вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/171/22
Справа № 356/399/22
Р І Ш Е Н Н Я(заочне)
02.12.2022 Березанський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Голік Г.К.
за участі секретаря Бейгул Л.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Березань цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Кредитної спілки «ОЩАД КАСА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Представник позивача - голова правління Кредитної спілки «ОЩАД КАСА» Гогендорф І.Я. звернулася до суду з позовом та просить стягнути на користь Кредитної спілки «ОЩАД КАСА» з відповідача заборгованість за кредитним договором №ОК-7/0018/21/22 від 26.05.2021, яка складається з: основної суми кредиту - 10481,20 грн. та суми несплачених процентів - 4445,18 грн.
Також просить стягнути з відповідача на користь кредитної спілки «ОЩАД КАСА» судовий збір у розмірі 2481 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 2600 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Кредитною спілкою «ОЩАД КАСА» та відповідачем укладено кредитний договір №ОК-7/0018/21/22 від 26.05.2021, згідно з яким позивач надав відповідачу 20000,00 гривень на період до 26.05.2022, а відповідач зобов'язувався повертати зазначену суму згідно з графіком по частинах, щомісячно, а також нараховані проценти з розрахунку 72% річних.
Проте, відповідачем порушено умови договору та не виконано вимогу дострокового повернення кредиту, станом на 26.09.2022 утворилася заборгованість, яка складається з: основної суми кредиту - 10481,20 гривень та суми несплачених процентів - 4445,18 гривень.
Ухвалою Березанського міського суду від 24.10.2022 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
10.11.2022 року в судовому засіданні оголошено перерву до 02.12.2022 для повторного виклику відповідача.
Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 02.12.2022року відмовлено у прийнятті заяви представника позивача про збільшення позовних вимог від 30.11.2022 та повернуто заявнику.
Відповідно до ч. 2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вона підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, звернулася до суду з заявою про розгляд справи в її відсутності, позов підтримує у повному обсязі . Відповідно до відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, а також інформації Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області ОСОБА_1 знятий з реєстрації і інформація щодо реєстрації місця проживання , відсутня (а.с. 35-36).
Відповідно до ч.9 ст.28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Останнє відоме зареєстоване місце проживання відповідача : АДРЕСА_1 , відповідно до копії паспорта яка міститься в матеріалах справи з відміткою про реєстрацію /а.с.15/
Повістку про виклик до суду на 10.11.2022 ОСОБА_1 отримав, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.43).
Крім того,відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про дату, час та місце судового засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.(а.с.42)
Суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до вимог ст. 128, 131 ЦПК України.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідач, належним чином повідомлений, в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, від нього не надходила заява про розгляд справи за його відсутності, ним не подано відзиву, зважаючи на те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути заочно справу без відповідача на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідач у встановлений судом строк не надала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що в справі мається достатньо доказів для розгляду справи за відсутності сторін та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення ,виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.
Судом встановлено, що 26 травня 2021 року відповідач подав до позивача заяву про надання кредиту./а.с.10/
26 травня 2021 року кредитний комітет позивача прийняв рішення про надання кредиту члену спілки - відповідачу./а.с.11/ Цього ж дня позивач в особі голови правління ОСОБА_2 уклали кредитний договір № ОК-7/0018/21/22, відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язався надати відповідачу 20 000,00 гривень споживчого кредиту на період до 26.05.2022 з фіксованою процентною ставкою 72 % річних./а.с.12-14/
Як вбачається з копії видаткового чеку від 26.05.2021 Кредитної спілки «Ощад каса», ТД 38713679, видано через касу середньостроковий кредит в сумі 20 000,00 грн. згідно з договором ОК-7/0018/21/22 від 26.05.2021, одержувач ОСОБА_1 ./а.с17./
Згідно п. 2.2 Договору кредит надається позичальнику готівкою в касі кредитодавця або шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок, вказаний відповідачем у заяві.
Позивач є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених Законом України "Про кредитні спілки".
Згідно п. 10.4 Статуту кредитної спілки роботою правління керує голова правління, який призначається спостережною радою.
Позивач на дату надання кредиту був зареєстрований як юридична особа та фінансова установа, що підтверджується довідкою з ЄДР та свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи, а також отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Кредит надано члену КС на умовах зворотності, платності, строковості, забезпеченості та цільового використання на підставі § 1 та 2 глави 71 ЦК України, ст. 21 Закону України "Про кредитні спілки".
Таким чином, на дату укладення кредитного договору позивач володів необхідним обсягом суб'єктності для здійснення діяльності щодо надання кредитів.
Відповідно до розділу 4 зазначеного кредитного договору погашення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з графіком по частинах, щомісячно, не пізніше 26-го числа кожного місяця, а також сумами, не меншими, ніж вказані в графіку погашення, згідно з п.п.8 п.8.2.2 Договору.
Згідно з умовами цього договору у разі прострочення виконання позичальником зобов'язань зі сплати платежів, зокрема, у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів більш як на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати відсотків.
Пунктом 3.1. цього договору передбачено, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з розрахунку 72% річних. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з наступного дня після дня надання кредиту Позичальнику до дня повного погашення заборгованості за кредитом, зарахування на рахунок кредитодавця або внесення в касу кредитодавця готівкою включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом./а.с.12/
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку нарахування заборгованості по кредитному договору № ОК-7/0018/21/22 від 26.05.2021 залишок по процентам становить 4445,18 гривень, залишок основної суми заборгованості - 10481,20 гривень./а.с.22/
14.01.2022 вих.№3/22 на ім'я відповідача кредитною спілкою «ОЩАД КАСА» направлялась письмова вимога щодо погашення простроченої заборгованості в термін до 01.10.2022./а.с.23/
Наданий позивачем розрахунок наявної заборгованості за вказаними договорами відповідачем не оспорювався, жодних доказів, які б спростовували суму заборгованості останньою суду не надано, свій розрахунок не наведений. Тобто, відповідач не спростувала доказів, наданих банком щодо цього факту.
Правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), встановлено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
В судовому засіданні встановлено, що строк дії кредитного договору № ОК-7/0018/21/22 від 26 травня 2021 року, закінчився 26 травня 2022 року/а.с.12/
Таким чином, сума заборгованості зі сплати процентів підлягає стягненню по кредитному договору № ОК-7/0018/21/22 від 26 травня 2021 року (за період з 26 лютого 2022 року по 26 травня 2022 року) в сумі 1902,13 грн.;
З огляду на викладене, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів за період після закінчення строку дії кредитного договору слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 3 ст.203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
За нормами ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, а згідно з п.2 ч.1 ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.
Згідно з ст.1054 ЦК України позичальник за кредитним договором зобов'язаний повернути кредит та сплатити відсотки в розмірі і на умовах встановлених договором.
Досліджені докази підтверджують факт укладення між сторонами кредитного договору на умовах, визначених у позовній заяві, а також факт отримання відповідачем відповідної суми коштів.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач, взяті на себе за договором зобов'язання не виконує, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення по сплаті основної суми кредиту в розмірі 10481,20грн. підлягають задоволенню.
Згідно з актом №8 від 22.09.2022 прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) між ФОП ОСОБА_3 і КС «ОЩАД КАСА» по Договору №1 від 11.05.2021 вартість послуг складає 2600 гривень, які були сплачені КС «ОЩАД КАСА» за підготовку позовної заяви до ОСОБА_1 , відповідно до копії видаткового касового ордеру від 22.09.2022. /а.с.27-28/
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ч.1 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Представниця позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 2600,00 грн.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвокат має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
В обґрунтування вказаних обставин сторона позивача надала копію Договору №1 надання послуг (виконаних робіт) від 11.05.2021 та копію акту №8 прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 22.09.2022 до зазначеного договору, який містить детальний розрахунок правових послуг та копію платіжного доручення № 574 від 22.09.2022, що свідчать про понесені витрати на правову допомогу у розмірі 2600,00 грн.
У постанові Верховного Суду від 4 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц, провадження № 61-19062св21, викладено наступний висновок «Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи».
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19.
Враховуючи відсутність клопотання іншої сторони про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу та підтвердження КС «Ощад КАСА» належними та допустимими доказами понесених ними суми судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пов'язані з наданням професійної правничої допомоги у заявленому розмірі.
З огляду на вищевикладене суд доходить висновку, що вимоги в частині відшкодування витрат на правову допомогу підлягають задоволенню, оскільки вони підтверджені належними доказами.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2481,00 гривень судового збору.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Кредитної спілки «ОЩАД КАСА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Кредитної спілки «ОЩАД КАСА» заборгованість за договором про споживчий кредит № ОК-7/0018/21/22 від 26.05.2021: основної суми кредиту в розмірі 10481 (десять тисяч чотириста вісімдесят один) грн. 20 коп.; суми несплачених процентів в розмірі 1902 (одна тисяча дев'ятсот дві) грн. 13 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «ОЩАД КАСА» понесені судові витрати у сумі 5081 (п'ять тисяч вісімдесят одна) грн 00 коп., з яких 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп. судового збору та 2600 (дві тисячі шістсот ) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішенняможе бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день йогопроголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Київський апеляційний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Г. К. Голік