07.12.22
33/812/213/22
Справа №487/2906/22
Провадження № 33/812/213/22
Іменем України
07 грудня 2022 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Базовкіної Т.М.,
із секретарем судового засідання Калашник А.О.,
за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову, яку ухвалив Заводський районний суду м. Миколаєва під головуванням судді Лагоди Анатолія Анатолійовича у приміщенні цього ж суду 19 жовтня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ№325938 від 03 серпня 2022 року водій ОСОБА_1 03 серпня 2022 року керував транспортним засобом марки ВАЗ2105, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме - різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівником поліції за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 жовтня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і піддано його адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік та штрафу у розмірі 17 000 гривень.
Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, провадження у справі - закрити.
Апеляційна скарга мотивована ОСОБА_1 тим, що в нього були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння та взагалі за станом свого здоров'я він не вживає алкогольних напоїв.
Запропонувавши йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, поліцейські не запросили свідків та не надали йому жодних даних щодо спеціального технічного засобу, яким планувалось проводити такий огляд, та документів на нього.
З огляду на наявність грубих порушень в діях працівників поліції ОСОБА_1 дійсно відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки.
При цьому, на думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, норми діючого законодавства не передбачають можливості особи відмовитися від огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, та саме на працівників поліції покладається доставлення особи до медичного закладу, а тому такий випадок не може бути кваліфікований за ст.130 КУпАП.
Також судом не враховано ані його віку (68 років), ані те, що він працює водієм на підприємстві критичної інфраструктури, а позбавлення його права керування позбавить його під час війни джерела доходу.
У судове засідання суду апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся двічі шляхом направлення поштою судових повісток, а також телефонограмами, тобто належним чином відповідно до вимог частини 5 статті 294 КУпАП.
За такого апеляційний суд з урахуванням положень частини 1 статті 268, частини 6 статті 294 КУпАП вважав за можливе розглядати справу у відсутність цієї особи.
Вивчивши та дослідивши матеріали адміністративної справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, що він ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин адміністративної справи, а також вимогах закону.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі - Правила)).
Згідно із частиною 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 статті 7 КУпАП).
Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ№325938 від 03 серпня 2022 року водій ОСОБА_1 03 серпня 2022 року керував транспортним засобом марки ВАЗ2105, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме - різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в встановленому законом порядку відмовився.
Вказаний протокол підписаний ОСОБА_1 із зазначенням, що пояснення надасть у суді.
Достовірність викладених у протоколі відомостей, зокрема, факт відмови ОСОБА_1 як особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку - як поліцейськими на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я, також підтверджено іншими доказами: відеозаписом правопорушення з нагрудного реєстратору працівника поліція, який досліджувався у судових засіданнях першої та апеляційної інстанцій, і в якому зафіксовані усі викладені в протоколі серії ААБ№325938 від 03 серпня 2022 року обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Зокрема, що ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і у медичному закладі. Фіксація правопорушення була здійснена працівниками поліції технічними засобами відеофіксації відповідно до вимог частини 2 статті 266 КУпАП.
Враховуючи, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки, так і у закладі охорони здоров'я, що підтверджено фіксацією технічними засобами відеозапису, суд, оцінивши та проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності, обґрунтовано вважав доведеним факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Апеляційний суд не приймає доводи апеляційної скарги про те, що складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відбулося із порушеннями визначеного законом порядку.
Так, посилання в апеляційній скарзі на порушення поліцейськими визначеного законом порядку огляду особи на стан алкогольного сп'яніння через ненадання даних щодо спеціального технічного засобу, яким планувалось проводити такий огляд, та документів на нього, є безпідставними.
Порядок огляду водія на стан алкогольного сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП.
Частинами 2, 3 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Крім того, відповідно до пунктів 1, 4, 5 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (далі - Інструкція), визначено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
За такого, Інструкцією передбачено надання сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки лише безпосередньо перед проведенням огляду, та на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння. Стаття 266 КУпАП не містить застережень щодо надання особі, яка проходить огляд на стан сп'яніння, зазначених документів.
Разом з тим, з наявного у справі відеозапису слідує, що водій ОСОБА_1 від проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу відмовився та не вимагав надання сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (протилежного не встановлено). Тобто у поліцейського були відсутні підстави для надання даних щодо спеціального технічного засобу, яким планувалось проводити такий огляд, та документів на нього.
Щодо необхідності присутності свідків при проведенні огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, то апеляційний суд зауважує, що таке твердження суперечить змісту частини 2 статті 266 КУпАП в редакції закону, яка була чинною на день складання протоколу відносно ОСОБА_1 , за якою присутність свідків передбачена лише в разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису, якщо огляд проводиться поліцейським. Щодо обставин справи, яка переглядається, то фіксування правопорушення відбувалося технічними засобами відеозапису, що відповідає приписам закону.
При цьому вказана норма закону не розділяє порядок фіксації проведення огляду на стан сп'яніння та відмови від проведення такого огляду.
Тому не можна погодитись із твердженням апелянта про незалучення свідків при фіксації факту відмови водія, тоді як при проходженні такого огляду їх присутність не є обов'язковою.
Посилання ж на неможливість відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі ґрунтується на помилковому тлумаченні норм чинного законодавства.
За такого доводи апеляційної скарги щодо помилкового встановлення судом обставин адміністративного правопорушення та про недотримання працівниками поліції під час складання протоколу вимог закону не заслуговують на увагу та відхиляються.
Тому відсутні підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ№325938 від 03 серпня 2022 року не відповідає вимогам статті 256 КУпАП.
Отже, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з'ясував обставини, що підлягали з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та ухвалив законну, обґрунтовану постанову.
Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, апеляційним судом не встановлено.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов до законного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підстав для скасування постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не знаходить, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Апеляційний суд також враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Керуючись статтею 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 19 жовтня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду Т.М. Базовкіна