Єдиний унікальний номер справи 333/6002/22
Номер провадження 1-кс/333/1818/22
іменем України
06 грудня 2022 року місто Запоріжжя
Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 , слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі аудіо та відео фіксації, в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12021082210000533 і додані до нього матеріали відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка, Вільнянського району, Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 28, ч. 1, 2 ст. 364 КК України, -
05 грудня 2022 року слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 звернувся до суду з погодженим прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в кримінальному провадженні № 12021082210000533, внесеному до ЄРДР 28 вересня 2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 28, ч. 1, 2 ст. 364 КК України відносно ОСОБА_5 ..
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Мелітополі перебувають матеріали кримінального провадження № 12021082210000533 від 28.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 28 ч. 1, 2 ст. 364 КК України.
В ході проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 згідно з наказом № 20-к від 01.03.2018 призначено на посаду лісничого Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство».
Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 21.09.2021
№ 509 діяльність ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» припинено шляхом реорганізації та приєднання до ДП «Пологівське лісомисливське господарство».
Відповідно до посадової інструкції лісничого ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», затвердженої директором ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» ОСОБА_8 , лісничий повинен знати межі земель лісництва та місця розташування всіх протипожежних споруд, водойм; контролювати своєчасне і точне виконання планових завдань та обов'язків майстрами лісу і робітниками; перевіряти дотримання працюючими на території лісництва правил відпуску деревини на пні, рубок лісу, пожежної безпеки та санітарних правил у лісах, порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів; організовувати роботу з відводу та таксації лісосік згідно з інструкцією та «Санітарних правил в лісах України»; здійснювати державний контроль за станом використання та відтворення, охорони та захисту лісонасаджень, що перебувають у користуванні лісництва; складати протоколи (акти) про всі лісопорушення, порушення правил полювання та пожежної безпеки в лісах, перевіряти правильність складання підлеглими йому працівниками державної лісової охорони протоколів, та своєчасно подавати їх керівництву підприємства; забезпечувати збереження товарно-матеріальних цінностей лісництва, введення встановленої технічної документації, належного обліку, достовірність звітності.
Лісничий є керівником і організатором роботи з охорони праці в лісництві і несе повну відповідальність за її стан. В своїй роботі лісничий користується законами України, нормативними документами з охорони праці та розпорядженнями директивних органів вищої ланки, а також даною посадовою інструкцією.
Постійно виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції ОСОБА_5 , відповідно до Примітки. 1 до статті 364 КК України являється службовою особою.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 та Постанови КМУ від 16.09.2009 № 976 «Про затвердження Положення про державну лісову охорону» посади лісничого, помічника лісничого та майстра лісу віднесені до правоохоронних органів, тобто ОСОБА_5 на момент вчинення кримінальних правопорушень був правоохоронцем.
Так, лісничий Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» ОСОБА_5 за попередньою змовою із помічником лісничого Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» ОСОБА_9 та майстром лісу вказаного лісництва
ОСОБА_10 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, зазіхаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері охорони довкілля, достовірно розуміючи, що їх незаконна діяльність спричиняє шкоду навколишньому природному середовищу країни вчинили незаконну порубку дерев у ввірених їм лісах при наступних обставинах.
Відповідно до ст. 1, 4 Лісового Кодексу України ліс - тип природних комплексів (екосистема) у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.
Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Стаття 39 Лісового Кодексу України розподіляє ліси за екологічним і соціально-економічних значенням та встановлює категорії лісів. Зокрема, захисні ліси виконують переважно водоохоронні, ґрунтозахисні та інші захисні функції.
Згідно зі ст. 67 Лісового Кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети.
Відповідно до ст. 69 Лісового Кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом (лісорубний квиток, ордер, лісовий квиток).
Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.
Згідно зі ст. 105 Лісового Кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Проведення рубок формування і оздоровлення лісів, інших видів рубок здійснюється в межах затверджених планів та на підставі рішень науково-технічних рад установ природно-заповідного фонду згідно з лімітом на використання природних ресурсів на підставі дозволів.
Відповідно до п. 2,3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом: лісорубним або лісовим квитком.
Розрахунок для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами здійснюється на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, яким затверджена Такса для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вибуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеню припинення росту.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1999 № 555 затверджено Санітарні Правила в лісах України (далі - Правила).
Відповідно до ст. 12 Правил вибіркові санітарні рубки проводяться власниками лісів, постійними лісокористувачами шляхом вилучення з насаджень сухостійних, відмираючих, дуже ослаблених внаслідок пошкодження насаджень пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха окремих дерев або їх груп.
