збудником тяжких захворювань.
Нічого не можливо виростити на присадибних ділянках, оскільки вирощена продукція буде забрудненою хімічно небезпечними речовинами і непридатною для споживання.
Відпочинку від роботи цих підприємств - немає, адже цілодобовий цикл роботи.
Кожного разу після прибирання на подвір'ї - знову випадає промисловий пил. Вказаний пил шарами осідає на вулиці, лавці, столі, особливо це видно на випраній білизні, яка через декілька годин стає темною.
На ранок автомобіль вкритий тирсою і клейкою речовиною.
Неможливо повноцінно відпочити, спати вночі, коли підприємства постійно грохотять, оскільки чути падаючий з погрузчиків ліс в дробильні апарати.
Неможливо повноцінно дихати, коли постійно пил і хімічно ядучий запах в повітрі, що подразнює і ніс, і горло, викликає задухи.
На неодноразові звернення до відповідачів щодо усунення порушень - жодних реагувань: ні фільтрів не поставлено, які принаймні хоч від пилу захищали б, ні звуко-зменшувальних шум від роботи промислових потужностей заходів - не проведено.
Зазначене унеможливлює належні умови проживання, безпечне для життя та здоров'я довкілля поблизу вказаних суб'єктів господарювання.
Враховуючу ту обставину, що внаслідок господарської діяльності відповідачів протягом 2012-2017 років, а також у 2019 році здійснювалось забруднення атмосферного повітря на території садиби позивачки, характер порушених її прав, яка разом із своєю сім'єю була позбавлений права на проживання у безпечному довкіллі, а також те, що такі порушення мали місце з 2012 року й тривали до 2017 року, забруднення атмосферного повітря також виявлено у 2019 році і триває до сьогодні, можна стверджувати про те, що порушення прав позивача має суттєвий та триваючий характер.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 жовтня 2022 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ» на користь ОСОБА_1 20000 гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання, та 398,46 гривень понесених судових витрат по сплаті судового збору.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» на користь ОСОБА_1 20000 гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров'я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання, та 398, 46 гривень понесених судових витрат по сплаті судового збору.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказане рішення суду скасувати в частині моральної шкоди і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в повному розмірі, зокрема, про стягнення з кожного відповідача по 50000 грн. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції є незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема вказує, що при вирішенні питання судом першої інстанції щодо стягнення моральної шкоди на її користь розмір вказаної шкоди є заниженим та не становить справедливу сатисфакцію.
Вважає, що моральна шкода має бути відшкодована за постійне довготривале порушення її прав на безпечне для життя та здоров'я довкілля, які протягом багатьох років допускали відповідачі. Так, протягом всього періоду своєї роботи Приватне акціонерне товариство «Коростенський завод МДФ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» допускали постійне порушення екологічних норм, які були виявлені в процесі планових та позапланових перевірок, в переважній більшості, що проявлялись в понаднормованих викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Зазначене підтверджується листами-відповідями органів Держекоінспекції.
Зазначає, що експертизою Київського науково-дослідного інституту судових експертиз доводиться факт порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря і причинно-наслідковий зв'язок між виробничою діяльністю Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія», з однієї сторони, та забрудненням атмосферного повітря й стану довкілля ( як наслідок порушення ст.50 Конституції України, ст.293 ЦК України), з іншої сторони.
Тому, неправомірними діями Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» порушено її права на безпечне для життя та здоров'я довкілля зі сторони відповідачів та завдано моральну шкоду відповідно до вимог ст.50 Конституції України, ст.ст.1167,1187 ЦК України. Оскільки внаслідок господарської діяльності відповідачів протягом 2012-2017 років, а також 2019 році здійснювалось забруднення атмосферного повітря, навколишнього природнього середовища, внаслідок чого вона позбавлена права на проживання у безпечному довкіллі.
