06 грудня 2022 р. Справа № 520/10343/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Слобожанське» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 (суддя: Полях Н.А., м. Харків) по справі № 520/10343/21
за позовом Державного підприємства «Слобожанське»
до Державної екологічної інспекції у Харківській області
про протиправними та скасування наказів, визнання дій протиправними,
Державне підприємство "Слобожанське" (далі по тексту - позивач, ДП "Слобожанське") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ДЕІ у Харківській області), в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати індивідуальні акти: наказ Державної екологічної інспекції у Харківській області від 24 травня 2021 року № 499/12-02 "Про здійснення позапланового заходу ДП "Слобожанське" і видане на підставі вказаного наказу направлення від 24 травня 2021 року № 499/12-02/06-04 на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства;
- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Харківській області з проведення в період з 26 по 27 травня 2021 року позапланового заходу державного нагляду (контролю) Державного підприємства "Слобожанське", що оформлені актом від 27 травня 2021 року № 499/12-02/06-14, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а вказаний акт скасувати;
- визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Харківській області зі складання та направлення на адресу Державного підприємства "Слобожанське" Претензії № 89 від 01 червня 2021 року на суму 6477,66 грн. та Претензії № 90 від 01 червня 2021 року на суму 464117,10 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно, з порушенням вимог чинного законодавства проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Стверджує, що наказ Державної екологічної інспекції у Харківській області від 24 травня 2021 року № 499/12-02 "Про здійснення позапланового заходу ДП "Слобожанське", видане на підставі вказаного наказу направлення від 24 травня 2021 року № 499/12-02/06-04 на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та акт, складений за результатами такого заходу державного нагляду, є актами індивідуальної дії та підлягають скасуванню як протиправні. Також вважає протиправними дії відповідача щодо складання та направлення на адресу Державного підприємства "Слобожанське" Претензії № 89 від 01 червня 2021 року та Претензії № 90 від 01 червня 2021 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 по справі № 520/10343/21 закрито провадження у справі за позовом Державного підприємства "Слобожанське" (код ЄДРПОУ 05460396, вул. Незалежності, буд. 54, Коротич, Харківський район, Харківська область, 62455) до Державної екологічної інспекції у Харківській області (код ЄДРПОУ 05460936, вул. Бакуліна, буд. 6, м. Харків, 61166) в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Харківській області зі складання та направлення на адресу Державного підприємства "Слобожанське" претензії № 89 від 01 червня 2021 року на суму 6477,66 грн. та Претензії № 90 від 01 червня 2021 року на суму 464117,10 грн..
В задоволенні позову Державного підприємства "Слобожанське" (код ЄДРПОУ 05460396, вул. Незалежності, буд. 54, Коротич, Харківський район, Харківська область, 62455) до Державної екологічної інспекції у Харківській області (код ЄДРПОУ 05460936, вул. Бакуліна, буд. 6, м. Харків, 61166) про визнання протиправними та скасування наказів, визнання дій протиправними в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказу Державної екологічної інспекції у Харківській області від 24 травня 2021 року № 499/12-02 "Про здійснення позапланового заходу ДП "Слобожанське", направлення від 24 травня 2021 року № 499/12-02/06-04 на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, акту від 27 травня 2021 р. № 499/12-02/06-14 та визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Харківській області з проведення, в період з 26 по 27 травня 2021 року, позапланового заходу державного нагляду (контролю) Державного підприємства "Слобожанське" що оформлені актом від 27 травня 2021 р. № 499/12-02/06-14 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати повністю рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 по справі № 520/10343/21 та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач зазначає, що судом помилково визначено справу, як незначної складності, та розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. Вказує, що відповідачем не надано доказів вручення направлення та погодження належному суб'єкту, а саме керівнику або уповноваженій ним особі. Також вказує, що судом протиправно не досліджено питання дотримання контролюючим органом умов та порядку прийняття ним відповідних розпорядчих документів (наказу, направлення та ін.), не надано оцінки доводам позивача щодо порушення відповідачем строку направлення матеріалів для отримання погодження, їх змісту та форми, відсутності обов'язкових відомостей в інформаційному листі. Зазначає, що судом першої інстанції під час розгляду справи та ухвалення рішення протиправно не надано належної оцінки порушенням процедури проведення перевірки відповідачем, що оформлена актом від 27.05.2021 №499/12-02/06-14, оскільки останній не відповідає фактичним обставинам та містить суперечливі відомості.