Згідно ст. 13 Правил власники лісів, постійні лісокористувачі призначають на основі матеріалів лісовпорядкування, лісопатологічних обстежень та повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень вибіркові санітарні рубки, про що інформують обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та орган місцевого самоврядування, на території якого зростають насадження, що потребують вибіркової санітарної рубки.
Так, у травні 2021 року, більш точні дати та час досудовим розслідуванням не встановлені, у ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на проведення незаконної вирубки лісу під час проведення вибіркової санітарної вирубки лісу на підставі лісорубного квитка, шляхом зловживання своїм службовим становищем.
Відповідно до наказу ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» від 15.03.2021 № 48 для підвищення ефективності охорони лісу по Михайлівському лісництву майстра лісу ОСОБА_10 закріплено за обходом № 1 (к. 2-12,38,39 - площа 668 га) та за обходом № 2 (к.1,13-21, 40, площа 583 га).
А тому, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_9 06.05.2021 та 11.05.2021 складено повідомлення про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень у кварталі 6 виділі 12 та кварталі 3 виділі 9, за охорону яких відповідав ОСОБА_10 .
Актом лісопатологічного обстеження лісових насаджень ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» на предмет призначення заходів з поліпшення санітарного стану лісу від 14.06.2021 зроблено висновок про необхідність проведення заходів з поліпшення стану лісу шляхом вибіркової санітарної рубки.
У вказаний акт також було включено квартал 6 виділ 12 та квартал 9 виділ 3 Михайлівського лісництва.
Акт лісопатологічного обстеження підписано зокрема і ОСОБА_9 .
У подальшому, за результатами обстежень та актування Михайлівському лісництву ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» 23.06.2021 видано лісорубний квиток серії ЗП ЛРК №000528, яким надано дозвіл на проведення вибірково-санітарної рубки лісу лише на території кварталу 9 виділу 3 - 715 дерев породи акація біла загальною масою 151 куб.м. та кварталу 6 виділу 12 - 480 дерев породи ясен зелений загальною масою 128 куб.м.
Отримавши всі необхідні дозвільні документи, ОСОБА_5 разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 приступили до реалізації свого злочинного наміру.
Так, ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зловживаючи службовим становищем, спільно з лісорубом 6 розряду Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» ОСОБА_11 , якого було запевнено у правомірності його дій, у період часу з 23.06.2021 до середини вересня 2021 року (більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено) діючи умисно, на автомобілі ВАЗ 21070 д/н НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_9 приїхали на територію 9 кварталу 3 виділу Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», з координатами геолокації на карті «Гугл» у мережі інтернет: N48.1287107 Е35.2405424, де ОСОБА_11 , за їх вказівкою, використовуючи бензопилу, надану йому ОСОБА_10 , вчинив незаконну порубку сироростучих дерев породи «Акація біла» шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту.
У цей час ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 контролювали незаконну вирубку дерев та ходили уздовж лісу, оглядаючи прилеглу територію та спостерігаючи за навколишньою обстановкою.
При цьому, з метою незаконного збагачення, зловживаючи своїм службовим становищем, службові особи Михайліського лісництва ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відомості щодо заготівлі, перевезення та подальшого збуту незаконно зрубаної деревини поза лімітом, визначеним лісорубним квитком серії ЗП ЛРК № 000528 до Єдиної державної системи електронного обігу деревини ДП «ЛІАЦ», не внесли.
Таким чином, достовірно знаючи про вичерпний перелік відведених дерев у рубку на території кварталу 9 виділу 3 лісу у період часу з 23.06.2021 до середини вересня 2021 року ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , зловживаючи службовим становищем, розуміючи що внаслідок займаних посад вони можуть безперешкодно зі сторони контролюючих органів у галузі лісового господарства здійснювати вирубку на території ввіреного їм лісу, умисно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері охорони довкілля, у порушення вимог ст. 1, 69 Лісового Кодексу України, ст.ст. 12, 100 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», за допомогою заздалегідь підготовленої ручної бензопили, перевищуючи дозволений ліміт на проведення порубки лісових насаджень на території 9 кварталу 3 виділу Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», установленого лісорубним квитком, вчинили незаконну порубку 346 сироростучих дерев породи «Акація біла» шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, які знаходились під їх охороною чим завдали матеріальну шкоду Державному підприємству «Пологівське Лісомисливське господарство» на загальну суму 671 138, 40 гривень, тим самим спричинили тяжкі наслідки.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у зловживанні службовим становищем та незаконній порубці дерев у лісі, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.
