Справа № 303/1407/21
Закарпатський апеляційний суд
01.12.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 ,
Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 березня 2021 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , гр. України,
визнаний винним у вчиненні передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП адміністративного правопорушення й на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 /три/ місяці.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.
Згідно постанови, 05.02.2021 о 00 год 20 хв на 21 км + 800 м автодороги М-14 сполученням Одеса - Мелітополь - Новоазовський, ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом марки «Mercedes Benz Sprinter 319 CD», д. н. з. НОМЕР_1 , на якому кількість світлових приладів не відповідала конструкції, чим порушив вимоги п. 31.4.3а ПДР України та вчинив передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП адміністративне правопорушення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що постанова суду є незаконною. Зазначає, що суд безпідставно притягнув його до відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП, оскільки викладені в протоколі та постанові судді фактичні обставини правопорушення не відповідають диспозиції ст. 121 КУпАП. Посилається на те, що в протоколі мова йде лише про те, що кількість світлових приладів не відповідала конструкції, без зазначення конструкції чого саме не відповідає, без вказівки на те, чи є факт переобладнання відповідного автомобіля. Також зазначає, що в протоколі не зазначено, яка кількість світлових приладів фактично наявна на автомобілі, яка є допустимою по відповідній категорії приладів, та які правила, норми чи стандарти цим порушено. Разом із тим, вказує на те, що ні в протоколі, ні в постанові не констатується, що він керував транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів у темну пору доби. Просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд доходить висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, адвоката Сідуна В. М., яких належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить наявна у справі довідка про доставку SMS- повідомлення від 01.07.2022, однак до суду вказані особи не з'явились, хоча обізнані з тим, що в суді розглядається подана ОСОБА_1 апеляційна скарга. При вирішенні питання щодо проведення судового розгляду за відсутності вказаних вище осіб апеляційний суд бере до уваги те, що судові засідання неодноразово відкладались, зокрема: 20.05.2021 (а. с. 14), 27.01.2022 (а. с. 15), 26.04.2022 (а. с. 16), 29.06.2022 (а. с. 18) за клопотаннями адвоката Сідуна В. М., враховує практику Європейського Суду з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України», у якому чітко зазначено, що сторони в розумні інтервали часу повинні вживати заходів, щоб дізнатися про стан судового провадження, констатує, що, відповідно до ст. 294 КУпАП, неявка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Апеляційний суд, враховуючи положення ст. 294 КУпАП, переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності до приписів ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Апеляційний суд вважає, що вказані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП є правильним, оскільки сумнівів у тому, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 31.4.3 (в) Правил дорожнього руху України не виникає.
Так, згідно з вимогами п. 31.4.3 (в) ПДР, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, коли кількість світлових приладів не відповідає конструкції.
Вказаних вимог ПДР ОСОБА_1 не дотримався, що підтверджується даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №083249, відповідно до якого, 05.02.2021, о 00 год 20 хв, на 21 км + 800 м автодороги М-14 сполученням Одеса - Мелітополь - Новоазовський, ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом марки «Mercedes Benz Sprinter 319 CD», д. н. з. НОМЕР_1 , на якому кількість світлових приладів не відповідала конструкції, чим порушив вимоги п. 31.4.3а ПДР України та вчинив передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП адміністративне правопорушення. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений, копію його отримав.
Також постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН №3524989 від 06.12.2020, підтверджено, що за порушення вимог ч. 3 ст. 121КУпАП до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень (а. с. 3).
Вказані у протоколі про адміністративне правопорушення обставини відображені на відеозаписі, що міститься у матеріалах справи, який досліджений місцевим судом, перевірений на предмет належності та допустимості, та відображає фактичні обставини вчинення ОСОБА_2 передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП адміністративного правопорушення (а. с. 4).
Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги про незаконність оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є безпідставними, оскільки винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у справі, досліджених судом першої та апеляційної інстанції доказів, яким дана правильна оцінка у постанові.
Приймаючи судове рішення апеляційний суд також бере до уваги таке.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.121 КУпАП, виражається у повторному протягом року вчиненні будь-якого з порушень, передбачених частиною першою-третьою цієї статті.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 , будучи притягненим до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП, повторно протягом року вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, а саме керував транспортним засобом, на якому кількість світлових приладів не відповідала конструкції, чим порушив вимоги п. 31.4.3 а ПДР та вчинив передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП адміністративне правопорушення.
За таких обставин, доводи апелянта щодо невідповідності висновків суду, викладених в оскаржуваній постанові фактичним обставинам справи є необґрунтованими, оскільки факт порушення ОСОБА_2 відповідних пунктів ПДР є підставою для адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП, доведений належними та допустимими доказами, які зібрані у встановленому законом порядку, а також досліджені та оцінені судом в порядку, визначеному ст. ст. 251, 252 КУпАП.
Твердження апелянта про те, що протокол про адміністративне правопорушення не є достатнім на належним доказом у справі, позаяк у ньому не зазначено, яка кількість світлових приладів фактично наявна на автомобілі, яка є допустимою у відповідній категорії приладів, та які правила, норми чи стандарти цим порушено, апеляційним судом відхиляються як такі, що не знайшли свого підтвердження.
Апеляційний суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №083249 від 05.02.2021 складений відповідно до вимог закону, підтверджує подію та обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, його дані повністю узгоджуються з іншими доказами у справі, у тому числі відеозаписом, що наявний у матеріалах справи.
Суд апеляційної інстанції вважає, що твердження апелянта про те що ні в протоколі, ні в постанові не констатується, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом, який має несправності зовнішніх світлових приладів у темну пору доби, слід визнати безпідставними, оскільки такі спростовуються у тому числі дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом, на якому зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та відсутність будь - яких заперечень з приводу того, що поліцейські безпідставно зупинили транспортний засіб марки «Mercedes Benz Sprinter 319 CD», д. н. з. НОМЕР_1 , на якому кількість світлових приладів не відповідала конструкції, за що склали матеріали адміністративного правопорушення.
Тому, доводи апеляційної скарги про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 121 КУпАП, - апеляційний суд визнає такими, що спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, позаяк докази у своїй сукупності підтверджують наявність вини у вчиненні ОСОБА_2 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.
Отже, апеляційний суд доходить висновку, що суддею місцевого суду ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП; що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні цього правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у справі, досліджених суддею місцевого суду, перевірених апеляційним судом, наведених вище доказів, яким у постанові дана правильна оцінка.
Тому, притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення ним правил дорожнього руху сприятиме досягненню основної мети - виховання правопорушника у дусі додержання законів України.
На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені.
Вищенаведене дає обґрунтовані підстави вважати, що доводи апеляційної скарги, які не знайшли свого підтвердження і жодними чином не спростовують та не впливають на висновки суду першої інстанції, спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Тому, на переконання апеляційного суду, оскаржувану постанову суду першої інстанції як законну та обґрунтовану необхідно залишити без зміни, а подану ОСОБА_2 апеляційну скаргу без задоволення.
Приймаючи рішення беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати свідків тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що до апеляційної скарги не додано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та підтверджували доводи апеляційної скарги, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі й про виклик свідків чи витребування доказів, стороною захисту не заявлялось; що ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Сідун В. М., не з'явившись на розгляд справи, позбавили себе можливості довести обґрунтованість доводів апеляційної скарги та надати відповідні докази в їх підтвердження.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 березня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 121 КУпАП - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Іван СТАН