Відповідач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, з викладених підстав, просив суд, апеляційну скаргу залишити бе задоволення, а рішення суду першої інстанції -без змін.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними в справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судовим розглядом встановлено, що на підставі наказу Державної екологічної інспекції у Харківській області від 24 травня 2021 року № 499/12-02 "Про здійснення позапланового заходу ДП "Слобожанське" і виданого на його підставі направлення від 24 травня 2021 року № 499/12-02/06-04 на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) Державного підприємства "Слобожанське", результати якого оформлені актом від 27 травня 2021 року № 499/12-02/06-14.
З акту від 27 травня 2021 року № 499/12-02/06-14 вбачається, що відповідачем встановлені порушення позивачем вимог ст.ст. 89, 90, 105 Лісового кодексу України, п. 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007, та п. 26 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 27.07.1995.
За результатами перевірки, на підставі акту від 27 травня 2021 року № 499/12-02/06-14 відповідачем складено та направлено на адресу позивача Претензії № 89 та № 90 від 01.06.2021 про необхідність відшкодування завданої матеріальної шкоди на суму 464117,10 грн. та 6477,66 грн. відповідно.
Позивач, вважаючи дії та рішення відповідача протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про закриття провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Харківській області зі складання та направлення на адресу Державного підприємства "Слобожанське" Претензії № 89 від 01 червня 2021 року на суму 6477,66 грн. та Претензії № 90 від 01 червня 2021 року на суму 464117,10 грн., суд першої інстанції виходив з того, що останні не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків ДП «Слобожанське», тому вони не можуть бути предметом спору.
Приймаючи рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наказ на проведення перевірки, направлення, акт перевірки, а також дії по проведенню перевірки, у разі допуску посадових осіб контролюючого органу до її проведення, не породжують правових наслідків для суб'єкта господарювання, оскільки акти є носіями доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог природоохоронного законодавства, на підставі яких приймається відповідне рішення контролюючого органу, а оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо складання актів та проведення перевірки може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі актів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказу Державної екологічної інспекції у Харківській області від 24 травня 2021 року № 499/12-02 "Про здійснення позапланового заходу ДП "Слобожанське", направлення від 24 травня 2021 року № 499/12-02/06-04 на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, акту від 27 травня 2021 р. № 499/12-02/06-14 та дій щодо проведення перевірки, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом "а" частини першої статті 20-2 Закону України від 25 червня 1991 року № 1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі по тексту - Закон № 1264-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема: про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про охорону, утримання і використання зелених насаджень; про використання, охорону і відтворення рослинного світу.
Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, правовий статус якої визначено у Положенні про Державну екологічну інспекцію України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 р. № 275 (далі - Положення № 275).
Згідно з пунктом 7 цього Положення № 275, Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020 № 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 року за № 350/34633, затверджено Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції (надалі - Положення № 230).
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 розділу ІІ Функції Інспекції Положення № 230, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: 5) про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо:
пошкодження дерев і чагарників, знищення або пошкодження лісових культур, сіянців або саджанців у лісових розплідниках і на плантаціях, природного підросту та самосіву на землях, призначених під відновлення лісу, законності вирубування;
повноти та законності здійснених заходів щодо відтворення лісів, зокрема цінними та рідкісними породами дерев, породами, притаманними відповідному регіону, та повноти заходів з догляду за лісовими культурами на землях, призначених під відновлення лісу;
раціонального та невиснажливого використання лісових ресурсів;
добування продуктів лісу та використання лісових ресурсів;
здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, застосування пестицидів і агрохімікатів у лісовому господарстві та лісах;
використання полезахисних лісосмуг, водоохоронних і захисних лісових насаджень;
заготівлі деревини в порядку рубок головного користування та здійснення лісогосподарських заходів;
експлуатації нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, транспортних шляхів, магістральних трубопроводів, комунальних та інших об'єктів, не забезпечених обладнанням, що запобігає шкідливому впливу на стан і відтворення лісів;
збереження корисної для лісу фауни.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Функції Інспекції Положення № 230, проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням і здійснює лабораторні вимірювання (випробування).