У поданих апеляційних скаргах Приватне акціонерне товариство «Коростенський завод МДФ» (далі- ПрАТ «Коростенський завод МДФ») та Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» (далі- ТОВ «Українська лісопильна компанія») просять вказане рішення суду скасувати в частині стягнення моральної шкоди і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. На думку апелянтів, рішення суду першої інстанції є незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема вказують, що судом першої інстанції порушено положення ст.77 та ч.4 ст.82 ЦПК України при прийняті в якості належних доказів висновку комісійної інженерно-екологічної експертизи №5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року у іншій цивільній справі №283/518/17-ц. При цьому експертом ніяких чином не було обумовлено та враховано наявність навколо цих домогосподарств інших промислових та побутових джерел викидів забруднюючих речовин. Вважають, що сам факт здійснення викидів в атмосферне повітря не свідчить про порушення прав позивача на безпечне довкілля, адже для запобігання негативного впливу на навколишнє середовище таких викидів, державою, на законодавчому рівні, здійснюються регуляторні заходи по обмеженню цих викидів шляхом встановлення лімітів, квот та інших обмежень. Крім того, за рахунок екологічних зборів здійснюються заходи по мінімізації впливу забруднюючих речовин на природнє середовище та відтворенню відновлювальних ресурсів.
Зазначають, що позивачем не додано до матеріалів справи докази, які свідчать про погіршення її стану здоров'я та душевного стану. Також нею не доведено наявності причинного зв'язку між шкодою нанесеною її здоров'ю та душевного стану і діяльністю відповідачів. Окрім того, суд приймаючи рішення про стягнення з кожного відповідача по 20 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, не надав детального обгрунтування визначенню саме такого розміру моральної шкоди, як це вимагає ч.3 ст. 23 ЦК України. Тобто, не відповідає висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, які були викладені у постанові від 25.02.2019 року у справі №2012/4613/2012. Таким чином, оскільки доказів негативного впливу на стан здоров'я та душевний стан позивач не надала, як і доказів наявності причинно-наслідкового зв'язку стануїї здоров'я. Також позивачем не обгрунтовано розмір моральної шкоди, а тому підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.
Розгляд справи Житомирським апеляційним судом проведено згідно положень ч.1 ст.369 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Поряд з її будинком здійснюють свою діяльність Приватне акціонерне товариство «Коростенський завод МДФ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» в процесі якої в атмосферне повітря потрапляють викиди забруднюючих речовин.
Так, діяльність ПрАТ «Коростенський завод МДФ», за основним видом КВЕД 16.21 - виробництво фанери, дерев'яних плит і панелей, шпону.
Діяльність ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», за видом КВЕД 16.10 - лісопильне та стругальне виробництво, а також за видом КВЕД 16.23 - виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів.
З листа Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 6 липня 2016 року слідує, що питання дотримання вимог природоохоронного законодавства під час будівництва та експлуатації ПрАТ «Коростенський завод МДФ» у 2012, 2013, 2014, 2015 роках перевірялися в ході планових та позапланових перевірок.
Під час проведення перевірок виявлялися ряд грубих порушень, таких як наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, несанкціонований скид забруднюючих речовин за територію підприємства без попередньої очистки, відхилення від норм, встановлених висновком державної екологічної експертизи, невідповідність роботи очисних споруд до робочого проекту, перевищення вмісту забруднюючих речовин у стічних водах, які скидалися на очисні споруди водоканалу.
Виявлені порушення фіксувалися актами перевірок, надавалися приписи з метою їх усунення, у 2012 році Державною екологічною інспекцією у Житомирській області винесено рішення про тимчасову заборону діяльності ПрАТ «Коростенський завод МДФ» до повного усунення порушень, а також обраховано збитки за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 196000 гривень, які у подальшому були повністю відшкодовані.
Останньою перевіркою інспекції у 2015 році встановлено, що ПрАТ «Коростенський завод МДФ» усі необхідні документи екологічного характеру отримано, грубі порушення вимог природоохоронного законодавства усунуто.,
До позовної заяви додано лист Державної екологічної інспекції за №645/05-16 наданий на звернення ОСОБА_2 щодо питань дотримання вимог природоохоронного законодавства, зі змісту якою слідує, що в період з 26 жовтня 2016 року по 14 листопада 2016 року планової перевірки ПрАТ «Коростенський завод МДФ» виявлені наступні порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря, а саме: не надано під час перевірки дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, яким визначено видовий та кількісний склад викидів забруднюючих речовин, а також позитивний висновок державної експертизи по робочому проекту будівництва відділення підготовки та зберігання смоли, джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (стартова труба відводу димових газів енергоблоку) не обладнано майданчиком для відбору проб викидів та відсутній вхідний отвір для відбору проб.
