29 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 910/2377/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Вронська Г.О., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,
представників учасників справи:
позивача - Похиленко А.В.,
відповідача - Халупний А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Пукаса А.Ю.
від 18.07.2022 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Євсіков О.О., Владимиренко С.В., Корсак В.А.
від 19.09.2022
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка"
про визнання недійсним рішення загальних зборів.
1. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка" про визнання недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка", яке оформлено протоколом № 07/06/21, дата проведення зборів - 23.05.2021, дата формування протоколу - 07.06.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу не було відомо про проведення вказаних загальних зборів та про прийняте на таких зборах рішення. Відповідач шляхом не повідомлення позивача про час та місце проведення 23.05.2021 загальних зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка" порушив її права як співвласника, які передбачені статтею 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статтею 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 112796516 від 05.02.2018 ОСОБА_1 з 02.02.2018 є власником (приватна власність) двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Підставою набуття вказаного об'єкта нерухомості ОСОБА_1 є договір купівлі-продажу майнових прав № 4-29 від 22.01.2018.
Рішенням власників житлових та нежитлових приміщень, розташованих у будинках АДРЕСА_2 , було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка" для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
08 травня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців внесено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка" та присвоєно код юридичної особи 42989344.
23 травня 2021 року за адресою: АДРЕСА_2 проведено загальні збори співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка", оформлені протоколом № 07/06/21 від 07.06.2021.
Протокол № 07/06/21 від 07.06.2021 свідчить, що загальна кількість співвласників будинку - 445 осіб; загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку - 25 369,70 кв. м. У загальних зборах співвласників 23.05.2021, взяли участь особисто співвласники, яким належать квартири та нежитлові приміщення в багатоквартирному будинку загальною площею 5 449,41 кв. м. У письмовому опитуванні взяли участь особисто співвласники, яким належать квартири та нежитлові приміщення в багатоквартирному будинку загальною площею 14 780,90 кв. м.
На загальних зборах співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка" вирішувались питання відповідно до порядку денного, в т.ч. питання щодо затвердження щомісячного внеску на забезпечення охорони багатоквартирних будинків Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка" (питання №8) та затвердження одноразового внеску на встановлення камер відеоспостереження, шлагбаумів, воріт, хвірток з метою охорони спільного майна на території багатоквартирних будинків Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка" (питання №9).
Підсумки голосування щодо питання порядку денного № 8 такі: "За" - співвласників (їх представників, якщо такі брали участь у голосуванні), загальна площа квартир та нежитлових приміщень яких у відсотковому співвідношенні становить 71,671% від загальної площі квартир та нежитлових приміщень, які належать співвласникам; проти - 8,072%.
Рішення щодо питання порядку денного № 8: затвердити щомісячний внесок на забезпечення охорони багатоквартирних будинків Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка" в розмірі 115,00 грн для всіх власників квартир та нежитлових приміщень (без кладових і підвальних приміщень), що перебувають у їх власності, на кожний об'єкт нерухомості окремо. Встановлено, що внесок на охорону багатоквартирних будинків Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка" сплачується власниками починаючи з червня місяця 2021 року включно. Рішення прийнято.
Підсумки голосування щодо питання порядку денного № 9 такі: "За" - співвласників (їх представників, якщо такі брали участь у голосуванні), загальна площа квартир та нежитлових приміщень яких у відсотковому співвідношенні становить 69,766% від загальної площі квартир та нежитлових приміщень, які належать співвласникам; проти - 9,977%.
Рішення щодо питання порядку денного № 9 таке: затвердити одноразовий внесок на встановлення камер відеоспостереження, шлагбаумів, воріт, хвірток з метою охорони спільного майна на території багатоквартирних будинків Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка" в розмірі 505,00 грн для всіх власників квартир та нежитлових приміщень (без кладових і підвальних приміщень), що перебувають у їх власності, на кожний об'єкт нерухомості окремо. Встановити, що одноразовий внесок для охорони спільного майна може бути оплачений одним платежем або частинами та сплачується співвласниками до 20.12.2021. Рішення прийнято.
