Справа № 2-1810/2010
?
01.09.2010 року Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі: головуючого судді - Нікітішина В.П.
при секретарі - Бондаренко Н.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.08.2010 року звернувся в суд з цим позовом, вказуючи, 15 березня 2009 року придбав у відповідачки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за договором купівлі-продажу цілий житловий будинок з погребом по АДРЕСА_1 . Цей факт підтверджується письмовою розпискою відповідачки про отримання 15000 грн., за проданий будинок з погребом. Зі свого боку відповідачка передала йому у володіння це майно та зобов'язалась протягом року посвідчити укладену між ними угоду в нотаріальному порядку. Таким чином угода договору купівлі-продажу між ними відбулась. Однак до цього часу відповідачка своє зобов'язання не виконала Причиною цьому є відсутність кадастрового номера на присадибну земельну ділянку за проданим будинком. В свою чергу відсутність у нього правовстановлюючого документу за наслідками договору купівлі-продажу позбавляє його права зареєструвати в Котовському МРБТІ своє право власності на будинок та розпоряджатись ним на свій розсуд. Вважає, що укладена з відповідачкою угода відповідає всім вимогам щодо вільного волевиявлення сторін та не протирічить ст.203 ЦК України. Тому просив постановити рішення суду, яким визнати дійсним договір купівлі-продажу цього житлового будинку з погребом та визнати за ним право приватної власності на це майно.
В ході розгляду справи у суді позивач підтримав свій позов у повному обсязі. Додатково пояснив, що фактично володіє будинком протягом року. Відповідачка ніяких претензій до нього не пред'являє. Однак із-за свого похилого віку відповідачка не в змозі вирішити всі бюрократичні питання щодо присадибної земельної ділянки. Тому він змушений звернутись за захистом свого невизнаного права власності до суду.
Відповідачка позов повністю визнала і не заперечувала у його задоволені. В свою чергу підтвердила викладені в позові обставини справи. Пояснювала, що також є власником житлового будинку по АДРЕСА_2 в якому постійно мешкає. За станом свого здоров'я не в змозі ходити по інстанціям щодо оформлення кадастрового номеру на землю. Будь-яких претензій до позивача не має.
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про наступне.
Встановлено, що відповідачка є власником цілого житлового будинку з погребом в АДРЕСА_1 , згідно Свідоцтва про право спадщину за законом від 21.01.2010 року р.№62, зареєстрованого в Котовському МРБТІ та РОН. Згідно правовстановлюючих документів на це домоволодіння до його складу входить житловий будинок під літ «А», 1925 року забудови, загальною площею - 50.3 кв.м. і житловою - 31.4 кв.м. та погреб під літ. «В», право власності на які оспорюється позивачем.
Згідно ч.ч.1,2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином відповідачка, являючись належним власником спірного будинку з погребом, розпорядилась ними на свій розсуд, уклавши з позивачем договір купівлі- продажу.
Ця домовленість між ними фактично виконана шляхом передачі продавцю заявленої суми продажу товару, а покупцю відповідно передано у власність сам товар. Ці обставини підтверджується письмовою розпискою відповідачки від 15.03.2009 року про отримання від позивача за продажу житлового будинку з погребом по АДРЕСА_1 15000 грн. та наявністю у позивача документів на цей будинок.
Статею 220 ч.2 ЦК України передбачено, в разі якщо між сторонами досягнуто усіх істотних умов договору, що потребує нотаріального посвідчення, і це підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна сторона ухиляється від нотаріального посвідчення., суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення цього договору не вимагається.
Виходячи з наведеного та зважаючи на позицію відповідачки щодо предмету спору, суд вважає за можливе задовольнити позов у повному обсязі.
Питання розподілу між сторонами судових витрат згідно ст. 88 ЦПК України судом не вирішується, оскільки такої вимоги сторони не заявляли.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст.182,
203,220,316,317,319,321,328,334,392,655 ЦК України, суд, -
Визнати дійсним договір купівлі-продажу цілий житлового будинку з погребом повул. АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що мав у березні 2009 року.
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на цілий житловий будинок з з погребом по АДРЕСА_1 . Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд який його ухвалив протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя -