вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
02 грудня 2022 рокуСправа № 912/909/22
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" №531 від 19.10.2022 про розстрочення виконання рішення суду в справі №912/909/22
за позовом Фізичної особи-підприємця Корнєва Ігоря Юрійовича, АДРЕСА_1
до відповідача Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Полтавська, 38, м. Кропивницький, 25015
про стягнення 1 297 728,64 грн,
Представники:
від стягувача - участі не брали;
від боржника - Федіченко О.П., адвокат, ордер серії ВА № 1020675 від 02.12.2022, посвідчення від 22.05.2008,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Корнєва Ігоря Юрійовича до Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 1 297 728,64 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.
Рішенням суду від 05.09.2022 позов задоволено. Стягнуто з Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Фізичної особи-підприємця Корнєва Ігоря Юрійовича 1 297 728,64 грн основної суми заборгованості та 19 465,93 грн судового збору.
03.10.2022 на виконання рішення судом видано наказ.
15.11.2022 до суду від відповідача надійшла заява №531 від 19.10.2022 про розстрочення виконання рішення суду від 05.09.2022 на 10 місяців: 9 місяців рівними платежами по 131 719,45 грн щомісячно починаючи з жовтня 2022 р. та 10 місяць розстрочки - липень 2023 р. в розмірі 131 719,52 грн.
В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначив, що на даний момент своєчасне виконання рішення суду з боку відповідача вкрай ускладнене, через те, що фінансовий стан дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор", як і багатьох інших державних підприємств, є катастрофічним. В зв'язку з чим підприємство не спроможне негайно сплатити борг в розмірі 1 317 194,57 грн. Стабільна робота підприємства має величезне значення, як в інтересах учасників дорожнього руху, так і в інтересах Кіровоградської області та держави в цілому.
В першу чергу ДП "Кіровоградський облавтодор" виконує дорожні роботи, що фінансуються за рахунок державного бюджету. Замовником робіт є Держава в особі Служби автомобільних доріг України у Кіровоградській області, тому всі грошові кошти, які входять, на рахунок підприємства мають бюджетне джерело фінансування із цільовим призначенням.
На даний час основним завданням ДП "Кіровоградський облавтодор" є ліквідація аварійної ямковості на автомобільних дорогах загального користування.
У зв'язку з великою заборгованістю перед постачальниками за раніше отримані матеріали та несвоєчасними розрахунками зі сторони замовників за виконані роботи, в ДП "Кіровоградський облавтодор" склалася критична ситуація з виконанням робіт, в т.ч. пов'язаних з забезпеченням безпеки руху. В переважній більшості фінансування цих робіт здійснюється за рахунок обігових коштів підприємства, які є вкрай обмеженими.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан. Торгово-промислова палата України своїм листом № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 підтвердила, що військова агресія Російської Федерації проти України з 24.02.2022 до її офіційного закінчення є надзвичайною, невідворотною та об'єктивною обставиною для суб'єктів господарської діяльності, чим засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
В зв'язку з вказаною та загальновідомою ситуацією в країні, боржник фактично не отримує фінансування, робота працівників на підприємстві здійснюється за графіком неповного робочого тижня, а саме робочий один день на тиждень.
До складу підприємства входять 11 філій. Чисельність працюючих складає 656 працівників.
Про неможливість своєчасного виконання рішення суду свідчить наявність заборгованості по заробітній платі з лютого 2022 недостатність прибутку від господарської діяльності, відсутність та затримка фінансування робіт.
Боржник вказує, що примусове стягнення боргу по зазначеному рішенню суду призведе до банкрутства підприємства та унеможливить виконання робіт по утриманню автомобільних доріг в Кіровоградській області.
Згідно зі ст. 85 Господарського кодексу України, ст.12 ЗУ "Про господарські товариства" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" є власником майна. До ДП "Кіровоградський облавтодор" майно надано в господарське відання. Таким чином, підприємство не має свого майна, за рахунок якого може бути сплачений борг.