Не спиняючись на досягнутому, ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зловживаючи службовим становищем, спільно з лісорубом 6 розряду Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» ОСОБА_11 , якого було запевнено у правомірності його дій, у період часу з 23.06.2021 до середини вересня 2021 року (більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено) діючи умисно, на автомобілі ВАЗ 21070 д/н НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_9 повторно приїхали на територію 6 кварталу 12 виділу Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», з координатами геолокації на карті «Гугл» у мережі інтернет: N48.1195831 Е35.1420940, де ОСОБА_11 за їх вказівкою, використовуючи бензопилу, надану йому ОСОБА_10 , вчинив незаконну порубку сироростучих дерев породи «Акація біла» шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту.
У цей час ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 контролювали незаконну вирубку дерев та ходили уздовж лісу, оглядаючи прилеглу територію та спостерігаючи за навколишньою обстановкою.
При цьому, з метою незаконного збагачення, зловживаючи своїм службовим становищем, службові особи Михайлівського лісництва ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відомості щодо заготівлі, перевезення та подальшого збуту незаконно зрубаної деревини поза лімітом, визначеним лісорубним квитком серії ЗП ЛРК №000528 до Єдиної державної системи електронного обігу деревини ДП «ЛІАЦ», не внесли.
Таким чином, достовірно знаючи про вичерпний перелік відведених дерев у рубку на території кварталу 6 виділу 12 лісу у період часу з 23.06.2021 до середини вересня 2021 року ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , зловживаючи службовим становищем, розуміючи що внаслідок займаних посад вони можуть безперешкодно зі сторони контролюючих органів у галузі лісового господарства здійснювати вирубку на території ввіреного їм лісу, умисно, повторно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері охорони довкілля, у порушення вимог ст. 1, 69 Лісового Кодексу України, ст. ст. 12, 100 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», за допомогою заздалегідь підготовленої ручної бензопили, перевищуючи дозволений ліміт на проведення порубки лісових насаджень на території 6 кварталу 12 виділу Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», установлений лісорубним квитком, вчинили незаконну порубку 105 сироростучих дерев породи «Ясень» «Дуб» шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, які знаходились під їх охороною, чим спричинили істотну шкоду Державному підприємству «Пологівське Лісомисливське господарство» на загальну суму 177 024, 76 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у зловживанні службовим становищем та незаконній порубці дерев у лісі, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, що спричинило істотну шкоду, тобто у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 364 КК України.
Окрім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , зловживаючи службовим становищем, спільно з лісорубом 6 розряду Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» ОСОБА_11 , якого було запевнено у правомірності його дій, у період часу з 23.06.2021 до середини вересня 2021 року (більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено) не маючи лісорубного квитка, діючи умисно, на автомобілі ВАЗ 21070 д/н НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_9 повторно приїхали на територію 9 кварталу 5 виділу Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» (не входить до лісорубного квитка серії ЗП ЛРК № 000528 від 23.06.2021), з координатами геолокації на карті «Гугл» у мережі інтернет: N48.1287469 Е35.2423868, де ОСОБА_11 , за їх вказівкою, використовуючи бензопилу, надану йому ОСОБА_10 , вчинив незаконну порубку сироростучих дерев породи «Акація» шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту.
У цей час ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 контролювали незаконну вирубку дерев та ходили уздовж лісу, оглядаючи прилеглу територію та спостерігаючи за навколишньою обстановкою.
При цьому, з метою незаконного збагачення, зловживаючи своїм службовим становищем, службові особи Михайлівського лісництва ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відомості щодо заготівлі, перевезення та подальшого збуту деревини до Єдиної державної системи електронного обігу деревини ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» (надалі - ДП «ЛІАЦ») не внесли.
Таким чином, достовірно знаючи про відсутність лісорубного квитка на здійснення вирубки у 5 виділі 9 кварталу лісу, у період часу з 23.06.2021 до середини вересня 2021 року ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зловживаючи службовим становищем, усвідомлюючи, що внаслідок займаних посад вони можуть безперешкодно зі сторони контролюючих органів у галузі лісового господарства здійснювати вирубку на території ввіреного їм лісу, діючи умисно, повторно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері охорони довкілля, у порушення вимог ст. 1, 69 ЛК України, ст.ст. 12, 100 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», за допомогою заздалегідь підготовленої ручної бензопили, без передбаченого законом дозволу на проведення порубки лісових насаджень на території 9 кварталу 5 виділу Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» вчинили незаконну порубку 277 сироростучих дерев породи «Акація» шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, які знаходились під їх охороною, чим завдали матеріальної шкоди Державному підприємству «Пологівське Лісомисливське господарство» на загальну суму 598 790, 06 гривень, чим спричинили тяжкі наслідки.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у зловживанні службовим становищем та незаконній порубці дерев у лісі, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
Не спиняючись на цьому, ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зловживаючи службовим становищем, спільно з лісорубом 6 розряду Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» ОСОБА_11 , якого було запевнено у правомірності його дій, у період часу з 23.06.2021 до середини вересня 2021 року (більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено) не маючи лісорубного квитка, діючи умисно, на автомобілі ВАЗ 21070 д/н НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_9 повторно приїхали на територію 9 кварталу 14 виділу Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» (не входить до лісорубного квитка серії ЗП ЛРК № 000528 від 23.06.2021), з координатами геолокації на карті «Гугл» у мережі інтернет: N48.1218345 Е35.2423979, де ОСОБА_11 , за їх вказівкою, використовуючи бензопилу, надану йому ОСОБА_10 , вчинив незаконну порубку сироростучих дерев породи «Акація біла» шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту.
