Справа № 522/3369/22
Провадження № 2/522/3243/22
24 листопада 2022 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Павлик І.А.,
за участю:
сторони в судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою, у якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в твердій грошовій сумі в розмірі 13 200,00 грн щомісячно з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи стягнення з дати звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22.04.2007 між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_3 , яка проживає разом із матір'ю та перебуває на її утриманні. Однак, відповідач своїх батьківських обов'язків щодо матеріального забезпечення їх спільної дитини не виконує, у зв'язку з чим позивач просить суд задовольнити її позовні вимоги.
24.03.2022 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження та витребувано докази.
02.06.2022 ухвалою суду витребувано у ГУ ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) відомості про доходи ОСОБА_2 за період з 01.01.2020 по дату видачі довідки.
05.10.2022 та 31.10.2022 до суду від ГУ ДПС в Одеській області надійшла відповідь на ухвалу суду від 02.06.2022.
24.11.2022 до суду від представника позивача надійшла заява, у якій він просить суд розглянути справу у його відсутність.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.
Розглянувши матеріали справи та надавши належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 22.04.2007 між позивачем та відповідачем було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 22.04.2007, Серія НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.
Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася донька ОСОБА_3 (свідоцтво про народження від 04.09.2007, Серія НОМЕР_2 , видане Виконавчим комітетом Виконавчим комітетом Випасненської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька. Батьки зобов'язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, чи їх шлюб розірвано.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, станом на дату надання відповіді, інформація про доходи отримані ОСОБА_2 за період з 1 кварталу 2020 року по 1 квартал 2022 року відсутня.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у приватній власності ОСОБА_2 знаходиться 5/8 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності - свідоцтво про право на спадщину від 11.11.2008, ВМА № 300306, договір дарування ВМС № 357324, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Днісровського районного округу, р. № 432, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 20.101.2012 у справі № 2-624/11.
Згідно договору від 05.10.2018 № ОТЗ/3.3-367 ОСОБА_2 та ТОВ «Данлін» уклали договір купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомості, а саме на квартиру за будівною адресою: АДРЕСА_2 , з наступними характеристиками: дім № 3, квартира 367, площа 36,49 кв.м., кількість житлових кімнат 1, поверх 11. Загальна вартість майнових прав по вище вказаному договору становить 28 097,00 дол США.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для дитини віком з 6 до 18 років з 01.07.2022 становить 2 744,00 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Суд не визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, оскільки такий встановлюється законом, а не судовим рішенням. При присудженні аліментів, суд враховує, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж визначений законом, зокрема, частиною другою статті 182 СК України.
При цьому суд враховує, що положення ст. 180 СК України зобов'язують обох батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Тобто, встановлений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для дитини віком з 6 до 18 років з 01.07.2022 у розмірі 2 744,00 грн є таким, який відповідно до ст. 180 СК України підлягає розподілу між обома батьками.
Позивачем зазначає, що відповідач за фахом є досвідченим моряком, працює охоронцем на морських суднах (SECURITY GUARD). Водночас позивач стверджує, що у період з 2016 року по 2021 ОСОБА_2 працював на торгових суднах, проте в травні 2021 року пішов в рейс на круїзне судно, про що свідчать наступні документи: трудова книжка, в якій останній запис від 31.10.2015 про звільнення зі служби в органах внутрішніх справ; постійне посвідчення особи моряка Міжнародного судового регістру Федерації Сент-Крістфер і Невіс із записами рейсів відповідача; свідоцтва про проходження курсів підготовки; свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації СМ № 015313; свідоцтво фахівця матроса другого класу № 12623/2016/07; послужна книжка моряка; додаток до свідоцтва про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації 12 К № 444004; договір з незалежним виконавцем від 05.09.2020 з визначеним розміром винагороди (заробітної плати) 1 500,00 дол США (пункт 6.2); спеціальний трудовий договір від 20.05.2021 з визначеним розміром заробітної плати 2 000,00 дол США на місяць (пункт 6.1) та бонусом у розмірі 300,00 дол США (пункт 6.9), всього 2 3000,00 дол США.
Згідно наявних у матеріалах справи копій контрактів відповідача, він має наступний розмір заробітної плати: січень 2021 - 1 500 дол США, лютий 2021 - 1 500,00 дол США, березень 2021 року - 1 500,00 дол США, квітень 2021 року - місяць перерви між рейсами, травень 2021 року - 2 300,00 дол США, червень 2021 року - 2 300,00 дол США, липень 2021 року - 2 300,00 дол США, серпень 2021 року - 2 300,00 дол США, вересень 2021 року - 2 300,00 дол США, жовтень 2021 року - 2 300,00 дол США, листопад 2021 року - 2 300,00 дол США, грудень 2021 року - 2 300,00 дол США.
За таких обставин, загальний розмір заробітної плати ОСОБА_2 за 2021 рік становить 22 900,00 дол США, середньомісячний розмір якої складає 1 908,00 дол США, що еквівалентно 53 186,64 грн (станом на 11.02.2022). Таким чином, 13 200,00 грн становить 1/4 частину доходів відповідача.
Згідно витягу наданого Адміністрацією Держприкордонслужби за результатами розгляду ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 24.03.202 у справі № 522/3369/22, у період з 01.01.2019 по 19.04.2022 (станом на 11:00) громадянин ОСОБА_2 21.05.2021 о 09 год. 33 хв. виїхав за кордон України.
Встановивши викладені обставини справи, оцінивши всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом стягнення з відповідача аліментів у розмірі 13 200,00 грн з моменту подачі до суду позову і до досягнення дитиною повноліття.
При цьому суд враховує, що відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували його не спроможність сплачувати позивачу аліменти на утримання їх спільної доньки у розмірі 13 200,00 грн, а відсутність інформації про його доходи в Україні, не свідчать про те, що особа їх не отримує.
При цьому суд зазначає, що сторони не позбавлені можливості згодом, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України, звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів (ч. 1 ст. 192 СК України).
Згідно зі ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору. Таким чином, судові витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід держави і складаються із судового збору, розмір якого відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» становить 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 258, 280, 282, 284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) аліменти на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ) на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) в твердій грошовій сумі у розмірі 13 200,00 грн щомісячно, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи стягнення з 15 лютого 2022 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНКОПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 .) 992,40 грн судового збору в дохід держави.
Заяву про перегляд заочного рішення судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.
Повний текст рішення суду складено 07.12.2022.
Суддя І.А. Павлик