Абзацами 2 і 3 статті 1 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі по тексту - Закон № 877-V) визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем разом із позовною заявою надані копії заяви громадянина ОСОБА_1 про проведення перевірки, а також лист - погодження Державної екологічної інспекції № 3.1/801ПГ від 05.05.2021, що підтверджує дотримання відповідачем вказаної норми.
У частинах шостій та сьомій статті 7 вказаного Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
З аналізу змісту зазначених норм слідує, що за результатом проведення перевірки орган державного нагляду (контролю) у разі виявлення правопорушення відносно суб'єкта господарювання та наявності підстав для вжиття заходів реагування на підставі акту складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення виявлених порушень.
Судовим розглядом встановлено, що предметом спору у справі є визнання протиправними дій ДЕІ у Харківській області щодо проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, а також скасування наказу про призначення перевірки, направлення на перевірку та акту перевірки.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону № 877-V, перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.
Тобто, відповідно до вимог вищевказаних норм Закону, посадова особа повинна пред'явити і надати копію цього посвідчення (направлення) керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі. Тобто, вказані документи можуть бути пред'явлені не лише керівнику суб'єкта господарювання, а й уповноваженій особі суб'єкта господарювання.
Твердження позивача про те, що головний лісничий не є посадовою особою ДП «Слобожанське» та не є уповноваженою особою на здійснення окремих дій при проведенні перевірок не підтверджено ним належними доказами, зокрема, посадовою інструкцією останнього. Крім того, позивачем не надано доказів того, що головний лісничий повідомляв інспекторів про відсутність повноважень на супроводження перевірок або отримання відповідних документів, або викликав керівника суб'єкта господарювання або іншу уповноважену особу.
Також з приписів зазначених норм Закону вбачається, що суб'єкт господарювання повинен бути ознайомлений з посвідченням (направленням). Не пред'явлення посвідчення (направлення) на перевірку надає суб'єкту господарювання можливість захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб для здійснення цієї перевірки.
Разом з тим, позивачем не спростовано отримання повідомлення Державної екологічної інспекції у Харківській області про проведення позапланового заходу головним лісничим ДП «Слобожанське», який і допустив представників відповідача до перевірки.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що, оскільки до проведення перевірки посадових осіб відповідача позивачем допущено, надалі предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених контролюючим органом порушень законодавства, а, отже, оскільки позивач допустив посадових осіб Державної екологічної інспекції у Харківській області до перевірки та не реалізував свого права на недопуск, тому відсутні підстави для визнання неправомірними дій відповідача по проведенню перевірки.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з цим обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таким чином, обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
При цьому, суд зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 визначено, що ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.
За таких обставин, наказ на проведення перевірки, направлення, акт перевірки, а також дії по проведенню перевірки, у разі допуску посадових осіб контролюючого органу до її проведення, не породжують правових наслідків для суб'єкта господарювання, оскільки акти є носіями доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог природоохоронного законодавства, на підставі яких приймається відповідне рішення контролюючого органу, а оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо складання актів та проведення перевірки може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі актів.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року по справі № 826/4278/14, від 20 лютого 2018 року по справі № 803/1130/17, від 25 січня 2019 року у справі №823/1154/18, від 26 березня 2019 року у справі № 815/4691/16.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказу Державної екологічної інспекції у Харківській області від 24 травня 2021 року № 499/12-02 "Про здійснення позапланового заходу ДП "Слобожанське", направлення від 24 травня 2021 року № 499/12-02/06-04 на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, акту від 27 травня 2021 р. № 499/12-02/06-14 та визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Харківській області з проведення, в період з 26 по 27 травня 2021 року, позапланового заходу державного нагляду (контролю) Державного підприємства "Слобожанське", що оформлені актом від 27 травня 2021 р. № 499/12-02/06-14.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Харківській області зі складання та направлення на адресу Державного підприємства "Слобожанське" Претензії № 89 від 01 червня 2021 року на суму 6477,66 грн. та Претензії № 90 від 01 червня 2021 року на суму 464117,10 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Так, Претензіями № 89 від 01 червня 2021 року на суму 6477,66 грн. та № 90 від 01 червня 2021 року на суму 464117,10 грн. відповідач запропонував ДП "Слобожанське" добровільно сплатити збитки у сумі 6477,66 грн. та 464117,10 грн. відповідно, внаслідок порушення порядку використання лісосічного фонду, заготівлі і вивезення деревини, заготівлі живиці та здійснення незаконної порубки дерев.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом частини першої статті 5 цього Кодексу, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов'язки позивача.
