06 грудня 2022 р.Справа № 520/4334/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяви Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) та ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021 по справі № 520/4334/21
за позовом ОСОБА_1
до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків)
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 16.02.201 № 769/к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) з 17.02.2021 у зв'язку з ліквідацією державного органу, з припиненням державної служби відповідно до п.11 частини першої статті 87 закону України "Про державну службу";
- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків);
- стягнути зі Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2021р. у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 року по справі №520/4334/21 - скасовано.
Визнано протиправним та скасовано наказ Східного регіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 16.02.201 № 769/к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) з 17.02.2021 у зв'язку з ліквідацією державного органу, з припиненням державної служби відповідно до п.11 частини першої статті 87 закону України "Про державну службу".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків).
Стягнуто зі Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
На адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021 заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021 залишено без задоволення.
До Другого апеляційного адміністративного суду від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) надійшла 25.01.2022 заява про роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021, водночас заявник просить здійснити розгляд зазначеної заяви за відсутності уповноваженої особи міжрегіонального управління.
Другим апеляційним адміністративним судом 22.11.2022 отримано адміністративну справу №520/4334/21 за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Також, до Другого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла 02.12.2022 заява про роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2022.
Згідно із ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та у разі, зокрема, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Оскільки сторонами не заявлялись клопотання про розгляд справи за їх участю, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2022 та 05.12.2022 призначено розгляд заяв відповідача та позивача про роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021 в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи заяв, колегія суддів вважає, що заяви про роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021 не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
За змістом наведених норм слідує, що роз'ясненню підлягає судове рішення, яким спір вирішено по суті позовних вимог, і здійснити таке роз'яснення вправі суд, який це рішення ухвалив.
Отже, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, що перешкоджає його належному виконанню.
Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Із змісту заяви відповідача про роз'яснення рішення вбачається, що відповідач просить суд роз'яснити постанову в частині, а саме:
- яким чином Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) має поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків);
- яка сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає нарахуванню та виплаті Східним міжрегіональним управлінням міністерства юстиції (м.Харків) на користь ОСОБА_1 за рішенням суду.
Позивач в заяві про роз'яснення рішення просить суд роз'яснити постанову щодо наступного, який саме розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу має бути стягнутий із відповідача на користь позивача у грошовому еквіваленті.
В обгрунтування заяві про роз'яснення рішення зазначає наступне, що 13.10.2022 на адресу Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області було направлено заяву про виконання рішення суду. 08.11.2022 позивачу було направлено лист Управління ДКСУ в Харківській області на заяву від 13.10.2022 в якій повідомлялось про відсутність підстав для виконання рішення суду, оскільки виконавчий лист по справі №520/4334/21 виданий 06.07.2022 Харківським окружним адміністративним судом не містить суми щодо стягнення коштів. Окрім цього, в листі Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області зазначено, що Східне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м.Харків) не зробило розрахунок суми, що належить до стягнення та запропонувало позивачу звернутись до суду за роз'ясненням резолютивної частини постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021. Позивач також зазначає, що відсутність суми не дозволяє виконати судове рішення.
Судова колегія звертає увагу, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2021 заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021 залишено без задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що вказана ухвала в касаційному порядку сторонами не оскаржувалась.
Питання викладені позивачем в заявах від 06.12.2021 та 02.12.2022 про роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2022 є тотожними, вже були предметом розгляду та судом надана оцінка доводам.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Згідно з частиною другою статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції в своїй постанові від 24.11.2021 чітко зазначив, що належним способом захисту порушеного права позивача буде поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків).
Крім того, судовим розглядом було встановлено та зазначено у постанові суду від 24.11.2021, що фактично, при звільненні позивача, мала місце не ліквідація органу державної влади-юридичної особи, а мала місце лише реорганізація внутрішньої структури такого органу державної влади.
Колегія суддів зазначає, що відповідач та позивач просять не роз'яснити саме постанову суду внаслідок її нечіткості або неясності, а фактично вони просять роз'яснити спосіб виконання спірної вимоги (спосіб усунення зазначених в ній порушень).
Проте, вимоги щодо роз'яснення способу виконання спірної вимоги не належить до повноважень адміністративного суду під час роз'яснення рішення, а питання, на які відповідач хоче отримати роз'яснення у порядку статті 254 КАС України, поставлені у такому аспекті, що вимагають від суду додаткового обґрунтування вже ухваленого судового рішення, що чинним законодавством не передбачено і є неприпустимим.
В свою чергу, колегія суддів зауважує, що в мотивувальній частині постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021 наведено правові норми, якими керувався суд при прийнятті цієї постанови. Резолютивна частина постанови також не містить положень, які неможливо виконати внаслідок їх неясності.
Також в постанові суду було зазначено про стягнення зі Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Колегія суддів вказує, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, під дискреційним повноваженням колегія розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Колегія суддів зауважує, що суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.
В постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року за № 13 викладено позицію щодо неможливості суду підміняти собою органи владних повноважень, згідно якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Судова колегія зазначає, оскільки такі виплати не були нараховані позивачу, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення нарахування середнього заробітоку за час затримки розрахунку при звільненні замість органу, якому надані такі повноваження.
Отже, конкретна сума, яка підлягає сплаті на користь позивача, повинна бути нарахована саме відповідачем.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що резолютивна частина постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021 не містить жодних умовностей, є чіткою та зрозумілою, можливості її неоднозначного тлумачення не вбачається, відсутні недотримання вимог ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021 в розумінні ст. 254 КАС України.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні заяв відповідача та позивача слід відмовити у зв'язку з відсутністю підстав для роз'яснення постанови апеляційного суду, передбачених ст. 254 КАС України.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 254, 311, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяви Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Харків) та ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 року по справі № 520/4334/21 за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Спаскін О.А.
Судді Любчич Л.В. Присяжнюк О.В.