3. Короткий зміст судових рішень
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 у справі № 910/2377/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:
- Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка" належним чином, відповідно до положень частини 4 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" повідомило ОСОБА_1 про проведення загальних зборів 23.05.2021 та направило 07.05.2021 (не менше ніж за 14 днів до дати проведення зборів) відповідне повідомлення рекомендованим листом № 0600003716462, яке згідно з відкритим та наданим ОСОБА_1 конвертом було отримано останньою, що, у свою чергу, спростовує покладені в обґрунтування позову доводи ОСОБА_1 ;
- ОСОБА_1 під час розгляду справи не довела, яким чином неналежність повідомлення її проведення загальних зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка" може бути підставою для скасування рішень цих загальних зборів, оскільки неналежність повідомлення співвласника про загальні збори об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не є беззаперечною підставою для скасування рішення останніх. При цьому процес та порядок підрахунку голосів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка" щодо прийняття рішень ОСОБА_1 не оспорюється, а її неповідомлення про збори спростоване відповідачем;
- ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом у цій справі не довела з посиланням на вірогідні засоби доказування порушення її прав, передбачених статтею 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статтею 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 у даній справі, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Скаржник у якості підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції зазначив пункти 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, суди першої та апеляційної інстанції:
- застосували статтю 13 Закону України "Про поштовий зв'язок", пункт 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 22.02.2019 у справі № 910/7308/16, від 10.09.2019 у справі № 925/410/19;
- застосували статтю 13 Закону України "Про поштовий зв'язок", пункт 61 Правил надання послуг поштового зв'язку без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/28408/15, від 26.03.2020 у справі № 910/9962/16;
- застосували статті 76, 79 Господарського процесуального кодексу України без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 27.09.2021 у справі № 5026/886/2012;
- ухвалили рішення на підставі недопустимих доказів, а суд апеляційної інстанції не розглянув та не задовольнив її клопотання про визнання незасвідченої копії службового чеку від 07.05.2021 неналежним та недопустимим доказом.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, судові витрати відповідача, пов'язані з розглядом цієї справи покласти на позивача (попередній розрахунок яких становить 3 000,00 грн).
5. Позиція Верховного Суду
Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Частиною першою статті 300 Господарського процесуального кодексу України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як зазначалось вище, вважаючи, що внаслідок неповідомлення ОСОБА_1 про проведення 23.05.2021 загальних зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка", на яких були прийняті спірні рішення, оформлені протоколом № 07/06/21, було порушено її права як співвласника, які передбачені статтею 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статтею 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив, зокрема, з того, що відповідач належним чином повідомив позивача про проведення загальних зборів 23.05.2021, та ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом у цій справі не довела з посиланням на вірогідні засоби доказування порушення її прав, передбачених статтею 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статтею 6 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції у даній справі, ОСОБА_1 звернулась до Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Законом, який визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку, є Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Згідно з частиною 4 статті 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Частиною 1 статті 12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління.
Відповідно до частин 1-3 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Згідно з частиною 4 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка" здійснило повідомлення співвласників, у тому числі ОСОБА_1 , про проведення 23.05.2021 загальних зборів співвласників у встановленому чинним законодавством порядку, що підтверджується поштовим відправленням № 0600003716462, списком згрупованих повідомлень № 34-б за ф. 103 "Рекомендовані листи" з відтиском календарного штемпеля відділення поштового зв'язку Київ-64 з датою "07.05.21", списком згрупованих повідомлень № 4956 за ф. 103 "Рекомендовані листи" з відтиском календарного штемпеля відділення поштового зв'язку Київ-64 з датою "07.05.21", службовим чеком від 07.05.2021.
Таким чином встановивши, що позивача було повідомлено про проведення 23.05.2021 загальних зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка" у порядку, визначеному Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", тим самим спростовано єдині доводи заявлених позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові.
Доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення на підставі недопустимих доказів - службового чеку від 07.05.2021, списків згрупованих повідомлень за ф. 103 "Рекомендовані листи" є необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (надалі - Правила) згруповані поштові відправлення, поштові перекази - внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази, кількість яких становить п'ять і більше, що одночасно подаються для пересилання одним відправником
Згідно з пунктом 66 Правил у разі відправлення згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список в електронному вигляді за формою, визначеною оператором поштового зв'язку. Кількість поштових відправлень, поштових переказів одного виду та категорії (згрупованих за способом пересилання), що включаються до одного списку, та кількість таких списків визначаються оператором поштового зв'язку.
