Справа № 740/4255/22
Провадження № 3/740/1833/22
Іменем України
06 грудня 2022 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Карпуся І.М.,
із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, інвалід першої (1) Б групи з дитинства по зору, проживає по АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 342643 КоленченкоС.О. 07 листопада 2022 року близько 14 год 14 хв по АДРЕСА_1 вчинив сімейну сварку з матір"ю ОСОБА_2 , при цьому виражався нецензурною лайкою та ображав її, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, завдаши шкоди психічному здоров"ю потерпілої ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що мати проживає по АДРЕСА_1 . До початку листопада 2022 року він близько півроку проживав по сусідству з матір"ю по АДРЕСА_2 з дівчиною ОСОБА_3 , сплачуючи сусіду комунальні послуги. Його матері ОСОБА_2 не подобалася як його дівчина ОСОБА_3 , так і факт їх проживання разом по сусідству, і з цього приводу постійно вона висловлювала незадоволення. У матері є знайомий чоловік і мати хотіла, щоб у квартирі по сусідству проживав саме цей чоловік, а для цього вона добивалася, щоб він з дівчиною звільнили квартиру. 07.11.2022 в обідній час він з дівчиною ОСОБА_3 виходили з помешкання у місто і на вулиці мати почала ображати його дівчину, на що він також відповів матері нецензурною лайкою в її адресу, на що мати зазначила, що буде викликати поліцію. Перед цим випив 1 літр пива, але в стані сильного сп"яніння не перебував. Сварка тривала біля 5 хвилин. По її завершенню він з дівчиною пішли у своїх справах у місто.
Згідно з копією протоколу прийняття зави про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07.11.2022, ОСОБА_2 повідомила про те, що син вчинив сімейну свару і виражався нецензурними словами.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Окрім того, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Суд зазначає, що для того щоб відрізнити насильство від конфлікту, необхідно звернути увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов'язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством.
Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби. Під час конфлікту часто відсутні одна чи кілька вищеперерахованих ознак.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з протоколу про адміністративне правопорушення, протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від ОСОБА_2 , наданих суду пояснень ОСОБА_1 , 07.11.2022 о 14 год 14 хв по АДРЕСА_3 мала місце сімейна сварка між сином ОСОБА_1 , 1985 року народження, який є інвалідом першої (1) Б групи з дитинства по зору, та його матір"ю ОСОБА_4 , 1951 року народження, під час якої вони ображали один одного і виражалися нецензурно.
Матеріали справи не містять відомостей, які б свідчили про вчинення ОСОБА_5 домашнього насилля. Конфлікт, який виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 носить обопільний характер. Достатніх доказів того, що внаслідок сварки, хтось з них постраждав більше, чи зазнав шкоди, зокрема що ОСОБА_2 переживала стан емоційної невпевненості чи страху, немає.
Образливі висловлювання в межах конфлікту, який склався між ними, за відсутності доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю ОСОБА_2 , не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди чи можливості її настання в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд вважає, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які підтверджують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства стосовно ОСОБА_6 .
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ст. 221, п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області.
Суддя І.М. Карпусь