справа № 274/6798/22
провадження №3/0274/3371/22
05.12.2022 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Базюк Ю.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Бердичівського районного відділу поліції (м. Бердичів) ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 04.05.2022 притягалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, -
03.11.2022 ОСОБА_1 , повторно протягом року після накладення стягнення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, за адресою: АДРЕСА_1 , ухилялася від виконання покладених на неї батьківських обов'язків по відношенню до дитини ОСОБА_2 , 2014 народження, так як не забезпечила необхідних умов життя та виховання, а саме допустила антисанітарний стан помешкання, де проживає дитина та не забезпечила її продуктами харчування, в будинку постійно присутні сторонні особи, які вживають спиртні напої, що негативно відображається на вихованні дитини, чим порушила вимоги ст. 150 СК України.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення, передбачена ч. 2 ст. 184 КУпАП.
На виклик в судове засідання на 09 год. 05 хв. 05.12.2022 ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена, про що свідчить довідка про доставку смс - повідомлення. Про причину неявки суд не сповістила. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" та інші)
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. 245 КУпАП України, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП України.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить до наступного висновку.
Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені СК України, Законом України "Про охорону дитинства".
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані; виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Частиною першою ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону (ч. 6 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства").
Як роз'яснив Пленум Верховного суду України в п. 16 своєї постанови від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, підтверджується: даними протоколу про адміністративне правопорушення від 03.11.2022; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_3 від 03.11.2022; копією постанови від 04.05.2022 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, тобто в ухиленні батьків від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, виховання неповнолітніх дітей, повторно протягом року після накладення стягнення за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Обставин, що пом'якшують, обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого порушення, особу винної, яка заміжня,має на утриманні неповнолітню дитину, не працює, до адміністративної відповідальності за невиконання обов'язків притягається не вперше, ступінь вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність та накладає на неї стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 184 КУпАП у виді штрафу.
Згідно із ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, в розмірі, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (у 2022 році - 2481 грн)
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 24, 40-1, ч. 2 ст. 184, ст.ст. 245, 251, 280, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 496 грн 20 коп.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Ю.П. Базюк