Головуючий І інстанції: М.М. Шаповал
06 грудня 2022 р. Справа № 480/5078/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.08.2021, по справі № 480/5078/21
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Сумській області від 20.10.2020 № 0032550/1-0413-1823, від 22.10.2020 № 0033003/1-0413-1823, від 22.10.2020 № 0033004-0413-1823, від 22.10.2020 № 0033003-0413-1823, від 20.10.2020 № 0032550-0413-1823, від 20.10.2020 № 0032550/2-0413-1823, податкову вимогу Головного управління Державної податкової служби у Сумській області від 12.01.2021 № 1058-13.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 позовні вимоги залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник зазначає, що відповідно до п. «ж» пп. 266.2.2. п. 266.2 ст. 266 ПК України вона звільняється від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки вона є сільськогосподарським товаровиробником та об'єкти нерухомості, власником яких вона є, використовуються для виробництва сільськогосподарської продукції. Також позивач вказувала, що податкові повідомлення-рішення, якими визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за житлові об'єкти нерухомості не містять інформації щодо об'єкту, за який воно нараховане.
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судовим розглядом, у власності ОСОБА_1 перебувають наступні об'єкти нерухомого майна:
- квартира, загальною площею 140,7 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- квартира, загальною площею 101,0 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;
- об'єкти нерухомого майна бригади № 2, загальною площею 11567,3 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .
Головним управлінням ДПС у Сумській області відповідно до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України щодо позивача складені податкові повідомленняірішення:
- № 0033003/1-0413-1823 від 22.10.2020, № 0033004-0413-1823 від 22.10.2020, № 0033003-0413-1823 від 22.10.2020, якими нараховано суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками житлової нерухомості на 2017 - 2019 роки на загальну суму 1350,39 грн.;
- № 0032550-0413-1823 від 20.10.2020, № 002550/2-0413-1823 від 20.10.2020, № 0032550/1-0413-1823 від 20.10.2020, якими рараховано суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості на 2017 - 2019 роки на загальну суму 176604,31 грн.
12.01.2021 Головним управлінням Державної податкової служби у Сумській області сформовано податкову вимогу № 1058-13, відповідно до якої станом на 11.01.2021 сума податкового боргу ОСОБА_1 становить 97039,37 грн.
Не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями та податковою вимогою, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є сільськогосподарським товаровиробником, з огляду на що податкова пільга, передбачена п.п. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Положеннями статті 266 Податкового кодексу України врегульовані питання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно з пп. 266.2.1. п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
За приписами пп. 266.3.1. п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
Відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 264 Податкового кодексу України, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Відповідно до пп. 266.5.1. п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Із матеріалів справи встановлено, що рішенням шістнадцятої сесії Бакирівської сільської ради на 2017 рік від 31.01.2017, встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів житлової нерухомості, зокрема, "квартира" в розмірі 0,1 відсотка до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року).
Рішенням шістнадцятої сесії Бакирівської сільської ради на 2018 рік від 05.07.2017, встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів житлової нерухомості, зокрема, "квартира" в розмірі 0,1 відсотка до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року).
Отже, розмір податку на нерухоме майно, що належить позивачці, квартира, загальною площею 140,7 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та квартира, загальною площею 101,0 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 , становить:
- за 2017: 121,7*3,20 грн. (3200 грн.*0,1 %)= 389,44 грн.
- за 2018: 121,7*3,723 грн. (3723 грн.*0,1%)= 453,09 грн.
Рішенням п'ятнадцятої сесії Пологівської сільської ради на 2017-2018 роки від 02.02.2017 встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів нежитлової нерухомості, зокрема, "інші об'єкти нежитлової нерухомості" в розмірі 0,1 відсотка до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року).
Отже, нежитлова нерухомість - об'єкти нерухомого майна бригади № 2, загальною площею 11567,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 , підлягає оподаткуванню:
- за 2017: 11566,2*3,20 грн. (3200 грн.*0,1 %) = 37011,84 грн.
- за 2018: 11566,2*3,723 грн. (3723 грн.*0,1%)= 43060,96 грн.
Відповідно до рішення першої сесії Чернеччинської сільської ради від 01.12.2017 "Про реорганізацію Пологівської сільської ради шляхом приєднання до Чернеччинської сільської ради" с. Пологи Охтирського району Сумської область відноситься до Чернеччинської об'єднаної територіальної громади.
Рішенням сьомої сесії Чернеччинської сільської ради від 27.06.2018 на 2019 встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, зокрема, «будинки одноквартирні масової забудови» (код типу майна 1110.1) в розмірі 0,1 відсотка до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року); "будівлі сільськогосподарського призначення інші" (код типу майна 1271.9) в розмірі 0,2 відсотка до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового року).
Таким чином, розмір податку на нерухоме майно, що належить позивачці, квартира, загальною площею 140,7 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та квартира, загальною площею 101,0 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_2 , становить:
- за 2019: 121,7*4,173 грн. (4173 грн.*0,1%)= 507,09 грн.
