Провадження № 1-кп/742/400/22
Єдиний унікальний № 742/2794/22
Іменем України
06 грудня 2022 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022275420000234 по обвинуваченню :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Журавка, Прилуцького району, Чернігівської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
за участі сторін кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_6 , представник потерпілого ОСОБА_7 , -
1.Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним
21.06.2022 близько 00 год. 10 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи неподалік території господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , переслідуючи єдиний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з останнім, діючи умисно наніс два удари правою ногою та один удар лівою ногою по голові потерпілого, продовжуючи свої неправомірні дії наніс два удари правою ногою в передню частину голови, а саме: в область обличчя з правого боку, в той час коли потерпілий відносно ОСОБА_3 знаходився в положенні лежачи на животі.
Внаслідок чого, ОСОБА_6 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: численних синців та саден обличчя, що згідно висновку судово-медичної експертизи №106 від 05.08.2022 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Дії, ОСОБА_3 , кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
2. Позиція обвинуваченого.
В судовому засіданні обвинувачений вину у інкримінованих йому кримінальному правопорушенні та цивільний позов не визнав та показав, що 20 червня приблизно з 21 до 22 годині він перебував вдома та ліг спати. Все що розповідалось в судовому засіданні потерпілим та свідками неправда. Тілесних ушкоджень він ніяких нікому не наносив і на місці події був відсутній. Також зазначив, що внього у власності є автомобіль синього кольору.
3.Досліджені в судовому засіданні докази.
Потерпілий ОСОБА_6 суду показалав, що 20 червня 2022 року близько 20 години між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відбувся конфлікт під час якого вони побились. На місце події викликались працівники поліції і все було зафіксовано. Пізніше близько 23 години цього ж вечора він запросив додому ОСОБА_10 на каву. Після цього він провів товариша за двір це було вже після 24 години. Коли вони були на вулиці, то їм мигнув фарами автомобіль і вони пішли в його бік , оскільки думали можливо хтось заблудився і шукав дорогу. Коли вони підійшли до автомобіля ВАЗ синього кольору то ОСОБА_11 запитав у водія, хто він і в них виник конфлікт . Водій вдарив його правою рукою в голову в район лівого вуха і він упав на коліна та почав закривати обличчя руками. Водій автомобіля переключився на ОСОБА_10 та почав його бити ударивши правою рукою в праву сторону обличчя. Потім із-за автомобіля вибіг ОСОБА_9 і почав наносити йому удари. Правою ногою наніс удар в сторону лівого ока і він упав на землю , а ОСОБА_9 продовжував наносити удари ногами по голові. Правою ногою в ліву частину голови наніс близько чотирьох ударів, а лівою ногою три в праву частину голови. Після чого він втратив свідомість і прийшов до тями вже вдома. Хто його привів додому він не пам'ятає. Коли ОСОБА_9 наносив йому удари то говорив, що це йому за дітей та за свідчення. На місці цієї пригоди знаходились ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , донька ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_3 та ОСОБА_15 . 21 червня 2022 ОСОБА_10 вранці забрала швидка допомога, а він сам звернувся в лікарню за медичною допомогою і лікувався амбулаторно.
Свідок ОСОБА_16 суду показала, що 21 червня 2022, близько 24 години він разом з ОСОБА_17 вийшли з двору і побачили автомобіль ВАЗ синього кольору який моргнув їм фарами. Вони підійшли до автомобіля. За кермом сидів водій на прізвище якого ОСОБА_15 . Вони запитали, що він робить в селі, а він при цьому назвався працівником поліції. Потім ОСОБА_15 вийшов з авто і вдарив правою рукою в ліве вухо ОСОБА_18 і той впав на коліна. Він підбіг, щоб розборонити їх і тоді ОСОБА_15 вдарив його кулаком правої руки його по голові в бік ока. Після чого підбіг ОСОБА_9 і почав бити ногами по голові і обличчю ОСОБА_19 . Коли наносили удари, то говорили, що це за те, що свідчили в поліції. Він побачив два удари, а потім він знепритомнів і не бачив, що було далі. Потім коли прийшов до тями почав тікати ,а за ним почали знову гнатись ОСОБА_15 та ОСОБА_20 і він упав і вони його знову почали бити. Потім ОСОБА_21 почала кричати і вийшла сусідка ОСОБА_22 , а також і прибігла теща обвинуваченого ОСОБА_23 , яка покликала його матір ОСОБА_24 , яка його і забрала додому. По дорозі, коли вони йшли, то хтось сказав, що все одно його вб'є.
Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні показала, що 20 червня 2022 вона з чоловікам пішли на річку ,а там знаходиласяа нетвереза компанія, а саме ОСОБА_17 , ОСОБА_14 та сім'я ОСОБА_26 . ОСОБА_27 її покусала за те, що вона зробила їй зауваження за корову і тому вона викликала працівників поліції. ОСОБА_11 та ОСОБА_28 хотіли її побити та провокували її чоловіка, але чоловік забрав її додому. Коли приїхали працівники поліції, то її сестра повела їх на річку до цієї компанії. Вони з чоловіком коли прийшли додому, то полягали спати. В бійках ніде не приймали участі. Про побиття ОСОБА_18 та ОСОБА_10 вона нічого не знає. На її думку вони побились між собою, а звернули на її чоловіка. ОСОБА_29 вона в той вечір не бачила.
Свідок ОСОБА_24 показала, що в той вечір вона спала вдома та почула стукіт у ворота. До неї стукала теща ОСОБА_30 , яка повідомила, що її син та ОСОБА_31 б'ються. Коли вона підбігла на місце події побачила сина який лежав у крові, а поруч з ним були ОСОБА_21 та ОСОБА_32 . ОСОБА_33 кричала, що буде знімати все на відео і намагалася вирвати з рук сина телефон. Вона забрала свого сина та вивела на трасу. В цей час на вулицю вийшла ОСОБА_34 та з'явився ОСОБА_3 і сказав їй, що вб'є її сина. Потім з'явився ОСОБА_31 , він був побитий і нічого не розумів, що відбувається навколо. У нього були тілесні ушкодження правого ока, лице в синцях. Наступного дня вранці приїхала швидка і забрала її сина. ОСОБА_35 лікар сказав, щоб сам звертався до лікарні.
Свідок ОСОБА_34 в судовому засіданні показала, що 21 червня близько 24 години вона прокинулась від криків на вулиці поблизу її будинку. Коли крики почали посилюватись, то вона відкрила двері з будинку і крикнула хто там. Їй відповіла ОСОБА_21 і тоді вона включила світло і вийшла на вулицю.
На вулиці знаходилися ОСОБА_21 , її сестра ОСОБА_36 , і ОСОБА_37 , ОСОБА_38 донька, а далі на землі лежав якийсь чоловік. ОСОБА_39 ОСОБА_40 їй повідомила що ОСОБА_28 та ОСОБА_11 йшли до них палити сіно. ОСОБА_40 повідомила, що їй сказала її донька, що бачила цих хлопців з запальничками. Вона запитала хто там лежить і ОСОБА_9 їй повідомила, що лежить ОСОБА_41 « ОСОБА_42 » тобто ОСОБА_43 і тоді вона сказала, що покличе матір ОСОБА_43 , а ОСОБА_40 сказала, що й їй таке буде. Потім вона почула голос ОСОБА_44 і пішла додому і всі інші також розійшлися. До ОСОБА_10 підходив якийсь чоловік , але вона його не впізнає. ОСОБА_30 і потерпілого вона не бачила, автомобіля також ніякого не бачила поблизу і щоб хтось комусь наносив удари також не бачила. На наступний день вона вийшла на вулицю і побачила автомобіль швидкої допомоги біля двору ОСОБА_43 і вона пішла спитати що сталось , а ОСОБА_45 , мати ОСОБА_46 розповіла, що Харченки побили хлопців ОСОБА_47 та ОСОБА_48 .
Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.06.2022 року відповідно до якої ОСОБА_6 , повідомив Прилуцький РВ ГУНП Чернігівської області про те, що 21.06.2022 року близько 00 годин в с. Подище по вулиці Шкільна його побили ОСОБА_3 , ОСОБА_49 та двоє невідомих чоловіків та нанесли йому тілесні ушкодження (а.п.36).
Протокол слідчого експерименту від 12.09.2022 року, який проведений за участі потерпілого ОСОБА_6 , який показав як ОСОБА_3 наніс удари правою ногою , а потім лівою по голові в той час коли він лежав на землі. ( а.с.37-40).
Протокол слідчого експерименту від 12.09.2022 року, який проведений за участі свідка ОСОБА_16 , який показав, як ОСОБА_3 наніс удари правою ногою , а потім лівою по голові ОСОБА_6 в той час коли він лежав на землі. ( а.с.41-44).
