Справа №522/15458/22
Провадження №1-кс/522/7224/22
07 грудня 2022 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №12022163510000615 від 20.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням в рамках кримінального провадження № 12022163510000615 від 20.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у якому просить накласти арешт на майно, яке виявлено та вилучено під час санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: грошові кошти у сумі 830 (вісімсот тридцять) гривень (чотири купюри номіналом 200 (двісті) гривень серії ТД2893961, ЕЯ3480402, ЕЮ9143079, УЖ4836171, одна купюра номіналом 20 (двадцять) гривень серії ЕБ3357580, дві купюри номіналом 5 (п'ять) гривень серії ЮА1751933, УВ7190605), один шприц з прозорою речовиною, одні електронні ваги сірого кольору, три книги «Біблія».
Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що 19.09.2022 до черговоі? частини відділу поліціі? №5 Одеського раи?онного управління поліціі? №1 ГУНП в Одеськіи? області надіи?шла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що за адресою АДРЕСА_2 , здіи?снюють збут психотропноі? речовини (сіль).
В подальшому, 02.12.2022 року на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 830 (вісімсот тридцять) гривень, з яких: чотири купюри номіналом 200 (двісті) гривень серії ТД2893961, ЕЯ3480402, ЕЮ9143079, УЖ4836171, одна купюра номіналом 20 (двадцять) гривень серії ЕБ3357580, дві купюри номіналом 5 (п'ять) гривень серії ЮА1751933, УВ7190605, а також один шприц з прозорою речовиною, одні електронні ваги сірого кольору, три книги «Біблія».
Слідчий вважає, що зазначене у клопотанні тимчасово вилучене майно у подальшому може бути використане як доказ, а тому просить накласти на нього арешт.
Слідчий з групи слідчих, які здійснюють досудове розслідування вказаного кримінального провадження, надав до суду заяву, в якій просив розглянути зазначене клопотання за його відсутності.
Представник власника майна до суду не викликався згідно з ч. 2 ст. 172 КПК України.
Розглянувши матеріали клопотання, слідчим суддею встановлено наступне.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування вищевказаного кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення вищевказаного клопотання про накладення арешту.
Керуючись ст.ст. 170-173, України,
Клопотання слідчого СВ відділу поліції №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Приморської окружної прокуратури міста Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12022163510000615 від 20.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке виявлено та вилучено під час санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: грошові кошти у сумі 830 (вісімсот тридцять) гривень (чотири купюри номіналом 200 (двісті) гривень серії ТД2893961, ЕЯ3480402, ЕЮ9143079, УЖ4836171, одна купюра номіналом 20 (двадцять) гривень серії ЕБ3357580, дві купюри номіналом 5 (п'ять) гривень серії ЮА1751933, УВ7190605), один шприц з прозорою речовиною, одні електронні ваги сірого кольору, три книги «Біблія».
Майно, на яке накладено арешт зберігати у відповідності до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_6 ОСОБА_7