Справа №498/1008/21
Провадження по справі №2/498/55/22
10 листопада 2022 року Великомихайлівський районний суд Одеської області в складі головуючого судді - Чернецької Н.С., за участю секретаря судового засідання - Гонтаренко О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Михайлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики,
25 листопада 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики. Свої вимоги мотивує тим, що 04 лютого 2021 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики, що підтверджується розпискою відповідачки. Згідно досягнутої між сторонами домовленості - відповідачка отримала власноручно від нього 5000, 00 доларів США на власні потреби для купівлі будинку, який знаходиться по АДРЕСА_1 , які зобов'язалась повернути до 04.05.2021 року. У разі недотримання терміну повернення коштів відповідачка зобов'язалась виплатити пеню в розмірі одного відсотка від позиченої суми за кожен тиждень прострочки. 04.02.2021 року зазначені кошти були отримані відповідачкою про що була власноручно написана розписка. На даний час борг та відсотки не повернуто, отже зобов'язання не виконані. Станом на сьогодні отримані відповідачем кошти не повернуті позивачу, що порушує його права та законні інтереси. Станом на 09.11.2021 року згідно курсу НБУ 1 долар США становить 26,11 грн., а відтоді розмір боргу відповідачки перед позивачем в національній валюті становить 130550,00 грн. Крім цього, відповідачка зобов'язана повернути йому відсотки, виходячи з наступного розрахунку 27 тижнів х50 доларів США, що становить 1350,00 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ 35248,50 грн. А всього 6350 доларів США, що по курсу НБУ становить 165798,50 грн. Неповернення йому такої значної суми грошей завдає істотної шкоди, позбавляє власності на належні грошові кошти та призводить до погіршення матеріального становища. Тому він просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь позичені грошові кошти у сумі 5000,00 доларів США, що по курсу НБУ становить 135550, 00 грн., а також відсотки у сумі 1350,00 доларів США, що по курсу НБУ становить 35248,50 грн., а всього 6350 доларів США, що по курсу НБУ становить 165798,50 грн.
Крім того, в матеріалах справи наявне клопотання позивача про збільшення позовних вимог, з якого вбачається, що він просить суд стягнути з відповідача на його користь грошові кошти отримані нею за договором позики у сумі 5000,00 доларів США, що становить:5000,00 доларів США х 36,36 грн. за один долар США по курсу НБУ =182800,00 грн., а також відсотки у сумі 91400,00 грн. з розрахунку 50 тижнів х 50 доларів ( 1 відсоток від суми позики 5000,00 доларів США) х 36,56 грн. =91400,00 грн., а всього 274200,00 грн.
Позивач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з'явились через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява в якій він просить провести розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилась про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась належним чином, причин неявки до суду не повідомила, ніяких заяв та клопотань від неї не надходило.
Оскільки відповідач належним чином повідомлялась про дату розгляду справи і позивач не заперечує проти розгляду справи у відсутності відповідача суд, відповідно до ст.280 ЦПК України, виніс ухвалу про заочний розгляд справи.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані сторонами докази по справі, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Позивач, звернувшись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 боргу за договором позики зазначив, що 04 лютого 2021 року він передав у позику відповідачу грошові кошти у сумі 5000,00 доларів США.
Позивачем на підтвердження вимог за позовом суду наданий оригінал розписки від 04.02.2021 року складеної відповідачем ОСОБА_2 і власноручно підписаної, за якою відповідач підтвердила отримання в борг грошей в сумі 5000,00 доларів з зобов'язанням їх повернення в зазначеній сумі до 04.05.2021 року.
Відповідно до розрахунку наданого позивачем: 5000,00 доларів США х 36, 36 грн. за один долар США по курсу НБУ становить =182800,00 грн. Відсотки у сумі 91400,00 грн. з розрахунку 50 тижнів х 50 доларів ( 1 відсоток від суми позики 5000,00 доларів США) х 36,56 грн. =91400,00 грн., а всього 274200,00 грн.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Тлумачення статей 1046 та 1047 ЦК України свідчить, що по своїй суті розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Аналіз частини другої статті 1047 ЦК України дозволяє зробити висновок, що розписка не є формою договору, а може лише підтверджувати укладення договору позики. По своїй суті розписка позичальника є тільки замінником письмової форми договору позики, оскільки вона підписується тільки позичальником.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) вказано, що: «за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
Суд, надавши оцінку всім наявним доказам, наданими сторонами по справі, проаналізувавши в тому числі зміст розписки про отримання коштів відповідачем від позивача, приходить до висновку, що між відповідачем і позивачем був укладений договір позики, оформлений розпискою від 04.02.2021 року власноручно складеної і підписаної відповідачем ОСОБА_2 із зазначенням в тому числі отримання коштів в борг в сумі 5000,00 доларів США, із зазначенням строку і порядку їх повернення.
Отже, зміст розписки містить відомості про отримання грошових коштів відповідачем в борг.
Відповідно до статті 1046 ЦК України, розписка, відповідача від 04.02.2021 року підтверджує факт передачі та отримання нею грошових коштів, розпискою зазначені зобов'язання позичальника повернути позикодавцеві таку ж суму та такий договір є укладеним з моменту передання грошей, що підтверджується підписом відповідача на розписці.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, суд вважає доведеним позивачем, що укладений сторонами договір позики, оформлений розпискою від 04.02.2021 року є не лише фактом укладення договору позики, а й фактом передачі позикодавцем грошової суми позичальнику, і як наслідок виникнення у відповідача боргового зобов'язання.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 02 липня 2014 року у справі № 6-79цс14 і від 24 лютого 2016 року у справі № 6-50цс16.
Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати боргу за договорами позики відповідач порушує покладені на себе зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
При цьому, наявність оригіналу розписки у позивача (позикодавця) згідно з положеннями статті 545 ЦК України свідчить, що зобов'язання з повернення позики позичальником не виконано належно і в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За розпискою від 04.02.2021 року - виконання зобов'язання відповідачем з повернення грошових коштів зазначено до 04.05.2021 року.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі судом визначаються відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 76, 81, 82, 141, 264, 265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( РНОКПП- НОМЕР_1 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( РНОКПП- НОМЕР_2 ) , несплачену суму боргу за договором позики (боргова розписка) від 04.02.2021 року у розмірі - 5000,00 доларів США, що по курсу НБУ становить 182800,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( РНОКПП- НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( РНОКПП- НОМЕР_2 ) відсотки у сумі 91400,00 грн. за несплачену суму боргу за договором позики (боргова розписка) від 04.02.2021 року.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( РНОКПП- НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 2742,00 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте Великомихайлівським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя Н.С. Чернецька