Висновок експерта № 106 від 25 червня 2022 року , яким встановлено, що у гр. ОСОБА_6 мали місце чисельні синці та садна обличчя , які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Тілесних ушкодження утворилися від дії тупих предметів, синці за механізмом удару, садна за механізмом тертя, по давності можуть відповідати 21.06.2022 року( а.с.46-48).
4. Оцінка Суду.
Відповідно до статті 91 КПК України, доказуванню у кримінальному провадженні підлягають подія кримінального правопорушення( час, місце,спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення ) , винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Частина друга статті 17 КПК України передбачає, що сторона обвинувачення має довести ці обставини поза розумним сумнівом.
Відповідно до статті 94 КПК України, оцінка суду має ґрунтуватися на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у тому числі на оцінці кожного доказу, наданого сторонами кримінального провадження. Суд не може ігнорувати надані суду докази лише з тієї причини, що вони ставлять під сумнів версію, запропоновану стороною обвинувачення.
Згідно ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, отриманих незаконним шляхом (недопустимих доказах), а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
4.1.Оцінка доказів з точки зору належності та допустимості.
Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий в порядку встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Згідно ст.87 КПК України докази, отримані внаслідок здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу є недопустимими.
Оцінюючи докази з точки зору належності та допустимості , суд приходить висновку, що всі досліджені в судовому засіданні докази є належними і допустимими, оскільки зібрані у відповідності до вимог КПК України і сторони не заявляли клопотань про їх недопустимість.
4.2.Оцінка доказів в з точки зору їх достовірності та сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності .
Надаючи оцінку показанням потерпілого, щодо обставин заподіяння йому тілесних ушкоджень, суд констатує, що вони є логічними , послідовними, а тому суд визнає їх достовірними , оскільки вони повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_10 , які суд також визнає достовірними, щодо місця час та обставин нанесення обвинуваченим потерпілому тілесних ушкоджень.
Крім того, показання потерпілого та свідка ОСОБА_10 в частині нанесених потерпілому тілесних ушкоджень повністю узгоджуються протоколами слідчих експериментів проведених за участі потерпілого та свідка ОСОБА_10 , які детально указали на механізм нанесення потерпілому тілесних ушкоджень ОСОБА_50 та висновком судово-медичної експертизи № 106 від 25.06.2022 року.
Показання обвинуваченого та свідка ОСОБА_25 , про те, що вони увесь вечір перебували вдома та спали, суд вважає недостовірними і ставиться до них критично, оскільки свідки ОСОБА_24 та ОСОБА_34 , показання яких суд визнає достовірними, спростовують дані твердження і не дивлячись , що дані свідки не бачили самих обставин побиття потерпілого, доводять , що під час конфлікту були присутні як обвинувачений ОСОБА_9 , його дружина ОСОБА_9 та ОСОБА_51 .
Надаючи аналіз показанням свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_34 , суд констатує, що останні не були свідками побиття потерпілого, але в сукупності з показаннями свідка ОСОБА_10 та потерпілого ОСОБА_18 підсилюють переконання суду у достовірності показань , як потерпілого ОСОБА_18 так і свідка ОСОБА_52 .
Вирішуючи питання про достатність доказів для доведення винуватості ОСОБА_23 у заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень, суд констатує, що показання потерпілої ОСОБА_18 , свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_53 , ОСОБА_34 , а також протоколи слідчого експерименту, висновок експерта, повністю узгоджуються між собою та доповнюють один одного, а тому є достатніми для доведення , поза розумним сумнівом , вини ОСОБА_23 у заподіянні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_54 .
Враховуючи викладене, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 , за ч.1 ст.125 КК України, як заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження.
5. Призначення покарання.
При призначенні покарання обвинуваченому судом обставин, які пом'якшують покарання не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує покарання суд визнає вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного стану.
При цьому суд враховує характер і ступінь скоєного кримінального правопорушення, особу винного, який не притягувався до кримінальної відповідальності , позитивну характеристику з місця проживання , на обліку в психоневрологічному та наркологічному відділеннях не знаходиться.
Беручи до уваги вище викладені обставини, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливо при застосуванні до нього покарання в межах санкцій ч.1 ст.125 КК України у вигляді штрафу.
