Єд. унік. № 243/2827/22
Провадження № 1-кп/243/529/2022
Іменем України
07 грудня 2022 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні за допомогою єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує функціонування електронного судочинства в Україні та в режимі відеоконференції кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022053510000286 від 19 серпня 2022 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тростянець, Сумської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом, стрільця 2-го відділення 2-го патрульного взводу 2-ї патрульної роти, військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 309 КК України,-
ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення при наступних обставин.
Відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч. 2 п. 18, ч. 3 п. 42, ч. 4 п. 81 «Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних силах України», затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, громадянин ОСОБА_4 призваний на строкову військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 11 грудня 2020 року з укладанням контракту строком на 3 роки.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 08 вересня 2021 року № 222 ОСОБА_4 є військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходить її на посаді стрільця 2-го відділення 2-го патрульного взводу 2-ї патрульної роти військової частини НОМЕР_1 .
Будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Проте, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом,свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення.
Так, у зв'язку з виконанням завдань за призначенням, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Донецької області.
У серпні 2022 року, більш точного часу під час проведення дізнання, встановити не виявилось можливим, діючи умисно, реалізовуючи протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання для особистого вживання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини PVP, обіг якої заборонено, перебуваючи у розташуванні військової частини НОМЕР_1 за допомогою свого мобільного телефону здійснив замовлення у невстановленому в ході досудового розслідування місці, особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, обіг якої заборонено, використовуючи при цьому послуги ТОВ «Нової пошти» отримав номер товарно-транспортної накладеної посилки з вказаною вище психотропною речовиною.
В подальшому, реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 достовірно знаючи, що раніше замовлена ним особливо небезпечна психотропна речовина - PVP, обіг якої заборонено, прибула на відділення «Нової пошти № 1», що розташована за адресою вул. Центральна, буд. 75 в, смт. Билбасівка Краматорського району Донецької області, попросив свого колегу по службі ОСОБА_6 забрати відправлення та доставити до нього у розташування військової частини, не повідомивши останньому про її вміст.
19 серпня 2022 року приблизно о 14 годині 10 хвилин ОСОБА_6 на прохання ОСОБА_4 отримав у відділенні «Нової пошти №1», що розташоване за адресою: вул. Центральна, буд. 75 в, смт. Билбасівка Краматорського району Донецької області відправлення, вміст якої був йому не відомий.
В той же день в період часу з 14 годин 40 хвилин по 15 годин 20 хвилин ОСОБА_6 був зупинений співробітниками поліції біля будівлі «Нової пошти №1» по вул. Центральна смт. Билбасівка Краматорського району Донецької області, де у останнього виявлено та вилучено особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої заборонено, маса якої складає 1,4493 в перерахунку на основу, яку незаконно придбав ОСОБА_4 без мети збуту.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив усі можливі дії, необхідні для доведення кримінального правопорушення до кінця, але не закінчив його з причин, які не залежали від його волі, не маючи змоги розпорядитися придбаною психотропною речовиною, оскільки психотропна речовина була вилучена співробітниками поліції.
08 жовтня 2022 року прокурор Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні за №12022053510000286 від 19 серпня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення ч. 2 ст. 15 ч.1 ст. 309 КК України, з одного боку, та обвинувачений у цьому провадженні ОСОБА_4 з іншого боку, на підставі ст.ст.
468, 469, 472 КПК України в приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 у присутності захисника обвинуваченого- адвоката ОСОБА_5 , уклали угоду про визнання винуватості.
Згідно укладеної угоди про визнання винуватості, ОСОБА_4 під час досудового розслідування беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.1 ст. 309 КК України, щиро покаявся у скоєному кримінальному проступку.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 під час проведення дізнання та судового провадження зобов'язується: беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 309 КК України; щиро каятися; у разі затвердження угоди про визнання винуватості, виконати призначене покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 під час підготовчого судового засідання пояснив, що він цілком розуміє характер пред'явленого йому обвинувачення за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 309 КК України, який відноситься до категорії кримінальних проступків, при цьому повністю визнає себе винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Крім того, зазначив, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, будь-яких заходів морального чи фізичного впливу до нього не застосовувалося та крім того, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ч.2 ст. 473 КПК України, наслідки їх не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, а також згодний із узгодженим сторонами видом покарання, яке буде застосовано в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості укладену між ним та прокурором.
Прокурор ОСОБА_3 та захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні також просили затвердити угоду про визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 309 КК України.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.