Пунктом 68 Правил передбачено, що про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові.
Відповідно до пункту 73 Правил під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля. Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові для відповідного оформлення.
У пунктах 44-46 Правил передбачено, що найменування адресата та його поштова адреса зазначаються внизу праворуч з лицьового боку поштового відправлення без пробілів між рядками і літерами у словах. Найменування відправника та його поштова адреса зазначаються вгорі ліворуч з лицьового боку поштового відправлення або у верхній частині зворотного боку поштового конверта. На поштовому відправленні, для якого використовується ярлик, на бланку супровідної адреси, бланку поштового переказу найменування та поштова адреса відправника та адресата зазначаються у спеціально призначеному для цього місці. Поштова адреса повинна бути точною та повною, без скорочених найменувань чи будь-яких знаків, що її не стосуються. Найменування відправника та адресата, їх поштові адреси на поштовому відправленні, бланку супровідної адреси, бланку поштового переказу пишуться розбірливо чорнилом чи кульковою ручкою (крім червоного, жовтого та зеленого кольорів) або друкуються. На поштове відправлення можна наклеювати ярлик з адресою (адресний ярлик), написаною від руки або надрукованою. Для такого ярлика використовується папір світлих тонів.
Відповідно до пунктів 3.1.2.1-3.1.2.3 Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 12.05.2006 № 211 (надалі - Порядок) при прийманні рекомендованого поштового відправлення працівник зв'язку наклеює ШКІ (штриховий кодовий ідентифікатор) відповідного зразка вгорі ліворуч адресного боку відправлення (у разі відсутності місця під адресою відправника, як виняток - на вільному місці адресного боку). Не допускається наклеювання ШКІ на малюнок художніх конвертів, перегинання ШКІ, а також нанесення на нього відбитка календарного штемпеля та іншої службової інформації, що може призвести до неможливості його зчитування. Про прийняте для пересилання рекомендоване поштове відправлення відправнику видається касовий чек або розрахункова квитанція. Поштові марки, наклеєні на прийняте рекомендоване поштове відправлення, гасяться відбитком календарного штемпеля.
Згідно з пунктом 3.8.1.1 Порядку внутрішні реєстровані поштові відправлення, кількість яких складає п'ять і більше, що подаються до об'єкта поштового зв'язку одним відправником (далі - згруповані поштові відправлення), приймаються для пересилання разом із списками ф. 103, які оформляються відповідно до вимог п. п. 85, 86 Правил надання послуг поштового зв'язку. При наявності 10 і більше посилок на одну адресу (великовагових і громіздких посилок не більше 5) відправник формує їх у прямі групи до місць призначення й складає окремий список ф. 103 на кожну групу. Кількість поштових відправлень, які здаються одночасно за декількома списками, не обмежується.
Відповідно до пункту 3.8.2.1 Порядку приймаючи поштові відправлення за списками ф. 103, працівник поштового зв'язку перевіряє правильність їх оформлення, заповнення списку. Поіменно звіряє поштові відправлення із записами в списках, правильність маси, суми плати, зазначеної проти кожного поштового відправлення, загального підсумку плати, наявність підписів керівника, головного бухгалтера, відбитка печатки підприємства, а також тотожність усіх примірників. Якщо список ф. 103 складено на двох і більше аркушах, працівник поштового зв'язку ставить на них відбиток календарного штемпеля дня приймання поштових відправлень, а на останньому, крім того, розписується. Списки нумеруються порядковою нумерацією протягом місяця і реєструються в спеціальному журналі.
Пунктом 3.8.2.2. Порядку передбачено, що приймання поштових відправлень здійснюється загальновстановленим порядком.