У цей час ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 контролювали незаконну вирубку дерев та ходили уздовж лісу, оглядаючи прилеглу територію та спостерігаючи за навколишньою обстановкою.
При цьому, з метою незаконного збагачення, зловживаючи своїм службовим становищем, службові особи Михайлівського лісництва ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відомості щодо заготівлі, перевезення та подальшого збуту деревини до Єдиної державної системи електронного обігу деревини ДП «ЛІАЦ» не внесли.
Таким чином, достовірно знаючи про відсутність лісорубного квитка на здійснення вирубки у 14 виділі 9 кварталу лісу у період часу з 23.06.2021 до середини вересня 2021 року ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , зловживаючи службовим становищем, розуміючи що внаслідок займаних посад вони можуть безперешкодно зі сторони контролюючих органів у галузі лісового господарства здійснювати вирубку на території ввіреного їм лісу, умисно, повторно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері охорони довкілля, у порушення вимог ст. 1, 69 ЛК України, ст.ст. 12, 100 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», за допомогою заздалегідь підготовленої ручної бензопили, без передбаченого законом дозволу на проведення порубки лісових насаджень на території 9 кварталу 14 виділу Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», вчинили незаконну порубку 93 сироростучих дерев породи «Акація біла» шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, які знаходились під їх охороною, чим завдали матеріальної шкоди Державному підприємству «Пологівське Лісомисливське господарство» на загальну суму 287 494, 81 гривень, тим самим спричинивши тяжкі наслідки.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у зловживанні службовим становищем та незаконній порубці дерев у лісі, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.
В ході досудового розслідування, 02 грудня 2022 року ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 28, ч. 1, 2 ст. 364 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_10 , у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
-Повідомлення про вчинення кримінального правопорушення;
-Протоколами допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ;
-Протоколами огляду ділянок місцевості, зокрема території 9 та 6 кварталів лісу Михайлівського лісництва ДП «Пологівське лісомисливське господарство»;
-Висновками експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
На даний час виникла необхідність у застосуванні стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки встановлені ризики, визначені ст. 177 КПК України, які вказують на те, що застосування менш суворого запобіжного заходу не забезпечить його належну процесуальну поведінку та надасть можливість уникнути підозрюваному кримінальної відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду.
При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, досудове слідство прийшло до висновків, що:
- наявні докази вчинення підозрюваним ОСОБА_5 тяжкого кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку;
- у разі визнання винуватим, ОСОБА_5 загрожує покарання за тяжкий злочин у вигляді позбавлення волі на строк до семи років;
- вік та стан підозрюваного ОСОБА_5 дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного з обмеженням волі та свободи пересування;
Оцінюючи особу підозрюваного, з врахуванням статті 178 КПК України, слідство приходить до висновку, що ОСОБА_5 працездатний, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали застосуванню до нього даного запобіжного заходу, не хворіє, не судимий.
Без застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 може:
1)переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
2)знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3)незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вказані ризики підтверджуються такими фактичними обставинами.
Так, ОСОБА_5 є колишнім працівником ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», при цьому підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням наданого службового становища, всупереч інтересам служби та прав громадян, у зв'язку з чим може впливати на свідків та підозрюваних з метою зміни ними показань, приховувати чи знищувати документи які пов'язані із вчиненим ним кримінального правопорушення, повідомляти інших діючих працівників ДП «Пологівське лісомисливське господарство» про відомі йому обставини, як вчиненого кримінального правопорушення, так і відомі обставини розслідування кримінального провадження, у якому він є підозрюваним.
Також ОСОБА_5 , будучи колишнім працівником правоохоронного органу має необхідні та достатні знання, що стосуються проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях, є достатньо обізнаним із специфікою розслідування кримінальних правопорушень, може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню.
При цьому, сторона обвинувачення звертає увагу на те, що свідки у цьому кримінальному провадженні в суді ще не допитувались, а тому наявність вказаного ризику є обґрунтованою.
Усвідомивши невідворотність покарання, при цьому, будучи без запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_5 при застосуванні менш суворого запобіжного заходу, ніж домашній арешт може зникнути та переховуватись від слідчого, прокурора та суду.
Відтак, з метою безперешкодного завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні та звернення до суду з обвинувальним актом у найкоротший строк, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, зокрема своєчасної явки за викликом до слідчого, прокурора і суду, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, використовуючи для цього службові зв'язки, є необхідність застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною покидати місце проживання в період часу з 20 годин 00 хвилин до 07 годин 00 хвилин, строком на 2 місяці.
Без застосування вказаного запобіжного заходу запобігти настанню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливо. При цьому, більш м'який запобіжний захід ніж нічний домашній арешт застосувати неможливо, оскільки:
1)особисте зобов'язання - занадто м'який запобіжний захід, який не можна застосувати враховуючи особу підозрюваного, наявні ризики, та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення;
2)особиста порука - неможливо застосувати, оскільки жодна особа не звернулась до органу досудового розслідування з метою поручитись за підозрюваного та такого прохання від нього самого не надходило;
Запобігти іншим чином настанню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливо.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у клопотанні. Наголосили на існуванні ризиків, передбачених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували, щодо заявленого клопотання, та просили обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України в клопотанні слідчого належними доказами не обґрунтовано та не доведено. ОСОБА_5 постійно проживає за адресою свого мешкання, від органів досудового розслідування не переховувався, підозра є не обґрунтованою. Також, у ОСОБА_5 на утриманні перебуває сестра, яка є інвалідом І групи та може сама себе забезпечити.
Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши учасників судового засідання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 181 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), домашній арешт, як запобіжний захід, полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
У клопотанні зазначено наступні підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає наступне.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», а тому в оцінці цього питання слідчому судді належить керуватись практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати неупередженого спостерігача в тому, що відповідна особа можливо вчинила злочин. При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи. Обґрунтована підозра повинна бути заснована на об'єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-Повідомлення про вчинення кримінального правопорушення;
-Протоколами допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ;
-Протоколами огляду ділянок місцевості, зокрема території 9 та 6 кварталів лісу Михайлівського лісництва ДП «Пологівське лісомисливське господарство»;
-Висновками експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України;
-іншими матеріалами кримінального провадження.
Згідно з вимогами п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Як встановлено ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
«Обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин (Ilgar Mammadov проти Азербайджану, п.88; Erdagoz проти Туреччини, п. 51; Fox, Campbell і Hartley проти Сполученого Королівства, п 32).
Відповідно до ч.1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 4 ст. 194 КПК України передбачено якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї, статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а також, що недостатнім є застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у ст.177 КПК України.
Обрання ж інших запобіжних заходів є неможливим в силу наступних обставин.
Обрання запобіжного заходу у виді особистої поруки на думку слідчого судді, в даному випадку буде неефективним з огляду на те, що істотною відмінністю цього запобіжного заходу від особистого зобов'язання є те, що реалізація особистої поруки передбачає менше обмеження прав і свобод підозрюваного, обвинуваченого, ніж інші запобіжні заходи, зокрема особисте зобов'язання, і відповідних заяв до слідчого судді не поступало. Особисте зобов'язання та застава також на думку слідчого судді в даному конкретному випадку не спроможне забезпечити досягнення цілей у кримінальному провадженні та нівелювати наявні ризики.
Отже, в судовому засіданні доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, а тому до підозрюваного, враховуючи наведені у клопотанні ризики, особу підозрюваного, який офіційно працевлаштований та раніше не судимий, тяжкість кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, з урахуванням вимог ст. 181 КПК України, слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби, що забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання вказаних ризиків, оскільки слідчим та прокурором доведено наявності обставин, які б свідчили про те, що забезпечення належної поведінки підозрюваного можливе виключно в умовах його цілодобового домашнього арешту.
Керуючись ст. ст. 176-179, 181, 193-194, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12021082210000533 відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка, Вільнянського району, Запорізької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною покидати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 20 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин, без застосування електронних засобів контролю, строком на 2 (два) місяці, тобто до 03 лютого 2023 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;
-не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований (проживає), без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дають право на виїзд з території України;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Роз'яснити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники поліції (органу внутрішніх справ) з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
В разі невиконання вищевказаних зобов'язань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_4 , зобов'язавши передати копію ухвали для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст. 382 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з часу проголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 06 грудня 2022 року о 16 годині 00 хвилині.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя ОСОБА_1