ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
06 грудня 2022 року м. Київ № 640/16687/22
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Черникової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури в інтересах держави до Управління культури Київської обласної державної адміністрації, Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури в інтересах держави (надалі по тексту також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління культури Київської обласної державної адміністрації (надалі по тексту також - відповідач-1), Міністерства культури та інформаційної політики України (надалі по тексту також - відповідач-2), в якому просить визнати протиправною бездіяльність Управління культури Київської обласної державної адміністрації і Міністерства культури та інформаційної політики України щодо невиконання вимог наказу Міністерства культури України № 501 від 27.06.2019 та Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України № 158 від 11.03.2013 (у редакції наказу Міністерства культури України № 501 від 27.06.2019) щодо незабезпечення занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України розташованих на території Вишневої міської ради Бучанського району Київської області наступних об'єктів культурної спадщини місцевого значення, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорони культурної спадщини», та не включених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України станом на день набрання чинності наказом Міністерства культури України № 501 від 27.06.2019, а саме: поселення VII-VI ст. до н.е., ХІ-ХП ст. до н.е., сх. частина с. Крюківщина, вул. Археологічна (порядковий номер в області - 1014); поселення ХІ-ХШ ст. до н.е., південно-західна частина с. Крюківщина, вул. Шевченко (порядковий номер в області - 1015); поселення VI-IV ст. до н.е., південно-східна частина с. Крюківщина, вул. Гайова (порядковий номер в області - 1016) та зобов'язати останніх вжити вичерпних заходів для занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України вищевказаних об'єктів культурної спадщини за категорією місцевого значення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з Державного реєстру нерухомих пам'яток України місцевого значення три об'єкти археологічної спадщини місцевого значення, розташованих на території с. Крюківщина Бучанського району Київської області, з 2000 року (дата початку функціонування Реєстру відповідно до ЗУ «Про охорону культурної спадщини») і до даного часу до Державного реєстру пам'яток України не включено, що може призвести до порушення правового режиму їх використання, а як наслідок, пошкодження, руйнування та знищення.
Представник відповідача-2 подав відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки від Управління охорони подання на занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України вказаних у позовній заяві об'єктів культурної спадщини не надходило, а тому до Міністерства вимоги заявлені передчасно. Також зазначено, що у листі до Київської обласної військової адміністрації від 24 жовтня 2022 року № 06/18/2990-22 Міністерство наголосило на необхідності подання вказаних переліків об'єктів культурної спадщини, а також результати перегляду списків щойно виявлених об'єктів культурної спадщини у термін до 07 листопада 2022 року. Відповідач-2 зазначає про відсутність рішень про взяття на державний облік вищезазначених об'єктів відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини».
У відповіді на відзив позивач зазначив, що доводи відповідача-2 у відзиві є необґрунтованими та такими, що не спростовують бездіяльність відповідача у спірних правовідносинах
Представник відповідач-1 не виклав своєї позиції щодо заявлених позовних вимог.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, судом враховано, що відповідач-1 із заявами про продовження строку для надання відзиву до суду не зверталися, про неможливість їх подання з об'єктивних причин - клопотання не подавали.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Відповідно до листа Вишневої міської ради Бучанського району Київської області від 21.12.2021 № 3/02-3842 убачається, що на території об'єднаної міської територіальної громади, а саме в с. Крюківщина серед інших знаходиться три пам'ятки архітектури місцевого значення.
Зокрема, на території с. Крюківщина Бучанського району Київської області наявні наступні об'єкти археологічної спадщини місцевого значення, які не взяті на державний облік, а саме:
поселення VII-VI ст. до н.е., ХІ-ХІІ ст. н.е., сх. частина с. Крюківщина, вул. Археологічна (порядковий номер в області - 1014);
поселення ХІ-ХІІІ ст. н.е., південно-західна частина с. Крюківщина, вул. Шевченко (порядковий номер в області - 1015);
поселення VI-IV ст. до н.е., південно-східна частина с. Крюківщина, вул. Гайова (порядковий номер в області - 1016).
Рішенням Київської обласної ради № 099-08-XXIV від 19.06.2003 «Про заходи щодо охорони археологічних пам'яток, що знаходяться на території Київської області» затверджено перелік археологічних пам'яток культурної спадщини Київської області до яких серед інших входять вищевказані поселення за порядковими номерами в області 1014, 1015, 1016.
Листом від 20.12.2021 № 35-2791вих-21 Заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури звернувся до Київської обласної державної адміністрації щодо надання відомостей про внесення об'єктів поселення VII-VI ст. до н.е., ХІ-ХІІ ст. н.е., сх. частина с. Крюківщина, вул. Археологічна (порядковий номер в області - 1014);
поселення ХІ-ХІІІ ст. н.е., південно-західна частина с. Крюківщина, вул. Шевченко (порядковий номер в області - 1015); поселення VI-IV ст. до н.е., південно-східна частина с. Крюківщина, вул. Гайова (порядковий номер в області - 1016) до Державного реєстру нерухових пам'яток України.