Оспорюваними Претензіями № 89 від 01 червня 2021 року на суму 6477,66 грн. та № 90 від 01 червня 2021 року на суму 464117,10 грн. ДЕІ у Харківській області запропонувала ДП «Слобожанське» відшкодувати шкоду, нанесену державі.
Така шкода відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Таким чином, оспорювані Претензії № 89 від 01 червня 2021 року на суму 6477,66 грн. та № 90 від 01 червня 2021 року на суму 464117,10 грн. не створюють жодних правових наслідків для ДП «Слобожанське», тому не можуть порушувати його права чи інтереси.
Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про визнання протиправними дій зі складання та направлення претензій про відшкодування шкоди, заподіяної державі, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.
Вони не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків ДП «Слобожанське», тому вони не можуть бути предметом спору.
Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Вказані висновки суду узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 12 грудня 2018 року у справі №501/463/15, від 12 грудня 2018 року у справі № 802/2474/17-а.
Відповідно до ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про закриття провадження у цій справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Державної екологічної інспекції у Харківській області зі складання та направлення на адресу Державного підприємства "Слобожанське" Претензії № 89 від 01 червня 2021 року на суму 6477,66 грн. та Претензії № 90 від 01 червня 2021 року на суму 464117,10 грн.
Вказані висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.07.2019 у справі №816/2185/16, від 23 січня 2020 року по справі №120/2184/19-а.
Щодо доводів скаржника про порушення судом вимог процесуального закону, які полягали в розгляді даної справи за правилами спрощеного, а не загального позовного провадження, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до частини другої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Водночас, згідно з частиною 4 статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 6 статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з частиною 5 статті 12 КАС України, умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Аналізуючи наведені положення процесуального закону у контексті доводів позивача колегія суддів дійшла таких висновків:
- у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС України);
- якщо справа не належить до справ незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, це не забороняє її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, як і не вимагає, щоб такий розгляд відбувався за виключно за правилами загального позовного провадження (крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 257 КАС України);
- за відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження; водночас, з урахуванням вимог, встановлених у частині третій статті 257 КАС, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження;
- скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд з підстави, встановленої пунктом 2 частини другої статті 353 КАС, стосується тих випадків, коли суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, щодо якої процесуальний закон містить імперативні вимоги про розгляд за правилами загального позовного провадження.
Відповідні правові висновки викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року в справі № 460/6542/20.
Колегія суддів зазначає, що ця справа не належить до справ незначної складності у значенні частини 6 статті 12 КАС України. Проте, віднесення її до цієї «категорії» не дає достатніх підстав вважати, що її розгляд мав відбуватися виключно за правилами загального позовного провадження.
Водночас тільки те, що ця справа не є справою незначної складності ще не визначає процедури її розгляду (тобто за правилами загального позовного провадження). Зважаючи на положення частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС України, прямої заборони розглядати цю справу у порядку спрощеного провадження, як уважає позивач, немає. Скоріш навпаки, адже за відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суду дозволено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС України).
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Слобожанське» - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 по справі № 520/10343/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова В.Б. Русанова