Нежитлова нерухомість - об'єкти нерухомого майна бригади № 2, загальною площею 11567,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 , підлягає оподаткуванню:
- за 2019: 11566,2*8,346 грн.=(4173 грн.*0,2%)= 96531,51 грн.
Згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до п. 58.1 ст. 58 вказаного Кодексу контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.
Відповідно до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Кодексу податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Підпунктом 266.9.1 п. 266.9 ст. 266 Кодексу визначено, що податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
На підставі викладеного, колегія суддів погодужється із висновками суду першої інстанції про те, що у позивача як власника об'єктів житлової та нежитлової нерухомості наявний обов'язок сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до твердження щодо необхідності застосування у спірних правовідносинах пільги за сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановленої пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.
Обгрунтовуючи свою позицію позивач зазначила, що об'єкт нерухомого майна бригади № 2, загальною площею 11567,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_3 , є об'єктом, пов'язаним із товарним сільськогосподарським виробництвом, а отже не є об'єктом оподаткування в силу положень пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.
Надаючи оцінку зазначеним доводам, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 30 ПК України податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
Підпунктом 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України встановлено перелік об'єктів нерухомості, які не є об'єктами оподаткування.
Так, пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
В подальшому, Законом України від 23.11.2018 року № 2628-VIII, який набрав чинності 01.01.2019 року, внесено зміни до ПК України та п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України викладено в наступній редакції: не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Колегія суддів зазначає, що встановлена пп. "ж" пп.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України пільга стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.
При цьому застосування положень п.п. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об'єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. Залежно від періоду застосовувалася додаткова умова - безпосереднє використання власником (без здачі в оренду лізинг, позичку).
Вказані висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 21.10.2020 року у справі № 806/2686/18, від 17.02.2021 року у справі № 820/3707/17.
Так, поняття «сільськогосподарський товаровиробник» міститься у ст. 1 Закону України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років» від 18.01.2001 № 2238-III, під яким законодавець визначає фізичну або юридичну особу, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
З метою визнання осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, законодавцем вживається також поняття «виробники сільськогосподарської продукції».
Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.
Таким чином, у розумінні п.п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України право на пільгу зі сплати податку мають особи (як юридичні, так і фізичні), які безпосередньо займаються сільськогосподарською діяльністю, тобто, зайняті у процесі виробництва, переробки власновиробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації.
Так, позивачем в обгрунтування зазначених доводів надано копію висновку відділу містобудування та архітектури Охтирської районної державної адміністрації до проекту землеустрою щодо відведення ділянки в оренду для ведення сільськогосподарського товарного виробництва (під господарськими будівлями та дворами) на території Пологівської с/р Охтирського району Сумської області № 9 від 23.10.2013, копію розпорядження голови Охтирської районної державної адміністрації № 48 від 31.01.2012 про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту щодо відведення ділянки в оренду для ведення сільськогосподарського товарного виробництва на території Пологівської сільської ради, копію довідки Відділу держкомзему у Охтирському районі Сумської області № 467 від 27.08.2012 щодо характеристики земельної ділянки, що проектується до відведення ОСОБА_1 .
Дослідивши надані докази, колегія суддів зазначає, що останні стосуються виключно процесу відведення позивачу в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення у 2012-2013 роках, та не містять інформації щодо безпосереднього ведення позивачем сількогосподарської діяльності у 2017-2019 роках із залученням об'єктів нерухомого майна: бригади № 2, загальною площею 11567,3 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_3 .
Інших доказів того, що ОСОБА_1 безпосередньо займається сільськогосподарською діяльністю та є сільськогосподарським товаровиробником матеріали справи не містять і судом не встановлено.
При цьому, сам по собі факт наявності у власності позивача будівлі, призначеної для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності не може свідчити про ознаку позивача, як сільськогосподарського товаровиробника.
Аналогічних правових висновків доходив Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 у справі № 160/90161/20.
Слід вказати, що гарантованому ч. 2 ст. 77 КАС України обов'язку доказування суб'єктом владних повноважень правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності кореспондують вимоги ч. 1 ст. 77 КАС України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Із урахуванням вищенаведених понять, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що позивач не підпадає під статус сільськогосподарського товаровиробника, а належні їй на праві власності нежитлові приміщення є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Що стосується доводів апелянта про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими визначено податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за житлові об'єкти нерухомості не містять інформації щодо об'єкту, за який воно нараховане, та ненадсилання контролюючим органом розрахунку нарахованої суми податку, колегія суддів зазначає, що наведений недолік не вплинув на правильність обрахунку суми податку та водночас не спростовує наведених вище висновків суду про правомірність податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що спірні податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Сумській області від 20.10.2020 № 0032550/1-0413-1823, від 22.10.2020 № 0033003/1-0413-1823, від 22.10.2020 № 0033004-0413-1823, від 22.10.2020 № 0033003-0413-1823, від 20.10.2020 № 0032550-0413-1823, від 20.10.2020 № 0032550/2-0413-1823, податкова вимога Головного управління Державної податкової служби у Сумській області від 12.01.2021 № 1058-13 є правомірними та не підлягають скасуванню.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 по справі № 480/5078/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді В.В. Катунов І.С. Чалий