Відповідач-1 надав відповідь листом від 28.12.2021 № 2935/01-02, в якій зазначено, що станом на сьогодні Київська область бере участь у реалізації національного проекту зі створення електронних реєстрів культурної спадщини, відповідно до яких відображатиметься загальна картина відомостей про об'єкти та пам'ятки культурної спадщини на території Київщини із новим адміністративно- територіальним устроєм. Управління культури Київської обласної державної адміністрації після проведення у Київській області повної інвентаризації об'єктів культурної спадщини та формуванню переліку об'єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства та не включених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України направить подання до Міністерства культури і інформаційної політики з відповідними документами, передбаченими розділом IV Порядку, в повному обсязі та відповідно до вимог, установлених розділом III цього Порядку для занесення їх до Реєстру, у тому числі на зазначені Вами у листі пам'ятки.
Також позивач звернувся з аналогічних за змістом листом від 20.12.2021 № 55-2790вих-21 до Міністерства культури та інформаційної політики України.
Листом від 24.12.2021 № 15597/6.11.7 відповідач-2 надав відповідь, що за перевіркою архіву Міністерства встановлено, що подання на занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України на вказані у позовній заяві об'єкти культурної спадщини до відповідача-2 не надходили.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено статтею 24 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною другою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з частиною четвертою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Враховуючи вказане, звернення прокурора з даним позовом зумовлено відсутністю органу, уповноваженого на звернення до суду з відповідним позовом до органу місцевого самоврядування, та необхідністю врегулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини.
Відповідно до частини 4 статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №1805-III:
- об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;
- пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
Згідно зі статтею 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Так, відповідно до ч.2 ст.5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: 1) контроль за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; 2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; 3) ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об'єктів культурної спадщини; 5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього щодо пам'яток національного значення; 6) занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього щодо пам'яток місцевого значення.
Водночас ч.2 ст. 6 Закону №1805-III встановлено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам'яток та в історичних ареалах населених місць.
Відповідно до Положення про Міністерство культури та інформаційної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885, Міністерство культури та інформаційної політики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури, державної мовної політики, популяризації України у світі, державного іномовлення, інформаційного суверенітету України (у частині повноважень з управління цілісним майновим комплексом Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ») та інформаційної безпеки, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах кінематографії, відновлення та збереження національної пам'яті, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин в Україні, мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.
Пунктом 4 вищезазначеного Положення визначено, що основними завданнями Міністерства культури та інформаційної політики є, зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах кінематографії, відновлення та збереження національної пам'яті, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин, у сфері туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.
Наказом Міністерства культури України № 501 від 27.06.2019 «Про внесення змін до Порядку обліку об'єктів культурної спадщини» затверджено оновлений Порядок обліку об'єктів культурної спадщини (далі - Порядок), раніше затверджений наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 за № 158.
Розділом IX вказаного Порядку передбачено особливості включення до Реєстру об'єктів культурної спадщини, які взято на облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом «Про охорону культурної спадщини».
Так, Мінкультури забезпечує включення до Реєстру об'єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом:
- пам'яток всесоюзного, республіканського значення - за категорією національного значення шляхом підготовки проекту постанови Кабінету Міністрів України про занесення пам'ятки до Реєстру за категорією національного значення;
- інших пам'яток - за категорією місцевого значення шляхом прийняття рішення про занесення таких пам'яток до Реєстру за категорією місцевого значення.
Мінкультури приймає рішення про невключення об'єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, виключно у разі, якщо такий об'єкт не підлягає занесенню до Реєстру.
Не підлягають занесенню до Реєстру пам'ятки (пам'ятники, пам'ятні знаки), присвячені особам, причетним до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік (крім осіб, діяльність яких була значною мірою пов'язана з розвитком української науки та культури), працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.
У разі відсутності облікової документації на об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, його включення до Реєстру здійснюється без облікової документації.
При цьому, відповідно до пункту 4 вищевказаного наказу Міністерства культури України № 501 від 27.06.2019, органам виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій доручено до 01 жовтня 2019 року подати Міністерству культури України переліки об'єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорону культурної спадщини», та не включених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України станом на день набрання чинності цим наказом за формою, згідно з додатком до цього наказу.
Відповідно до листа Управління культури Київської обласної державної адміністрації від 28.12.2021 № 2938/01-02 вбачається, що останнім не заперечується обов'язок внесення зазначених вище культурних пам'яток до Реєстру об'єктів культурної спадщини, проте, зазначено, що після проведення у Київській області повної інвентаризації об'єктів культурної спадщини та формуванню переліку об'єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства та не включених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України направить подання до Міністерства культури і інформаційної політики з відповідними документами, передбаченими розділом IV Порядку, в повному обсязі та відповідно до вимог, установлених розділом III цього Порядку для занесення їх до Реєстру, у тому числі на зазначені позивачем пам'ятки.
Станом на момент вирішення даної справи, відповідачем в особі Управління культури Київської обласної державної адміністрації не надано суду відзиву на позовну заяву із зазначенням відомостей та надання доказів щодо вчинення дій, спрямованих на внесення зазначених вище культурних пам'яток Київської області до Реєстру об'єктів культурної спадщини, а саме подання пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Суд наголошує, що приписами пункту 2 частини 2 статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», в даному випадку, саме на відповідача в особі Управління культури Київської обласної державної адміністрації покладено обов'язок щодо подання пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
В свою чергу, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та положень розділу IX Порядку №501 на Міністерство культури та інформаційної політики України покладено обов'язок ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об'єктів культурної спадщини.
Отже, з наведеного вбачається, що Управлінням культури Київської обласної державної адміністрації було допущено протиправну бездіяльність, яка виразилась в неподанні подання органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини, а саме: поселення VII-VI ст. до н.е., ХІ-ХІІ ст. н.е., сх. частина с. Крюківщина, вул. Археологічна (порядковий номер в області - 1014); поселення ХІ-ХІІІ ст. н.е., південно-західна частина с. Крюківщина, вул. Шевченко (порядковий номер в області - 1015); поселення VI-IV ст. до н.е., південно-східна частина с. Крюківщина, вул. Гайова (порядковий номер в області - 1016) до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
При цьому, вимоги позивача, заявлені до Міністерства культури та інформаційної політики України наразі, є передчасними, враховуючи що відповідачем в особі Управління культури Київської обласної державної адміністрації пропозиції щодо включення спірних об'єктів до Державного реєстру нерухомих пам'яток України до органу охорони культурної спадщини вищого рівня не надавались.
Отже, враховуючи встановлені вище обставини справи, суд вважає за доцільне частково задовольнити адміністративний позов шляхом визнання протиправною бездіяльності Управління культури Київської обласної державної адміністрації щодо виконання передбачених законодавством дій для забезпечення занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України розташованих на території Вишневої міської ради Бучанського району Київської області наступних об'єктів культурної спадщини місцевого значення, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорони культурної спадщини», та не включених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України станом на день набрання чинності наказом Міністерства культури України № 501 від 27.06.2019, а саме: поселення VII-VI ст. до н.е., ХІ-ХП ст. до н.е., сх. частина с. Крюківщина, вул. Археологічна (порядковий номер в області - 1014); поселення ХІ-ХШ ст. до н.е., південно-західна частина с. Крюківщина, вул. Шевченко (порядковий номер в області - 1015); поселення VI-IV ст. до н.е., південно-східна частина с. Крюківщина, вул. Гайова (порядковий номер в області - 1016) та зобов'язання Управління культури Київської обласної державної адміністрації вжити заходів для занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України шляхом направлення подання до органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини, а саме: поселення VII-VI ст. до н.е., ХІ-ХІІ ст. н.е., сх. частина с. Крюківщина, вул. Археологічна (порядковий номер в області - 1014); поселення ХІ-ХІІІ ст. н.е., південно-західна частина с. Крюківщина, вул. Шевченко (порядковий номер в області - 1015); поселення VI-IV ст. до н.е., південно-східна частина с. Крюківщина, вул. Гайова (порядковий номер в області - 1016).
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що відповідно до частини другої цієї статті при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивачем не понесено витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241 - 246, 255, 293, 296 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративний позов Заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури в інтересах держави задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Управління культури Київської обласної державної адміністрації щодо виконання передбачених законодавством дій для забезпечення занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України розташованих на території Вишневої міської ради Бучанського району Київської області наступних об'єктів культурної спадщини місцевого значення, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України «Про охорони культурної спадщини», та не включених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України станом на день набрання чинності наказом Міністерства культури України № 501 від 27.06.2019, а саме: поселення VII-VI ст. до н.е., ХІ-ХП ст. до н.е., сх. частина с. Крюківщина, вул. Археологічна (порядковий номер в області - 1014); поселення ХІ-ХШ ст. до н.е., південно-західна частина с. Крюківщина, вул. Шевченко (порядковий номер в області - 1015); поселення VI-IV ст. до н.е., південно-східна частина с. Крюківщина, вул. Гайова (порядковий номер в області - 1016).
3. Зобов'язати Управління культури Київської обласної державної адміністрації вжити заходів для занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України шляхом направлення подання до органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини, а саме: поселення VII-VI ст. до н.е., ХІ-ХІІ ст. н.е., сх. частина с. Крюківщина, вул. Археологічна (порядковий номер в області - 1014); поселення ХІ-ХІІІ ст. н.е., південно-західна частина с. Крюківщина, вул. Шевченко (порядковий номер в області - 1015); поселення VI-IV ст. до н.е., південно-східна частина с. Крюківщина, вул. Гайова (порядковий номер в області - 1016).
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
5. Судові витрати в частині стягнення судового збору розподілу не підлягають.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України відповідно.
Суддя А.О. Черникова