Cаме таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
6. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.56 КПК України, протягом кримінального провадження потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди.
Згідно з ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно ст.129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому залежно від доведеності підстав і розміру позову.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.1 ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 ст.1167 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Потерпілим ОСОБА_6 заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 , в якому останній просить стягнути з обвинуваченого на його корить в рахунок відшкодування моральної шкоди 15000 , витрат на лікування 2116,20 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 гривень.
Свої вимоги аргументує тим, що спричинивши йому тілесні ушкодження від яких він зазнав сильного фізичного болю, потягли за собою відновлення стану здоров'я та заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в 15000 гривень, та поніс витрати на лікування і процесуальні витрати на залучення адвоката.
Так, оцінюючи вимоги щодо заявленого ОСОБА_6 відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями ОСОБА_3 та шкодою, яка заподіяна здоров'ю потерпілого у виді легких тілесних ушкоджень, в результаті яких потерпілому завдано моральних та душевних страждань, що негативно вплинуло на його звичайний спосіб життя, в результаті чого ОСОБА_6 був вимушений звертатися до медичного закладу для лікування.
Вищевказані обставини свідчать про завдання кримінальним правопорушенням потерпілому ОСОБА_6 моральної шкоди, а тому суд, враховуючи вимоги розумності, справедливості та співмірності завданої моральної шкоди потерпілому та приймаючи до уваги, що здоров'ю потерпілого було заподіяно шкоду, він зазнав фізичного болю та страждань, витрачав час і зусилля для відновлення попереднього стану свого здоров'я, вважає обґрунтованим розмір моральної шкоди у сумі 5 000 гривень, який відповідає принципу моральності, співмірності та достатності.
Щодо позовних вимог, про стягнення матеріальних збитків, які полягають у витратах потерпілого на придбання ліків для лікування, то в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково , оскільки з долучених до матеріалів справи чеків та дослідженої в судовому засіданні медичної карти ОСОБА_6 вбачається, що останньому призначено лише один з препаратів вказаних в чеках , а саме «Арлеверт» на суму 155,99 гривень, з інших чеків не можливо встановити, що саме на лікування ОСОБА_6 придбавалися дані лікувальні засоби. Належним та допустимим доказом, щодо понесених витрат на придбання засобів лікування є призначення лікаря та чеки на придбання лікувальних засобів, а тому позовні вимоги щодо відшкодування майнової шкоди підлягають частковому задоволенню.
Відповідно п. 1 ст. 118 КПК України витрати на правову допомогу враховано до складу процесуальних витрат.
Частина 2 ст. 120 КПК України відносить витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого до витрат на правову допомогу.
Положеннями ст. 119 КПК України суду надано право враховуючи майновий стан особи (обвинуваченого, потерпілого), за власною ініціативою або за її клопотанням зменшити розмір належних до оплати процесуальних витрат.
У разі ухвалення обвинувального вироку суд, згідно ч. 1 ст. 124 КПК України, стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
На обґрунтування вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу потерпілому надано договір про надання професійної правничої допомоги від 13.07.2022 із адвокатом ОСОБА_7 (а.с.30) , детальний опис виконаних робіт в акті надання послуг з правничої допомоги від 02.08.2022 року( а.с.31) , та квитанцією до прибуткового касового ордеру відповідно якої потерпілим сплачено витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 гривень за надання правової допомоги з підготування цивільного позову та участі в судових засіданнях.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, стороною захисту не надано суду доказів та не висловлювалося заперечень щодо не співмірності судових витрат, то на переконання суду витрати на правничу допомогу, які понесені потерпілими є співмірними і підлягають стягненню з обвинуваченого пропорційно до задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено на 30 % (5155,99 грн( задоволені позовні вимоги х 100% : 17116,2(заявлені позовні вимоги) то з обвинуваченого підлягає стягненню 3012 (10000грн. х 30 % ) гривень.
Питання про речові докази по справі, повинно бути вирішено за правилами ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_30 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України та призначити покарання у виді штрафу розміром 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850( вісімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_30 користь ОСОБА_6 5000 ( п'ять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди , 155,99 гривень в рахунок відшкодування майнової шкоди та 3012 (три тисячі дванадцять) гривень в рахунок витрат понесених на правничу допомогу.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_3 - відмовити.
Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд протягом 30 (тридцяти) діб з моменту проголошення .Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору після його проголошення.
Суддя ОСОБА_55