Згідно з пунктом 3.8.2.3 Порядку на прийняті згруповані поштові відправлення за списками ф. 103, складеними однією юридичною особою, видається один розрахунковий документ, або на кожний список - окремі розрахункові документи. При прийманні рекомендованих відправлень в касовому чеку (розрахунковій квитанції) зазначаються: номер списку, найменування відправника, вид поштових відправлень, їхня кількість, форма оплати, сума плати за пересилання. На послуги поштового зв'язку щодо поштових відправлень (написання адреси, заповнення списку ф. 103, упакування тощо) відправнику видається окремий розрахунковий документ. Розрахунковий документ разом із копією списку ф. 103 видається відправнику.
Пунктами 6.8 вказаних Порядку пересилання відправлень "Укрпошта Стандарт" та Порядку пересилання відправлень "Укрпошта Експрес", затверджених АТ "Укрпошта" унормовано, що при прийманні відправлення працівник ОПЗ:
- перевіряє правильність заповнення супровідної адреси, наявність номера телефону одержувача та відправника (якщо супровідну адресу було сформовано та роздруковано відправником самостійно);
- зі слів відправника вносить інформацію в АС "АРМ ВЗ", необхідну для формування супровідної адреси (якщо супровідну адресу не було сформовано відправником самостійно);
- вимірює найдовшу сторону відправлення (враховується лише ціле значення в см, десяті значення не враховуються) і зважує відправлення (з точністю до десяти грамів але при тарифікації будь яка кількість грамів округлюється до сотні у більшу сторону) 7 та зазначає цю інформацію в АС "АРМ ВЗ" або звіряє з інформацією, що зазначено на супровідній адресі;
- роздруковує бланк супровідної адреси, якщо відправник не зробив цього самостійно;
- якщо було виявлено помилки в уже сформованій супровідній адресі працівник ОПЗ вносить необхідні коригування в параметри відправлення в АС "АРМ ВЗ" та роздруковує бланк супровідної адреси повторно;
- інформує відправника про вартість послуги (при безготівковому розрахунку перевіряє наявність коштів на рахунку АТ "Укрпошта", якщо інше не передбачено договором) та про нормативні строки пересилання;
- наклеює ШКІ на примірник супровідної адреси у призначеному для цього місці (у випадку, якщо відправлення було зареєстровано не через API/особистий кабінет);
- у випадку приймання від п'яти відправлень, роздруковує ф. 103 чи документ встановленого зразка;
- проводить розрахунок з відправником, якщо інше не передбачено договором. При умові розрахунку з відправником, йому видається розрахунковий документ (фіскальний касовий чек, розрахункова квитанція), який підтверджує надання послуги.
При дослідженні оригіналу поштового конверта № 0600003716462 судом апеляційної інстанції встановлено, що такий конверт оформлено згідно з вимогами Правил, Порядку, Порядку пересилання відправлень "Укрпошта Стандарт" та Порядку пересилання відправлень "Укрпошта Експрес", а саме, має наклеєний примірник супровідної адреси (з ШКІ), містить вірну адресу Ценьової Т.В. як адресата, погашену календарним штемпелем поштову марку (на підтвердження оплати послуги з пересилання). Разом з тим, первісно надруковані безпосередньо на конверті правильні адреса і найменування відправника (Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка") заклеєні бланком супровідної адреси з ШКІ, в якому відправником вказане "ОСББ ЛІСОВИЙ ЗАМОК" (т. 1, а.с. 128). При цьому, навіть скрізь наклеєний бланк супровідної адреси зі штрих-кодом можна достатньо чітко прочитати, що відправником на самому конверті зазначено ОСББ "ЖК Лісова казка".
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано зазначив, що наклеєний бланк супровідної адреси відправника формувався працівником відділення поштового зв'язку, який допустив технічну помилку (описку).