Лист Державної екологічної інспекції від 6 липня 2017 року також свідчить про те, що протягом періоду з 22 по 29 червня 2017 року проводилась позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія». За результатами даної перевірки виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, а саме: не пронумеровані джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; не надані документи у галузі охорони атмосферного повітря: паспорти газоочисних установок на джерелах викидів, інструкцію з експлуатації ГОУ, наказ про призначення осіб, відповідальних за технічний стан ГОУ, журнали проведення поточних та планових ремонтів та обліку робочого часу ГОУ, довідки щодо постановки на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря.
Позивач в обґрунтування вимог подала судові рішення, якими частково задоволено аналогічні позовні вимоги її сусідів, а також копію висновку комісійної інженерно-екологічної експертизи №5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року.
Зі змісту вказаного висновку слідує, що предметом дослідження були домогосподарства за адресою: АДРЕСА_3 та за адресою: АДРЕСА_2 (протокол 04-03 від 15 квітня 2019 року).
З висновку експертизи слідує, що діяльність ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська лісопильна компанія» (як разом так і окремо) призвела до забруднення навколишнього природного середовища небезпечними хімічними речовинами.
Експертами також зазначено, що відповідно до результатів дослідження повітря населених місць (протоколи вимірювання від 15 та від 25 квітня 2019 року) виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, характерних для ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» за межами санітарно-захисної зони.
За результатами досліджень інтенсивності викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», враховуючи свідчення фахівців, які проводили відбір проб та вимірювання, встановлено, що стаціонарні джерела викидів, на яких відбирались проби та проводились вимірювання, не працювали в максимальному режимі (працювали з потужністю 0,25 - 4 % від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації та дозволі на викиди ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та 13 % від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації та дозволі на викиди ТОВ «Українська холдингова компанія»). Разом з тим, навіть при такому режимі роботи стаціонарних джерел викидів у житловій забудові спостерігались перевищення граничнодопустимої концентрації суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом (пилу) та груп сумацій.
Відповідно до протоколу №04-03 дослідження повітря населених місць від 15 квітня 2019 року у точці №2 (житлова забудова, АДРЕСА_3 ) концентрація пилу становить 1,0 мг/м.куб при максимальній разовій граничнодопустимій концентрації 0,5 мг/м.куб, що є перевищенням в 2,0 рази.
На підставі викладеного, експерти дійшли висновку, що при звичайних режимах роботи джерел викидів ПрАТ "Коростенський завод МДФ" та ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" фактичні концентрації досліджуваних забруднюючих речовин в житловій забудові значно вищі за виявлені та, ймовірно, перевищують ГДК м.р.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
При цьому судом враховано, що стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту може бути порушення, невизнання або оспорення відповідного суб'єктивного права.
Звертаючись до суду, позивач просила стягнути моральну шкоду, завданої внаслідок порушення права на безпечне життя і здоров'я довкілля, безпечні і здорові умови проживання.
Статтею 50 Конституції України передбачено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Частиною 1 статті 293 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її збирання та поширення.
Спірні правовідносини регулюються, зокрема, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»; Законом України «Про охорону атмосферного повітря». Положення Цивільного Кодексу України при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої порушенням екологічного законодавства, застосовуються субсидіарно, в частині, не врегульованій правилами екологічного законодавства.
Разом з тим, частиною 3 ст.10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог законодавства.
За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 16 Конституції України проголошує, що обов'язком держави є забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України. Засобом досягнення цієї мети є створення державної системи реалізації природоохоронних функцій суспільства, яка гарантуватиме право громадян на екологічну безпеку та здорове довкілля.
Статтею 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Так, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Право на доступ до екологічної інформації та право громадськості на участь в процесі прийняття суб'єктами владних повноважень рішень, що стосуються екології та стану довкілля, визначено на міжнародно-правовому рівні. Міжнародним документом, який закріпив зобов'язання держав у сфері доступу до правосуддя в екологічних справах, є Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська конвенція), яку Україна ратифікувала Законом від 06 липня 1999 року №832-XIV. Положення Конвенції є нормами прямої дії, а національне законодавство щодо процедур та механізмів судового захисту порушених екологічних прав та інтересів може їх конкретизувати.