Суд звертає увагу, що згідно п.3 ч.4 ст. 469 КПК України - угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
У зв'язку з вище встановленими фактичними обставинами суд зазначає наступне.
Як зазначено в п.2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ч.4 ст. 469 КПК України - угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним,
який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
При вирішенні питання про відповідність укладеної угоди вимогам КПК України та кримінального закону, суд зазначає наступне.
В підготовчому судовому засіданні судом встановлено, що кримінальне правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_4 обґрунтовано та правильно кваліфіковане за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 309 КК України, тобто як закінчений замах на незаконне придбання психотропних речовин без мети збуту.
На виконання вимог ст. 474 КПК України судом під час судового засідання з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Обвинуваченому були роз'яснені наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.
Окрім цього, обвинуваченому були роз'яснені норми ч. ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, положення яких йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо злочинів у вчиненні яких його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 КПК України та ст. 424 КПК України, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди.
Наслідки невиконання угоди обвинуваченому були зрозумілі.
Після таких роз'яснень обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості, якої він досяг з прокурором ОСОБА_3 .
Оцінюючи зміст угоди та суб'єктивне сприйняття угоди сторонами, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у справі «Natsvlishvili тa Togonidze проти Грузії» за заявою № 9043/05 від 29 квітня 2014 року. Зокрема, у рішенні Суд зазначає, що «угоди про визнання вини, що призводять до засудження, без винятку є предметом перегляду компетентним судом і у цьому сенсі суди зобов'язані перевіряти, чи були досягнуті угоди про визнання вини відповідно до чинних процесуальних і матеріальних норм, чи уклав підсудний угоду добровільно і свідомо, чи існують докази, які підтверджують визнання підсудним вини в угоді, і чи є умови угоди відповідними» (п.66). Суд (національний), який розглядає таке питання, як правило, зобов'язаний вивчити матеріали справи, перш ніж вирішити, чи затвердити або відхилити угоду про визнання вини. Він також має переконатися в тому, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують визнання обвинуваченим вини в угоді або ж визнавальні свідчення, надані обвинуваченим (п.67).
Судом також встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 08.10.2022 року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 відповідає вимогам ст. 469, 472 КПК України.
Умови даної угоди про визнання винуватості - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, визначених
ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, а саме щире каяття, та відсутність обставин, що його обтяжує відповідно до ст. 67 КК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, існують фактичні підстави для визнання винуватості, зобов'язання, взяті за угодою обвинуваченим, виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України та визначена в межах, передбачених санкцією ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 309 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, характеру і тяжкості обвинувачення, особі обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, враховує обставину, яка пом'якшує покарання, передбачену ст. 66 КК України, - щире каяття, відсутність обтяжуючих покарання обставин відповідно до стт. 67 КК України, - у зв'язку з чим вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості від 08 жовтня 2022 року та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання у вигляді арешту строком на 1 (один) місяць із триманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.
Аналізуючи у сукупності вище встановлені фактичні обставини, суд вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання у вигляді арешту строком на 1 (один) місяць із триманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України на користь держави підлягають стягненню з обвинуваченого процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення експертизи в сумі 1132 грн. 68 коп.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Цивільний позов не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 369-370,373,374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 309 КК України, яка була укладена 08 жовтня 2022 року між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні за №12022053510000286 від 19 серпня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення ч. 2 ст. 15 ч.1 ст. 309 КК України, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_4 з іншого боку.
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.1 ст. 309 КК України та призначити йому узгоджене на підставі угоди про визнання винуватості покарання за даною статтею КК України у виді арешту строком на 1 (один) місяць із триманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту затримання після набрання вироком законної сили та доставки на гауптвахту ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Захід забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого не обирався.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Запорізького НДЕКЦ МВС (69068, м. Запоріжжя, вул. Аваліані, 19-А) код ЄДРПОУ 25573056, витрати на проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ -19/108-22/9760-НЗПРАП від 30.08.2022 року в сумі 1132 грн. 68 коп.
Речові докази: небезпечну психотропну речовину - PVP, обіг якої заборонено, маса якої складає 1,4493г. в перерахунку на основу, та яка згідно квитанції знаходиться в камері схову ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, після набуття вироку законної сили - знищити.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ч.4 ст. 394 КПК України до Дніпровського апеляційного через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Слов'янського міськрайонного суду
Донецької області ОСОБА_1