Кошти які перебувають на рахунках підприємства спрямовуються виключно для виконання завдань поставлених Державою перед підприємством по виконанню покладених на нього функцій, та вказані кошти за своїм розміром значно менші ніж сума заборгованості. Таким чином, виходячи з фінансової кризи, що склалася в країні, одноразовий витяг з обігу коштів у розмірі 1 317 194,57 грн неможливий.
Разом з тим зазначаємо, що ДП "Кіровоградський облавтодор" поступово зможе виконати рішення суду, оскільки підприємство уклало договір підряду № 41/22 від 21.09.2022р., відповідно до якого буде отримувати кошти за виконані роботи (відкрито фінансування). Крім того, рішеннями Господарського суду м. Києва на користь ДП "Кіровоградський облавтодор" стягнуто з дебіторів заборгованість на загальну суму 4020619,59 грн, але для отримання вказаних коштів також потрібен час на стягнення.
Зважаючи на викладене вище відповідач дійшов висновку, що виконання рішення Господарського суду Кіровоградської області від 05.09.2022 у справі № 912/909/22 про стягнення 1 317 194,57 грн неможливо без розстрочення заборгованості. Оскільки це призведе до фатальних наслідків а саме: повної та неповоротної дестабілізація роботи державного підприємства, різке падіння відрахувань у бюджет, породження заборгованості по виплаті заробітної плати, збільшення безробіття, збільшення кредиторської заборгованості, відсутність матеріалів для виконання робіт, погіршення стану автомобільних доріг у Кіровоградській області, збільшення дорожньо-транспортних пригод та завдання шкоди майну та здоров'ю фізичних та юридичних осіб. Та внаслідок всього цього банкрутство державного підприємства.
Ухвалою від 16.11.2022 господарський суд призначив судове засідання з розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення у справі №912/909/22 на 24.11.2022 о 15:30.
24.11.2022 в судовому засіданні оголошено перерву до 02.12.2022 о 09:30.
02.12.2022 засобами електронного зв'язку (без КЕП) надійшли заперечення стягувача на заяву з зазначенням відомостей щодо надходження протягом жовтня-листопада 2022 року на рахунки боржника коштів.
В судовому засіданні 02.12.2022 представник боржника підтримала подану заяву про розстрочення виконання рішення суду та зазначила, що з рахунків підприємства здійснюється стягнення заробітної плати та на рахунки підприємства відбувається надходження коштів.
Дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи заявника, дослідивши матеріали справи та надані докази, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, виходячи з такого.
Згідно із ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Частиною 4 статті 11 ГПК України також визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до вимог Конституції України, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим до виконання та має бути виконане.
Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Для застосування передбачених цією нормою заходів, суду необхідно встановити чи є у наявності конкретні обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.
Крім того, розглядаючи питання про розстрочку виконання рішення суду, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 331 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що реально ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду.
Тобто законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Винятковість обставин, які мають бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
При цьому положення Господарського процесуального кодексу України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, з огляду на що, суд повинен оцінити докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 цього Кодексу, відповідно до якої суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Крім того, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. Суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Також, вирішуючи питання про розстрочку судового рішення, суд повинен врахувати, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Слід врахувати те, що існування заборгованості, підтверджене обов'язковими та такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, надає особі, на чию користь воно було винесено, легітимні сподівання на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить майно цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі Пономарьов проти України від 3 квітня 2008 року, заява № 3236/03, пункт 43), з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності, суд, який надає розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; чи передбачена домовленістю сторін, чи у національному законодавстві компенсація потерпілій стороні за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як потерпілої сторони; чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції, Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі Бурдов проти Росії, заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі Ясюнієне проти Литви, заява № 41510/98).
У рішенні ЄСПЛ у справі "Савіцький проти України" від 26.07.2012 зазначено, що суд повторює, що право на суд, захищене п. 1 ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Тому необґрунтовано тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "Глоба проти України" від 05.07.2012 суд повторює, що п. 1 ст. 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.
Отже, згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, а запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення, при цьому винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Також, як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
При цьому суд повинен досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. Також, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
З огляду на викладені норми вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає обов'язковому виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, і лише у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може розстрочити таке виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За приписами ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, саме відповідачем порушено зобов'язання, тобто через його винні дії виник спір, при цьому відповідачем під час розгляду справи не доведено, що порушення зобов'язання сталося внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Не надано відповідачем і належних та допустимих доказів, які б доводили наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення по даній справі або роблять його неможливим, зокрема про важкий фінансовий стан відповідача, відсутність коштів на банківських рахунках підприємства. Бухгалтерська довідка від 01.10.2022 не свідчить про зазначені обставини.
Отже, Дочірнім підприємством "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" не доведено причин прострочення виконання грошового зобов'язання з обставини, які перебувають поза волею останнього, а також того, що виконання рішення у даній справі стане непомірним тягарем та може спричинити повне зупинення його господарської діяльності, належні докази відповідачем не надані.
При цьому слід зазначити, що відсутність у відповідача необхідних коштів, у тому числі, у зв'язку з скрутним фінансовим становищем, не є тією виключною обставиною, яка може бути підставою для задоволення заяви про відстрочення виконання оскаржуваного рішення в розумінні ст. 331 ГПК України.
Також у даному позові заявлено до стягнення та стягнуто рішенням суду лише суму основного боргу без штрафних санкцій та передбачених ст. 625 ЦК України нарахувань.
Господарський суд також враховує, що військова агресія РФ проти України та введення в Україні військового стану має загальний характер та впливає на діяльність, без виключення, усіх суб'єктів господарювання.
Стосовно обґрунтування відповідача про наявність двох судових рішень про стягнення на його користь дебіторської заборгованості суд зазначає, що вказані обставини не свідчать про гарантоване спрямування таких коштів на виконання зобов'язання в даній справі. Щодо тверджень відповідача про укладення договору підряду №41/22 від 21.09.2022 між Дочірнім підприємством "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та Державним підприємством "Агенство місцевих автомобільних доріг", на виконання якого відповідач отримає кошти, суд зазначає, що відповідно до п. 9.2., 9.3. вказаного Договору, замовник, в межах отриманого бюджетного фінансування, здійснює розрахунки за надані послуги з виконавцем протягом тридцяти календарних днів на підставі акта приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних послуг (робіт) (форма № КБ-3) складених у відповідності з положенням чинних стандартів з ціноутворення та підписаних уповноваженими представниками сторін. Терміни оплати за надані послуги, у разі затримки бюджетного фінансування не з вини замовника, можуть бути перенесені.
Відповідачем до суду не надано доказів виконання робіт за вказаним Договором, складення акта приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних послуг (робіт) (форма № КБ-3) і отримання коштів за виконані роботи. Більш того, навіть у випадку виконання робіт, вищезазначені пункти Договору передбачають випадки обґрунтованої несплати замовником вартості виконаних робіт, що також спростовує гарантоване надходження відповідачу коштів для виконання рішення суду у даній справі.
Судом також враховується, що з моменту виникнення заборгованості пройшов значний період часу, а саме більше року, за який відповідачем не вжито взагалі ніяких заходів для погашення заборгованості.
З урахуванням вищенаведеного, інші доводи, викладені відповідачем у заяві, також не свідчать про наявність підстав для її задоволення.
Отже, суд встановив, що доводи наведені в обґрунтування заяви відповідача не підкріплені належними доказами та не підтверджують наявність обставин, з якими закон пов'язує можливість розстрочення виконання судового рішення, у зв'язку з чим вважає, що підстави для задоволення заяви Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" №531 від 19.10.2022 про розстрочення виконання рішення суду в справі №912/909/22 відсутні з огляду на її необґрунтованість.
Керуючись ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні заяви Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" №531 від 19.10.2022 про розстрочення виконання рішення суду в справі №912/909/22 відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Копії ухвали надіслати Фізичній особі-підприємцю Корнєву Ігорю Юрійовичу ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Дочірньому підприємству "Кіровоградський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Полтавська, 38, м. Кропивницький, 25015; kirovogradoad@adu.org.ua).
Повний текст ухвали складено 06.12.2022.
Суддя В.Г. Кабакова