В Орхуській конвенції 1998 року, стороною якої є Україна, визнано, що адекватна охорона довкілля важлива для добробуту людини, дотримання основних прав людини, у тому числі саме право на життя. Кожна людина має право жити в довкіллі, сприятливому для її здоров'я та добробуту, а також зобов'язана як індивідуально, так і спільно з іншими людьми захищати і покращувати довкілля на благо нинішнього та майбутніх поколінь. Для забезпечення можливості відстоювати це право та виконувати цей обов'язок, громадськість повинна мати доступ до інформації, право брати участь у процесі прийняття рішень і доступ до правосуддя з питань, які стосуються довкілля. Дієві судочинні механізми мають бути доступними для громадськості з метою забезпечення захисту її інтересів і дотримання законності, зокрема питань, що стосуються довкілля. конвенції 1998 року, стороною якої є Україна, визнано, що адекватна охорона довкілля важлива для добробуту людини, дотримання основних прав людини, у тому числі саме право на життя. Кожна людина має право жити в довкіллі, сприятливому для її здоров'я та добробуту, а також зобов'язана як індивідуально, так і спільно з іншими людьми захищати і покращувати довкілля на благо нинішнього та майбутніх поколінь. Для забезпечення можливості відстоювати це право та виконувати цей обов'язок, громадськість повинна мати доступ до інформації, право брати участь у процесі прийняття рішень і доступ до правосуддя з питань, які стосуються довкілля. Дієві судочинні механізми мають бути доступними для громадськості з метою забезпечення захисту її інтересів і дотримання законності, зокрема питань, що стосуються довкілля.
Частина 3 статті 9 Орхуської конвенції передбачає, що кожна Сторона забезпечує представникам громадськості, які відповідають передбаченим національним законодавством критеріям, якщо такі встановлені, доступ до адміністративних і судових процедур для оскарження дій або бездіяльності приватних осіб і державних органів, котрі порушують положення національного законодавства, що стосується навколишнього середовища.
Відповідно до постанови Верховного Суду України по справі №901/8122/17 від 11.12.2018 року кожен має право на захист порушеного права на безпечне довкілля.
Разом з тим, суд першої інстанції вірно вважав доведеним факт порушення відповідачами вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря і причинно-наслідковий зв'язок між виробничою діяльністю ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія», з однієї сторони, та забрудненням атмосферного повітря й стану довкілля на території домогосподарства позивача, з іншої сторони.
Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та моральних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Із врахуванням зазначених обставин суд обгрунтовано визначив розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної у зв'язку з неправомірними діями відповідачів, у розмірі 20000 грн. з кожного.
Згідно Рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Дубецька проти України» (заява №30499/03, немає сумніву, що промислове забруднення може негативно вплинути на здоров'я суспільства в цілому і погіршувати якість життя особи, проте часто неможливо визначити у кількісному вираженні його вплив у кожному окремому випадку.
Апеляційні доводи ПрАТ «Коростенський завод МДФ» та ТОВ «Українська холдингова лісопильна компанія» про те, що висновок комісійно інженерно-екологічної експертизи №5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23 від 12 липня 2019 року не є належним доказом у вказаній справі, так як він наданий у іншій цивільній справі №283/518/17 є безпідставними, оскільки враховуючи, що домогосподарство позивача знаходиться в безпосередній близькості до домогосподарств території, які досліджувались, де встановлено забруднення внаслідок промислової діяльності відповідачів атмосферного повітря, то відсутні підстави вважати, що забруднення оминуло домогосподарство позивача.
Інші доводи, викладені в апеляційних скаргах, висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають, а зводяться до переоцінки доказів.
Разом з тим, будь-яких процесуальних порушень, які б давали підстави для переоцінки доказів, апеляційним судом не встановлено.
За наведених обставин підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційний суд не вбачає, оскільки воно постановлено судом із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст. 19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись ст.ст.258,259,367,374,375,381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Коростенський завод МДФ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська холдингова лісопильна компанія» залишити без задоволення.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 жовтня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: