Справа № 367/676/22
Провадження №2/367/3970/2022
Іменем України
01 грудня 2022 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Кухленка Д.С.
за участю:
секретаря судових засідань Вишневецької А.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гостомельської селищної ради Київської області про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,-
До Ірпінського міського суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Гостомельської селищної ради Київської області про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.
В позовній заяві позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 , про що виконавчим комітетом Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області зроблено відповідний актовий запис за № 36. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина до майна померлої. Спадковим майном є житловий будинок АДРЕСА_1 . Вищевказаний житловий будинок з надвірними будівлями належав матері позивача на підставі Договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори 27 вересня 2000 року за реєстровим номером 3-6898 та зареєстрований Ірпінським бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 03 жовтня 2000 року за № 5-37. Зазначив, що за життя ОСОБА_2 розпорядилась своїм майном, склавши на його ім'я заповіт. Згідно заповіту, посвідченого 19 липня 2002 року державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Запісочною О.А., усе майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати на день смерті і на що за законом матиме право, ОСОБА_2 заповіла, сину - ОСОБА_1 . Також зазначив, що у встановлений законом строк він не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини до майна померлої матері, оскільки відповідно ч. 3 статті 1268 ЦК України вважав себе таким, що фактично прийняв спадщину після її смерті, так як постійно проживав разом зі спадкодавцем в житловому будинку АДРЕСА_1 . 23 грудня 2021 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Запісочної О.А. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Однак, реалізувати свої спадкові права та отримати Свідоцтво про право на спадщину за законом позивач не зміг, оскільки приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Запісочною О.А. відмовила у заведенні спадкової справи, так як наданими ним документами не підтверджено факт постійного проживання з матір'ю ОСОБА_2 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 . Також зазначив, що відмовляючи йому у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом, приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу вважав, що надані ним документи не підтверджують мого постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Однак вказав, що він більше десяти років постійно проживав разом із матір'ю в будинку АДРЕСА_1 і фактично прийняв спадщину після її смерті.
На підставі вищевикладеного просив суд, встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , разом зі спадкодавцем, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 . Визнати за ним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
31 січня 2022 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву ОСОБА_1 до Гостомельської селищної ради Київської області про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом було залишено без руху.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 23 лютого 2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
22 вересня 2022 року від приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Запісочної Оксани Анатоліївни на виконання ухвали Ірпінського міського суду Київської області від 14 вересня 2022 року було надано належним чином завірену копію спадкової справи № 43/2016 щодо майна померлого, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 .
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 15 вересня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, та просив ухвалити рішення про задоволення позову.
Представник відповідача Гостомельської селищної ради Київської області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в тому числі оголошенням на сайті «Судова Влада України», а тому відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без її участі та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що відзиву відповідачем до суду подано не було, клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з викликом від жодної із сторони не надходило, представник позивача на адресу суду надав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує, тому суд приходить до переконання, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у відповідності до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України проводиться без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги письмові пояснення свідків гр.. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та гр.. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , суд приходить до наступного висновку.
Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані ЦК України.
Судом встановлено, відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 24 травня 2021 року, виданого Виконавчим комітетом Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що виконавчим комітетом Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області зроблено відповідний актовий запис за № 36.(а.с.14).
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 7 лютого 1951 року, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та копії свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_4 від 10 січня 1976 року, є сином - ОСОБА_2 . (а.с.12-13).
Встановлено, що після смерті ОСОБА_2 , відкрилась спадщина щодо майна померлої. Спадковим майном є житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав їй на праві власності на підставі Договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори 27 вересня 2000 року за реєстровим номером 3-6898 та зареєстрований Ірпінським бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 03 жовтня 2000 року за № 5-37.(а.с.15-24).
Відповідно до заповіту, посвідченого 19 липня 2002 року державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Запісочною О.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 5130, усе майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати на день смерті і на що за законом матиме право, ОСОБА_2 заповіла позивачу - ОСОБА_1 .(а.с.25).
Встановлено, що 23 грудня 2021 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Запісочної О.А. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом до майна померлої, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Відповідно до листа приватного нотаріуса Бучанського міського нотаріального округу Запісочної О.А. від 23.12. 2021 року за №563/02-31, приватним нотаріусом Запісочною О.А. було відмовлено у заведенні спадкової справи, так як наданими позивачем документами не підтверджено факт постійного проживання з матір'ю ОСОБА_2 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 , та рекомендовано звернутися до суду за захистом своїх спадкових прав.(а.с.36-37).
Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Метою встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
Встановлені дослідженими доказами обставини підтверджують факт постійного проживання позивача ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.
Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Статтею 1234 ЦК України передбачено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» надано роз'яснення, що будь-яка особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.
У постанові від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 (провадження № 61-44149св18) Верховний Суд дійшов висновку, що «... відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації .... не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.
Відповідно до приписів ст. 41 Конституції України та п. 2 ч.1 ст.3, ст. 321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
Згідно положень п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності може бути проведена на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відповідну до ст. 16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.344, ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Відповідно до п. 37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15, статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, де це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Судом встановлено, що спадкодавцем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складено заповіт. Належність спадкодавцю спадкового майна доведено належними та допустимими доказами.
Приймаючи до уваги, що позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , та постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, є таким, що спадщину прийняв, інші особи претензій до спадкового майна не ставлять, позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4,12,81,247, 263-268, 315-316, 352, 354 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до Гостомельської селищної ради Київської області про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , разом зі спадкодавцем, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua
Суддя: Д.С. Кухленко