Крім того, відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити, зокрема: найменування суб'єкта господарювання; назва господарської одиниці; адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/ квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Податковим кодексом України; перед номером друкуються великі літери "ПН"; для СГ, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), перед яким друкуються великі літери "ІД" (ідентифікаційні дані); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); назва товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги) (для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО"; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери "ПДВ"; для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку. У реквізиті "Акцизний податок" його назва наводиться згідно з Податковим кодексом України. За потреби дозволяється використовувати скорочення; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН"; напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та найменування або логотип виробника) свідчить, що у фіскальному чеку не передбачено зазначення найменування особи, якій цей чек видається.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, наданий відповідачем розрахунковий документ (оригінал якого досліджувався в засіданні апеляційного господарського суду) має назву "СЛУЖБОВИЙ ЧЕК", але в цілому за формою і змістом цілком відповідає наведеним вище вимогам згаданого Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що відповідач окрім складеного ним списку № 34-б за ф. 103 "Рекомендовані листи" надало у матеріали справи також роздрукований АТ "Укрпошта" список № 4956 (який є тотожним списку № 34-б) з відтиском календарного штемпеля відділення поштового зв'язку "Київ-64" з датою "07.05.21"; список №4956 зазначено у службовому чеку від 07.05.2021, виданому АТ "Укрпошта".
У службовому чеку від 07.05.2021 міститься інформація "за пересилання: 1 700,00", "марки клієнта: 1 700,00". Наданий позивачкою конверт також свідчить, що тип оплати за пересилання - марки.
Водночас копія чека від 07.05.2021, надана відповідачем, міститься на одному аркуші з копією першої сторінки списку № 34-б за ф. 103 "Рекомендовані листи" і цей аркуш завірено представником відповідача Халупним А.В. (т. 1, а.с. 95).
Остання сторінка копії списку № 34-б за ф. 103 підписана працівником поштового зв'язку у графі "Прийняв" та містить відтиск календарного штемпеля відділу поштового зв'язку "Київ-64" з датою "07.05.21". Кількість листів, відправлених за списком № 4956 (№ 34-б) за ф. 103, становить 100, що відповідає кількості, вказаній у чеку від 07.05.2021
Також обидва списки за ф. 103 (як № 34-Б, так і № 4956 (т. 1, а.с. 95-99) містять інформацію про розмір плати за пересилання - 1 700 грн (по 17 грн за кожне відправлення зі 100).
У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Верховний Суд зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Отже, зміст цієї норми процесуального права свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 09.08.2022 у справі № 902/1038/21, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вирішуючи спір у даній справі, суди першої та апеляційної інстанцій врахували наведені норм процесуального закону та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо і у сукупності, дійшли неспростованих скаржником висновків про те, що підтвердження факту належного повідомлення позивача відповідачем про скликання на 23.03.2021 загальних зборів співвласників Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖК Лісова казка".
Доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції не розглянув та не задовольнив її клопотання про визнання незасвідченої копії службового чеку від 07.05.2021 неналежним та недопустимим доказом є неспроможними, оскільки суд апеляційної інстанції розглянув відповідне клопотання та підставно відмовив у його задоволенні, а саме, з підстав того, що позивач усупереч приписам частини 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України не подала відповідне клопотання до закінчення підготовчого засідання до суду першої інстанції.
Суд відхиляє аргументи скаржника, з посиланням на постанову Верховного Суду від 27.09.2021 у справі № 5026/886/2012, з огляду на те, що суд апеляційної інстанції у судовому засіданні досліджував оригінал службового чеку від 07.05.2021 та не встановив невідповідності оригіналу такого чеку його копії, наявної в матеріалах справи.
Також Суд відхиляє посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, зазначених скаржником, щодо застосування статті 13 Закону України "Про поштовий зв'язок", пунктів 2, 61 Правил, оскільки такі постанови Верховного Суду є нерелевантними щодо цієї справи. Так, пункт 61 Правил не регулюють відносини щодо відправлення згрупованих поштових відправлень, а тому не підлягають застосуванню до правовідносин у даній справі; у даній справі повідомлення позивача про загальні збори співвласників 23.05.2021 відбувалось для внутрішніх поштових відправлень, а не для міжнародних; службовий чек від 07.05.2021, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідає приписам статті 13 Закону України "Про поштовий зв'язок".
Суд зазначає, що аргументи скаржника фактично зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів та прохання надати нову оцінку доказам у справі, що в силу вимог статті 300 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень Верховного Суду.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на наведене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції залишення без змін.
7. Судові витрати
З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 у справі № 910/2377/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді Г.О. Вронська
І.Д. Кондратова